ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року Справа № 915/754/21(916/846/22)
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Табачна О.С., розглянувши матеріали справи
за позовом: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; адреса електронної пошти: energoatom@atom.gov.ua; ідентифікаційний код 24584661) в особі: Відокремленого підрозділу “Південноукраїнська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (55001, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ; адреса електронної пошти: office@sunpp.atom.gov.ua; ідентифікаційний код 20915546)
до відповідача: Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” (55000, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 8, код ЄДРПОУ 31948866, e-mail: kptvkg@meta.ua)
про: стягнення заборгованості,
за участі представників учасників справи:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Ніколаєнко О.О.,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою 32/312 від 06.04.2022 (з додатками) про стягнення з Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” основного боргу у розмірі 7183395,67 грн, інфляційних втрат в сумі 36678,24 грн, 3 % річних в сумі 42265,58 грн, 7 % штрафу в сумі 493640,49 грн, пені з врахуванням подвійної облікової ставки НБУ в сумі 418163,66 грн та судових витрат в розмірі 118444,97 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на норми ст. ст. 526, 530, 546, 601, 610, 611, 612, 625, 626 Цивільного кодексу України та ст. 193, 232 Господарського кодексу України та мотивовано тим, що відповідачем не виконано зобов'язання за договором щодо оплати наданих послуг з січня по липень 2021 року в сумі 7183395,67 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
24.06.2022 позивачем подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, а саме: позивач просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 6887770,31 грн, інфляційні втрати в сумі 36678,24 грн, 3% річних в сумі 41147,88 грн, 7% штрафу в сумі 325833,85 грн, пеню в сумі 209826,31 грн та вирішити питання про повернення позивачу надміру сплаченого судового збору у розмірі 5926,12 грн.
07.07.2022 Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про передання матеріалів справи №916/846/22 на розгляд Господарського суду Миколаївської області у складі суду, в провадженні якого перебуває справа №915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2022 головуючим у справі 916/846/22 визначено суддю Ржепецького В.О.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Також згідно з ч. 3 ст. 7 КУзПБ матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Ухвалою від 17.08.2022 судом постановлено: прийняти справу №916/846/22 до свого провадження для розгляду в межах справи №915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” (55000, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 8, ідентифікаційний код 31948866) та присвоїти їй номер 915/754/21(916/846/22), розгляд справи почати спочатку за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначити на 14 вересня 2022 року о 10:20 год.
09.09.2022 позивачем подано до господарського суду клопотання за вих. №32/730 від 29.08.2022 про зміну найменування позивача з Відокремлений підрозділ “Южно-Українська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” на Відокремлений підрозділ “Південноукраїнська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”.
14.09.2022 у зв'язку з технічними проблемами проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв'язку, за згодою представників сторін, судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 11.10.2022 об 11 год. 00 хв.
04.10.2022 відповідачем подано до господарського суду письмові пояснення до судових дебатів, якими відповідач визнає зменшені позовні вимоги в частині основного боргу в повному обсязі. Разом з тим, відповідач просить суд відмовити позивачеві у задоволені позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних, 7% штрафу та пені у зв'язку з дією мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 31.08.2021 у справі №915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”.
Судове засідання для розгляду справи, призначене на 11 жовтня 2022 року об 11:00, не відбулося у зв'язку з тим, що протягом часу, визначеного судом для проведення даного засідання, у період з 11:00 по 11:25 у Миколаївській області тривала повітряна тривога.
Ухвалою суду від 11.10.2022 судове засідання у справі призначено на 09.11.2022 об 11:00 год.
09.11.2022 постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладення підготовчого засідання у справі на 09 грудня 2022 року о 10:40 год.
09.12.2022 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті на 21 грудня 2022 року о 10:40 год.
Ухвалою суду від 16.12.2022 задоволено заяву Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” №20/1769 від 14.12.2022 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі.
Заявою від 20.12.2022 представник позивача просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
У судовому засіданні 21.12.2022 представник відповідача основний борг в сумі 6887770,31 грн визнала у повному обсязі, просить суд відмовити позивачеві у задоволені позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних, 7% штрафу та пені у зв'язку з дією мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 31.08.2021 у справі №915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”.
21.12.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
29 листопада 2018 року між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС” та Комунальним підприємством “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” був укладений договір № 278 (код 90430000-0) видаляння та обробляння стічних вод (водовідведення) (далі - Договір).
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2019 у справі № 915/25/19 вказаний договір визнано укладеним у редакції Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” з урахуванням протоколу розбіжностей до договору від 29.11.2018 № 278 (код 90430000-0) видаляння та обробляння стічних вод (водовідведення) в редакції Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, за винятком пунктів 11.11., 11.12., 11.13.
Відповідно до предмету вказаного договору позивач, як виробник, бере на себе зобов'язання у 2019 році приймати від споживача на очистку господарсько-побутові стічні води (водовідведення) в потрібних йому обсягах, а відповідач, як споживач, зобов'язується сплачувати за очистку господарсько-побутових стічних вод (далі - стічні води) за встановленим тарифом в терміни, передбачені цим договором (п.1.1. Договору).
За умовами наведеного Договору:
- виробник приймає від споживача на очистку стічні води в обсязі 2800000 м3, що є лімітом водовідведення. Фактична потреба споживача в водовідведенні складає 2300000 м3 (п. 1.2);
- обсяги закупівлі водовідведення можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.3);
- при виконанні умов договору сторони зобов'язались керуватись “Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України”, затвердженими наказом Міністерства з питань ЖКГ України № 190 від 27.06.2008 (п. 2.2);
- обсяг водовідведення за звітний період встановлюється з 1 по 31 (30) число поточного місяця (п. 3.1);
- розрахунки за водовідведення здійснюються згідно з діючими тарифами. Порядок встановлення і застосування тарифів регулюється уповноваженими органами відповідно з вимогами чинного законодавства. При зміні тарифів розрахунки проводяться за новими тарифами з дня їх ведення. Виробник письмово повідомляє споживача про зміну тарифів. Повідомлення являється невід'ємною частиною договору. Тариф на момент укладення даного договору тариф складає 6,24 грн за 1 м3 водовідведення, без урахування ПДВ 20 %. Орієнтована вартість послуг по договору складає 17222400,00 грн з урахуванням ПДВ 20 % 2870400,00 грн (п. 3.2);
- остаточна ціна договору визначається виходячи з фактичного обсягу водовідведення у порядку, визначеному умовами договору і відповідно до вимог п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі”. Ціна договору може змінюватися при зміні регульованих цін (тарифів) (п. 3.3);
- оплату за фактичний обсяг водовідведення споживач проводить щомісячно на підставі виставленого виробником рахунку на оплату протягом 30- календарних днів з дня отримання рахунку. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Виробник направляє споживачу рахунки цінним листом з повідомленням про вручення. Грошові кошти перераховуються споживачем по платіжним реквізитам, вказаним у рахунку, пред'явленому виробником до оплати (п. 4.1);
- виробник приймає від споживача на очистку господарсько-побутові стічні води з 01 січня по 31 грудня 2019 року (п. 5);
- за порушення строків виконання зобов'язань за цим договором Виробник сплачує Споживачу пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. За порушення строків оплати водовідведення Споживач сплачує Виробнику пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (п. 7.4);
- Договір вступає в силу з дати підписання його обома сторонами та скріплення печатками і діє з 01.01.2019 по 31.12.2019 включно в частині водовідведення, а в частині розрахунків - до повного розрахунку (п. 10.1);
- Договір вважається продовженим на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна зі сторін письмово не заявить про необхідність його перегляду (п. 10.3).
Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.
На виконання умов Договору позивач за період з січня по липень 2021 року включно надав відповідачу послуги з водовідведення на загальну суму 7183395,67 грн, що підтверджується актами: №АК.0.3104ц. 1209 від 01.02.2021 за січень 2021 року, №АК.0.3104ц. 1217 від 01.03.2021 за лютий 2021 року, №АК.0.3104ц. 1225 від 01.04.2021 за березень 2021 року, №АК.0.3104ц. 1232 від 05.05.2021 за квітень 2021 року, №АК.0.3104ц. 1239 від 01.06.2021 за травень 2021 року, №АК.0.3104ц. 1264 від 01.07.2021 за червень 2021 року, №АК.0.3104ц. 1276 від 02.08.2021 за липень 2021 року (а.с.39-45) та виставив рахунки на оплату: №РС,21-165 від 31.01.2021 на суму 1266482,88 грн, №РС,21-311 від 28.02.2021 на суму 1029555,07 грн, №РС,21-542 від 31.03.2021 на суму 1147258,94 грн, №РС,21-761 від 30.04.2021 на суму 1351045,96 грн, №РС,21-100 від 31.05.2021 на суму 1379854,48 грн, №РС,21-1164 від 30.06.2021 на суму 1347502,42 грн, №РС,21-1333 від 31.07.2021 на суму 1485369,13 грн (а.с. 46-52).
На підставі заяви відповідача від 10.02.2021 №05/177 сторонами здійснено залік зустрічних однорідних вимог в часткове погашення боргу за рахунком №РС, 21-165 всього на суму 335322,97 грн (а.с.78).
Таким чином, заборгованість по оплаті наданих послуг за січень 2021 року по рахунку №РС,21-165 становить 931159,91 грн.
На підставі заяви відповідача від 12.03.2021 №05/361 сторонами здійснено залік зустрічних однорідних вимог в часткове погашення боргу за рахунком №РС,21-311 всього на суму 313756,61 грн (а.с.79).
Таким чином, заборгованість по оплаті наданих послуг за лютий 2021 року по рахунку №РС,21-311 становить 715798,46 грн.
На підставі заяви відповідача від 12.04.2021 №05/480 сторонами здійснено залік зустрічних однорідних вимог в часткове погашення боргу за рахунком №РС,21-542 всього на суму 278703,08 грн (а.с.80).
Таким чином, заборгованість по оплаті наданих послуг за березень 2021 року по рахунку №РС,21-542 становить 868555,86 грн.
На підставі заяви відповідача від 12.05.2021 №05/594 сторонами здійснено залік зустрічних однорідних вимог в часткове погашення боргу за рахунком №РС,21-761 всього на суму 296019,74 грн (а.с.81).
Таким чином, заборгованість по оплаті наданих послуг за квітень 2021 року по рахунку №РС,21-761 становить 1055026,22 грн.
На підставі заяви відповідача від 25.06.2021 №05/836 сторонами здійснено залік зустрічних однорідних вимог в часткове погашення боргу за рахунком №РС, 21-1006 всього на суму 295625,36 грн (а.с.164).
Таким чином, заборгованість по оплаті наданих послуг за травень 2021 року по рахунку №РС, 21-1006 становить 1084229,12 грн.
На підставі заяви відповідача від 22.07.2021 №05/973 сторонами здійснено залік зустрічних однорідних вимог в часткове погашення боргу за рахунком №РС, 21-1164 всього на суму 324130,34 грн (а.с.82).
Таким чином, заборгованість по оплаті наданих послуг за червень 2021 року по рахунку №РС, 21-1164 становить 1023372,08 грн.
На підставі заяви відповідача від 13.08.2021 №05/1064 сторонами здійснено залік зустрічних однорідних вимог в часткове погашення боргу за рахунком №РС, 21-1333 всього на суму 275740,47 грн (а.с.83).
Таким чином, заборгованість по оплаті наданих послуг за липень 2021 року по рахунку №РС, 21-1333 становить 1209628,66 грн.
Загальна сума заборгованості відповідача по оплаті за послуги за період з січня по липень 2021 року включно становить 6887770,31 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач скеровував відповідачу претензії № 32/752 від 25.06.2021 та №32/14146 від 2.06.2021 з вимогами про оплату заборгованості.
Відповідач на претензію відповіді не надав, зобов'язання щодо оплати отриманих послуг не виконав, чим порушив договірні зобов'язання.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як виробника, до відповідача, як споживача заборгованості за видаляння та обробляння стічних вод (водовідведення), а також відсотків річних, інфляційних втрат та штрафних санкцій, внаслідок порушення відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором.
Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При вирішенні даного спору судом враховано наступне.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов'язок доведення факту належної оплати за послуги з приймання стічних вод закон покладає на споживача.
Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором не надав, доводи позивача не спростував, наявність основної заборгованості за договором в сумі 6887770,31 грн визнав.
З зазначеного витікає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 6887770,31 грн.
Щодо заявлених до стягнення сум інфляційних витрат та 3% річних, суд зазначає таке.
За приписами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування - це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
В період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання може мати місце як збільшення суми основного боргу (інфляція), так і зменшення суми основного боргу (дефляція) і для застосування до боржника судом цього виду виключної відповідальності, встановленої законом в зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання, необхідні умови існування у боржника простроченого грошового зобов'язання протягом місяця. Причому саме визначена сума боргу повинна не змінюватись протягом місяця. Якщо відповідачем здійснювались часткові оплати боргу, то застосовується відповідальність у вигляді інфляційних тільки до тієї суми боргу, що не була сплачена та існувала певний час протягом місяця.
Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов'язання).
Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв'язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 41147,88 грн та інфляційні нарахування в сумі 36678,24 грн.
Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що позивачем правильно визначено період та нараховано 3% річних та інфляційні втрати.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі в сумі 41147,88 грн та інфляційні нарахування в сумі 36678,24 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно заявлених позивачем до стягнення пені в сумі 209826,31 грн та 7% штрафу в сумі 325833,85 грн, суд зазначає таке.
За приписами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 7.4. Договору, за порушення строків виконання зобов'язань за цим договором виробник сплачує споживачу пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. За порушення строків оплати водовідведення споживач сплачує виробнику пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Таким чином, на підставі наведених правових норм та положень Договору, позивач правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню та штраф.
Судом перевірено розрахунок пені, заявленої до стягнення та встановлено, що позивачем здійснено розрахунок з урахуванням положень ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, правильно визначено періоди нарахування пені.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 209826,31 грн.
Розрахунок 7% штрафу правильний, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 325833,85 грн.
Заперечення відповідача щодо незаконності нарахування 3% річних, інфляційних втрат та штрафних санкцій суд не бере до уваги з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Згідно ч. 2 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Частиною 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Судом встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів КП “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” введений ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.08.2021.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення сум 3% річних, інфляційних витрат, пені та штрафу, нарахованих до 31.08.2021 - дня відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, в повному обсязі.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведеного, з відповідача належить стягнути на користь позивача 112518,85 грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” (55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 8, ідентифікаційний код 31948866, e-mail: kptvkg@meta.ua) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661, e-mail: energoatom@atom.gov.ua) в особі Відокремленого підрозділу “Південноукраїнська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, ідентифікаційний код 20915546, e-mail: office@sunpp.atom.gov.ua) заборгованість за Договором №278 від 29.11.2018 за період з січня по липень 2021 року включно, а саме:
- 6887770,31 грн - основна заборгованість;
- 36678,24 грн - інфляційні втрати;
- 41147,88 грн - 3% річних;
- 325833,85 грн - 7% штраф;
- 209826,31 грн - пеня;
- 112518,85 грн - витрати по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4.Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
5.Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
позивач: Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661, e-mail: energoatom@atom.gov.ua)
в особі Відокремленого підрозділу “Південноукраїнська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, ідентифікаційний код 20915546, e-mail: office@sunpp.atom.gov.ua),
відповідач: Комунальне підприємство “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” (55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 8, ідентифікаційний код 31948866, e-mail: kptvkg@meta.ua).
Повний текст судового рішення складено та підписано судом 23.12.2022.
Суддя В.О.Ржепецький