Справа № 560/7626/22
РІШЕННЯ
іменем України
14 грудня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових рішень про застосування фінансових санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 27.08.2019 №0016/22-01-40-01/2507806498 та №0015/22-01-40-01/ НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог вказує, що рішення №0016/22-01-40-01/ НОМЕР_1 та №0015/22-01-40-01/ НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів в загальному розмірі 68000,00 грн, прийняті з порушенням вимог податкового законодавства щодо порядку та підстав проведення перевірок та прийняття за їх результатами рішень. Просить задовольнити позовні вимоги.
Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 14.10.2022 Хмельницький окружний адміністративний суд витребував у Головного управління ДПС у Хмельницькій області належним чином завірені копії документів, на підставі яких прийняте рішення про застосування фінансових санкцій від 27.08.2019 №0015/22-01-40-01/2507806498 та №0016/22-01-40-01/ НОМЕР_1 .
Ухвалою від 01.11.2022 Хмельницький окружний адміністративний суд замінив відповідача у справі №560/7626/22 на його правонаступника - Головне управління ДПС у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ ; м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 17).
Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позов. Тому відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.
Основною діяльністю позивача - Хадіфа Валід Камал є роздрібна торгівля.
27.08.2019 Головне управління ДФС у Хмельницькій області прийняло рішення №0016/22-01-40-01/2507806498 та №0015/22-01-40-01/ НОМЕР_1 про застосування до позивача фінансових санкцій за порушення частини 20 статті 15 та статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" у зв'язку з реалізацією лікеро-горілчаних виробів без ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і зберіганням з метою реалізації лікеро-горілчаних виробів (спиртова суміш під виглядом горілки) без марок акцизного податку встановленого зразка.
Зазначені рішення прийняті на підставі матеріалів контрольно-перевірочного заходу оперативного управління ГУ ДФС у Хмельницькій області: листа від 16.02.2019 №6460/8/22-01-21-05, протоколів про адміністративне правопорушення від 02.02.2019 №7/21-05 і №8/21-05 про адміністративне правопорушення, рапортів і протоколів огляду та вилучення речей від 02.02.2019.
Вважаючи протиправними рішення про застосування фінансових санкцій від 27.08.2019 №0016/22-01-40-01/2507806498 та №0015/22-01-40-01/2507806498, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання оптової і роздрібної торгівлі спиртом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" №481/95-ВР від 19.12.1995 (далі - Закон №481/95-ВР) .
Статтею 17 вказаного Закону передбачена відповідальність за порушення норм цього Закону, зокрема, щодо торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами.
Рішенням про застосування фінансових санкцій від 27.08.2019 №0016/22-01-40-01/2507806498 та №0015/22-01-40-01/2507806498
Рішенням від 27.08.2019 №0015/22-01-40-01/2507806498 за реалізацію лікеро-горілчаних виробів без наявної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та факт зберігання з метою реалізації лікеро-горілчаних виробів (спиртова суміш під виглядом горілки) без марок акцизного податку встановленого зразка у кіоску біля будинку за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР та абзацу 19 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафів в розмірі: 17000,00 грн. - за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без ліцензії і 17000,00 грн.- за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.
Рішенням від 27.08.2019 №0016/22-01-40-01/2507806498 за реалізацію лікеро-горілчаних виробів без наявної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та факт зберігання з метою реалізації лікеро-горілчаних виробів (спиртова суміш під виглядом горілки) без марок акцизного податку встановленого зразка у кіоску біля будинку за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР та абзацу 19 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафів в розмірі: 17000,00 грн. - за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без ліцензії і 17000,00 грн.- за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.
Відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР в редакції, чинній за час існування спірних правовідносин, до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
За змістом абзацу 20 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону №481/95-ВР рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Положеннями підпункту 20.1.19 пункту 201.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачені повноваження державних податкових інспекцій щодо застосування до платників податків передбачених законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до статті 16 Закону №481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
За визначенням пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (пункт 61.1 статті 61 Податкового кодексу України).
За змістом частини 1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1 ведення обліку платників податків; 62.1.2 інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3 перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; 62.1.4 моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з пунктами 86.1 і 86.8 Статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Отже, підставою для застосування до платників податків фінансових (штрафних санкцій (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, є акт про результати перевірки, здійсненої контролюючими органами в межах наданих повноважень.
Згідно з пунктами 4.1.3 та 41.4 41 Податкового кодексу України повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.
Підставою для застосування до позивача штрафних санкцій слугували протоколи про адміністративні правопорушення та інші документи, складені працівниками податкової міліції під час контрольно - перевірочних заходів, щодо порушення позивачем частини 20 статті 15 та статті 11 Закону №481/95-ВР у зв'язку з реалізацією лікеро-горілчаних виробів без ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і зберіганням з метою реалізації лікеро-горілчаних виробів (спиртова суміш під виглядом горілки) без марок акцизного податку встановленого зразка.
На час існування спірних правовідносин завдання та повноваження податкової міліції регулювались Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 348.2 статті 348 Податкового кодексу України завданнями податкової міліції є, зокрема: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері.
За змістом статті 350 Податкового кодексу України податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:
350.1.1. приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про кримінальні та інші правопорушення, віднесені законом до компетенції податкової міліції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;
350.1.2. проводить відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, а також досудове розслідування в межах наданої законом компетенції, вживає заходів щодо відшкодування завданих державі збитків;
350.1.5. виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування та бюджетній сфері, вживає заходів до їх усунення;
350.1.10. складає протоколи та розглядає справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
350.1.11. збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень у сфері оподаткування та бюджетній сфері, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням.
Пунктом 351.1 статті 351 Податкового кодексу України передбачено, що посадовим особам податкової міліції для виконання покладених на них обов'язків надаються права, передбачені підпунктами 20.1.2 (в частині отримання належним чином засвідчених копій документів), 20.1.4 (в частині проведення перевірок у встановленому цим Кодексом порядку), 20.1.8 і 20.1.20 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу, а також пунктами 1 - 4, абзацами другим, третім пункту 5, пунктами 6 - 14, підпунктами "а" і "б" пункту 15 (з урахуванням положень цього Кодексу), пунктом 16 з дотриманням встановлених цим Кодексом правил проведення податкових перевірок, пунктами 17, 19, 23, 24, 25, 27, 28, 30 статті 11, статтями 12 - 151 Закону України "Про міліцію".
Отже, податкова міліція наділена повноваженнями щодо проведення перевірок в порядку, визначеному Податковим кодексом України, якщо це необхідно для виконання покладених на неї завдань.
Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені у статті 81 Податкового кодексу України.
За змістом пункту 81.1 цієї норми посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Відповідачем не надані копії наказу про призначення перевірки позивача, направлення на її проведення та акту перевірки, складеного з дотриманням вимог статті 86 Податкового кодексу України.
При цьому, суд враховує, що податкова міліція не віднесена Податковим кодексом України до контролюючих органів, яким надане право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, передбачене підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, та здійснювати заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в порядку підпункту 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 16 Податкового кодексу України.
Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки.
Аналогічний правовий висновок сформований Верховним Судом у постанові від 22 вересня 2020 року у справі N 520/8836/18.
З урахуванням положень частини другої статті 74 КАС України єдиним допустимим доказом щодо вчинення позивачем порушення статті 11 і частини 20 статті 15 Закону №481/95-ВР є акт перевірки, складений з дотриманням вимог Податкового кодексу, за результатами її проведення. Відсутність акту (довідки) перевірки, якими оформляються результати перевірки свідчить про відсутність перевірки як такої.
Протоколи про адміністративні правопорушення та інші матеріали, складені податковою поліцією під час проведення контрольно - перевірочного заходу, не можуть слугувати замінником акту перевірки, який у відповідності до статті 86 Податкового кодексу України є єдиною підставою для застосування до платника податків штрафу за порушення законодавства та доказом вчинення таким платником правопорушення.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 27.08.2019 №0016/22-01-40-01/2507806498 та №0015/22-01-40-01/ НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог вказує, що рішення №0016/22-01-40-01/ НОМЕР_1 та №0015/22-01-40-01/ НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів в загальному розмірі 68000,00 грн, прийняті з порушенням вимог податкового законодавства щодо порядку та підстав проведення перевірок та прийняття за їх результатами рішень. Просить задовольнити позовні вимоги.
Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 14.10.2022 Хмельницький окружний адміністративний суд витребував у Головного управління ДПС у Хмельницькій області належним чином завірені копії документів, на підставі яких прийняте рішення про застосування фінансових санкцій від 27.08.2019 №0015/22-01-40-01/2507806498 та №0016/22-01-40-01/ НОМЕР_1 .
Ухвалою від 01.11.2022 Хмельницький окружний адміністративний суд замінив відповідача у справі №560/7626/22 на його правонаступника - Головне управління ДПС у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ ; м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 17).
Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позов. Тому відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.
Основною діяльністю позивача - Хадіфа Валід Камал є роздрібна торгівля.
27.08.2019 Головне управління ДФС у Хмельницькій області прийняло рішення №0016/22-01-40-01/2507806498 та №0015/22-01-40-01/ НОМЕР_1 про застосування до позивача фінансових санкцій за порушення частини 20 статті 15 та статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" у зв'язку з реалізацією лікеро-горілчаних виробів без ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і зберіганням з метою реалізації лікеро-горілчаних виробів (спиртова суміш під виглядом горілки) без марок акцизного податку встановленого зразка.
Зазначені рішення прийняті на підставі матеріалів контрольно-перевірочного заходу оперативного управління ГУ ДФС у Хмельницькій області: листа від 16.02.2019 №6460/8/22-01-21-05, протоколів про адміністративне правопорушення від 02.02.2019 №7/21-05 і №8/21-05 про адміністративне правопорушення, рапортів і протоколів огляду та вилучення речей від 02.02.2019.
Вважаючи протиправними рішення про застосування фінансових санкцій від 27.08.2019 №0016/22-01-40-01/2507806498 та №0015/22-01-40-01/2507806498, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання оптової і роздрібної торгівлі спиртом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" №481/95-ВР від 19.12.1995 (далі - Закон №481/95-ВР) .
Статтею 17 вказаного Закону передбачена відповідальність за порушення норм цього Закону, зокрема, щодо торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами.
Рішенням про застосування фінансових санкцій від 27.08.2019 №0016/22-01-40-01/2507806498 та №0015/22-01-40-01/2507806498
Рішенням від 27.08.2019 №0015/22-01-40-01/2507806498 за реалізацію лікеро-горілчаних виробів без наявної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та факт зберігання з метою реалізації лікеро-горілчаних виробів (спиртова суміш під виглядом горілки) без марок акцизного податку встановленого зразка у кіоску біля будинку за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР та абзацу 19 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафів в розмірі: 17000,00 грн. - за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без ліцензії і 17000,00 грн.- за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.
Рішенням від 27.08.2019 №0016/22-01-40-01/2507806498 за реалізацію лікеро-горілчаних виробів без наявної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та факт зберігання з метою реалізації лікеро-горілчаних виробів (спиртова суміш під виглядом горілки) без марок акцизного податку встановленого зразка у кіоску біля будинку за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР та абзацу 19 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафів в розмірі: 17000,00 грн. - за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без ліцензії і 17000,00 грн.- за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.
Відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР в редакції, чинній за час існування спірних правовідносин, до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
За змістом абзацу 20 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону №481/95-ВР рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Положеннями підпункту 20.1.19 пункту 201.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачені повноваження державних податкових інспекцій щодо застосування до платників податків передбачених законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до статті 16 Закону №481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
За визначенням пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (пункт 61.1 статті 61 Податкового кодексу України).
За змістом частини 1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1 ведення обліку платників податків; 62.1.2 інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3 перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; 62.1.4 моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з пунктами 86.1 і 86.8 Статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Отже, підставою для застосування до платників податків фінансових (штрафних санкцій (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, є акт про результати перевірки, здійсненої контролюючими органами в межах наданих повноважень.
Згідно з пунктами 4.1.3 та 41.4 41 Податкового кодексу України повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.
Підставою для застосування до позивача штрафних санкцій слугували протоколи про адміністративні правопорушення та інші документи, складені працівниками податкової міліції під час контрольно - перевірочних заходів, щодо порушення позивачем частини 20 статті 15 та статті 11 Закону №481/95-ВР у зв'язку з реалізацією лікеро-горілчаних виробів без ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і зберіганням з метою реалізації лікеро-горілчаних виробів (спиртова суміш під виглядом горілки) без марок акцизного податку встановленого зразка.
На час існування спірних правовідносин завдання та повноваження податкової міліції регулювались Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 348.2 статті 348 Податкового кодексу України завданнями податкової міліції є, зокрема: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері.
За змістом статті 350 Податкового кодексу України податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:
350.1.1. приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про кримінальні та інші правопорушення, віднесені законом до компетенції податкової міліції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;
350.1.2. проводить відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, а також досудове розслідування в межах наданої законом компетенції, вживає заходів щодо відшкодування завданих державі збитків;
350.1.5. виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування та бюджетній сфері, вживає заходів до їх усунення;
350.1.10. складає протоколи та розглядає справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
350.1.11. збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень у сфері оподаткування та бюджетній сфері, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням.
Пунктом 351.1 статті 351 Податкового кодексу України передбачено, що посадовим особам податкової міліції для виконання покладених на них обов'язків надаються права, передбачені підпунктами 20.1.2 (в частині отримання належним чином засвідчених копій документів), 20.1.4 (в частині проведення перевірок у встановленому цим Кодексом порядку), 20.1.8 і 20.1.20 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу, а також пунктами 1 - 4, абзацами другим, третім пункту 5, пунктами 6 - 14, підпунктами "а" і "б" пункту 15 (з урахуванням положень цього Кодексу), пунктом 16 з дотриманням встановлених цим Кодексом правил проведення податкових перевірок, пунктами 17, 19, 23, 24, 25, 27, 28, 30 статті 11, статтями 12 - 151 Закону України "Про міліцію".
Отже, податкова міліція наділена повноваженнями щодо проведення перевірок в порядку, визначеному Податковим кодексом України, якщо це необхідно для виконання покладених на неї завдань.
Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені у статті 81 Податкового кодексу України.
За змістом пункту 81.1 цієї норми посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Відповідачем не надані копії наказу про призначення перевірки позивача, направлення на її проведення та акту перевірки, складеного з дотриманням вимог статті 86 Податкового кодексу України.
При цьому, суд враховує, що податкова міліція не віднесена Податковим кодексом України до контролюючих органів, яким надане право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, передбачене підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, та здійснювати заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в порядку підпункту 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 16 Податкового кодексу України.
Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки.
Аналогічний правовий висновок сформований Верховним Судом у постанові від 22 вересня 2020 року у справі N 520/8836/18.
З урахуванням положень частини другої статті 74 КАС України єдиним допустимим доказом щодо вчинення позивачем порушення статті 11 і частини 20 статті 15 Закону №481/95-ВР є акт перевірки, складений з дотриманням вимог Податкового кодексу, за результатами її проведення. Відсутність акту (довідки) перевірки, якими оформляються результати перевірки свідчить про відсутність перевірки як такої.
Протоколи про адміністративні правопорушення та інші матеріали, складені податковою поліцією під час проведення контрольно - перевірочного заходу, не можуть слугувати замінником акту перевірки, який у відповідності до статті 86 Податкового кодексу України є єдиною підставою для застосування до платника податків штрафу за порушення законодавства та доказом вчинення таким платником правопорушення.
Отже, протоколи про адміністративні правопорушення та інші документи, складені працівниками податкової міліції під час контрольно - перевірочних заходів, щодо порушення позивачем частини 20 статті 15 та статті 11 Закону №481/95-ВР у зв'язку з реалізацією лікеро-горілчаних виробів без ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і зберіганням з метою реалізації лікеро-горілчаних виробів (спиртова суміш під виглядом горілки) без марок акцизного податку встановленого зразка, які не відповідають вимогам Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства щодо належності та допустимості, не можуть слугувати підставою для застосування до позивача відповідальності, передбаченої статтею 17 Закону №481/95-ВР. Відповідно, рішення, прийняте на підставі документів, які є недопустимими доказами, не може вважатись правомірним.
Крім того, відповідно до пункту 116.1 статті 116 Податкового кодексу України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.
Отже, спірні рішення від 27.08.2019 про застосування фінансових санкцій №0015/22-01-40-01/2507806498 та №0016/22-01-40-01/250780649, окрім іншого, прийняті з порушенням статті 116 Податкового кодекс України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірність рішень від 27.08.2019 про застосування фінансових санкцій №0015/22-01-40-01/2507806498 та №0016/22-01-40-01/250780649.
Тому позовні вимоги необхідно задовольнити.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 27.08.2019 № 0016/22-01-40-01/2507806498
Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 27.08.2019 № 0015/22-01-40-01/2507806498
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - ВП 44070171)
Головуючий суддя О.К. Ковальчук