Справа № 953/6060/22
н/п 1-кс/953/5370/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" грудня 2022 р. м.Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м.Харкова - ОСОБА_1 ,
за участю прокурора - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою інтернет сервісу «ВКЗ» клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022220000000647 від 25.10.2022 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинський Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який має трьох неповнолітніх дітей 2012, 2016 та 2018 року народження, військовослужбовця за призовом під час мобілізації, сержанта резерву військової частини НОМЕР_1 , старшого механіка-водія танку НОМЕР_2 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України,
УС Т А Н О В И В :
21 грудня 2022 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_2 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022220000000647 від 25.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що відділ розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Харківській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022220000000647 від 25.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що 24 жовтня 2022 року близько 17 години 40 хвилин військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 керував автомобілем «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_3 у стані алкогольного сп'яніння, чим грубо порушив вимоги п.2.9а ПДР України. Крім того ОСОБА_4 , рухаючись по автодорозі «Т-21-21 Лозова - Барвінкове - Велика Комишуваха» зі сторони с. Енергетиків Лозівського району Харківської області у напрямку с. Бурбулатово Лозівського району Харківської області, під час руху, знаходячись на ділянці вказаної автодороги на відстані 930 метрів до с. Бурбулатово Лозівського району Харківської області, обрав небезпечну швидкість руху та прийоми керування автомобілем «Volkswagen transporter», державний номерний знак НОМЕР_3 , у результаті чого виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з автомобілем «Chevrolet Cruz LS», державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який в цей час рухався по зустрічній смузі руху у зустрічному напрямку, чим грубо порушив вимоги п.12.1 ПДР України. У результаті ДТП водій автомобіля «Chevrolet Cruz LS», державний номерний знак НОМЕР_4 ОСОБА_8 та пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_9 отримали тілесні ушкодження та від отриманих травм померли на місці.
27 жовтня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України.
Прокурор зазначає, що обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, зокрема: протоколом огляду ДТП від 24 жовтня 2022 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу чи швидкість реакції від 24 жовтня 2022 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 25 жовтня 2022 року та іншими матеріалами.
На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2022 року до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 27 грудня 2022 року включно без визначення розміру застави.
19 грудня 2022 року заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил продовжив строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до трьох місяців, а саме - до 27 січня 2023 року.
Обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії застосованого щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прокурор стверджує про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи той факт, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання від семи до дванадцяти років позбавлення волі, що може спонукати підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Підозрюваний може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, оскільки він знайомий з свідком ОСОБА_10 та, перебуваючи на волі, може незаконно випливати на останнього, схиляти його до зміни показань. Враховуючи те, що ОСОБА_4 проходить військову службу та має певний військовий досвід, він може чинити тиск на суд та слідство. Також існує ризик того, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та, враховуючи, що він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , може скористатися своїм службовим становищем, перетнути державний кордон України поза межами пункту пропуску і таким чином переховуватись від органу досудового розслідування, у тому числі і на тимчасово окупованій території України, тим самим вчинити інше кримінальне правопорушення, передбачене ст. 408 КК України, у зв'язку з чим наразі виникла необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .
Прокурор ОСОБА_2 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив обрати стосовно нього більш м'який запобіжний захід.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 надав письмові заперечення щодо задоволення клопотання прокурора, в яких зазначив, що заявлені прокурором ризики є необґрунтованими, а обставини, якими прокурор обґрунтовує їх наявність, не відповідають дійсності. Зазначив, що підозрюваний одружений, має на своєму утриманні троє неповнолітніх дітей, тобто має міцні соціальні зв'язки. ОСОБА_4 має постійне місце мешкання, до арешту проходив військову службу у лавах ЗСУ, де перебував з перших днів повномасштабного вторгнення військових РФ на територію України та брав активну участь у захисті країни від загарбників, не дивлячись на тяжкі захворювання, що свідчить про його стійку громадянську позицію. Крім того, зазначив, що від командирів військової частини НОМЕР_1 надійшли заяви про бажання взяти підозрюваного ОСОБА_4 на поруки, у зв'язку з чим захисник заявив клопотання про зміну застосовного до його підзахисного запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у виді особистої поруки та просив передати підозрюваного ОСОБА_4 на поруки заступнику командира військової частини НОМЕР_1 з озброєння - начальнику технічної частини майора ОСОБА_11 , командиру військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_12 та командиру 3 запасного взводу запасної роти військової частини НОМЕР_1 молодшому лейтенанту ОСОБА_13 . Обґрунтовуючи заявлене клопотання ,посилався на те, що підозрюваний ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем проходження служби, а командири військової частини НОМЕР_1 зобов'язуються взяти підозрюваного на особисту поруку та ручаються за його належну поведінку, а також беруть на себе обов'язок забезпечити явку підозрюваного до органу досудового розслідування або суду.
Слідчий суддя, вислухавши думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, включаючи Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження за №12022220000000647 від 25.10.2022, у рамках якого було подано клопотання, дійшов такого висновку.
27 жовтня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України.
На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2022 року до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 27 грудня 2022 року включно без визначення розміру застави.
19 грудня 2022 року на підставі постанови заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_14 продовжений строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до трьох місяців, а саме - до 27 січня 2023 року.
Кримінальним процесуальним Кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Відповідно до положень ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
Разом з тим, суд зазначає, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Так, слідчий звертаючись до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 посилається на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, підтверджується зібраними на даний час доказами, а саме: даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24 жовтня 2022 року; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 25 жовтня 2022 року; даними висновків щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 жовтня 2022 року; даними лікарського свідоцтва про смерть №673 від 25 жовтня 2022 року; даними виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №2972; даними протоколу допиту потерпілого від 07 грудня 2022 року.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , слідчий суддя відповідно до положень ст.ст. 177, 178, 199 КПК України враховує дані про особу підозрюваного, який постійного місця мешкання на території міста Харкова та Харківської області не має, оскільки зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , одружений та має трьох неповнолітніх дітей 2012, 2016 та 2018 року народження, тобто має міцні соціальні зв'язки, але на території Житомирської області, офіційно працевлаштований, раніше не судимий, при цьому підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у разі визнання його винним у виді позбавленні волі строком від семи до дванадцяти років, тому з урахуванням суспільної небезпеки злочину слідчий суддя вважає, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, з огляду на те, що на даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, тому останній може перетнути державний кордон України, отже альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного.
Також, у судовому засіданні стороною обвинувачення підтверджений ризик того, що підозрюваний може впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, враховуючи встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Водночас, заявлений слідчим та прокурором ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України не конкретизований належним чином та повністю охоплюється іншими встановленим ризиками.
Також стороною обвинувачення у судовому засіданні не доведений ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення підозрюваним, враховуючи те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався,
Отже, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати кримінальному провадженню або ж створять загрозу суспільству.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя вивчав можливість застосування стосовно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак, з огляду на встановлені обставини, зокрема, те, що ОСОБА_4 хоча і є раніше не судим (інших відомостей в ході досудового розслідування не встановлено), проте на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, які керують транспортними засобами в стані сп'яніння, що спричинило загибель кількох людей, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років, а також враховуючи, що встановлені ухвалами слідчого судді від 02 листопада 2022 року та ухвалою Харківського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків, щоб запобігти спробам вчинити дії, передбачені пунктами 1 та 3 частини першої статті 177 КПК України.
Висновок слідчого судді щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про наявність заявлених стороною обвинувачення ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання підозрюваної під вартою.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи вищенаведені відомості, у суду не виникає сумнівів щодо наявності та доведеності ризиків, якими слідчий та прокурор обґрунтовує необхідність продовження застосування такого запобіжного заходу як тримання підозрюваної під вартою, оскільки ризики, які існували на час застосування цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи підозрюваного та обставин інкримінованого йому злочину.
З огляду на викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, а саме - суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, його вік та репутацію, міцність соціальних зв'язків, слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені п.п. 1 та 3 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, продовжують існувати, а отже запобіжний захід у виді тримання під вартою на даній стадії процесу в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваної на цій стадії досудового розслідування є недостатнім, щоб забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків.
Доводи сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу не спростовують вищевказаних висновків суду.
З вказаних підстав слідчий суддя приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 у межах строку досудового розслідування, тобто до 27 січня 2023 року.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.
Щодо клопотання сторони захисту про обрання стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистої поруки, то слідчий суддя дійшов висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 180 КПК України кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
Положеннями ч. 3 ст. 180 КПК України встановлено, що поручителю роз'яснюється у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється або обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки поручителя та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов'язань та порядок реалізації такого права.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що стороною захисту не надано жодних доказів того, що поручителі, з огляду на особу підозрюваного, зможуть забезпечити виконання останнім покладених на нього обов'язків, відповідно до статті 194 КПК України, та зможуть забезпечити його явку до органу досудового розслідування та суду, враховуючи, що останні також є військовослужбовцями та перебувають у лавах ЗСУ.
Окрім того, слідчий судді зауважує на тому, що самі поручителі у судове засідання не прибули, тому слідчий суддя позбавлений можливості виконати вимоги ч.3 ст. 180 КПК України та пересвідчитися, що вказані особи заслуговують на довіру.
Нормами частини 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Враховуючи положення п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав не визначати розмір застави.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 197 КПК України,
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022220000000647 від 25.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування до 27 січня 2023 року включно без визначення розміру застави.
У задоволенні клопотань ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про обрання стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистої поруки - відмовити.
Строк дії ухвали встановити до 27 січня 2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_4 - у той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складений 23 грудня 2022 року.
Суддя ОСОБА_15 ОСОБА_16