Справа № 307/486/21
Провадження № 1-кп/307/50/21
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2022 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 січня 2021 року за №12021075160000022 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_6 , 11 січня 2021 року близько 10.30 год., знаходячись на проїжджій частині АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс декілька ударів кулаком правої руки в праву половину обличчя ОСОБА_8 , після чого, коли останній зайшов на подвір'я свого будинку, ОСОБА_6 забіг за ним та наніс один удар правою ногою по ногам ОСОБА_9 та разом із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, виштовхали потерпілого з подвір'я на проїжджу частину вулиці та повалили останнього на землю, де ОСОБА_6 продовжив наносити численні удари кулаками по обличчю, в результаті чого спричинив потерпілому ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді синця та садна правої лобно-скроневої ділянки голови, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисному легкому тілесному ушкодженні.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 125 КК України, визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи, які викладені у обвинувальному акті, показав суду, що 11 січня 2021 року приїхавши до свого тестя ОСОБА_10 та перебуваючи на вул. Грушевського в с. Грушово, Тячівського району, Закарпатської області, він підійшов до потерпілого ОСОБА_9 . Підійшовши до нього, повідомив йому, щоб він, ОСОБА_9 не виливав воду на проїжджу частину дороги. В той час між ними відбулася словесна перепалка, яка переросла у бійку, під час якої він наніс потерпілому декілька ударів, а згодом коли потерпілий ОСОБА_9 зайшов на подвір'я, він разом із ОСОБА_10 виштовхали потерпілого з подвір'я на проїжджу частину вулиці та наніс удар по обличчю потерпілого. В скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати. Заявлений потерпілим цивільний позов визнає частково на суму 5000 грн.
Крім, визнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України підтверджується наступними доказами.
Рапортом інспектора чергового Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_11 від 11 січня 2021 року, відповідно до якого 11 січня 2021 року о 09:31 на лінію 102 надійшло повідомлення від потерпілого ОСОБА_8 , про те, що за адресою АДРЕСА_2 його сусід ОСОБА_12 та його зять, нанесли йому тілесні ушкодження (а.с. 120-122).
Відомостями протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11 січня 2021 року, встановлено, що ОСОБА_8 звернувся до Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області та просив прийняти міри до ОСОБА_13 , який 11 січня 2021 року близько 09 год. 30 хв. за адресою с. Грушево, вул. Грушевського, 47 Тячівського району спричинив йому тілесні ушкодження разом із своїм зятем ОСОБА_14 (а.с. 123-125).
Висновком експерта № 9 від 22 січня 2021 року, встановлено, що у ОСОБА_8 мали місце тілесні ушкодження у вигляді синця та садна правої лобно-скроневої ділянки голови, садин передніх поверхонь обох колінних суглобів. Вказані тілесні ушкодження могли бути спричиненні:
-синець та садно правої лобно-скроневої ділянки голови - від дії тупого твердого предмету, можливо при ударі рукою. Згідно Наказу №6 МОЗ України п.2.3.5 від 17 січня 1995 року вказані тілесні ушкодження відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я, чи незначну стійку втрату працездатності;
- садна передніх поверхонь обох колінних суглобів -спричинені тупими твердими предметами по механізму скольжіння, можливо при падінні на землю під час боротьби. Згідно Наказу №6 МОЗ України п.2.3.5 від 17 січня 1995 року вказані тілесні ушкодження відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я, чи незначну стійку втрату працездатності
Строку події - 11 січня 2021 року вказані вище тілесні ушкодження відповідають (а.с. 134-136).
Протоколом огляду предмета та перегляду відеозапису від 13 січня 2021 року (дисковий накопичувач «RIDATA always right….., 16X DVD-R, Data 4.7 GB\Video 120 min») на якому наявний відео файл з камер відео спостереження, що знаходиться на електроопорі, яка розташована біля будинку № 47 по вул. Грушевського в с. Грушово, Тячівського району, Закарпатської області з якого вбачаються факт нанесення обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_10 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 , вказаний відеозапис був оглянутий в судовому засіданні (а.с.137-144).
Вищевказані докази дослідженні у судовому засіданні, суд визнає належними та допустимими, оскільки вони отримані у порядку встановленому КПК України і мають значення у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, оцінивши у сукупності вищенаведені докази, які узгоджуються між собою щодо фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне спричинення легких тілесних ушкоджень.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання. Також суд враховує, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 125 КК України відносяться до кримінальних проступків.
Обставиною, відповідно до ст. 66 КК України, яка пом'якшує покарання обвинуваченому є щире каяття.
Обставин, передбачених ст. 67 КК України, які б обтяжували покарання обвинуваченому судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує дані про його особу, що він позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра, нарколога та фтизіатра не значиться, одружений, раніше не судимий, повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у межах санкцій ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу.
При розгляді цивільного позову цивільного позивача ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_10 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 102 330,00 грн. та 100 000,00 грн. моральної шкоди, а також витрат на надання правової допомоги в розмірі 5000,00 грн., суд приходить до наступного.
Згідно ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 22 грудня 2022 року оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_10 та виділено матеріали кримінального провадження відносно нього в окреме провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно до ч. 5 ст. 128 КПК Кодексу, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
При цьому ч. 1 ст. 1166 ЦК України визначає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При цьому, вирішуючи пред'явлений потерпілим цивільний позов, суд повинен виходити з встановленого ст. 12 ЦПК України обов'язку позивача довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України доказуванню підлягають вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Разом з тим, кожна заявлена цивільним позивачем вимога повинна бути обґрунтована належними й допустимими доказами. На думку суду, таких доказів цивільний позов не містить.
Так, потерпілим ОСОБА_8 до цивільного позову було приєднано цінник на суму 3550 грн., бирку про придбання виробу із золота, товарний чек №1247 від 22 липня 2020 року та акт здачі-приймання виконаних робіт №235998 від 29 січня 2021 року, які були досліджені судом. Разом з тим, вказаний цінник, бирка, товарний чек та акт здачі-приймання виконаних робіт, суд вважає неналежними доказами спричинення матеріальної шкоди.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги потерпілого до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди не доведені і задоволенню не підлягають.
З приводу моральної шкоди судом встановлено наступне.
У відповідності до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я та у душевних стражданнях, внаслідок протиправної поведінки щодо неї чи її близьких. Розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала шкоди. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно зі ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Виходячи із глибини фізичних і душевних страждань, завданих потерпілому ОСОБА_8 , ступеня створених для нього незручностей, зусиль, пов'язаних із захистом порушених його прав, характеру правопорушення, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_6 його ступеня вини, а також вимог розумності і справедливості, суд дійшов висновку, що моральна шкода підлягає відшкодуванню у розмірі 6 000,00 грн.
Щодо вимоги цивільного позову потерпілого у частині стягнення процесуальних витрат, пов'язаних із наданням потерпілому професійної правничої допомоги, слід зазначити наступне.
За правилами ч. 2 ст. 120 КПК України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, який надає правову допомогу за договором, несе потерпілий, а згідно ч. 1 ст. 124 цього Кодексу, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Суду надано ордер серії ЗР № 31229, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЗР № 21/1077 від 23 червня 2016 року, договір про надання правової допомоги від 21 січня 2021 року та квитанцію про надання правничої допомоги від 01 квітня 2021 року, згідно якої, потерпілим ОСОБА_8 сплачено адвокату ОСОБА_5 за надання правової допомоги 5000 грн. (а.с. 29-31, 47).
Враховуючи наведене, процесуальні витрати, які складаються з витрат на правову допомогу, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь потерпілого в розмірі 2500 грн.
Таким чином, цивільний позов щодо обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає задоволенню частково.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого під час судового розгляду не застосовувався.
Керуючись ст.ст. 370, 371, 373-376 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ :
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. - моральної шкоди та 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. - витрат за надання правової допомоги.
У задоволенні решти позовних вимог щодо обвинуваченого ОСОБА_6 - відмовити.
Речовий доказ - дисковий накопичував «RIDATA always right….., 16X DVD-R, Data 4.7 GB\Video 120 min» - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_15 ОСОБА_16