Справа № 301/3643/22
3/301/1521/22
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" грудня 2022 р. м. Іршава
Суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Бобик О.І., за участю секретаря судового засідання Кузьма А.І. розглянувши матеріали, які надійшли від начальника відділення поліції № 1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 22.11.2022 о 12:09 год. в с. Ільниця, по вул. О.Данільченка керував транспортним засобом марки Форд-транзіт, н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нечітка координація рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності свідків, чим порушив п. 2.5. ПДР України та вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 та його захисник Римик В.М. в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали. Крім того, інформація щодо розгляду справи була розміщена на сайті суду.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» від 14.10.2003 наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
За таких обставин, неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.
За наведеного та враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника на підставі наявних матеріалів.
У судовому засіданні інспектор СРПП ВП №1 Хустського РУП Гольча В.І., який склав протокол про адміністративне правопорушення суду пояснив, що 22.11.2022 він перебував у с. Ільниця на патрулюванні, і під час такого йому зателефонував колега ОСОБА_2 та повідомив, що у с. Ільниця, по вул. О.Данільченка транспортним засобом марки Форд-транзіт, н.з. НОМЕР_1 керує особа, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Приїхавши на місце події, ним було встановлено, що ОСОБА_1 дійсно керував автомобілем марки Форд-транзіт, н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме з порожнини рота відчувався запах алкоголю та нечітка координація рухів, а тому ОСОБА_1 було запропоновано пройти освідчення на стан сп'яніння, але останній відмовився та поводив себе агресивно. Після чого відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення інспектора, суд приходить до наступного.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дана норма права не містить винятків за яких водій може відмовитися від проходження огляду, а тільки встановлює обов'язок водія пройти такий огляд.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 045074 від 02.11.2022, з якого слідує, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Форд-транзіт, н.з. НОМЕР_1 . Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився;
- поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 22.11.2022;
- рапортом поліцейського СРПП ВП № 1 Хустського РУП Грига Я., з якого вбачається, що 22.11.2022 близько 10:00 год. він в позаслужбовий час знаходився в с. Ільниця, по вул. О.Данільченка в магазині «АВС», де невідома йому особа, знаючи, що він є працівником поліції, повідомила йому, що водій транспортного засобу марки Форд-транзіт можливо знаходиться у стані алкогольного сп'яніння та порушує ПДР. Вийшовши із магазину він сів у свій транспортний засіб і почавши рух, побачив, що в його сторону їде транспортний засіб марки Форд-транзіт, н.з. НОМЕР_1 та виконує незрозумілі маневри. Тоді ОСОБА_2 зупинився на узбіччі дороги, а з вказаного транспортного засобу вискочив водій та почав кричати в його сторону якісь незрозумілі слова. Підійшовши до водія та поспілкувавшись із ним, ОСОБА_2 почув різкий запах алкоголю із порожнини рота останнього. На запитання ОСОБА_6 чому останній керує автомобілем у стані алкогольного сп'яніння водій відповів, що був на Дні народженні. Після чого ОСОБА_2 викликав наряд ГРПП, який був неподалік;
- відеозаписом з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
- відеозаписом приєднаним у судовому засіданні інспектором Гольча В.І., з якого вбачається, що ОСОБА_1 під'їхав на транспортному засобі до магазину «АВС», де вийшов із-за керма автомобіля.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи, що ч.1 ст.130 КУпАП, є бланкетною, то при розгляді такої категорії справ, необхідно ретельно з'ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та наслідками, які настали, на що зокрема було звернуто увагу і в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті".
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, шо закріплено в п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Даних вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не дотримувався, оскільки керував транспортним засобом та відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд враховує також, те що в рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29. 06. 2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16. 10. 2008), Європейський суд вказав на те, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09. 06. 2005), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24. 03. 2005) Європейський суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
Приймаючи до уваги викладене, суддя дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення на правопорушника суддя враховує те, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відноситься до суспільно небезпечних, носить умисний характер дій порушника та свідчить про його неповагу до безпеки руху, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, а тому вважає, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 496,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 280, 283, 284 КУпАП України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суддя,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Іршавського
районного суду: О. І. Бобик