Красноокнянський районний суд Одеської області
Справа №: 506/506/22
Провадження № 3/506/723/22
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.2022 року суддя Красноокнянського районного суду Одеської області Чеботаренко О.Л., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, що надійшли від відділу поліцейської діяльності №2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працює, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ст.173 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №575406 від 18.09.2022 року, ОСОБА_1 18.09.2022 року біля 19.00 год. в АДРЕСА_1 ,висловлювався грубою нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою ОСОБА_2 , тим самим порушив громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Зазначений протокол про адміністративне правопорушення вперше надійшов до суду 26.09.2022 року, однак, так як протокол було складено з порушенням ст.256 КУпАП, то постановою суду від 30.09.2022 року він був повернутий на доопрацювання.
13 жовтня 2022 року протокол надійшов до суду , однак недоліки не були виправлені і так як протокол було складено з порушенням ст.256 КУпАП, то постановою суду від 20.10.2022 року він знов був повернутий на доопрацювання.
22 листопада 2022 року протокол надійшов до суду, однак недоліки виправлені не були і судом було витребувано ряд доказів для перевірки пояснень ОСОБА_1 , щодо того ,що у нього відбувалася з ОСОБА_2 саме сімейна сварка, так як та є його рідною сестрою.
Так, диспозицією ст.173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях у процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Разом з тим, в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що через сімейні обставини він посварився зі своєю сестрою ОСОБА_2 , що свідчить про наявність ознак домашнього насильства.
Відповідно до п.3 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання між колишнім чи теперішнім подружжям або особами, які спільно проживають чи проживали однією сім'єю, але не перебувають або не перебували в шлюбі, незалежно від того, чи проживає або проживала особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що і особа, яка постраждала від домашнього насильства.
Відповідно до ст. 3 вказаного Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, в тому числі, на братів та сестер.
За інформацією, наданою суду Окнянською селищною радою, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними братом та сестрою і місцем вчинення правопорушення ( АДРЕСА_2 ) є місце проживання ОСОБА_2 і тимчасове місце проживання ОСОБА_1 / а.с.15,19,21-35/,тобто фактично ОСОБА_1 вчинив неправомірні дії - обзивав ОСОБА_2 ,яка є його рідною сестрою ,нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою ,за місцем їх спільного проживання, що не охоплюється диспозицією ст.173 КУпАП.
Незважаючи на неодноразові повернення на доопрацювання з метою встановлення обставин скоєння інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення ,особою , уповноваженою на складання протоколу ,ці обставини перевірені не були.
За приписами КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Обставини, які зазначені посадовими особами у протоколі про адміністративне правопорушення повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому правопорушенні.
Нормами КУпАП не надано процесуальних повноважень суду надавати іншу кваліфікацію діям особи, ніж ту ,яка вказана у протоколі про адміністративне правопорушення.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості ( ст. 62 Конституції України). Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння правопорушення.
Враховуючи викладене вище, вважаю, що протокол та додані до нього докази в своїй сукупності з наведених вище підстав не є належними, допустимим та достатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ст. 173 КУпАП.
Тому справу відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП належить закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КупАП.
Керуючись ст. 247 п.7, ст.283, п.3 ст.284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, відносно якої відкрито адміністративне провадження, захисником, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, а прокурором - в межах повноважень, визначених ч.5 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя Чеботаренко О. Л.