БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
23.12.2022
Справа № 497/1521/22
Провадження № 2/497/503/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
заочне
23.12.2022 року Болградський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Кравцової А.В., секретар судового засідання Ільєва Д.Д., розглянувши за відсутністю сторін заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, треті особи: ОСОБА_4 та Табаківська сільська рада Болградського району Одеської області,
ВСТАНОВИВ:
15.08.2022р. позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом, яким просила визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , стверджуючи у позові, що вона є власником 1 / 3 частини вказаного житлового будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.08.2006р., у цьому будинку зареєстровані відповідачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - які в цьому будинку взагалі не проживали, місце проживання їх невідоме, ніякого зв'язку з ними немає, до теперішнього часу місце знаходження їх давно не відоме, тому вона звертається до суду за захистом свого права власності.
Сторони у судове засідання не прибули, позивач надала суду заяву про розгляд позову за її відсутністю, не заперечуючи проти заочного розгляду справи. Відповідачі також були повідомлені належним чином про час та місце судового засідання - судовими повістками за адресою реєстрації, про що в матеріалах справи є відповідні докази, проте будь-яких пояснень, заперечень та жодних доказів на спростування вищевикладеного суду не надали, тому суд обґрунтовано ухвалив розглянути справу заочно.
Вивчивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що справа підлягає заочному розгляду, а позовні вимоги - задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:
- згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.05.2006р. за р.№2041(а.с.11) та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №117000669 від 31.08.2006р. (а.с.14), позивач є власником 1 / 3 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
- з довідки старости с.Табаки від 11.08.2022р. №427 вбачається, що гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 27.12.2007р. за адресою: АДРЕСА_1 , але він там не проживає та ніколи не проживав; і гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також зареєстрований за цією ж адресою з 16.07.2014р., але він також не проживає та ніколи там не проживав (а.с.15);
- відповідно до актів опитування від 11.08.2022р. гр.гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , - свідки підтверджують, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у домоволодінні на АДРЕСА_1 не проживають, ніколи їх там не бачили (а.с.16);
- відповідно до акту №18 від 11.08.2022р. огляду будинку за адресою: АДРЕСА_1 , - речей, які можуть належати відповідачам ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - у домоволодінні не виявлено (а.с.19).
Ст.41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до ч.1ст.317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Статтею 318 ЦК України встановлено, що усі суб'єкти права власності є рівними перед законом; ч.ч.1,2ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. А, згідно ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997р. відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції», - закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися майном, яке йому належить, на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України). Відповідно до ст.321 ЦК України право власності також є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу. Ст.391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до ч.1ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї, за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців.
Водночас, відповідно до статті 7 Закону №1382-IV, припинення реєстрації місця проживання особи здійснюється протягом семи днів на підставі заяви цієї особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою чи померлою), свідоцтва про смерть. Таким чином, з вказаної норми вбачається, що припинення реєстрації місця проживання особи може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: "... 2) позбавлення права користування житловим приміщенням...". У постанові ВС України від 30.06.2015р. (справа № 21-1438а15) зазначено, що згідно ст.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
Таким чином, з досліджених доказів судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , - дійсно виїхали з нього, не проживають в ньому і не потребують цього тривалий час - більше, ніж один рік, суду не надано відомостей, що в них відсутнє інше місце проживання, і не вбачається юридичної зацікавленості або прав відповідачів щодо цього будинку, - що є підставами для визнання судом їх такими, що втратили право на користування спірним житлом для захисту прав позивача вільно розпоряджатися своїм майном незалежно від волі сторонніх осіб. Тому, враховуючи усе вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню.
Керуючись ст.71,72 Житлового кодексу України, ст.ст.317,319,321 ЦК України, ст.ст.4,10,13, 76-81,83,95,200,247ч.2,258,259,263-265,268ч.4,273,354,355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, треті особи: ОСОБА_4 та Табаківська сільська рада Болградського району Одеської області.
Визнати гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 .
Визнати гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 .
Заочне рішення суду може бути переглянуте Болградським районним судом Одеської області за заявою відповідача, яка подається до канцелярії суду.
Рішення суду може бути також оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, після чого набирає законної сили, а відповідачем - з моменту отримання ухвали суду про відмову у перегляді заочного рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua.
Повний текст судового рішення виготовлено 23.12.2022 року.
Суддя А.В. Кравцова