Справа № 496/5674/22
Провадження № 2-н/496/308/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року суддя Біляївського районного суду Одеської Пасечник М.Л. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 грошової заборгованості щодо повернення попередньої оплати за договором купівлі-продажу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця (далі ФОП) ОСОБА_2 грошової заборгованості щодо повернення попередньої оплати за договором купівлі-продажу № 74-675 від 29.12.2021 року в сумі 42 241,50 грн.
Згідно із ст. 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ч.3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч.ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України).
Вивчивши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до заяви 29.12. 2021 року в магазині "Всі двері", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заявником ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , було укладено споживчий договір №79-675 купівлі-продажу дверей і комплектуючих (далі Договір) відповідно згідно специфікації №УО 100031495 і технічної угоди до такого договору. На підстав вищеназваної специфікації оформлено замовлення покупця №100031495 від 29.12.2021 року до цього Договору, загальна вартість товару за цим договором згідно вищеназваної специфікації становила 60 345,00 грн.
Так, умовами п.п.4.4 Договору передбачається 100% попередня (авансова) оплата товару та Сторонами було погоджено 2-й варіант поетапної оплати товару за пп.4.5.2 п.4.5 Договору.
Заявник зазначає, що цьому, якою стороною має плануватись відвантаження і, відповідно, яким чином має визначатись "запланована дата відвантаження" - умови Договору не дають змоги визначити таку дату, строк виконання грошового зобов'язання є невизначеним і, відповідно, за правилами п.2 ст. 530 ЦК України обумовлюється моментом пред'явлення вимоги Продавцем.
Відповідно до п.3.1 Договору у взаємозв'язку із погодженим Сторонами порядком розрахунків за пп.4.5.2 п.4.5 Договору продавець зобов'язався передати покупцеві товар протягом 84 (Вісімдесяти чотирьох) календарних днів після зарахування в повному обсязі в передбаченому за першим етапом суми платежу на розрахунковий рахунок продавця.
При цьому, з огляду на те, що Договір укладався в торгівельній точці (магазині) і прямо Сторонами не було передбачене інше, місцем передачі Товару вважається безпосередньо така торгівель- на точка - магазин "Всі двері" за вищезгаданою адресою у м. Дніпро.
В день укладання Договору покупцем сплачено продавцю платіжним дорученням №88 від 29.12.21 в порядку передплати 42 241,50 грн., що становить 70% від Ціни Договору.
Грошові кошти в повному обсязі, передбаченому погодженим сторонами 2-м варіантом поетапної оплати першим етапом, було отримано продавцем за вищезгаданим платіжним дорученням. 29.12.2021 року та, відповідно, встановлений п.3.1 Договору термін виконання продавцем зобов'язання з передачі Покупцю товару сплив 24.03. 2022 року.
Ані до цієї дати ані після цього від боржника не поступало жодної інформації щодо стану виконання та (або) готовності до відвантаження замовленого за Договором товару.
Посилаючись на норми п. 2 ст. ст. 693 ЦК України та з огляду на істотне, понад декілька місяців, прострочення боржника у відвантаженні замовленого за Договором товару та відсутності взагалі будь-якої інформації щодо стану виконання договору, 22.06.2022 року заявник звернувся до магазину "Всі двері", де саме укладався споживчий договір, із приводу невиконання ФОП ОСОБА_2 умов Договору і під розпис представнику боржника у магазині "Всі двері" було вручено Вимогу про усунення порушень договору та повернення попередньої оплати від 21.06.2022 року.
Після ознайомлення із даною вимогою представник ФОП ОСОБА_2 відповів, що усунення порушень Договору і виконання Договору не представляється за можливе і запропонував із наданням типового бланку обмежити мої вимоги вимогою щодо повернення авансованих коштів, із чим ОСОБА_1 погодилась, та, одразу ж на місці було власноруч оформлено і залишено Заяву від 22.06.2022 року про повернення коштів за вищеназваним Договором.
Строки повернення грошових коштів за її вимогою визначені не було, проте згідно п.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, враховуючи викладене та посилаючись на норми ст.ст. 161, 525, 526 ЦК України заявник зазначила, що в семиденний термін після дати залишення вимоги (заяви) про повернення суми попередньої оплати за Договором від 22.06.2022 року, ані по дату складання цієї заяви ФОП ОСОБА_2 не проводилось жодних платежів на її користь, отже станом на дату складання цієї заяви прострочена заборгованість ФОП ОСОБА_2 щодо повернення попередньої оплати за Договором становить сплачену за платіжним дорученням №88 від 29.12.2021 суму в розмірі 42 241,50 грн.
Дослідивши матеріали поданої заяви, суддя приходить до наступного.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути виданий, якщо, зокрема, заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи-підприємця про стягнення заборгованості за договором, укладеним у письмовій формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, в даному випадку, повернення сплачених заявником боржнику на виконання умов договору грошових коштів, а саме - попередньої оплати, за поставку товару - дверей та /або фурнітури та/або комплектуючи згідно замовлення покупця (арк.1 п.1.1. договору купівлі-продажу №74-675 від 29.12.2021 року) не є заборгованістю, яка підлягає стягненню в порядку вказаної норм, оскільки не є безспірною заборгованістю за договором у розумінні вищезазначених положень норм матеріального права та приписів п.7 ч. 1 ст. 161 ЦПК України.
За невиконання зобов'язань ФОП ОСОБА_2 має нести відповідальність, визначену укладеним договором та/або чинним законодавством України.
Повернення сплачених коштів а саме - попередньої оплати за товар, у випадку прострочення ФОП ОСОБА_2 виконання умов договору, в укладеному договорі не передбачено та порядок їх стягнення не обумовлений. Укладений сторонами договір також не є розірваним в порядку, визначеному законодавством. Разом з тим, п. 7, 8, 9 та 10 договору купівлі-продажу № 74-675 від 29.12.2021 року визначений порядок відповідальності сторін та порядок вирішення спорів між сторонами.
Таким чином, заявником обрано невірний спосіб захисту в силу виниклих договірних правовідносин між сторонами.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Вбачається, що наявні між учасниками інші правовідносини, ніж ті, що дозволені до вирішення в порядку наказного провадження, тому у видачі судового наказу слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 163, 165, 166 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 грошової заборгованості щодо повернення попередньої оплати за договором купівлі-продажу.
Роз'яснити заявнику, що згідно із ч.2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п.3 ч.1 ст. 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Суддя М.Л. Пасечник