Справа № 461/4947/22
Провадження № 2/461/1319/22
УХВАЛА
16.12.2022 року м.Львів
Суддя Галицького районного суду м.Львова Радченко В.Є. , розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Сосули Олександра Олександровича про застосування заходів зустрічного забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Таскомбанк» (адреса: 01032, м.Київ, вул.С.Петлюри,30, код ЄДРПОУ: 09806443), ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Хритини Миколаївни (адреса: м.Львів, вул.Івана Рубчака,5), Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Мейхер Олени Любомирівни (адреса: 79007, м.Львів, вул.Богдана Лепкого,4/1), третя особа Акціонерне товариство «Універсал Банк» (адреса: 04114, м.Київ, вул.Автозаводська,54/19, код ЄДРПОУ: 09806443) про визнання незаконним та скасування державної реєстрації,-
ВСТАНОВИВ:
Представник відповідача ОСОБА_1 , адвоката Сосула Олександр Олександрович звернувся до суду з клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Таскомбанк», ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Хритини Миколаївни, Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Мейхер Олени Любомирівни, третя особа Акціонерне товариство «Універсал Банк» про визнання незаконним та скасування державної реєстрації.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування заходів зустрічного забезпечення позову ОСОБА_3 зазначив, що ухвалою Галицького райнного суду м.Львова від 22.09.2022 у справі №461/4947/22 вищезазначену заяву про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на нежитлові приміщення 1-го поверху: від 20 «а»-1 по 20 «а»-12, загальною площею 188,0 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України, інших органів державної реєстрації прав та нотаріусам, як спеціальним суб'єктам, на які покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, реєструвати зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нежитлових приміщень 1-го поверху: від 20 «a»-1 по 20 «а»-12, загальною площею 188,0 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 . Разом з тим, внаслідок застосованих по-відношенню до ОСОБА_1 заходів забезпечення позову, останньому можуть бути завданi збитки у вигляді недоотриманої орендної плати, яку він міг би одержати від надання в користування нежитлових приміщень 1-го поверху: від 20 «а»-1 по 20 «а»-12, загальною площею 188,0 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , з приводу яких виник спір у даній справі.
Зазначає, що між сторонами у даній справі існують спірні правовідносини щодо наявності чи відсутності у позивача права власності на спiрнi нежитлові приміщення 1-го поверху: від 20 «а»-1 по 20 «а»-12, загальною площею 188,0 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , у зв'язку з чим пред'явлено позов про витребування цього майна з чужого незаконого володiняння вiдповiдача-2, визнання недійсним договору купівлі-продажу за яким вiдповiдач-2 набула право власності на ці приміщення та скасування державної реєстації права власності. У випадку, якщо за наслідками вирішення спору в даній справі, буде відмовлено в позові, то через тривалі обмеження у вигляді заходів забезпечення позову, які застосовані по-відношенню до відповідача-2, його інтереси залишаться незабезпеченими на відміну від позивача, що може порушуватиме процесуально-правовий баланс інтересів сторiн цієї справи, чим фактично не буде збережено існуючий status quo між ними. При цьому, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів спроможності позивача компенсувати відповідачу-2 у майбутньому можливi збитки, пов'язані iз забезпеченням позову.
Після вжиття заходів забезпечення позову в даній справі, на адресу відповідача-2 від ТОВ «Буковина Львiв» (код ЄДРПОУ 13834379) надійшов лист у якому останній виявив бажання орендувати спірні нежитлові приміщення 1-го поверху: від 20 «а»-1 по 20 «а»-12, загальною площею 188,0 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , які є предметом спору в даній справі, строком на 10 років з умовою сплати орендної плати в розмірі 100 000,00 грн. за місяць користування. Оскільки чинне законодавство вимагає проведення державної реєстрації такого речового права як оренда у випадку найму не менш як три роки, то у даному випадку наявний прямий причинно-наслiдковий зв'язок між вжитими заходами забезпечення позову та збитками, що може понести відповідач-2 внаслідок неможливості розпоряджатись спірними нежитловими приміщеннями 1-го поверху: від 20 «а»-1 по 20 «а»-12, загальною площею 188,0 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .
З огляду на те, що тривалість розгляду справи до набрання рішення суду в даній справі триватиме орієнтовно 10 місяців, а вартість запропонованого ТОВ «Буковина Львів» орендної плати за місяць користування спірним нежитловим приміщенням становить 100 000, 00 грн. та вважає, що у випадку невжиття заходів зустрічного забезпечення позову відповідача-2 може понести збитки у розмірі 1 000 000,00 за період 10-ти місяців, протягом яких розглядатиметься спір у даній справі в суді першої та апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи в межах поданої заяви про застосування заходів зустрічного забезпечення позову, суд виходить з наступного.
За змістом положень ч.13 ст.7 Цивільного процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи заяви без виклику сторін по справі.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 13.10.2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 22.09.2022 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Таскомбанк», ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Хритини Миколаївни, Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Мейхер Олени Любомирівни, третя особа Акціонерне товариство «Універсал Банк» про визнання незаконним та скасування державної реєстраці та накласти арешт на нежитлові приміщення 1-го поверху: від 20 «а»-1 по 20 «а»-12, загальною площею 188,0 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України, інших органів державної реєстрації прав та нотаріусам, як спеціальним суб'єктам, на які покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, реєструвати зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нежитлових приміщень 1-го поверху: від 20 «а»-1 по 20 «а»-12, загальною площею 188,0 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 . При постановлені судом ухвали про забезпечення позову за зверненням позивача, суд не знайшов підстав для застосування зустрічного забезпечення за ініціативою суду.
Згідно з ч. 1 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Метою зустрічного забезпечення є забезпечення позивачем відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Отже зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Порядок застосування та скасування зустрічного забезпечення визначено у статтях 154, 155 ЦПК України.
Норми частини п'ятої статті 154 ЦПК України визначають вимоги до зустрічного забезпечення. Так, заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи.
Перелік випадків, у яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення, визначений ч. 3 ст. 154 ЦПК України та є вичерпним.
Так, відповідно до частини третьої статті 154 ЦПК України, суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:
1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або
2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом (ч. 4 ст. 154 ЦПК України).
Зазначені норми ЦПК України узгоджуються зі змістом Принципу 8 Принципів попередніх і забезпечувальних заходів в міжнародному цивільному процесі, прийнятих Асоціацією міжнародного права у 1996 році: суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті відмови у позові. При вирішенні питання про гарантії суд повинен враховувати можливості позивача відповісти на вимогу про відшкодування збитків.
Суд враховує, що на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення спрямоване насамперед на захист інтересів відповідача, шляхом забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. При цьому, саме відповідач має довести наявність збитків, які він зазнає через забезпечення позову, а суд повинен ретельно дослідити такі докази, перевірити наявність збитків, визначити їх потенційний розмір та оцінити співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.
Таким чином, зустрічне забезпечення це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Цей інститут має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.
Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, за винятком випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, зокрема, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд, яка викладена в постанові в справі № 753/2380/18-цз від 19 квітня 2019 року (провадження № 61-38399св18).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2020 року в справі № 569/13105/18 (провадження № 61-46461св18) вказано, що суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення за наявності одночасно таких підстав: 1) якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України; 2) якщо позивач не має майна, що знаходиться на території України.
При розгляді заяви про зустрічне забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно з п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України», одним з аспектів права на суд є право на доступ до суду, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
Розмір можливих збитків представник відповідача ОСОБА_3 оцінює у сумі 1 000 000,00 грн., тому просить застосувати зустрічне забезпечення позову шляхом внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів у зазначеному розмірі протягом п'яти днів з моменту постановлення ухвали про зустрічне забезпечення.
Однак, останнім не надано жодних належних розрахунків можливих збитків, які він може понести в результаті прийнятих судом заходів забезпечення позову та відповідного обґрунтування таких розрахунків.
Долучений до клопотання про зустрічне забезпечення позову представником відповідача ОСОБА_3 лист-звернення не може братись до уваги суду як підставу задоволення клопотання про зустрічне забезпечення позову, оскільки даним листом не підтверджуються того, що відповідач може нести збитки у вигляді недоотриманої орендної плати. Лише зазначено зацікавлення ТОВ «Буковина Львів» в оренді нежитлових приміщень.
Крім цього, як вбачається з матеріалів заяви представника відповідача ОСОБА_3 , жодних доказів відсутності реєстрації місця проживання чи незадовільного фінансового стану позивача суду не надано.
Право на звернення до суду гарантовано положеннями Конституції України та Цивільного процесуального кодексу України і не може оцінюватись як засіб спричинення шкоди інтересам фізичної або юридичної особи.
Слід відзначити, що встановлені в ході розгляду заяви обставини не свідчать про наявність вищенаведених фактів передбачених процесуальним законодавством, зокрема визначених у ч. 3 ст. 154 ЦПК України, які покладають на суд обов'язок застосувати зустрічне забезпечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Подане клопотання не містить належних доказів з приводу того, яким чином застосовані судом заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій та заборони державному реєстратору, іншим особам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії, вчинення дій, пов'язаних з реєстрацією змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нежитлових приміщень 1-го поверху: від 20 «а»-1 по 20 «а»-12, загальною площею 188,0 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 . до набранням рішенням суду законної сили можуть завдати збитків відповідачу, а матеріали справи не містять доказів наявності передбачених п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 154 ЦПК України випадків обов'язкового застосування зустрічного забезпечення.
Суду не надано доказів на підтвердження збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову, а випадків, передбачених ст. 154 ЦПК України для обов'язкового застосування зустрічного забезпечення судом не встановлено, тому у задоволенні поданої заяви щодо застосування заходів зустрічного забезпечення позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 154, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Сосули Олександра Олександровича про застосування заходів зустрічного забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Таскомбанк» (адреса: 01032, м.Київ, вул.С.Петлюри,30, код ЄДРПОУ: 09806443), ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Хритини Миколаївни (адреса: м.Львів, вул.Івана Рубчака,5), Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Мейхер Олени Любомирівни (адреса: 79007, м.Львів, вул.Богдана Лепкого,4/1), третя особа Акціонерне товариство «Універсал Банк» (адреса: 04114, м.Київ, вул.Автозаводська,54/19, код ЄДРПОУ: 09806443) про визнання незаконним та скасування державної реєстрації відмовити.
Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.Є.Радченко