Єд. унік. № 243/3158/22
Провадження № 1-кп/243/562/2022
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні дистанційно у режимі відео конференції з використанням власних технічних засобів на підставі наказу № 29-к про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року, кримінальне провадження внесене в ЄРДР за №12022053510000328 від 01 жовтня 2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ноябрськ, Тюменської області, РФ, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимий, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, навідник - оператор механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдат, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Угода про визнання винуватості між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_6 , який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному проваджені №12022053510000328, внесеному до ЄРДР 01 жовтня 2022 року, з однієї сторони, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з іншої сторони, у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 досягнута під час досудового розгляду даного кримінального провадження.
Так, з обвинувального акту вбачається, що відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч. 2 п. 18, ч. 3 п. 42, ч. 4 п. 81 «Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних силах
України», затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, громадянин ОСОБА_4 , призваний на військову службу відповідно до Указу ПрезидентаУкраїни від 24 лютого 2022 року за № 69\2022 «Про загальну мобілізацію».
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20 квітня 2022 року №4 солдата ОСОБА_4 було зараховано до списків особового складу військової частини на всі види забезпечення та призначено солдатом навідником - оператором механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Проте, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Так, у зв'язку з виконанням завдань за призначенням, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.
30 вересня 2022 року, в денний час доби, більш точного часу встановити не виявилось можливим, діючи умисно, реалізовуючи протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання для особистого вживання без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, знаходячись біля центрального ринку м. Краматорськ, Донецької області, по вул. Паркова, на землі побачив пачку із під цигарок, в якій знаходився поліетиленовий пакет з особливо - небезпечним наркотичним засобом канабісом.
Реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 в цей же день та час, перебуваючи біля центрального ринку м. Краматорськ, Донецької області, по вул. Паркова, діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, підняв із землі поліетиленовий пакет в якому знаходилося шість зіп пакетів з канабісом, тим самим незаконного придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс для особистого вживання без мети збуту.
Після цього ОСОБА_4 , знаходячись у зазначеному місці та в зазначений час, незаконно придбаний особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс поклав до власних речей та направився до розташування військової частини НОМЕР_1 , тим самим незаконно почав зберігати особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, без мети збуту.
30 вересня 2022 року, в період часу з 12 години 15 хвилин по 12 годин 45 хвилин, ОСОБА_4 був зупинений співробітниками військової служби правопорядку та співробітниками поліції, на блок посту АДРЕСА_2 , де у останнього виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс (маса канабісу в перерахунку на суху речовину складає 5,33г), який останній незаконно придбав, зберігав для власного вживання, без мети збуту.
Таким чином, своїми умисними діями солдат ОСОБА_4 вчинив
кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберегання наркотичного засобу без мети збуту.
Таким чином, солдат ОСОБА_4 за викладених вище обставин обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України - незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 згідно зі ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.
Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
17 листопада 2022 року укладено угоду між сторонами кримінального провадження, а саме прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_6 , який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12022053510000328 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 жовтня 2022, року, з однієї сторони, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з іншої сторони, у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 про визнання ОСОБА_4 , винуватості у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України визнав повністю, пояснив, що обставини кримінального провадження та кваліфікацію своїх дій не оспорює, щиро кається у вчиненому, укладення угоди є добровільним, будь-яких заходів морального чи фізичного впливу до нього не застосовувалося, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості укладену між ним та прокурором.
Прокурор ОСОБА_3 та захисник обвинуваченого ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні також просили затвердити дану угоду про визнання ОСОБА_4 винуватості. Вказали що вказана угода відповідає вимогам кримінального і кримінально-процесуального законодавства.
У зв'язку з цим суд зазначає наступне. У підготовчому судовому засіданні встановлено, що під час досудового провадження між сторонами кримінального провадження прокурором ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 було досягнуто та підписано угоду від 17 листопада 2022 року про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, за змістом якої підозрюваний ОСОБА_4 беззастережно визнає свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та наведені обставини вчинення цього кримінального правопорушення. Під час укладання угоди враховано, що ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю даного злочину.
При визначенні узгодженої міри покарання враховано дані про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, характеристику за місцем проживання та місцем служби, його стан здоров'я та інші обставини, що його характеризують, під час досудового розслідування ОСОБА_4 активно сприяв у проведенні кримінального провадження щодо себе. Крім того, враховано характер та тяжкість обвинувачення, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 . Сторони дійшли згоди щодо призначення ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст. 309 КК України у вигляді арешту строком на 1 (один) місяць із триманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та
порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, відповідає закону України про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 309 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання у вигляді арешту строком на 1 (один) місяць із триманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_4 . Шляхом вивчення матеріалів кримінального провадження, опитування сторін угоди, суд переконався, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст.474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Окрім цього, обвинуваченому роз'яснено норми ч. ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, положення яких йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених - абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо злочинів у вчиненні яких його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, аніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості, якої він досяг з прокурором ОСОБА_6 .
Таким чином, за наслідками розгляду угоди про визнання винуватості в судовому засіданні під час судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, доходить висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження даної угоди про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та призначення узгодженої сторонами міри покарання у вигляді арешту строком на 1 (один) місяць із триманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Відповідно до ст. 124 КПК України з ОСОБА_4 на користь держави слід стягнути процесуальні витрати, пов'язані із проведенням експертизи.
Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 369-370,374, 474, 475 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду укладену 17 листопада 2022 року між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_6 , який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12022053510000328 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 жовтня 2022 року, з однієї сторони, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з іншої сторони, у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.309 КК України, призначивши узгоджене сторонами угоди покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді арешту строком на 1 (один) місяць із триманням на гауптвахті Луганського ЗВ ВСП у ЗСУ.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту набуття вироку законної сили і його фактичного затримання в порядку виконання вироку.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні Донецьким науково-дослідним експертним -криміналістичним центром МВС України у розмірі 1510 (одна тисяча п'ятсот десять) гривень 24 копійки.
Речовий доказ: канабіс, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 0,88г, 0,89г, 0,88г, 0,90г, 0,90г, 0,88г, які запаковані в ПЕТ пакет з біркою з пояснювальним написом, який відповідно Постанови дізнавача від 14 листопада 2022 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні - знищити.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди.
Апеляційна скарга на вирок суду подається до судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_7 ОСОБА_8