Справа № 522/17268/22
Провадження по справі № 1-кп/522/7490/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(повний текст)
21 грудня 2022 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, Арцизького району, селища Мирнопольє, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на території міста Одеси постійного місця мешкання не має, раніше судимого: 04.05.2022 року вироком Малиновського районного суду м. Одеса за ч.2 ст.15 ч.3 ст. 185 КК України призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді арешту на строк 6 місяців,
підозрюваного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022163510000777 від 20.12.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 , -
ВСТАНОВИВ:
Органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 15 ч. 4 ст.185 КК України, за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.12.2022 року в денний час, близько о 14 годині 22 хвилини, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалось можливим, завідомо знаючи, що відповідно до Указом Президента України №757 від 07.11.2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, та Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб ОСОБА_4 перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_2 побачив прикріплений на фасадній стіні вказаного будинку кабель.
Маючи намір на вчинення крадіжки чужого майна, та переслідуючи ціль незаконного збагаченняОСОБА_4 визначив предметом свого злочинного посягання кабель, що знаходився на фасадній стіні.
Реалізуючи свій злочинний намір, будучи впевненими, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, а поряд відсутні сторонні особи, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 , підійшов до вікна будинку АДРЕСА_2 , яке обладнане металевою решіткою, через яку піднявся на дах де за допомогою заздалегідь приготовлених плоскогубців відкусив фрагмент кабелю марки ТПП 30х2х0,4 довжиною 7,5 метрів, що був прикріплений до фасадної стіни. Вартість одного метру складає 50 гривень 72 копійок, а всього на загальну суму 380 гривень 40 копійок.
Надалі ОСОБА_4 з викраденим майном, почав спускатися з даху будинку, намагаючись покинути місце вчинення ним кримінального правопорушення тим самим таємно викрасти майно і спричинити ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на суму 380 гривень 401 копійок, але довести свій злочинний намір до кінця не зміг по незалежним від його волі обставинам, так як був зупинений співробітником поліції.
20.12.2022 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками: закінчений замах, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно вчиненав умовах воєнного стану.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків: передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Інші, менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом і його належної поведінки.
У зв'язку з чим, слідчий за погодженням із прокурором, звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, вказавши, що ризики, вказані в клопотанні слідчого, не обґрунтовані. Вину визнає в повному обсязі, співпрацює з органами досудового слідства, щиро розкаюється у вчиненому, зобов'язується з'являтись до слідства або суду за першою вимогою.
Вивчивши надані матеріали кримінального провадження, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, вислухавши думку прокурора, приходжу до висновку, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Мотиви суду.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
На підставі ч.4 ст.5 Європейської конвенції з прав людини, кожен кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
В частині 3 ст. 5 Конвенції / правова позиція ЄСПЛ, викладена в п. 60 рішення від 06.11.2008р. у справі "Єлоєв проти України"/ після спливу певного проміжку часу/досудового розслідування, судового розгляду/ навіть обґрунтована підозра у вчинені злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого.
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об'єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.
Таким чином, слідчому судді необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
В провадженні СВ ВП № 5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській областіперебувають матеріали досудового розслідування № 12022163510000777 від 20.12.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Пред'явлена підозрюваному ОСОБА_4 підозра у інкримінованому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України, на даний час обґрунтовується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколами допиту свідка, протоколом впізнання за фотознімком, протоколом огляду речового доказу, а саме фрагменту кабелю, протоколом відтворення обставин події.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Наведені в клопотанні слідчого ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором в судовому засіданні не доведені в повному обсязі, а також не доведено що інші, менш суворі запобіжні заходи, не зможуть досягти мети кримінального провадження.
Метою застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу є запобігання ризику переховуватись від органу досудового розслідування чи суду, вчинити інше кримінальне провадження.
Ризик перешкоджання органу досудового розслідування слідчий суддя до уваги не бере, оскільки ані слідчим в клопотанні, ані прокурором в судовому засіданні не зазначено яким саме чином він зможе перешкоджати.
За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Враховуючи військову агресією Збройних Сил Російської Федерації проти нашої Держави та впровадженням на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_6 від 24.02.2022 №64/2022 та Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
Інкримінований підозрюваному злочин було вчинено в період воєнного стану, що стверджує про зухвалість вчиненого діяння та суперечить морально-етичним нормам у суспільстві в особливий для держави та громадян період збройної відсічі на агресію Російської Федерації.
Мародерство - це акт прихованої або відкритої крадіжки військовослужбовцями та цивільними особами майна у мертвих або поранених у бою та після нього. Мародерством також вважають присвоєння майна цивільного населення у районах вогневого ураження (бомбардувань, ракетних ударів, артилерійських та інших обстрілів), під час надзвичайних ситуацій природнього чи техногенного характеру.
Згідно статті 28 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі підписаної 18.10.1907 року у Гаазі (дата набрання чинності для України 24.08.1991 року), мародерство у місті чи місцевості, навіть у випадку, якщо його взяли штурмом, забороняється. (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_222#Text).
Згідно Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» № 2117-ІХ від 03.03.2022 року, було посилено кримінальну відповідальність за вчинення крадіжки та іншої категорії злочинів.
Враховуючи зазначені обставини, а також, що у вказаному кримінальному проваджені на даний час проводяться слідчі дії, є підстави вважати, що існує зазначений ризик, а тому з метою запобігання спробам підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування чи суду, вчиняти інше кримінальне правопорушення, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання підозрюваного.
Відповідно до приписів ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Враховуючи, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України, 20.12.2022 року, то досудове розслідування має бути закінченим до 20.02.2023 року, а тому саме до цього строку слідчий суддя може обрати запобіжний захід.
За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання слідчого обставини, беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років, проте підозрюваний вину визнав в повному обсязі, щиро кається у вчиненому злочині, підозрюваний раніше судимий, проте повністю відбув призначене судом покарання, підозрюваний має постійне місце реєстрації та постійне місце проживання, приходжу до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби за адресою: АДРЕСА_1 ,зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування та запобігти ризику переховування від суду, вчинення нових злочинів, дасть можливість підозрюваному працевлаштуватися.
Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 179, 181, 205, 376 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого СВ ВП № 5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - залишити без задоволення.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 22:00 до 06:00 години за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 2 місяців в межах строку досудового розслідування, тобто до 20.02.2023 року включно.
Покласти на підозрюваного обов'язки строком до 2 (двох) місяців в межах строку досудового розслідування, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1)не залишати місце постійного проживання, розташоване за адресою з 22:00 до 06:00 години: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
3)утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту рахувати з моменту винесення ухвали слідчого судді, тобто з 21.12.2022 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали слідчого судді проголошено 23.12.2022 року о 09 год. 30 годині в залі суду №131.
Слідчий суддя:
ОСОБА_7