Справа №522/18406/19
Провадження №2/522/1470/22
УХВАЛА
22 грудня 2022 року м.Одеса
Приморський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді Домусчі Л.В.
за участі секретаря судового засідання - Кулябко О.В.,
розглянувши у судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні судді Приморського районного суду м.Одеси Бондаря В.Я. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди.
Ухвалою суду від 29.04.2020 року головуючий суддя заявив самовідвід та матеріали цивільної справи були передані для повторного визначення головуючого.
У порядку повторного авторозподілу справа надійшла до провадження судді Домусчі Л.В. та була отримана нею 06.05.2020 року.
Позивач 30.04.2020 року звернувся до суду з заявою, згідно якої він відмовився від частини позовних вимог, пред'явлених до ОСОБА_5 , та просив провадження в цій частині позову закрити.
Ухвалою суду від 08.05.2020 року справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 22.06.2020 року.
У підготовче засіданні 22.06.2020 року сторони не з'явились, були сповіщені про час і місце розгляду справи належним чином. Представником ОСОБА_2 - адвокатом Глазовим О.О. надано суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних ОСОБА_1 в повному обсязі.
Ухвалою суду від 22.06.2020 року прийнято відмову ОСОБА_1 від частини позовних вимог, пред'явлених до ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди, та провадження по справі в цій частині позову закрито. Продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди. Підготовче засідання відкладено на 27.07.2020 року.
13.07.2020 року ОСОБА_1 надав суду відповідь на відзив ОСОБА_2 , в якому просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.
27.07.2020 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 надав суду клопотання про призначення експертизи, в якому просила призначити по справі судову лінгвістичну експертизу усного мовлення.
Протокольною ухвалою суду від 27.07.2020 року прийнято відповідь на відзив ОСОБА_2 , розгляд справи відкладено на 12.10.2020 року.
12.10.2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Вороненко А.З. надала суду клопотання про призначення експертизи, в якому просила призначити по справі судову лінгвістичну експертизу усного мовлення.
Також 12.10.2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Вороненко А.З. надала суду заперечення проти призначення комплексної психолого-лінгвістичної експертизи усного мовлення.
У підготовче засідання призначене на 12.10.2020 року сторони не з'явилися, ОСОБА_4 та представником ОСОБА_1 - адвокатом Вороненко А.З. надані суду заяви щодо розгляду справи за їх відсутністю, розгляд справи відкладено на 16.11.2020 року.
У підготовче засідання призначене на 16.11.2020 року сторони не з'явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином. В матеріалах справи містяться клопотання представника позивача про призначення судової лінгвістичної експертизи усного мовлення та представника відповідача про призначення комплексної психолого-лінгвістичної експертизи усного мовлення.
Ухвалою суду від 20.11.2020 року по справі було призначено судову лінгвістичну експертизу усного мовлення, на час проведення якої провадження по справі було зупинено.
Матеріали цивільної справи були повернуті до суду 10.08.2021 року разом із висновком експерта від 30.07.2021 року.
Суддя з 26.07.2021 року по 24.08.2021 року перебувала у відпустці, матеріали справи отримала 25.08.2021 року.
Ухвалою суду від 25.08.2021 року поновлено провадження та призначено зазначену справу до розгляду в підготовчому засіданні на 20.09.2021 року.
У підготовче засідання призначене на 20.09.2021 року з'явилася представник ОСОБА_1 - адвокат Мінченко Д.А., інші учасники справи у підготовче засідання не з'явилися, 17.09.2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Глазов О.О. на електронну адресу суду надав клопотання, в якому просив розгляд справи відкласти у зв'язку із перебуванням у службовому відрядженні у м.Києві.
Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 01.11.2021 року.
У підготовче засідання призначене на 01.11.2021 року з'явилася представник ОСОБА_1 - адвокат Капеліст М.М., позов підтримав, просив задовольнити. Проти закриття підготовчого засідання по справі та призначення її до розгляду по суті не заперечував.
У підготовче засідання з'явився представник ОСОБА_2 - адвокат Глазов О.О., позовні вимоги не визнав, проти закриття підготовчого засідання по справі та призначення її до розгляду по суті не заперечував.
Інші учасники справи у підготовче засідання не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Заяв, клопотань щодо розгляду справи за їх відсутністю суду не було надано.
Ухвалою суду від 01.11.2021 року підготовче засідання було закрито, справу було призначено до судового розгляду по суті на 08.12.2021 року.
У судовому засіданні 08.12.2021 року була присутня представник позивача - адвокат Вороненко А.З., інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, від адвоката Глазова О.О. на електронну адресу суду надав клопотання про припинення повноважень.
Протокольною ухвалою суду прийнято заяву від адвоката Глазова О.О. про припинення повноважень, та розгляд справи відкладено на 03.02.2022 року.
У судовому засіданні 03.02.2022 року була присутня представник позивача - адвокат Вороненко А.З., позов підтримав, просив задовольнити, також надав пояснення щодо обставин даної справи.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином, заяв, клопотань щодо розгляду справи за їх відсутністю суду не було надано.
По справі оголошено перерву до 15.03.2022 року.
У судове засідання призначене на 15.03.2022 року сторони не з'явилися, 15.03.2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Вороненко А.З. на електронну адресу суду надала клопотання про відкладення.
Розгляд справи відкладено на 05.05.2022 року.
У судовому засіданні 05.05.2022 року була присутня представник позивача - адвокат Вороненко А.З., просила суд відкласти розгляд справи.
Протокольною ухвалою суду, враховуючи неявку відповідачів та не повідомлення суду про неявку, розгляд справи відкладено на 09.06.2022 року
У судове засідання призначене на 09.06.2022 року сторони не з'явилися, 08.06.2022 року адвокат Вороненко А.З. на електронну адресу суду надала заяву про припинення представництва позивача.
Розгляд справи відкладено на 17.08.2022 року.
З 18.07.2022 року по 12.08.2022 року суддя Домусчі Л.В. перебувала у щорічній відпустці.
У судове засідання призначене на 17.08.2022 року сторони не з'явилися, розгляд справи відкладено на 12.10.2022 року.
У судове засідання призначене на 12.10.2022 року сторони не з'явилися, розгляд справи відкладено на 17.11.2022 року.
У судове засідання призначене на 17.11.2022 року сторони не з'явилися, розгляд справи відкладено на 20.12.2022 року.
У судове засідання призначене на 20.12.2022 року сторони не з'явилися, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином, заяв, клопотань щодо розгляду справи за їх відсутністю суду не було надано.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складання повного тексту рішення є 22.12.2022 року.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв'язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.
Вичерпний перелік підстав залишення заяви без розгляду наведений у ст.257 ЦПК України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Частиною 5 ст.223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Умовою для застосування ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України є повторність (двічі поспіль) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином про час і місце судового розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове засідання (його представника) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
При цьому судом встановлено належне і завчасне повідомлення позивача про час і місце судового засідання на 17.11.2022 року та 20.12.2022 року. Позивач не подавав заяву про розгляд справи без нього.
Верховний суд (цивільна юрисдикція) постановою від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13 роз'яснив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Відповідно до ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, які суперечать завданню цивільного судочинства. Суд відповідно до ч.ч.3,4 цієї ж статті зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами учасником судового розгляду. Ця норма закону повинна дисциплінувати позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулювати його належно користуватися як своїми процесуальними правами, так і процесуальними обов'язками.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.5 ст.142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України).
У контексті наведеного суд вбачає, що в розумінні ЦПК України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді судової справи.
Судом встановлено, що позивач не з'явився у судові засідання: 17.11.2022 року та 20.12.2022 року, при цьому про розгляд справи сповіщався належним чином та завчасно, на думку суду належних доказів поважності причин неявки в судове засідання суду не надано. Без участі сторін в судовому засіданні суд не може належним чином встановити всіх обставин справи та вирішити справу по суті.
Таким чином неявка позивача позбавила суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору, у зв'язку з чим неможливо вирішити справу на підставі наявних матеріалів без пояснень позивача.
Законодавче формулювання частини п'ятої статті 223 ЦПК України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19).
Оцінюючи характер процесу та його значення для позивача, слід врахувати, що, звернувшись до суду з позовом у жовтні 2019 року, позивач не з'являється у судові засідання, не надає належні та допустимі докази причин поважності неявки, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час.
Окрім того, позивач, будучи обізнаним про можливість розгляду справи без його участі, відповідну заяву про розгляд справи за його відсутністю суду не подає.
У свою чергу судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для належного повідомлення позивача про розгляд справи.
Поважність причин пропуску судових засідань позивачем, викладена у правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 (провадження № 61-36375св18), у якій зазначено, що правове значення має лише належне повідомлення позивача (представника) про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. До таких висновків також дійшов ВС у постанові від 25.03.2020р. справа №521/10136/18.
24 лютого 2022 року Законом України затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Однак, навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Відповідно до рекомендацій Ради суддів України при визначенні умов роботи суду у воєнний час слід керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
З огляду на поточну ситуацію, яка склалася у м.Одесі, де знаходиться Приморський районний суд м.Одеси, де не було та немає активних бойових дій, враховуючи, що суд здійснює свою діяльність у штатному режимі, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та недопущення порушення конституційних прав учасників справи на судовий захист, неодноразове відкладення розгляду справи буде суперечити принципу ефективності судового процесу.
Відповідно до ст.ст.13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на викладене, та не подання заяви про розгляд справи у відсутності позивача, суд вбачає наявність підстав для залишення позову без розгляду, у зв'язку з неявкою в судове засідання позивача (представника позивача).
Керуючись ст.ст.10-13, 43, 49, 60, 62, 89, 95, 128, 131, 183, 210, 223, 247, 257, 268, 353-354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасники справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Повний текст ухвали суду складено 22.12.2022 року.
Суддя Домусчі Л.В.