КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
Справа № 947/27809/22
Провадження № 2-о/947/442/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.12.2022 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі Матвієвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою
ОСОБА_1
та ОСОБА_2
про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Заявники - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 22.11.2022 року звернулись до Київського районного суду міста Одеси зі спільною заявою в порядку окремого провадження про розірвання шлюбу, зареєстрованого 31.08.2002 року Виконавчим комітетом Стрюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області, актовий запис №7.
В мотивування підстав щодо розірвання шлюбу, заявники зазначили, що між ними спільне життя не склалося, у зв'язку з відсутністю взаємопорозуміння, протилежними поглядами на шлюб, за наслідком чого з квітня 2022 року в них припинені шлюбні відносини.
Також заявники зазначили, що спір стосовно місця проживання спільних дітей, порядок прийняття участі у вихованні та відвідуванні іншим подружжя, утримання дітей, між сторонами вирішено договором від 21.11.2022 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петровим О.А., зареєстрованим в реєстрі за №503.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 07.12.2022 року вказану заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено дату, час і місце проведення судового засідання.
До судового засідання призначеного на 23.12.2022 року заявники не з'явились, однак надали до суду заяви про підтримання заявлених вимог, розгляд справи за їх відсутності, а також додали до позову оригінал свідоцтва про шлюб.
Дослідивши і вивчивши документи наявні в матеріалах справи, суд вважає заяву підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.3 ст.293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей.
Відповідно до ч.1 ст.109 СК України, подружжя, яке має дітей має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Судом встановлено, що 31 серпня 2002 року Виконавчим комітетом Стрюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про що складено актовий запис №7. Під час реєстрації шлюбу, ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».
У відповідності до поданих до суду доказів, судом встановлено, що сторони мають спільних дітей:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на день ухвалення рішення суду в цій справі набула повноліття;
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на день ухвалення рішення суду в цій справі є малолітньою;
- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка на день ухвалення рішення суду в цій справі є малолітньою.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 21.11.2022 року уклали договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петровим О.А., зареєстрований в реєстрі за №503, виходячи з умов якого судом встановлено, що сторони узгодили, що малолітні діти сторін (тобто: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ), мешкають разом з батьком; врегульовано порядок усаті матері у спілкуванні та вихованні дітей; врегульовано порядок стягнення з матері дітей аліментів на малолітніх.
За наслідком викладеного вбачається, що заявниками виконано приписи ч.1 ст.109 СК України.
Згідно зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Шлюб - це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім'ї.
Добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.
За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім'ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - сім'ю - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
За ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу. Примушування - значить добиватися певної поведінки від особи за допомогою фізичного або психічного насильства.
Закріпленні у законодавстві права дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності є засобом захисту психологічно слабшого у шлюбі від психічного диктату чи навіть агресії дружини, чоловіка або іншої особи. Воно схиляє до толерантності, терпимості у шлюбі, спрямовує кожного з них на спокійне, інтелігентне залагодження колізії індивідуальних рис характеру, життєвих звичок.
Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, розірвання шлюбу може відбутися за їхньою спільною заявою або за заявою когось з них.
У ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу.
Під час розгляду справи, ОСОБА_8 не заявлялось вимог стосовно відновлення дошлюбного прізвища.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає спільну заяву подружжя про розірвання шлюбу такою, що підлягає задоволенню, тому що родина фактично розпалася і її відновлення неможливо, при обставинах, зазначених заявниками, їх шлюбний союз розпався, на примирення сторони категорично не згодні, оскільки сторін по справі нічого не об'єднує, а також той факт, що один з подружжя або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу й це право підлягає судовому захисту.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 77, 81, 141, 263-265, 293, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 109, 110, 112, 113 СК України, суд,
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу- задовольнити.
Розірвати шлюб між громадянами України: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , зареєстрований 31.08.2002 року Виконавчим комітетом Стрюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області, актовий запис №7.
Шлюб між громадянами України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.
Заявниці ОСОБА_9 залишити шлюбне прізвище - « ОСОБА_4 ».
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Калініченко Л. В.