Справа № 496/348/22
Провадження № 2/496/953/22
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2022 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Буран В.М.,
за участю: секретаря - Стрілець Ж.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області - Крецул Вадим Андрійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду з зазначеним позовом, який обґрунтовує тим, що 15.12.2021 року ОСОБА_1 (далі позивач) з телефонного додатку «Дія» стало відомо, що 13.12.2021 року приватним виконавцем округу Одеської області - Крецул В.А. відкрито виконавче провадження № 67860493, на підставі вчиненого 16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Остапенко Є.М. виконавчого напису № 183251 про стягнення з позивача на користь ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», якому ТОВ «ФК «ФОРЗА» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 20201030-К/1 від 30.10.2020 року, якому в свою чергу відступило ТОВ «КФ.ЮА» на підставі Договору факторингу № 20200430-К від 30.04.2020 року, вимоги за Договором про надання позики на умовах кредиту № 0001912974239 від 29.12.2019 року, укладеного між ТОВ «КФ.ЮА» та ОСОБА_1 , заборгованості у розмірі 6201,10 грн.
Позивач вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню оскільки нотаріусом не було перевірено безспірність вимоги стягувача, у зв'язку з чим виконавчий напис нотаріуса підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 27.01.2022 року позовну заяву було залишено без руху (а.с. 35-36).
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 15.02.2022 р. було відкрито спрощене позовне провадження по справі (а.с. 44).
Ухвалою суду від 15.02.2022 року було задоволено клопотання позивача про забезпечення позовну та зупинене стягнення на підставі виконавчого напису від 16.06.2021 року виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Остапенко Є.М. (а.с. 39-41).
Ухвалою суду від 15.02.2022 року витребувано докази у справі (а.с. 42).
Позивач у судовому засіданні не з'явився, але в матеріалах справи наявна заява представника позивача - адвоката Гуцу І.О. про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягають, не заперечували проти винесення заочного розгляду справи (а.с. 94-96).
Представник відповідача - ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення з особистою відміткою адресата про отримання судової повістки, також судом було надіслано судову повістку на офіційну електронну адресу відповідача, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 61, 85, 92)
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Остапенко Є.М. у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судових засідань повідомлявся за адресою визначеною матеріалами справи, однак конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 63, 93).
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області - Крецул В.А. у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений шляхом надсилання смс-повістки на телефон визначений матеріалами справи та на офіційну електронну адресу виконавця (а.с. 51, 55, 66, 83, 84, 88)
В установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки відзив на позов та письмових пояснень до суду не надходило.
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з тим, що відповідач повідомлений належним чином про час та місце слухання справи, відповідач не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд вважає за необхідне ухвалити рішення про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
29.12.2019 року між ТОВ «КФ.ЮА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання позики № 0001912974239 (а.с. 10).
16.06.2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Остапенко Є.М. вчинив виконавчий напис № 183251 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у розмірі 6201,10 грн. на користь ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (а.с. 5).
13.12.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області - Крецул В.А. на підставі виконавчого напису № 183251 від 16.06.2021 року було відкрито виконавче провадження № 67860493 (а.с. 12).
Однак, позивач не визнає заборгованості, оскільки вважає, що виконавче провадження відкрито з порушенням закону, а саме позивача не було повідомлено, що право вимоги за кредитним договором № 0001912974239 від 29.12.2019 року, укладеного між ТОВ «КФ.ЮА» та ОСОБА_1 , перейшло на підставі Договору факторингу № 20200430-К від 30.04.2020 року до ТОВ «ФК «ФОРЗА», та від ТОВ «ФК «ФОРЗА» на підставі Договору факторингу № 20201030-К/1 від 30.10.2020 року перейшло до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», а отже нотаріусом не було перевірено безспірності заборгованості позивача перед відповідачем, про яку також нотаріус не повідомив позивача (боржника).
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із частиною першою статті 39 Закону порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.
Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) Ї «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».
Подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах: від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19), від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18), від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).
Стаття 50 ЗУ «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84 цс 19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».
Безспірність заборгованості - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
Усе вищевказане визначає, що нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнанні їх.
Зокрема, документом, що може (з врахуванням заяв чи листів боржника) підтверджувати такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.
Ухвалою суду від 15.02.2022 року було витребувано у ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» інформацію щодо обставин укладання кредитного договору та договорів факторингу, натомість відповідачем не було надано доказів на підтвердження безспірності зобов'язання позивача за яким вчинено спірний виконавчий напис, в тому числі щодо: отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання, отримання боржником договорів факторингу № 20200430-К від 30.04.2020 року № 20201030-К/1 від 30.10.2020 року про відступлення права вимоги за кредитним договором № 0001912974239 від 29.12.2019 року, укладеного між ТОВ «КФ.ЮА» та ОСОБА_1 .
За таких обставин позивач був позбавлений можливості подати до нотаріуса свої заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем, щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Зазначені правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 759/6167/18, від 27.08.2020 у справі № 554/6777/17, від 30.09.2019 у справі № 357/12818/17.
Зазначене вище дає суду підстави для визнання спірного виконавчого напису № 183251 від 16.06.2021 року таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, оскільки порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису та вимог закону є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн. за позовну вимогу немайнового характеру та 496,20 грн. за заяву про забезпечення позову.
Враховуючи викладене та керуючисьст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 34, 39, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Глава 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, ст.ст. 12, 13, 49, 76, 77-81, 89, 141, 211, 223, 247, 265, 272, 354 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Біляївським РВ ГУ ДМС України в Одеській області від 02.06.2016р., адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 42827134, юридична адреса: м. Київ вул. Митрополита Василя Липківського, б.45, офіс 510 «а»), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Остапенко Євген Михайлович (01001, м. Київ вул. Мала Житомирська. Буд. 6/5), приватного виконавця виконавчого округу Одеської області - Крецул Вадим Андрійович (РНОКПП: НОМЕР_2 , 65039 м. Одеса вул. Фонтанська дорога, б. 4 «А») про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 183251 від 16.06.2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» суми заборгованості в розмірі 5451,10 та плати за вчинення виконавчого напису 750 грн., а всього 6201,10 грн., який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області - Крецул Вадима Андрійовича (виконавче провадження № 67860493).
Стягнути з ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1488,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: В.М. Буран