Справа № 496/2022/22
Провадження № 3/496/2437/22
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., розглянувши матеріали, які надійшли від полку управління патрульної поліції в Одеській області 2 взводу 2 роти 1 батальйону про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого директором ОО «Тренд Уінд», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Працівниками полку управління патрульної поліції в Одеській області 2 взводу 2 роти 1 батальйону ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що 08.05.2022 року, о 21.47 год. в Одеській області, Одеський район, траса Київ-Одеса 452 км, керував транспортним засобом марки «Ніссан», державний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», показним 1,34 % під відео фіксацію.
У судовому засіданні ОСОБА_1 були роз'ясненні права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КпАП України, він пояснив що з протоколом не згодний та зазначив, що 08.05.2022 року був зупинений працівниками поліції, які запропонували продути прилад Драгер, зазначив, що обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, оскільки на момент його зупинки він не перебував в стані алкогольного сп'яніння. Також, зазначив, що коли відносно нього складали протокол про адміністративне правопорушення (він вважав за порушення ПДР), то співробітники поліції спілкувалися між собою та вказали, що сьогодні зі схожими анкетними даними, тобто ОСОБА_1 , відносно якого було складений протокол за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, тому ОСОБА_1 вважає, що їх данні були переплутані. Після того, як він ознайомився з протоколом відносно нього, він заперечував щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та наполягав поїхати до медичного закладу з метою перевірки його на стан алкогольного сп'яніння, однак йому було відмовлено та зазначено, що протокол вже складений. Після складання протоколу він відразу поїхав до закладу охорони здоров'я для проходження огляду. На підтвердження чого долучив копію висновку КУ «ООМЦПНЗ» № 000961 від 08.05.2022 року, згідно якого ОСОБА_1 не перебуває у стані сп'яніння, ознак сп'яніння не виявлено. У зв'язку із чим, просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З метою повного та всебічного розгляду справи, за клопотанням ОСОБА_1 , судом був здійснений виклик поліцейського Карпенко В.О., який склав протокол про адміністративне правопорушення, однак останній до судового засідання не з'явився, про причини не явки суд не повідомив.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин даної справи, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до наступного висновку.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
На підставі ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статтею 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом та перебування під час такого керування у стані сп'яніння, або відмова особи від проходження огляду та керування ТЗ під час такої відмови.
Відповідно до пункту 2.9-а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція №1452/735).
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Також в Україні діє порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року зі змінами від 07.11.2015 р., згідно якої у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17грудня 2008року №1103 (зі змінами).
Як вбачається з пункту 3 цього Порядку, огляд проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Із обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №221157 від 08 травня 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що встановлено оглядом на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (результат тесту за допомогою алкотестеру Драгер становить 1.34 % проміле). Також протокол містить відомості, що згідно ст.63 Конституції України, ОСОБА_1 відмовився від пояснень.
У матеріалах справи міститься також роздруківка результатів алкотестеру Драгер та акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів в якому особою, яка склала вказаний акт зазначено, що ОСОБА_1 згоден з результатами огляду на стан сп'яніння, проте особистої згоди ОСОБА_1 з результатами огляду вказаний документ не містить.
З пояснень даних ОСОБА_1 під час розгляду справи вбачається, що сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого алкотестеру за допомогою якого проводився огляд на стан сп'яніння йому не надавався, з результатами огляду він не погодився, проте проведення огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я йому не пропонувалося. Після складання протоколу він відразу поїхав до закладу охорони здоров'я для проходження огляду. За результатами медичного огляду 08 травня 2022 року о 23.50 години надано висновок про те, що ознак сп'яніння у нього не виявлено.
Приймаючи в якості належного та допустимого доказу у справі відеозапис доданий до протоколу про адміністративне правопорушення суд звертає увагу на те, що відеозапис фіксування правопорушення має бути повним та безперервним.
Відповідно до пункту 3 розділу II Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Пункт 4 цієї ж Інструкції передбачає, що огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Згідно з пунктів 5, 6, 8 розділу 2 даної Інструкції перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вищезазначених вимог, вважається недійсним.
На диску, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення міститься один відеофайл, на якому не відображено, зокрема, момент зупинення транспортного засобу, інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, обставин чи вимагала особа надати їй сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, чи погодилась особа з результатами огляду на стан сп'яніння, чи пропонувалось особі пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі тощо.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №221157, складений 08 травня 2022 року також не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи, оскільки інші докази, додані до протоколу про адміністративне правопорушення на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є неналежними та не викликають сумніви.
Під час розгляду справи судом ОСОБА_1 надав висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданий КУ ООМЦПНЗ 08 травня 2022 року о 23.50 години згідно якого у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння не виявлено.
З вказаного акту вбачається, що 08 травня 2022 року о 23.35 годині ОСОБА_1 пройшов медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі КУ ООМЦПНЗ.
Проведення медичного огляду у даному випадку у відсутність поліцейського не може, в даному випадку, свідчити про порушення вимог статті 266 КУпАП, оскільки медичний огляд проводився не на підставі направлення водія поліцейським для огляду на стан алкогольного сп'яніння, а за власним бажанням ОСОБА_1 з метою захисту своїх прав.
Враховуючи наведене суд вважає наданий ОСОБА_1 висновок щодо результатів медичного огляду належним та допустимим доказом.
Що також узгоджується з правовою позицією за аналогічними обставинами, яка відображена у постанові Одеського апеляційного суду від 04.11.2022 року у справі 496/2255/22, провадження 33/813/1004/22.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями частини 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Аналогічні положення фактично висловлені Європейським судом з прав людини в остаточному рішенні від 06.06.2018 у справі «Михайлова проти України», який зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред'явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.
Таким чином, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 КУпАП, є зафіксоване у встановлений законом спосіб керування транспортним засобом особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що і є підставою для складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП та притягнення до адміністративної відповідальності.
Обов'язок щодо доведення вказаних обставин покладається на працівників поліції, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, в матеріалах, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення недостатньо доказів, як події, так і складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Інші належні та допустимі докази, які б засвідчували обставину вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в матеріалах справи відсутні, тому суд прийшов до переконання, що поліцейським, який складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не дотримано вимог щодо повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи та інспектор передчасно прийшов до висновків щодо притягнення останнього до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположеннях свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За встановлених під час судового розгляду обставин, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 247, 251, 252, 256 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення - закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.М. Горяєв