Справа № 496/4355/22
Провадження № 3/496/3167/22
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2022 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Пендюра Л.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від 2 взводу 2 роти 1 батальйону полку Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
31.08.2022 року о 09 год 00 хв. ОСОБА_1 на 452 км ± 500 м а/д Київ-Одеса Одеського (Біляївського) району Одеської області керував автомобілем марки «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації руху, почервоніння шкіряного покрову. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на ПВР 471958, чим порушив п. 2.5 ПДР України, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №220942.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав та просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, про що подав відповідне клопотання. Клопотання мотивоване тим, що на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння він погодився та проїхав з останніми в медичний заклад, в якому знаходився напротязі певного часу, однак через обставини, які він нього не залежали, не зміг здати сечу, при цьому виконував усі вказівки працівників медичного закладу. Наголошує, що він не відмовлявся від здачі сечі, але за станом здоров'я та фізіологічно не зміг надати для аналізу вказану біологічну рідину, тому що хворіє на запалення нирок. Відтак, виходячи із положень п. п. 12, 13 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), йому повинні були запропонувати здати слину або змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, а в разі неможливості цього - кров. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що лікар пропонував йому надати інші зразки біологічного середовища, зокрема, крові, слини, враховуючи те, що у нього неможливо було взяти зразки біологічного середовища у вигляді сечі, про що він повідомляв працівників лікарні. Крім того, він сам запропонував здати аналіз у якийсь інший спосіб, однак його прохання було проігноровано та йому відмовлено. Ненадання ним біологічного середовища (сечі) було розцінено, як ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, хоча насправді він від нього не відмовлявся та не ухилявся, а не зміг здати сечу для проведення відповідного дослідження. Також зазначив, що він має сумніви в упередженості праників поліції, оскільки по дорозі до медичного закладу поліцейський, який керував авто, усю дорогу комусь телефонував і розповідав про нього, називаючи його клоуном і розказуючи про нього третій особі. Усі викладені ним факти підтверджуються наявними в матеріалах справи відеозаписами. Таким чином, із наданих суду доказів вбачається, що він погодився пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'янінням, проїхав до належного медичного закладу із поліцейським, але там не зміг з фізіологічних причин здати сечу для проведення відповідного дослідження, а інші зразки біологічного середовища у нього лікарем не відбирались. Зазначені обставини, із врахуванням раніше наведених положень Інструкції та аналізу доказів, не можуть розцінюватись, як порушення п. 2.5 ПДР, що вказує на відсутність в його діях обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наявність у нього, згідно даних протоколу, окремих зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння, само по собі не може бути підставою для притягнення його до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан такого сп'яніння. Вказані зовнішні ознаки є підставою для призначення огляду на стан алкогольного сп'яніння, який повинен проводитись у відповідності до вимог законодавства України, зокрема Інструкції.
У своїх вільних поясненнях ОСОБА_1 пояснив суду, що від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою алкотестеру «Драгер», а потім від його продуття в медичному закладі відмовився, у зв'язку з тим, що у нього підвищена кислотність, а тому вказаний прилад може показати неправильний результат. Крім цього, він дивився телепередачу по телевізору про те, що алкотестер «Драгер» може показати стан алкогольного сп'яніння навіть, якщо людина вжила кефір або квас, а тому категорично не довіряє роботі цього приладу та його показникам. 31.08.2022 року о 09 год 00 хв. він керував автомобілем марки «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та був тверезий. Він не відмовлявся від здачі сечі, але незважаючи на те, що випив два літри води протягом тривалого часу, не зміг здати сечу, оскільки у нього хворі нирки.
Згідно положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі - Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року №1452/735 (далі - Інструкція).
Зазначена Інструкція покроково встановлює дії працівників поліції в разі виникнення підозри у перебуванні водія в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.
Зокрема, пунктами 2, 6 розділу І Інструкції та пунктами 1-6 Порядку передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці, лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до положень п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Пунктами 8, 9 Інструкції та пунктами 7, 8 Порядку регламентовано, що з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
З вищевказаного слідує, що поліцейський зобов'язаний запропонувати водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, провести такий огляд в найближчому закладі охорони здоров'я.
З оглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, які додані до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та висловив свою недовіру роботі приладу «Драгер» у зв'язку з тим, що у нього підвищена кислотність. Після цього, ОСОБА_1 було доставлено в медичний заклад. В медичному закладі ОСОБА_1 також відмовився продувати алкотестер «Драгер» із зазначених підстав та наполягав на здачі біологічного матеріалу. Водночас, зі слів ОСОБА_1 , у нього не виходить здати аналіз сечі, у зв'язку з чим він пропонує почекати півгодини. Жодної інформації про те, що у нього хворі нирки, не повідомляє.
Після спливу двох годин з моменту виявлення працівником поліції підстав для проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , останнього повідомлено, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення. В подальшому ОСОБА_1 від підпису в протоколі та від отримання його копії відмовився, в поясненнях зазначивши: «алкогольні напої не вживав».
Аналіз статей 130 та 266 КУпАП в їх взаємозв'язку свідчать про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від любого запропонованого (в разі підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням порядку його проведення.
Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 відмовився продувати алкотестер «Драгер» як на місці зупинки, так і в медичному закладі, мотивувавши свою відмову тим, що він не довіряє вказаному приладу.
ОСОБА_1 посилався на неможливість здати аналіз сечі з фізіологічних причин, при цьому жодної згадки про хворі нирки не висловлював.
За таких обставин, приходжу до висновку, що відеозапис підтверджує поведінку ОСОБА_1 , як таку, що направлена на ухилення від проходження огляду.
Відмова від проходження огляду на стан сп'яніння незалежно від мотивів відмови складає склад правопорушення та є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, повністю доведена та підтверджується дослідженими судом доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №220942 від 31.08.2022 року, в якому зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення;
- висновком КНП «ООМЦПЗ» ООР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000779 від 31.08.2022 року, в якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від мед. огляду у повному обсязі у присутності свідків;
- розпискою ОСОБА_2 від 31.08.2022 року, який зобов'язався доставити транспортний засіб марки «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за місцем проживання водія ОСОБА_1 ;
- оглянутим в судовому засіданні відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається послідовність подій, які відбувались 31.08.2022 року, який беззаперечно підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення.
Суд вважає, що поведінка ОСОБА_1 була правильно розцінена працівниками поліції, як відмова водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Така відмова належним чином зафіксована, підтверджується сукупністю доказів та отримана працівниками поліції від ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, Порядку та Інструкції.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується його письмовими поясненнями, викладеними в клопотанні, а також наданими безпосередньо в суді.
Доводи ОСОБА_1 про те, що від проходження огляду він не відмовлявся, а здати сечу для проведення тесту на стан алкогольного сп'яніння не міг через фізіологічні причини та стан здоров'я, на підтвердження чого надав виписку із медичної картки, згідно якої він має діагноз: хронічний пієлонефрит в стадії нестійкої ремісії, не заслуговують на увагу, оскільки вказана виписка не містить інформації про те, що ОСОБА_1 має проблеми із сечовипусканням та тривалий час не може справляти свої фізіологічні потреби.
При цьому, лікарем та працівником поліції було забезпечено реальну та об'єктивну можливість ОСОБА_1 пройти огляд в умовах медичного закладу у повному об'ємі, а також в законному порядку йому було надано можливість реалізації його обов'язків, встановлених Правилами дорожнього руху, однак останній їх не використав.
Враховуючи наведене, фізіологічні властивості людського організму, а також той факт, що ОСОБА_1 було надано достатньо часу для здачі аналізів та останній не висловлював скарг на своє здоров'я, дії лікаря та поліцейських в даній ситуації є законними та обґрунтованими.
Доводи ОСОБА_1 про те, що лікарем не було запропоновано надати зразки іншого біологічного середовища для проведення лабораторного дослідження, враховуючи відсутність об'єктивних обставин, які б перешкоджали останньому в умовах медичного закладу здати біологічний зразок у вигляді сечі, розцінюю як форму захисту з метою ухилення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Крім того, в Інструкції не передбачено, що особа, яка доставлена для проходження огляду на стан сп'яніння, має право вибирати, зразки якого біологічного середовища слід надати для дослідження. Відтак, такий вибір здійснює лікар, що проводить огляд. При цьому враховується, які саме зразки біологічного середовища можна дослідити у даному закладі охорони здоров'я, а також швидкість проведення дослідження.
Не заслуговують на увагу й доводи ОСОБА_1 про те, що у нього підвищена кислотність, а тому показники алкотестера «Драгер» будуть неправильними, оскільки вони є голослівними.
Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджується зібраними матеріалами у справі, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Сам факт відмови від проходження огляду тягне за собою відповідальність за цією статтею.
Будь-яких порушень при фіксації адміністративного правопорушення та оформленні доданих до протоколу матеріалів суд не вбачає.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О?Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як встановлено в ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Дії ОСОБА_1 кваліфікую за ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Враховуючи характер адміністративного правопорушення та особу ОСОБА_1 , вважаю можливим накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки вказане адміністративне стягнення є безальтернативним.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч. 1, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 496 грн 20 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя Л.О. Пендюра