ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 915/1207/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н. Г. - головуючого, Жукова С. В., Огородніка К. М.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу громадянина ОСОБА_1
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 про повернення апеляційної скарги
у справі № 915/1207/21
за позовом фізичної особи-підприємця Березана Андрія Миколайовича
до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна податкова служба України в особі Головного управління у Миколаївській області
про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 493 000,00 грн та моральної шкоди у розмірі 850 000,00 грн,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2021 у справі №915/1207/21 відмовлено повністю у задоволенні позову фізичної особи-підприємця Березана А. М. до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області про відшкодування шкоди.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 у справі № 915/1207/21 апеляційну скаргу громадянина ОСОБА_1 повернуто.
Громадянин ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2021 та ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 про повернення апеляційної скарги у справі №915/1207/21.
Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права, Конституції України, норми міжнародного права, а саме Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародний пакт про громадські і політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, а також не враховано практику Європейського суду з прав людини.
У касаційній скарзі громадянин ОСОБА_1 вказує на складнощі, з якими він зіткнувся при надісланні поштової кореспонденції, що було зумовлено проблеми в організації роботи відділень Укрпошти в умовах військових дій на території Миколаївської області. Зазначене стосується і труднощів щодо необхідності виконання встановленого ГПК України обов'язку щодо надіслання іншим учасникам справи копії апеляційної скарги.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою громадянина ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 про повернення апеляційної скарги у справі № 915/1207/21. Призначено розгляд справи за касаційною скаргою громадянина ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 про повернення апеляційної скарги у справі № 915/1207/21 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Крім того, вказаною ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою громадянина ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2021 у справі № 915/1207/21 на підставі п. 1 ч. 1 ст.293 ГПК України, враховуючи, що рішення суду першої інстанції не було переглянуто в апеляційному порядку, що виключає можливість його оскарження в касаційному порядку.
Відзив на касаційну громадянина ОСОБА_1 у справі № 915/1207/21 від Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області до касаційного суду не надходив.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга громадянина ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, у серпні 2021 року громадянин ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 493 000,00 грн та моральної шкоди у розмірі 850 000,00 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначав, що один рік і шість місяців він зазнавав матеріальної шкоди звертаючись до суду за скасуванням незаконного рішення №29/14-29-54-06-34/2258114052 про анулювання реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, складеним 02.10.2019 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області, витрачаючи час та кошти на послуги Укрпошти, різного роду юридичні консультації, замість того щоб витрачати свій час на своє життєзабезпечення та догляд за своєю матір'ю, якій 90 років.
Моральна шкода, за твердженням позивача, має багато більше побічних наслідків не зворотніх в часі та полягає в моральних стражданнях та переживаннях, які, за твердженням позивача, він переніс під час тривалого часу, відновлюючи порушене право саме з боку податкового органу в особі в.о. Д. Прокоф'єва, який своїм прикладом (рішенням) вказував платникам податків як норми ПК України можна застосовувати так, щоб ті не мали можливості оскаржити такі рішення в суді.
Позивач вказував, що маючи загострене відчуття справедливості він постійно нервував (негативні емоції, стрес), психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення державним органом його права на застосування спрощеної системи оподаткування. Недовіра та розчарування у протиправних діях державного органу завдала відчутої зміни психологічного стану, виникнення недовіри до представників державних органів у цілому.
Також позивач наголошував, що він отримав моральні страждання через зміну звичайного способу життя, що було викликано необхідністю захисту порушених прав у суді, витрачанням значного обсягу часу на складання документів для подання до суду і необхідністю покладання додаткових зусиль та додаткових матеріальних витрат для відновлення стану, який існував до порушення його законних прав та інтересів з боку відповідача.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2021 у справі №915/1207/21 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами завдання йому, як фізичні особі-підприємцю, матеріальної або немайнової шкоди, що, за висновком цього суду, виключає притягнення відповідача до деліктної відповідальності через відсутність повного складу цивільного правопорушення.
Не погодившись з вказаним рішенням, громадянин ОСОБА_1 звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою якій просив скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2021 у справі №915/1207/21.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 апеляційну скаргу громадянина ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2021 у справі №915/1207/21 залишено без руху, визначено заявнику усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати суду докази направлення Головному управлінню ДПС у Миколаївській області (55213, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6) та Державній податковій службі України в особі Головного управління у Миколаївській області (55213, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6) копії апеляційної скарги і доданих до неї документів, які у останніх відсутні, листом з описом вкладення, протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 у справі № 915/1207/21 апеляційну скаргу громадянина ОСОБА_1 повернуто на підставі п. 4 ст. 174 ГПК України.
Зазначена ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявником не було усунуто недоліків апеляційної скарги, яка була залишена без руху відповідно до ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 у даній справі, а саме не подано до апеляційного суду заяви про усунення недоліків, а саме надання доказів направлення Головному управлінню ДПС у Миколаївській області та Державній податковій службі України в особі Головного управління у Миколаївській області копії апеляційної скарги і доданих до неї документів, які у останніх відсутні, листом з описом вкладення.
Судом апеляційної інстанції враховано, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 11.02.2022 ухвала про залишення апеляційної скарги без руху була отримана апелянтом 22.02.2022.
Проте, станом на час прийняття ухвали про повернення апеляційної скарги, недоліки встановлені судом апеляційної інстанції при поданні апеляційної скарги скаржником не усунуті.
На переконання суду апеляційної інстанції, з урахуванням запровадження на всій території України воєнного стану, терміну наданого судом апелянту, з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, було цілком достатньо для усунення встановлених судом недоліків.
Однією з основних засад судочинства, визначеною в п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
ГПК України також визначено принципи здійснення господарського судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного оскарження рішень суду. Згаданий принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (п. 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій пп. 3.1 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень ч. 1 ст. 55, п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство у судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги визначено в ст. 258 ГПК України.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, зокрема, згідно із частиною 3 цієї статті до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до ст. 259 цього Кодексу особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
За змістом ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Аналіз положень статей 174, 258, 260 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що апеляційна скарга приймається до розгляду у випадку виконання скаржником вимог статті 258 цього Кодексу, зокрема, подання доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі, якою у цій справі є - Головне управління ДПС у Миколаївській області.
Однак зазначене не було враховано судом апеляційної інстанції.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху була отримана заявником апеляційної скарги 22.02.2022, у зв'язку з чим останній день визначеного апеляційним судом строку на усунення недоліків апеляційної скарги припав на 04.03.2022.
Разом з тим Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції. За змістом зазначеної статті поряд із негативним обов'язком не порушувати такі права та свободи держава має позитивні обов'язки гарантувати їх ефективне використання кожному, хто перебуває під її юрисдикцією.
Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 суддям необхідно виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Враховуючи наведене вище, даному конкретному випадку, за сукупністю всіх обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції було передчасно повернуто апеляційну скаргу громадянина ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2021 у справі № 915/1207/21.
Відповідно до вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З метою забезпечення завдання господарського судочинства, а саме щодо забезпечення справедливого розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи № 915/1207/21 до Південно-західного апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги громадянина ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 300, 301, 304, 308, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу громадянина ОСОБА_1 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 про повернення апеляційної скарги у справі № 915/1207/21 - задовольнити частково.
Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 про повернення апеляційної скарги у справі № 915/1207/21 - скасувати.
Справу № 915/1207/21 направити до Південно-західного апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги громадянина ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Ткаченко Н. Г.
Судді Жуков С. В.
Огороднік К. М.