УХВАЛА
22 грудня 2022 року
м. Київ
Справа № 910/16820/21
Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В., Жукова С. В., Картере В. І., Огородніка К. М., Пєскова В. Г., Погребняка В. Я., Ткаченко Н. Г.
розглянув матеріали касаційної скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022
у складі колегії суддів: Ткаченка Б. О. (головуючого), Майданевича А. Г., Гаврилюка О. М.
та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2022
у складі судді Борисенка І. І.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 8 054,87 грн
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст та підстави поданої позовної заяви
1. У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - ТзОВ ?Маркс.Капітал?) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 8 054,87 грн, з яких: 773,32 грн - 3 % річних, 4 986,72 грн - інфляційні втрати, 2 294,83 грн - пені.
2. Позовні вимоги з посиланням на статті 625, 992 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 3, 6, 36, 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV) мотивовані тим, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
3. Як встановлено судами попередніх інстанцій з матеріалів справи, громадянин ОСОБА_1 в місті Києві по вулиці Сирецькій, 5 керуючи автомобілем "Шкода" д/н НОМЕР_1 , при перестроюванні або будь - якій зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди чи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Сітроен" д/н НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень зазначених вище транспортних засобів.
4. Вина ОСОБА_1 , який порушив пункти 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, підтверджується постановою Оболонського районного суду міста Києва від 09.02.2015 у справі № 756/1152/15-п.
5. Цивільно-правова відповідальність автомобіля "Шкода" д/н НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована на підставі договору страхування (полісу) № АС/3981007 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" (далі - ПрАТ ?СК ?Україна?).
6. 16.03.2015 суб'єктом оціночної діяльності Фізичною особою-підприємцем Левицьким В. В. складено звіт № 32/15 з оцінки вартості матеріального збитку транспортного засобу завданого власнику автомобіля "Сітроен" д/н НОМЕР_2 , яка становить 10 475,00 грн.
7. Власником автомобіля "Сітроен" д/н НОМЕР_2 є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
8. 22.09.2015 між ОСОБА_2 та Фізичною особою-підприємцем Шияном Д. С. (далі - ФОП Шиян Д. С.) було укладено договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, на підставі якого ОСОБА_2 відступив ФОП Шиян Д. С. права вимоги в зобов'язаннях, що виникли із зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди, у тому числі, одержання грошового відшкодування нанесеної майнової шкоди від винної особи, страхової компанії або від МТСБУ.
9. 30.09.2015 між ФОП Шияном Д. С. (клієнт) та ТзОВ ?Маркс.Капітал? (фактор) було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 5/30-09/2015, відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов'язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що виникли у клієнта з договорів відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування відповідно до додатку № 1 до цього договору.
10. У силу умов зазначеного договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов'язаннях, що виникли із цього договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі, права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі (пункт 1.2 договору від 30.09.2015 № 5/30-09/2015).
11. Пунктом 1.4 договору від 30.09.2015 № 5/30-09/2015 передбачено, що зобов'язаною особою (боржником) є ОСОБА_1 (пункт 26 додатку № 1 до договору від 30.09.2015 № 5/30-09/2015 ); страхова компанія ПрАТ "СК "Україна"; МТСБУ в порядку передбаченому Законом № 1961-IV.
12. Отже, починаючи з 30.09.2015 кредитором у договірному зобов'язанні за договором страхування (полісом) № АС/3981007, яке виникло в результаті дорожньо-транспортної пригоди, є ТзОВ ?Маркс.Капітал?.
13. Однак, ПрАТ "СК "Україна", порушуючи умови договору страхування (полісу) № АС/3981007, не здійснило виплату грошового зобов'язання.
14. ТзОВ ?Маркс.Капітал? та Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі - ПрАТ "СК "Арсенал Страхування") звернулись до Господарського суду міста Києва із заявою про порушення провадження в справі про банкрутство боржника - ПрАТ "СК "Україна" (ідентифікаційний код 30636550), оскільки останнє має кредиторську заборгованість і неспроможне її погасити.
15. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 було відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство ПрАТ "СК "Україна", визнано розмір вимог ініціюючих кредиторів - позивача та ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" на суму 1 232 899,85 грн, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Тищенко Оксану Іванівну.
16. 27.03.2018 ТзОВ ?Маркс.Капітал? звернулось до Господарського суду міста Києва з грошовими вимогами до ПрАТ "СК "Україна".
17. 24.04.2018 позивач подав уточнення до заяви про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна" у справі № 910/842/18, у тому числі за зобов'язанням, яке виникло за страховою подією 24.10.2014. Ці уточнення стосувалися детального розрахунку заборгованості ПрАТ "СК "Україна" перед позивачем, за зобов'язанням, яке виникло на підставі договору (полісу) № АС/3981007, у розмірі 8 054,87 грн, з яких: 773,32 грн - 3 % річних, 4 989,72 грн - інфляційні втрати, 2 294,83 грн - пені.
18. Ухвалою попереднього засідання від 15.06.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів ПрАТ "СК "Україна" на загальну суму 22 101 683, 87 грн, у тому числі визнано грошові вимоги ТзОВ ?Маркс.Капітал? на загальну суму 15 298 994,30 грн, з яких вимоги першої черги на суму 9 547 674, 57 грн, четвертої черги на суму 3 916 198,78 грн, шостої черги на суму 1 835 120,95 грн.
19. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано банкрута - ПрАТ "СК "Україна" та закрито провадження в справі.
20. Зазначеною ухвалою встановлено, що вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені, в зв'язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог.
21. 08.08.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за номером 10651170036015351 про припинення ПрАТ "СК "Україна".
22. 19.08.2019 у зв'язку з ліквідацією ПрАТ "СК "Україна", з урахуванням заяви про уточнення до заяви про грошові вимоги від 23.04.2018 позивач звернувся до МТСБУ із заявою про виплату боргу.
23. Відповідно до долучених до позову виписок по рахунку позивача, 05.09.2019 відповідачем було частково виконано зобов'язання за договором страхування № АС/3981007, зокрема, здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 9 179,30 грн (розмір завданого збитку).
24. Позивач зазначав, що відповідач лише частково виконав зобов'язання за договором № АС/3981007, оскільки не сплатив на користь позивача 773,32 грн - 3 % річних, 4 989,72 грн - інфляційні втрати, 2 294,83 грн - пені, у зв'язку з чим позивач звернувся з цим позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача зазначених сум.
25. Станом на момент звернення ТзОВ ?Маркс.Капітал? з позовом у цій справі до суду (18.10.2021), його визнано кредитором ПрАТ "СК "Україна" з грошовими вимогами, в тому числі за полісом № АС/3981007, у розмірі 17 237,17 грн з яких: 9 179,30 грн розмір завданого збитку, 773,32 грн - 3 % річних, 4 989,72 грн - інфляційні втрати, 2 294,83 грн - пені.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
26. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 у справі № 910/16820/21 позов ТзОВ "Маркс.Капітал" задоволено повністю. Стягнуто з МТСБУ на користь ТзОВ "Маркс.Капітал" 773,32 грн - 3 % річних, 4 986,72 грн - інфляційні втрати, 2 294,83 грн - пені, 2 270,00 грн судового збору та 2 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
27. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано банкрута - ПрАТ "СК "Україна" та закрито провадження в справі.
28. Зазначеною ухвалою встановлено, що вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені, в зв'язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог, з урахуванням чого суд першої інстанції вважав доведеним факт недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ для задоволення вимог його кредиторів.
29. Виходячи з аналізу пункту 20.3 статті 20 та статті 41Закону № 1961-IV, пункту 3 статті 20 Закону України "Про страхування", які за висновками суду першої інстанції не передбачають винятків із загального правила про майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені) та відповідно до статті 625 ЦК України - сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми відхилено твердження відповідача про відсутність у нього обов'язку сплачувати 3 % річних та інфляційні втрати, нараховані за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування.
30. Щодо нарахування пені за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, судом першої інстанції враховано, що наслідки прострочення страховиком відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди життю, здоров'ю, майну, визначені нормами статті 36 Закону № 1961-IV, згідно з пунктом 3.5 якої за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду за який нараховується пеня.
31. Таким чином суд першої інстанції з посиланням, зокрема, на правову позицію висвітлену в постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 дійшов висновку, що відповідач не звільняється від обов'язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV) суми 3 % річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV) є невід'ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
32. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 апеляційну скаргу МТСБУ залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 у справі № 910/16820/21 залишено без змін.
33. Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що розмір грошової вимоги, а саме завданого збитку, 3 % річних, інфляційних втрат та обґрунтованість такої вимоги ТзОВ "Маркс.Капітал" до ПрАТ "СК "Україна" встановлені у справі про банкрутство, мають преюдиціальне значення і не потребують повторного доказування
34. Відтак, суд апеляційної інстанції зазначив, що право постраждалої особи (іншої особи, яка набула таке право) щодо відшкодування не лише шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а й відповідальності за несвоєчасне виконання страховиком (у визначених законом випадках - МТСБУ) такого обов'язку (регламентної виплати), передбачене нормами чинного законодавства та підтверджується сталою судовою практикою, зокрема постановою Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19.
35. Відповідно, з урахуванням зазначеного висновку, суд апеляційної інстанції відхилив твердження скаржника про те, що позивачу за договором про відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування не переходило права вимоги щодо пені, інфляційних втрат та 3 % річних до відповідача.
Короткий зміст вимог та підстав касаційної скарги
36. Не погодившись із наведеними судовими рішеннями, МТСБУ звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою у справі № 910/16820/21 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 з вимогою оскаржені судові рішення скасувати.
37. В обґрунтування доводів касаційної скарги касант стверджує про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, невірне застосування норм матеріального права та в якості підстави касаційного оскарження посилається на пункт 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) і в контексті цієї підстави зазначає таке:
- справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (полягає у тому, що правозастосування стосовно покладення на МТСБУ відповідальності за порушення грошового зобов'язання страховика члена МТСБУ, що визнаний банкрутом (щодо стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат) стосується необмеженої кількості осіб, як потерпілих, що потрапляють у ДТП та порушує принцип індивідуальності юридичної відповідальності);
- справа має значний суспільний інтерес для невизначеного кола осіб у сфері виконання обов'язків страховиків - членів МТСБУ, які на сьогоднішній день перебувають у процесі добровільної ліквідації;
- справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо правильного застосування судами норми матеріального права, а саме підпункту "ґ" пункту 41.1. статті 41 та підпункту а пункту 41.2. статті 41 Закону № 1961-IV, щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
38. У якості підстави визначеної частиною другою статті 287 ГПК України скаржник посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 стосовно неврахування судом касаційної інстанції тієї обставини, що МТСБУ є спеціальним суб'єктом у сфері обов'язкового страхування та є юридичною особою приватного права, а отже у даному правовому висновку не в повній мірі було розглянуто всі аспекти, які стосуються виконання обов'язків покладених Законом № 1961-IV на скаржника.
Рух касаційної скарги
39. Ухвалою Верховного Суду від 05.10.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 910/16820/21 за касаційною скаргою МТСБУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2022, призначено розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
40. Ухвалою Верховного Суду від 31.10.2022 справу № 910/16820/21 передано на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в порядку частини першої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з підстав необхідності більш змістовного підходу в тлумаченні правової природи сплати регламентної виплати МТСБУ у разі ліквідації страховика в аспекті виникнення обов'язку в МТСБУ зі сплати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування пені, інфляційних втрат та 3 % річних, що може мати наслідком конкретизацію (уточнення) висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19.
41. Ухвалою від 07.11.2022 Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду прийняв до провадження справу № 910/16820/21 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи інших учасників справи
(ТзОВ "Маркс.Капітал")
42. 19.10.2022 на електронну адресу та 21.10.2022 на адресу Верховного Суду від ТзОВ "Маркс.Капітал" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому викладено спростування доводів касаційної скарги МТСБУ, в тому числі, спростування наявності підстав для касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
43. В обґрунтування відзиву, позивач ТзОВ "Маркс.Капітал" в спростування доводів касаційної скарги наводить наступні пояснення:
- щодо доводів скаржника стосовно гарантійної функції МТСБУ у випадках передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону № 1961-IV за твердженням ТзОВ "Маркс.Капітал" зазначений закон не містить норм, які говорять, що після настання визначених обставин обсяг прав потерпілого звужується до наявності одного права, а саме "права отримати тіло страхового відшкодування";
- щодо доводів скаржника стосовно відсутності у нього обов'язку виконувати договір в частині пені за твердженням ТзОВ "Маркс.Капітал" положення Закону № 1961-IV не виділяють: 1) потерпілих осіб, які передбачені підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 зазначеного закону, як таких, що не мають права на отримання пені передбаченої пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV; 2) інших категорій потерпілих осіб визначених пунктом 41.1. статті 41 зазначеного закону, як таких, що мають право на отримання пені передбаченої пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV;
- щодо доводів скаржника стосовно відсутності у нього обов'язку виконувати договір страхування в частині інфляційного збитку та 3 % річних за користування чужими коштами позивач стверджує, що Закон № 1961-IV не містить норм, які говорять, що після настання обставин, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 обсяг прав звужується за рахунок прав передбачених статтею 625 ЦК України, навпаки положення зазначеного закону містять норми, які говорять про необхідність виконання відповідачем всіх зобов'язань за договором страхування.
44. Також, до відзиву ТзОВ "Маркс.Капітал" долучено копію науково-правового висновку від 17.10.2022, підготовленого виконуючим обов'язків завідувача кафедри цивільного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо застосування аналогії закону та аналогії права згідно підпункту "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону № 1961-IV.
(МТСБУ)
45. 11.11.2022 до Верховного Суду від МТСБУ надійшли письмові пояснення щодо відзиву ТзОВ "Маркс.Капітал" на касаційну скаргу, в яких, з поміж іншого, зазначено, що положеннями Закону № 1961-IV не передбачено правонаступництва МТСБУ замість ліквідованого страховика, а визначено правило поведінки (диспозицію) у статті 41 зазначеного закону, яке повинно бути вчинено у разі якщо страхова компанія визнана банкрутом та/або ліквідована, у якій чітко та однозначно вказано, що МТСБУ відшкодовує шкоду. Так, за твердженнями скаржника покладання відповідальності за порушення грошового зобов'язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом на відповідача є порушенням абзацу другого статті 61 Конституції України, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а відповідач жодним чином не порушував грошового зобов'язання перед позивачем та не є правонаступником ПрАТ "СК "Україна".
Позиція Верховного Суду
46. Проаналізувавши матеріали касаційної скарги МТСБУ, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду дійшов висновку щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з огляду на таке.
47. Згідно зі статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
48. Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
49. Частиною четвертою статті 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.
50. Об'єктом касаційного перегляду у справі № 910/16820/21 є рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2022, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 щодо задоволення позовних вимог та стягнення Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс. Капітал" 773,32 грн - 3 % річних, 4 986,72 грн - інфляційні втрати, 2 294,83 грн - пені.
51. Заявлений ТзОВ "Маркс.Капітал" позов мотивований тим, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
52. Оскаржені рішення судом першої та апеляційної інстанції прийняті з урахуванням визнання обґрунтованою вимоги позивача про стягнення з МТСБУ заявленого розміру грошової вимоги, а саме завданої шкоди, 3 % річних, інфляційних втрат та пені на підставі визнання їх у справі про банкрутство ліквідованого страховика.
53. Так, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що право постраждалої особи (іншої особи, яка набула таке право) щодо відшкодування не лише шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а й відповідальності за несвоєчасне виконання страховиком (у визначених законом випадках - МТСБУ) такого обов'язку (регламентної виплати), передбачене нормами чинного законодавства та підтверджується сталою судовою практикою.
54. Натомість, скаржник не погоджується, в тому числі, із зазначеним висновком судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що до МТСБУ не переходять обов'язки страховика, що ліквідується, зі сплати пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання останнім з виплати страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Сплата МТСБУ регламентної виплати, передбаченої підпунктом ?ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону № 1961-IV у розмірі оціненої згідно з таким законом шкоди, є повним виконанням МТСБУ зобов'язань страховика, що відповідно до пункту 20.3 статті 20 зазначеного закону переходять до МТСБУ. До вимог кредиторів зі сплати суми пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання з виплати страхового відшкодування страховиком - банкрутом мають застосовуватись положення Закону України ?Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом? та Кодексу України з процедур банкрутства.
55. Проаналізувавши предмет та зміст заявлених позовних вимог, висновки судів зроблених за результатом розгляду цих вимог, доводи скаржника та аргументи сторін щодо скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність у цій справі проблематики, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо того, чи є пеня, 3 % річних, інфляційні втрати основним зобов'язанням (шкодою) у розумінні цивільного законодавства та Закону № 1961-IV та чи вважається сплата МТСБУ виплати (шкоди), регламентованої підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 зазначеного закону повним виконанням основного зобов'язання.
56. Відповідно до частини п'ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
57. Для віднесення справи до категорії спорів, що містять виключну правову проблему і вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, така справа повинна мати кілька з наведених ознак, проте не одночасно у їх сукупності, зокрема:
- справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права;
- встановлена необхідність відступити від викладеного в постанові Верховного Суду України правового висновку, який унеможливлює ефективний судовий захист;
- існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми;
- існують якісні критерії наявності виключної правової проблеми, зокрема:
- немає усталеної судової практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, в тому числі, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному;
- невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права;
- встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому;
- наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах тощо.
58. Вирішення зазначеної правової проблеми необхідне для забезпечення сталої судової практики, оскільки існують обґрунтовані припущення, що аналогічні проблеми щодо тлумачення правових норм неминуче виникатимуть у майбутньому.
Обґрунтування кількісного критерію, що свідчить про наявність виключної правової проблеми
59. Кількісний критерій для характеристики виключності правової проблеми ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
60. У цьому контексті колегія суддів вважає за необхідне зазначити доводи касаційної скарги стосовно того, що МТСБУ у відповідності до статті 41 Закону № 1961-IV відшкодувало шкоду за ліквідовані страхові компанії кожному потерпілому, що звернувся до МТСБУ, зокрема, але не виключно, за такі страхові компанії:
1) Приватне акціонерне товариство ?Народна фінансово-страхова компанія ?Добробут?;
2) Публічне акціонерне товариство ?Міська страхова компанія?;
3) Товариство з додатковою відповідальністю ?Страхова компанія ?НАСТА?;
4) Приватне акціонерне товариство ?Страхова компанія ?Україна?;
5) Товариство з додатковою відповідальністю ?Страхова компанія ?РАЙП?;
6) Приватне акціонерне товариство ?Українська екологічна страхова компанія?;
7) Публічне акціонерне товариство ?Українська страхова компанія ?Гарант-Авто?;
8) Страхове товариство з додатковою відповідальністю ?Гарантія?.
61. Також, суд зазначає, що до кількісного критерію відноситься наявність численної кількості справ з категорією спорів у правовідносинах обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які перебувають на розгляді в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
62. Зокрема, відповідно до інформації, що міститься в системі "Діловодство спеціалізованого суду" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у період з 01.01.2021 по 21.12.2022 надійшло більше 260 касаційних скарг у справах щодо виконання обов'язків страховиків-членів МТСБУ, які перебувають у процедурі ліквідації з відшкодування шкоди.
63. Більш того, спори щодо стягнення страхового відшкодування за договорами обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних переважно є малозначними, що в основному унеможливлює касаційне оскарження судових рішень у таких справах, відтак розгляд цієї справи Великою Палатою Верховного Суду сприятиме формуванню єдиної правозастосовчої практики у зазначених правовідносинах.
Обґрунтування якісного критерію наявності виключної правової проблеми
64. Відповідно до частини другої статті 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
65. Положеннями статті 614 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
66. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
67. Приписами статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому розмір пені, що підлягає сплаті обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
68. Так, за змістом вищенаведених положень (статей 549, 612, 614, 625 ЦК України) вбачається, що зобов'язання з пені, інфляції та 3 % річних за змістом є мірою цивільно-правової відповідальності, яка настає в разі прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.
69. Пунктом 20.3 статті 20 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов'язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.
70. Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
71. Статею 29 Закону № 1961- IV визначено шкоду, пов'язану з пошкодженням транспортного засобу, зокрема, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
72. Підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону № 1961-IV передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
73. Системний аналіз зазначених вище норм законодавства у розрізі наведеної проблематики свідчить про те, що ключовим є встановлення повноти виконання зобов'язань страховика шляхом сплати МТСБУ регламентованої виплати відповідно до приписів підпункту ?ґ? пункту 41.1. статті 41 Закону № 1961-IV у розмірі оціненої шкоди, за умови, що виплати з пені, 3% річних та інфляційних втрат є мірою цивільно-правової відповідальності, яка настає лише в разі прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.
74. Проаналізувавши матеріали справи, зокрема касаційну скаргу МТСБУ та відзив ТзОВ "Маркс.Капітал" судом встановлено наявність різних наукових підходів з окресленої вище проблематики.
75. Зокрема, у касаційній скарзі МТСБУ посилається на наявність висновку науково-правової експертизи, який було зроблено на запит МТСБУ щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 22.02.2022, затвердженого Головою ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України доктором юридичних наук, професором Н. М. Пархоменко.
76. Так, як зазначено скаржником у касаційній скарзі підсумовуючи вищевказаний висновок, до МТСБУ не переходять обов'язки страховика, що ліквідується, з оплати пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання останнім з виплати страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Сплата МТСБУ регламентної виплати, передбаченої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV у розмірі оціненої згідно з таким законом шкоди, є повним виконанням МТСБУ зобов'язань страховика, що відповідно до пункту 20.3 статті 20 зазначеного закону переходять до МТСБУ. До вимог кредиторів зі сплати суми пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання з виплати страхового відшкодування страховиком-банкрутом мають застосуватися положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинного на час ліквідації ПрАТ "СК "Україна") та КУзПБ на загальних підставах.
77. Водночас, до відзиву на касаційну скаргу ТзОВ "Маркс.Капітал" долучено копію науково-правового висновку від 17.10.2022, підготовленого виконуючим обов'язків завідувача кафедри цивільного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Є. О. Рябоконем щодо застосування аналогії закону та аналогії права згідно підпункту "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону № 1961-IV.
78. Відповідно до зазначеного висновку, покладення законодавством на МТСБУ "обов'язків за договорами" означає перехід до МТСБУ цивільно-правових обов'язків як частини цивільно-правового зобов'язання (договору) страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому випадку МТСБУ слід вважати правонаступником страховиків в силу закону, на підставі норми частини третьої статті 11 ЦК України, зокрема у разі їх ліквідації, якщо у них недостатньо коштів та/або майна для відшкодування, щодо їх обов'язків за договорами страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів, позаяк обов'язки МТСБУ ґрунтуються на обов'язках страховиків, які ліквідуються, є похідними і залежними від них. Зокрема, це передбачає перехід до МТСБУ обов'язків, які виникають при порушенні (невиконанні або неналежному виконанні) страховиками договорів і передбачають покладення на боржника, винного у порушенні, цивільно-правових санкцій. Саме правонаступництвом МТСБУ слід обґрунтовувати перехід до нього обов'язку страховика виплатити неустойку (пеню) при простроченні виконання страхового зобов'язання за пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV.
79. Зазначені наукові висновки дають підстави стверджувати, що питання чи є пеня, 3 % річних, інфляційних втрат основним зобов'язанням (шкодою) у розумінні цивільного законодавства та Закону № 1961-IV та чи вважається сплата МТСБУ виплати (шкоди), регламентованої підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 зазначеного закону повним виконанням основного зобов'язання є дискусійним.
80. Однакове застосування закону забезпечує загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдине застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
81. Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
82. При відсутності усталеної судової практики та з урахуванням існування кількісного та якісного критерію окреслена у цій ухвалі правова проблема носить характер виключної.
83. З огляду на викладене, враховуючи висновок, що справа № 910/16820/21 містить виключну правову проблему, вирішення якої повинно бути здійснене Великою Палатою Верховного Суду з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у таких питаннях, Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду вважає за необхідне передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 302, 303, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду
УХВАЛИВ:
1. Справу № 910/16820/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Маркс.Капітал? до Моторного (транспортного) страхового бюро України разом з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. В. Білоус
О. В. Васьковський
С. В. Жуков
В. І. Картере
К. М. Огороднік
В. Г. Пєсков
В. Я. Погребняк
Н. Г. Ткаченко