ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"20" грудня 2022 р. Черкаси Справа №925/1354/22
Суддя Господарського суду Черкаської області Кучеренко О.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239) про видачу судового наказу за грошовими вимогами до фізичної особи-підприємця Дзюби Власа Олександровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості у сумі 57129,57 грн,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося у Господарський суд Черкаської області із заявою про видачу судового наказу за вимогами до фізичної особи-підприємця Дзюби Власа Олександровича про стягнення 57129,57 грн заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №005586-КВ1 від 31.01.2019. У своїй заяві, Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» також просило суд покласти на боржника судові витрати зі сплати судового збору у сумі 248,10 грн.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу від 13.12.2022 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 925/1354/22 та визначено до розгляду судді Кучеренко О.І.
Згідно з частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.
Порядок та форма звернення до суду з заявою про видачу судового наказу до господарського суду визначені Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, розділом II «Наказне провадження».
Відповідно до частин 1-3 статті 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
З поданої Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заяви вбачається, що вимоги про стягнення заборгованості заявлені до фізичної особи-підприємця Дзюби Власа Олександровича
Відповідно до статті 51 Цивільного кодексу України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Згідно із пунктом 16 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа підприємець.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 154 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до частини 9 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Як свідчать дані, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на дату звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» із заявою про видачу судового наказу Дзюба Влас Олександрович припинив підприємницьку діяльність, як фізична особа-підприємець за власним рішенням (дата припинення підприємницької діяльності: 09.12.2019).
Отже, заявник звернувся із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника фізичної особи-підприємця Дзюби Власа Олександровича, який на час подання заяви про видачу судового наказу та її розгляду вже не має статусу фізичної особи-підприємця.
При цьому судом враховується правова позиція, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18, відповідно до якої, якщо правовідносини заявника та боржника виникли з господарського договору, то зобов'язання за таким договором у боржника з втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились.
З 15.12.2017 господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17).
Однак, справа №910/8729/18 розглядалась судами у порядку позовного, а не наказного провадження.
Разом з тим, частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв'язку із втратою нею статусу підприємця.
Проте, звертаючись із заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження, визначаючи в якості боржника саме фізичну особу-підприємця Дзюбу Власа Олександровича, яка втратила статус фізичної особи-підприємця, заявником не прийнято до уваги, що процедура наказного провадження застосовується виключно по відношенню до суб'єктів господарювання, та що наказне провадження має чіткі, формальні межі, які не дозволяють врахувати наведені вище обставини, а припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до розглядуваних правовідносин процедури наказного провадження.
Суд зазначає, що визначаючись із подальшими заходами за для захисту своїх прав, заявнику варто врахувати викладену позицію Великої Палати Верховного Суду у взаємозв'язку із сутністю правовідносин, що існували, як під час здійснення боржником підприємницької діяльності, так і після припинення у боржника статусу підприємця та звернутися до суду в межах відповідної форми позовного провадження.
За таких обставин, враховуючи що Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулось до Господарського суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з фізичної особи-підприємця Дзюби Власа Олександровича, яка припинила свою підприємницьку діяльність, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» про стягнення з фізичної особи-підприємця Дзюби Власа Олександровича заборгованості у розмірі 57129,57 не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі пункту 4 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частина 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом частини 2 статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Частиною 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 152, 153, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239) у видачі судового наказу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і протягом десяти днів може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя О.І.Кучеренко