ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2022 року м. Черкаси Справа № 925/947/22
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, із секретарем судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровектор плюс", м.Вінниця, вул.Івана Богуна,2, оф.303
до Фермерського господарства "Джерело-Г", Черкаська область, Звенигородський район, с.Лісове, вул.Янківська,206
про стягнення 552506,13 грн заборгованості та санкцій за договором,
без участі повноважних представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євровектор плюс" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Фермерського господарства "Джерело-Г" з вимогами про стягнення 1044106,31 грн, з них:
501235,06 грн основного боргу за договором поставки від 15.02.2022 №15/02-3 із врахуванням індексації на курсову різницю згідно розділу 5 договору;
119333,96 грн пені,
315480,05 грн штрафу,
108057,24 грн - 30% річних,
а також відшкодування судових витрат.
Ухвалами суду: від 26.09.2022 - відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 27.10.2022; від 27.10.2022 - задоволено клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання, мотивоване здійсненням відповідачем часткового розрахунку за договором та проведенням сторонами перемовин про позасудове врегулювання спору; підготовче засідання відкладено на 16.11.2022.
Ухвалою суду від 16.11.2022 прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та визнано предметом вимоги позивача до відповідача суму 552506,13 грн, з них:
9634,88 грн основного боргу за договором поставки від 15.02.2022 №15/02-3 із врахуванням індексації на курсову різницю згідно розділу 5 договору;
119333,96 грн пені,
315480,05 грн штрафу,
108057,24 грн - 30% річних, а також відшкодування судових витрат; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.12.2022.
Учасники справи (позивач та відповідач) були належним чином повідомлені про дату, час ті місце цього засідання, однак участі повноважних представників у судове засідання не забезпечили.
13.12.2022 за вх.№14779/22 до суду надійшло клопотання позивача від 13.12.2022 про здійснення розгляду справи без участі його представника за наявними у справі матеріалами. У клопотанні позивач вказав, що позовні вимоги (із врахуванням заяви про їх зменшення) підтримує у повному обсязі; що будь-яких заяв по суті справи, доказів, чи й інших документів від відповідача не отримував.
Відповідач про причини неявки представника у судове засідання не повідомив; на виконання ухвали суду відзиву на позов не надіслав. Ухвала суду була направлена відповідачу за адресою його місцезнаходження, зареєстрованою у встановленому законом порядку (оскільки цією особою іншої адреси не повідомлено), зокрема, вказана адреса міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За викликом/повідомленням суду, які надсилалися раніше на цю ж адресу, наявні повідомлення про вручення ухвали суду (а.с.47).
Явка учасників справи обов'язковою не визнавалась.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з'явились.
Позивач у позовній заяві від 12.09.2022 (а.с.1-6), заяві про зменшення позовних вимог від 11.11.2022 (вх.суду №13214/22 від 14.11.2022, а.с.62) та присутній у судовому засіданні 27.10.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав і пояснив, що
позивачем відповідно до умов договору поставки від 15.02.2022 №15/02-3 та специфікації від 15.02.2022 №1 здійснено поставку товару (grupa azoty - АS21macro (добрива) у кількості 44 тони загальною вартістю 1051600,18 грн з ПДВ /станом на момент укладення договору - еквівалент 32109,93 євро/), що підтверджується видатковими накладними від 18.02.2022 №116 та від 18.02.2022 №117, однак відповідачем зобов'язання щодо здійснення оплати товару у повному обсязі та у строки, визначені п.2 специфікації, належним чином не виконано; заборгованість за із врахуванням положень про індексацію та курсову різницю становить 501235,06 грн (13277,75 євро за курсом станом на 12.09.2022);
порушення відповідачем строків перерахування платежів є підставою для застосування до останнього штрафних санкцій, а саме: на підставі п.7.4 договору - штрафу у розмірі 30% від загальної суми договору, визначеної в п.3.2 договору (315480,05 грн) та неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов'язання (119333,96 грн); на підставі п.7.8 договору - 30% річних, нарахованих на суму заборгованості (108057,24 грн);
після відкриття провадження у справі відповідачем було частково погашено заборгованість за договором у сумі 491600,18 грн (яку позивачем віднесено на погашення основного боргу з врахуванням індексації на курсову різницю) то ж розмір основного боргу, який позивач просить стягнути з відповідача, складає 9634,88 грн.
Відповідач вимоги не заперечив, доказів оплати решти заборгованості за поставлений товар до суду не подав.
У судовому засіданні у ході дослідження матеріалів справи судом здійснено огляд наданих позивачем на вимогу суду оригіналів документів, які після цього йому повернені. Установлено, що наявні у справі копії цих документів відповідають оригіналам.
Відповідно до вимог ст.ст.233, 240 ГПК України у судовому засіданні приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини судового рішення без їх проголошення.
Судом установлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:
15.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євровектор плюс" та Фермерським господарством "Джерело-Г" укладено договір поставки №15/02-3 (далі - договір, а.с.10) за умовами якого: у строки, передбачені цим договором постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар (насіння сільськогосподарських культур, та/або засоби захисту рослин, та/або мінеральну добрива або інший товар, погоджений сторонами у специфікаціях до даного договору), визначений сторонами у специфікаціях до даного договору (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених цим договором (специфікаціями до нього) (п.1.1); предметом поставки є визначений товар з найменуванням, у кількості та за ціною, зазначеними у специфікаціях, підписаних постачальником та покупцем, які є невід'ємною частинами цього договору. Ціна товару, що вказана у специфікаціях, визначена на дату їх складання (п.1.2); ціна товару, що ж предметом даного договору, вказується у специфікаціях до даного договору в національній валюті. Сторони встановлюють ціну на вартість товару у гривнях, а також визначають її еквівалент у іноземній валюті (доларах США та євро) (п.3.1); поставка товару покуплю здійснюється постачальником на умовах EXW у відповідності до вимог міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року), якщо інше не передбачено у специфікації (п.4.1); ціна на товар встановлюється в національній валюті України - гривні, з визначенням її еквіваленту у доларах США та Євро за курсом, встановленим АТ "Укрсиббанк" для операцій з продажу долара США (п.5.1); розрахунок за товар за цим договором здійснюються в національній валюті України шляхом безготівкового перерахунку на поточний рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі. Відсутність виписаного постачальником рахунку-фактури не звільняє покупця від оплати за товар та не являється простроченням кредитора. У такому випадку покупець зобов'язується здійснити оплату на підставі даного договору (п.5.2); порядок та строки оплати товару визначаються у відповідних специфікаціях щодо умов поставки такого товару (п.5.5); у зв'язку з тим, що товар буде оплачуватися покупцем не в момент укладення договору та підписання специфікації, то всі платежі, що передбачені договором, підлягають індексації, а покупець зобов'язується сплатити постачальнику проіндексовані суми відповідних платежів у строки, встановлені договором (п.5.6); у випадку, коли курс долара США до гривні, що встановлений АТ "Укрсиббанк" для операцій з продажу долара США на день проведення розрахунків є нижчим до курсу долара США до гривні, що встановлений АТ "Укрсиббанк" для операцій з продажу долара США на дату підписання договору, специфікації та/або відвантаження товару, покупець для оплати зобов'язується використовувати курс долара США до гривні, що встановлений АТ "Укрсиббанк" для операцій з продажу долара США на дату підписання даного договору та специфікації (п.5.7); у тому випадку, коли курс іноземної валюти (долара США) до гривні, що встановлений АТ "Укрсиббанк" для операцій з продажу даної іноземної валюти, на день проведення розрахунків є вищим за такий курс на день укладення договору, сторони для визначення належної для сплати суми вартості товару використовують наступну формулу: S=(A2/A1)*B, де S - ціна на момент оплати; B - ціна на момент підписання; A1 - курс долара США до гривні, що встановлений АТ "Укрсиббанк" для операцій з продажу долара США на день підписання договору/специфікації; A2 - курс долара США до гривні, що встановлений АТ "Укрсиббанк" для операцій з продажу долара США на день перерахування грошових коштів згідно вказаних валютних змін. У випадку прострочення покупцем сплати платежу за договором, то сума такого платежу визначається у вказаному вище порядку, але показник А2 береться на дату повної сплати цього платежу. Проіндексована сума платежу у цьому випадку не може бути меншою від проіндексованої суми платежу на дату здійснення цього платежу за договором /.../ (п.5.8); на дату здійснення платежу за договором покупець самостійно, без пред'явлення йому рахунку із боку постачальника, проводить його індексацію у вище встановленому порядку та перераховує постачальнику проіндексовану суму платежу. Якщо до дати здійснення платежу за договором покупець перераховував постачальнику гроші в оплату товару, то на дату здійснення платежу за договором покупець зобов'язується сплатити постачальнику різницю між вже перерахованими сумами і проіндексованою сумою платежу (п.5.10); при зверненні постачальника до суду з позовною заявою про стягнення з покупця заборгованості за цим договором, суми прострочених і несплачених покупцем платежів індексуються у вищевказаному порядку, але показник А2 для них визначається станом на дату складання позовної заяви постачальником про стягнення із покупця заборгованості за цим договором. Проіндексована сума прострочених і несплачених покупцем платежів може бути меншою від проіндексованої суми платежів на дату їх здійснення за договором. Якщо показник А2 під час розгляду справи в суді зменшується, то перерахунок суми індексації ціни товару не проводиться. Якщо показник А2 під час розгляду справи в суді збільшується порівняно з таким показником на дату складання позовної заяви, то постачальник має право провести перерахунок суми індексації ціни товару на день подання заяви про збільшення позовних вимог (п.5.11); якщо в специфікації замість курсу гривні до долару США буде вказаний курс гривні до євро, то сторони у всіх умовах договору для цієї специфікації замість долару США застосовують Євро на тих самих умовах, що вказані в договорі (п.5.13); у разі невиконання або неналежного виконання сторонами умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором (п.7.1); сторона, яка порушила (не виконала) зобов'язання, визначене цим договором та/або чинним законодавством України, зобов'язана відшкодувати завдані цим збитки стороні, права або законні інтереси якої порушено (п.7.2); у разі порушення покупцем строків перерахування платежів, передбачених цим договором, покупець не першу письмову вимогу постачальника сплачує постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від не перерахованої у строк суми за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 10 календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної суми договору, визначеної в порядку п.3. договору (п.7.4); у разі невиконання чи неналежного виконання покупцем грошових зобов'язань щодо оплати вартості товару, покупець відповідно до п.2 ст.625 ЦК України, сплачує на користь постачальника тридцять процентів річних, нарахованих на суму заборгованості (п.7.8); цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2022. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання за ним, які виникли під час його дії (п.9.1); невід'ємними додатками до цього договору є специфікації, додаткові угоди та інші додатки, укладені сторонами протягом дії цього договору у письмовій формі за підписами обох сторін (п.9.2).
15.02.2022 між сторонами підписано специфікацію №1 до договору (а.с.16) на поставку товару (grupa azoty АS21macro у кількості 44 тони загальною вартістю 1051600,18 грн з ПДВ /в еквіваленті 32109,93 євро/), в якій обумовлено, що курс євро встановлений АТ "Укрсиббанк" для операцій з продажу євро на день підписання специфікації - 32,75 грн; порядок та строк оплати товару: 105160,18 грн оплачується покупцем в строк до 18.02.2022; 946440,00 грн оплачується покупцем по факту поставки кожної партії товару.
15.02.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Євровектор плюс" на замовлений Фермерським господарством "Джерело-Г" товар виписано рахунок на оплату від 15.12.2022 №104 на суму 1051600,18 грн (а.с.17) та 18.02.2022 здійснено поставку товару, що підтверджується видатковими накладними від 18.02.2022 №116 на суму 525800,09 грн (grupa azoty АS21macro у кількості 22 тони, за ціною 19916,67 грн, загальною вартістю 438166,74 грн без ПДВ) та від 18.02.2022 №117 на суму 525800,09 грн (grupa azoty АS21macro у кількості 22 тони, за ціною 19916,67 грн, загальною вартістю 438166,74 грн без ПДВ) (а.с.18-19).
09.06.2022 у Єдиному реєстрі податкових накладних за №9072632895 та №9072599903 зареєстровано податкові накладні №57 та №58 від 18.02.2022 на загальну суму 1051600,18 грн, з яких загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 175266,70 грн, про що свідчать відповідні квитанції.
В свою чергу відповідачем здійснено часткову оплату поставленого позивачем товару у розмірі 660000,00 грн, а саме: 18.02.2022 у сумі 260000,00 грн (в еквіваленті - 18832,18 євро), 11.03.2022 у сумі 100000,00 грн, 21.07.2022 у сумі 100000,00 грн, 03.08.2022 у сумі 100000,00 грн, 09.08.2022 у сумі 100000,00 грн, що підтверджується виписками АТ "Укрсиббанк" від 07.09.2022 по рахунку клієнта ТОВ "Євровектор плюс" №UA113510050000026006589254400 (а.с.22-29).
Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 13277,75 євро (32109,93 євро /вартість товару згідно із специфікацією/ - 18832,18 євро /фактично сплачені кошти/), що в гривневому еквіваленті станом на день звернення позивача до суду (12.09.2022) - 501235,06 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровектор плюс" в Господарський суд Черкаської області із позовною заявою до Фермерського господарства "Джерело-Г" за захистом порушеного права та примусового стягнення заборгованості за договором поставки від 15.02.2022 №15/02-3 у розмірі 1044106,31 грн (з урахуванням обтяжень боргу та санкцій), яка є предметом судового розгляду.
Під час розгляду справи відповідачем здійснено перерахунок грошових коштів на рахунок позивача у загальній сумі 491600,18 грн, що підтверджується виписками АТ "Укрсиббанк" по рахунку клієнта ТОВ "Євровектор плюс" №UA113510050000026006589254400 від 02.11.2022 станом на 30.09.2022, від 02.11.2022 станом на 06.10.2022 та від 11.11.2022 станом на 19.09.2022 (а.с.22-29).
Ухвалою суду від 16.11.2022 прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та визнано предметом вимоги позивача до відповідача суму 552506,13 грн, з них: 9634,88 грн основного боргу за договором поставки від 15.02.2022 №15/02-3 із врахуванням індексації на курсову різницю згідно розділу 5 договору; 119333,96 грн пені, 315480,05 грн штрафу, 108057,24 грн - 30% річних, а також відшкодування судових витрат.
Судом звірено оригінали поданих позивачем документів з копіями документів, що знаходяться у справі. Розбіжностей не виявлено.
Відповідач вимоги не заперечив, доказів здійснення повного розрахунку за поставлений товар до суду не подав.
Інших доказів та документів не подано.
Оцінюючи пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Сторони за договором є суб'єктами господарювання на ринку сільськогосподарського виробництва та супутніх послуг України, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст.93 ЦК України.
Позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки від 15.02.2022 №15/02-3.
Відповідно до положень ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору поставки від 15.02.2022 №15/02-3. Договір відповідає приписам гл.54 ЦК України. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним на момент спірних правовідносин. Дії та волевиявлення сторін були направлені на настання певних юридичних наслідків. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (приписи ст.204 ЦК України).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до вимог Цивільного кодексу України:
п.1 ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини;
ч.1, 2 ст.509. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;
ст.525. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;
ст.526. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
ст.530. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;
ст.599. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;
ст.610. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);
ст.611. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;
ст.629. Договір є обов'язковим для виконання сторонами;
ст.655. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
На виконання умов договору (а.с.10-15), специфікації до нього від 15.02.2022 №1 (а.с.16) постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю "Євровектор плюс", на підставі виписаного рахунку на оплату від 15.02.2022 №104 (а.с.17) здійснено поставку покупцю Фермерському господарству "Джерело-Г" товару, що підтверджується видатковими накладними від 18.02.2022 №116 на суму 525800,09 грн (grupa azoty АS21macro у кількості 22 тони, за ціною 19916,67 грн, загальною вартістю 438166,74 грн без ПДВ) та від 18.02.2022 №117 на суму 525800,09 грн (grupa azoty АS21macro у кількості 22 тони, за ціною 19916,67 грн, загальною вартістю 438166,74 грн без ПДВ) (а.с.18-19).
Відповідно до специфікації від 15.02.2022 №1 до договору відповідач мав оплатити товар наступним чином: 105160,18 грн у строк до 18.02.2022; 946440,00 грн - по факту поставки кожної партії товару.
Однак відповідач свої зобов'язання за договором у строки та у обсягах, визначених договором та специфікацією, не виконав. На день звернення позивача із позовною заявою до Господарського суду Черкаської області розмір основної заборгованості за договором становив 501235,06 грн. Разом з тим, у підготовчому провадженні відповідачем здійснено перерахунок грошових коштів на рахунок позивача у сумі 491600,18 грн, що підтверджується виписками АТ "Укрсиббанк" по рахунку клієнта ТОВ "Євровектор плюс" №UA113510050000026006589254400 від 02.11.2022 станом на 30.09.2022, від 02.11.2022 станом на 06.10.2022 та від 11.11.2022 станом на 19.09.2022 (а.с.22-29). Вказані обставини стали підставою для подання позивачем до суду заяви про зменшення позовних вимог, яку ухвалою суду від 16.11.2022 прийнято до провадження та визнано предметом вимоги позивача (в тому числі) 9634,88 грн основного боргу.
Станом на день розгляду справи відповідачем до суду не подано доказів погашення решти заборгованості за поставлений товар чи його заперечень про об'єктивну неможливість виконати умови договору.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 9634,88 грн з урахуванням індексу курсової різниці, а відтак і про їх задоволення.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 119333,96 грн пені, 315480,05 грн штрафу та 108057,54 грн 30 % річних суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів Цивільного кодексу України:
ст.610. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);
ч.1 ст.611. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди;
ч.2 ст.551. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом;
ст.549. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з приписами Господарського кодексу України:
ч.1 ст.230. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.;
ч.4 ст.231. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 7.4. договору передбачено, що у разі порушення покупцем строків перерахування платежів, передбачених цим договором, покупець на першу письмову вимогу позивача сплачує позивачу неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від не перерахованої у строк суми за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 10 календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної суми договору, визначеної в порядку п.3.2 договору.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено приписами ч.2 ст.231 Господарського кодексу України.
Отже, чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст.627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції України, оскільки згідно із ст.549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст.230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Так, дослідивши матеріали справи, врахувавши встановлений сторонами у договорі та специфікації до нього строк на оплату відповідачем товару, перевіривши за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон" надані позивачем до позовної заяви розрахунки пені на суму 119333,96 грн за період з 19.02.2022 до 12.09.2022 та штрафу на суму 315480,05 грн, суд встановив, що вони є правильними та такими, що відповідають обставинам справи щодо періодів прострочення відповідача, а тому суд задовольняє позов у цій частині.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п.7.8 договору у разі невиконання чи неналежного виконання покупцем грошових зобов'язань, щодо оплати вартості отриманого товару, покупець, відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника 30% річних, нарахованих на суму заборгованості.
Перевіривши за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон" наданий позивачем до позовної заяви розрахунок 30% річних за період з 19.02.2022 до 12.09.2022 на суму 108057,24 грн, судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо періоду прострочення відповідача, а тому суд задовольняє позов у цій частині.
Відповідно до ст.ст.74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Суд зазначає, що сплата заборгованості відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду та позивачеві по суті спору чи доказів про проведення розрахунку з позивачем.
Відповідачем всупереч вимог та приписів ч.1 ст.74, ст.76, 77 ГПК України факту належного виконання зобов'язання у визначений договором строк не доведено; доводів та документів позивача не спростовано; доказів об'єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення заборгованості не надано.
За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України, тому позов підлягає до задоволення. Належить стягнути з відповідача на користь позивача 9634,88 грн основного боргу з урахуванням індексу курсової різниці за договором поставки від 15.02.2022 №15/02-3; 119333,96 грн пені, 315480,05 грн штрафу та 108057,24 грн - 30% річних.
Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 ГПК України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Євровектор плюс" при зверненні в Господарський суд Черкаської області із позовом до Фермерського господарства "Джерело-Г" з вимогами про стягнення 1044106,31 грн сплачено судовий збір у розмірі 15661,60 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 13.09.2022 №6.
Ухвалою суду від 16.11.2022 прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та визнано предметом вимоги позивача до відповідача суму 552506,13 грн. Розмір судового збору, який необхідно сплатити за звернення до суду із позовом майнового характеру про стягнення заборгованості та обтяжень 552506,13 грн боргу - становить 8287,59 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Разом з тим, в ухвалі від 16.11.2022 питання про повернення судового збору, сплаченого позивачем в більшому розмірі, ніж встановлено законом, судом вирішено не було. Враховуючи вищенаведене, а також наявність відповідного клопотання позивача (а.с.62), суд вважає що останньому має бути повернуто з Державного бюджету України 7374,01 грн сплаченого судового збору.
Решту суми сплаченого позивачем судового збору (8287,59 грн) слід стягнути на користь останнього з відповідача відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
1.1. Стягнути з відповідача Фермерського господарства "Джерело-Г" (20410, Черкаська область, Звенигородський район, с.Лісове, вул.Янківська,206; код ЄДРПОУ 30924603; номер рахунку в банку невідомий)
на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровектор плюс" (21010, м.Вінниця, вул.Івана Богуна,2, оф.303; код ЄДРПОУ 39286927; номер рахунку в банку невідомий)
9634,88 грн основного боргу за договором поставки від 15.02.2022 №15/02-3; 119333,96 грн пені, 315480,05 грн штрафу та 108057,24 грн - 30% річних та 8287,59 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
1.2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Євровектор плюс" (21010, м.Вінниця, вул.Івана Богуна,2, оф.303; код ЄДРПОУ 39286927; номер рахунку в банку невідомий) із державного бюджету України судовий збір розмірі 7374,01 грн, перерахований згідно із платіжним дорученням від 13.09.2022 №6.
Рішення набирає законної сили законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 21.12.2022.
Суддя Г.М.Скиба