ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2022 року м. Черкаси Справа № 925/899/22
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВАНС-ЛІЗИНГ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОКАВТО",
до ОСОБА_1
про стягнення солідарно коштів
Секретар судового засідання Клочков А.І.
Представники учасників справи:
Позивач - не з'явився;
Відповідачі - не з'явилися.
Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АДВАНС-ЛІЗИНГ" (ідентифікаційний код 36493872, адреса місцезнаходження: 49083, м. Дніпро, вул. Собінова, буд.1) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОКАВТО" (ідентифікаційний код 38469836, адреса місцезнаходження: 18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, будинок 149), до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення солідарно 411543,14 грн за договором фінансового лізингу від 20.07.2021 №60Ф.І-21, 70373,03 грн 70% річних. У позові позивач повідомив попередній розрахунок судових витрат у розмірі 7228,75 грн зі сплати судового збору.
12.09.2022 на виконання статті 176 Господарського процесуального кодексу України суд звернувся до Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради із запитом про надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 (а. с. 30) та 22.09.2022 отримав відповідь (а. с. 44, 46), у якій повідомлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 01.11.2021.
Ухвалою суду від 12.09.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 925/899/22. Справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 04.10.2022 о 10 год. 00 хв.
Ухвалу суду від 12.09.2022 про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи: позивачу - рекомендованим листом; представнику позивача адвокату Гладкій Валерії Олександрівні - електронною поштою, який нею отримано 13.09.2022 (а. с. 37); відповідачу ТОВ "МОКАВТО" - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, який 14.09.2022 вручено відповідачу, що підтверджується Повідомленням про вручення рекомендованого повідомлення (а. с. 39); відповідачу ОСОБА_1 - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місце проживання/місцезнаходження, який не вручений та повернутий до суду з довідкою АТ "Укрпошта": "адресат відсутній за вказаною адресою" (а. с. 40-43, а. с. 93-97).
30.09.2022 відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву (а. с. 48-49), у якому просив суд: 1) відмовити у задоволенні позову повністю стосовно стягнення штрафних санкцій, 2) відмовити у задоволенні позову у зв'язку з необґрунтовано завищеній сумі заявленого позивачем основного боргу, 3) розглянути справу за його відсутності за наявними матеріалами справи у зв'язку з неможливістю з'явлення у судове засідання.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач ОСОБА_1 вказав, що з моменту подання позову до суду і станом на 28.09.2022, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "МОКАВТО" сплатило позивачу в рахунок погашення заборгованості 171742,87 грн. З наданого позивачем графіку оплат, останній платіж був 31.05.2022. Тобто позивач не врахував 7 платежів на загальну суму 350000 грн. Тому розрахунок позивача незрозумілий, не враховуючи відсотків річних, які нараховані на вже сплачені суми. Затримка в оплаті товару відбулася виключно в період з лютого 2022 року по серпень 2022 року через затримку у розрахунках покупцями товариства за поставлений товар, через воєнний стан, великою кількістю працівників, які перебувають на лікарняному та карантинними обмеженнями, пов'язаними з COVID-19, встановленими в країні у цілому.
30.09.2022 відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "МОКАВТО" подав до суду відзив на позовну заяву (а. с. 66-68), у якому просив суд: 1) відмовити у задоволенні позову повністю стосовно стягнення штрафних санкцій, 2) відмовити у задоволенні позову у зв'язку з необґрунтовано завищеній сумі заявленого позивачем основного боргу. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач ТОВ "МОКАВТО" вказав, що з моменту подання позову до суду і станом на 28.09.2022, відповідач ТОВ "МОКАВТО" сплатило позивачу в рахунок погашення заборгованості 171742,87 грн. З наданого позивачем графіку оплат, останній платіж був 31.05.2022. Тобто позивач не врахував 7 платежів на загальну суму 350000 грн. Тому розрахунок позивача незрозумілий, не враховуючи відсотків річних, які нараховані на вже сплачені суми. Затримка в оплаті товару відбулася виключно в період з лютого 2022 року по серпень 2022 року через затримку у розрахунках покупцями товариства за поставлений товар, через воєнний стан, великою кількістю працівників, які перебувають на лікарняному та карантинними обмеженнями, пов'язаними з COVID-19, встановленими в країні у цілому.
У підготовчому судовому засіданні 04.10.2022 взяла участь представник позивача адвокат Гладка Валерія Олександрівна в режимі відеоконференції. Відповідачі у підготовче судове засідання не з'явились.
У підготовчому судовому засіданні представник позивача адвокат Гладка В.О. повідомила суду, що позивач не отримав відзиви на позовну заяву.
04.10.2022 суд ухвалив відкласти підготовче судове засідання на 18.10.2022 на 11 год. 00 хв.
Ухвалу суду від 04.10.2022 про відкладення підготовчого судового засідання суд надіслав відповідачам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, які відповідачам не вручені та повернуті до суду з довідками АТ "Укрпошта": "адресат відсутній за вказаною адресою" (а. с. 131-134, а. с. 135-138); представнику позивача адвокату Гладкій Валерії Олександрівні - електронною поштою.
12.10.2022 відповідач ТОВ "МОКАВТО" подав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника (а. с. 103).
12.10.2022 відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву (а. с. 107-109), у якому просив суд: 1) відмовити у задоволенні позову повністю стосовно стягнення штрафних санкцій, 2) відмовити у задоволенні позову у зв'язку з необґрунтовано завищеній сумі заявленого позивачем основного боргу, 3) розглянути справу за його відсутності за наявними матеріалами справи у зв'язку з неможливістю з'явлення у судове засідання. У відзиві на позов відповідач ОСОБА_1 зазначив, що між ТОВ "МОКАВТО" та позивачем досягнуто домовленість про те, що буде підписано додаткову угоду до договору фінансового лізингу, з новим графіком здійснення платежів за вказаним договором. Позивач повідомив відповідачам, що позовну заяву буде відкликано.
17.10.2022 позивач подав до суду відповідь на відзив (а. с. 112-113), у якій просив суд закрити провадження у справі в частині стягнення 52774,22 грн основного боргу, в іншій частині просив позовні вимоги задовольнити повністю.
У підготовчому судовому засіданні 18.10.2022 взяла участь представник позивача адвокат Гладка Валерія Олександрівна в режимі відеоконференції. Відповідачі у підготовче судове засідання не з'явились.
18.10.2022 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 02.11.2022 до 12 год. 00 хв.
Ухвалу суду від 18.10.2022 про перерву у судовому засіданні суд надіслав відповідачам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, який 21.10.2022 вручено відповідачу ТОВ "МОКАВТО" (а. с. 139) та не вручено відповідачу ОСОБА_1 і повернуто до суду з довідкою АТ "Укрпошта": "адресат відсутній за вказаною адресою" (а. с. 140-142); представнику позивача адвокату Гладкій Валерії Олександрівні - електронною поштою, який нею отримано 18.10.2022 (а. с. 129-130).
01.11.2022 відповідач ТОВ "МОКАВТО" подав до суду заперечення (а. с. 143-146), у яких повідомив, що станом на 27.10.2022 не отримав від позивача копії заяви про закриття провадження у справі стосовно вже сплаченої суми заборгованості, просив суд: 1) відмовити у задоволенні позову повністю стосовно стягнення штрафних санкцій, 2) відмовити у задоволенні позову у зв'язку з необґрунтовано завищеній сумі заявленого позивачем основного боргу, 3) розглянути справу за його відсутності за наявними матеріалами справи у зв'язку з неможливістю з'явлення у судове засідання.
01.11.2022 відповідач ОСОБА_1 подав до суду заперечення (а. с. 152-154), у яких повідомив, що станом на 27.10.2022 не отримав від позивача копії заяви про закриття провадження у справі стосовно вже сплаченої суми заборгованості, просив суд: 1) відмовити у задоволенні позову повністю стосовно стягнення штрафних санкцій, 2) відмовити у задоволенні позову у зв'язку з необґрунтовано завищеній сумі заявленого позивачем основного боргу, 3) розглянути справу за його відсутності за наявними матеріалами справи у зв'язку з неможливістю з'явлення у судове засідання.
Підготовче судове засідання, призначене на 02.11.2022 на 12 год. 00 хв. не відбулося через відключення електроенергії у суді в цей час. Суд призначив підготовче судове засідання на 16.11.2022 на 10 год. 30 хв.
Ухвалу суду від 02.11.2022 про призначення підготовчого судового засідання надіслано відповідачам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, які відповідачам не вручені та повернуті до суду з довідками АТ "Укрпошта": "адресат відсутній за вказаною адресою" (а. с. 171-173, а. с. 174-176); представнику позивача адвокату Гладкій Валерії Олександрівні - електронною поштою.
11.11.2022 позивач подав до суду заяву (а.с. 163), у якій просив суд закрити провадження у справі в частині стягнення 47431,02 грн основного боргу, стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 311337,90 грн основного боргу та 70373,03 грн 70% річних, всього 381710,93 грн.
У підготовче судове засідання 16.11.2022 представники позивача та відповідачів не з'явились, проте позивач та відповідачі були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
У підготовчому судовому засіданні суд ухвалив розпочати розгляд справи за відсутності представників позивача та відповідачів.
16.11.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 30.11.2022 на 10 год. 00 хв.
Ухвалу суду від 16.11.2022 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті надіслано учасникам справи в установленому порядку: позивачу - рекомендованим листом та електронною поштою; представнику позивача адвокату Гладкій В.О. - електронною поштою; відповідачам ТОВ "МОКАВТО" та ОСОБА_1 - рекомендованими листами та електронною поштою.
У судове засідання 30.11.2022 представники позивача та відповідача не з'явилися, про причини нез'явлення суду не повідомили.
Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась.
Суд ухвалив розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.
30.11.2022 суд завершив розгляд справи по суті.
У судовому засіданні 30.11.2022 керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України суд приєднав вступну та резолютивну частини судового рішення до справи №925/899/22.
Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
1. Підвідомчість спору.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
У даній справі юридична особа звернулася з позовом до юридичної особи та фізичної особи.
Підставами позову до фізичної особи є обставини укладення за участю фізичної особи правочину для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи.
Враховуючи право лізингодавця вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь - кого з них окремо, враховуючи, що позов пред'явлений до відповідача ТОВ "МОКАВТО" (боржника у зобов'язанні) та фізичної особи відповідача ОСОБА_1 (поручителя боржника у зобов'язанні), а спір пов'язаний із здійсненням господарської діяльності при виконанні правочину у господарській діяльності та щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи на підставі пункту 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України спір у справі підвідомчий господарському суду.
2. Обставини, які зумовлюють підстави для закриття провадження у справі в частині вимог позивача.
Після звернення позивача з позовом до відповідачів відповідач ТОВ "МОКАВТО" сплатив позивачу 100205,24 грн (47431,02 грн згідно із платіжним дорученням №314 від 19.10.2022 (а. с. 150,157) + 52774,22 грн згідно з платіжним дорученням №52 від 19.09.2022 (а. с. 64,83).
17.10.2022 позивач подав до суду відповідь на відзив (а. с. 112-113), у якій просив суд закрити провадження у справі в частині стягнення 52774,22 грн основного боргу, в іншій частині просив позовні вимоги задовольнити повністю.
11.11.2022 позивач подав до суду заяву (а. с. 163), у якій просив суд закрити провадження у справі в частині стягнення 47431,02 грн основного боргу, стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 311337,90 грн основного боргу та 70373,03 грн 70% річних, всього 381710,93 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до частини 3, 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Враховуючи відсутність між сторонами спору за вимогою про стягнення 100205,24 грн, провадження у справі у цій частині підлягає закриттю.
3. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідачів про стягнення солідарно 311337,90 грн основного боргу, 70373,03 грн 70% річних. У позові позивач повідомив, що попередній розрахунок судових витрат становить 7228,75 грн зі сплати судового збору.
Підставами позову є позову є обставини, якими позивач обґрунтовує виконання договору та надання у володіння та користування об'єкта лізингу відповідачу ТОВ "МОКАВТО" та неналежне виконання зобов'язань за договором відповідачем ТОВ "МОКАВТО", зокрема неповної оплати лізингових платежів, встановленого графіком платежів у додатку №2 до договору, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 311337,90 грн. та порушення зобов'язань за договором поруки від 21.07.2021 №1П/60ФЛ-21; несплати заборгованості за відсотками, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 70373,03 грн 70% річних.
Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, предметом доказування у справі є обставини, які підтверджують виникнення між сторонами зобов'язальних правовідносин на підставі договору фінансового лізингу від 20.07.2021 №60Ф.І-21 та договору поруки від 21.07.2021 №1П/60ФЛ-21; виконання позивачем зобов'язання та надання у володіння та користування об'єкта лізингу відповідачу ТОВ "МОКАВТО"; невиконання відповідачами своїх обов'язків у зобов'язанні; розмір невиконаної частини зобов'язання (розмір заборгованості) відповідачів; порушення суб'єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.
4. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
На підтвердження обставин, які є предметом доказування позивач подав письмові докази, дослідивши які суд встановив:
20.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "АДВАНС-ЛІЗИНГ" (лізингодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "МОКАВТО" (лізингоодержувач) уклали договір фінансового лізингу №60Ф.І-21 (а. с. 12-13) з додатками №1, №2, №3 ( а. с. 14-16).
Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, зазначених цим договором лізингодавець передає на умовах фінансового лізингу у володіння та користування об'єкт лізингу (надалі - предмет лізингу або майно), а лізингоодержувач приймає предмет лізингу та зобов'язується сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. Найменування, марка, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість майна на момент укладення договору, наведені у додатку №1 "Специфікація" (надалі - Специфікація). Рік випуску та серійний номер майна вказуються в акті приймання - передачі майна.
Згідно з п. 1.2 договору строк володіння та користування (надалі - строк лізингу) лізингоодержувачем предметом лізингу починається з дати підписання сторонами акту приймання - передачі предмета лізингу та не може бути менше одного року.
Відповідно до п. 2.1 договору вартість майна становить гривневий еквівалент 44730,00 (сорок чотири тисячі сімсот тридцять Євро 00 центів) Євро, що розраховується курсом продажу Євро, встановленим у міжбанківській інформаційній системі "УкрЛізинг" (http//www.udinform.com/index.php?optoon=com_dealingquotation&task=closeu), сформований на 16:00 за Київським часом (надалі - Міжбанківський курс) на дату, що передує даті укладення цього договору, збільшеного на розмір зборів (податків), пов'язаних із здійсненням операцій купівлі іноземної валюти юридичними особами (надалі - Міжбанківський курс договору), та на дату укладання цього договору становить 1435390, 17 (один мільйон чотириста тридцять п'ять тисяч триста дев'яносто гривень 17 копійок) гривень, у тому числі ПДВ 239231,70 грн (надалі - вартість майна). Вартість майна у гривні підлягає перерахунку за Міжбанківським курсом на дату, що передує даті підписання акту приймання-передачі майна, збільшеного на розмір зборів (податків), пов'язаних із здійсненням операцій купівлі іноземної валюти юридичними особами (надалі -Міжбанківський курс акту приймання-передачі), відповідно до умов п. 2.1.1 Договору.
Згідно із п. 3.1 договору усі платежі за договором лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до умов цього договору та додатку №2 "Графік внесених лізингових платежів" до договору (надалі - графік) шляхом перерахування коштів поточний рахунок лізигодавця, вказаний у цьому договорі.
Відповідно до п.3.2. договору авансовий платіж є першим лізинговим платежем, що складає 20,00 % від вартості майна. Сума авансового платежу у гривнях обчислюється виходячи з Міжбанківського курсу на дату, що передує даті фактичної оплати, збільшеного на розмір зборів (податків), пов'язаних із здійсненням операцій купівлі іноземної валюти юридичними особами (надалі - міжбанківський курс фактичної оплати).
Згідно із п.3.3 договору за надання Предмету лізингу у фінансовий лізинг, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю одноразову комісію, в розмірі 782,77 (сімсот вісімдесят два Євро 78 центів) Євро у строк до 27.07.2021. Комісія сплачується лізингоодержувачем па поточний рахунок лізингодавця в національній валюті за міжбанківським курсом фактичної оплати.
Відповідно до п.3.4 договору розмір, склад, терміни сплати лізингових платежів встановлюються у Графіку. Сума чергового лізингового платежу є гривневим еквівалентом відповідної суми (в Євро), зазначеної в Графіку, виходячи з Міжбанківського курсу на дату, що передує даті сплати лізингоодержувачем чергового лізингового платежу, зазначеного в Графіку, збільшеного на розмір зборів (податків), пов'язаних із здійсненням операцій купівлі іноземної валюти юридичними особами (надалі - Міжбанківський курс Графіку). Такий порядок застосовується до усіх лізингових платежів та будь-яких інших сум, які підлягають сплаті згідно з Договором.
Згідно із пунктами 3.4.1, 3.4.2 договору у випадку, якщо лізингоодержувач здійснить оплату лізингового платежу після строку його оплати, вказаного в Графіку, і на дату фактичної оплати лізингового платежу Міжбанківський курс фактичної оплати лізингового платежу буде більшим, ніж Міжбанківський курс Графіку, лізингоодержувач зобов'язаний здійснити оплату такого лізингового платежу, виходячи з Міжбанківського курсу фактичної оплати. У випадку, якщо лізингоодержувач здійснить оплату лізингового платежу раніше строку його оплати, вказаного в Графіку, платіж зараховується, виходячи з Міжбанківського курсу фактичної оплати.
Відповідно до п.3.6. договору датою сплати лізингового платежу є дата зарахування коштів на поточний рахунок лізингодавця. Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий (вихідний, святковий або ін.) день.
Відповідно до п. 8.1. договору у випадку, якщо лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого лізингового платежу, який встановлений у Графіку, лізингоодержувач несе відповідальність перед лізингодавцем у вигляді сплати сімдесяти процентів річних від суми простроченого лізингового платежу (відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Згідно із п.12.1 строк дії договору з 20 липня 2021 р. по 20 липня 2023 р., але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором. Зазначений строк може бути змінений відповідно до умов даного договору.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання. Даний договір втрачає свою чинність після виконання сторонами всіх зобов'язань по ньому (п. 12.2 договору).
Відповідно до п. 13.1 специфікація, графік та акт приймання - передачі майна є невід'ємними частинами цього договору.
На виконання договору сторони уклали:
- додаток №1 Специфікація майна (а. с. 14), у якому вказали найменування майна (марка, модель і модифікація) - гідравлічний листозгинальний прес з ЧПК, модель AD-R 25100, вартістю з урахуванням ПДВ, 44730,00 Євро;
- додаток №2 Графік внесення лізингових платежів (а. с. 15), згідно з яким лізингоодержувач зобов'язаний сплатити лізингодавцю у період з 20.07.2021 до 20.07.2023 загальну суму лізингових платежів 50541,74 Євро;
- додаток №3 Акт приймання - передачі (а. с. 16), згідно з п.1 якого лізингодавець передав, а лізингоодержувач отримав наступне майно (марка, модель і модифікація) - гідравлічний листозгинальний прес з ЧПК, модель AD-R 25100, серійний №7312117295, 2021 року випуску, вартістю з урахуванням ПДВ, 44730,00 Євро; що еквівалентно 1433471,28 грн. (міжбанківський курс акту приймання - передачі: 1 Євро = 32,051 грн). Сторони взаємних претензій не мають.
21.07.2021 відповідач ТОВ "МОКАВТО" сплатив на рахунок позивача:
- на виконання п.3.2 договору 286558,27 грн, що за курсом продажу Євро, сформованим на 16:00 за Київським часом 20.07.2021 у міжбанківській інформаційній системі “УкрЛізінг” (32,0320 гри за 1 Євро), що становить 8946,00 Євро;
- на виконання п.3.3. договору 25074,01 грн, що за курсом продажу Євро, сформованим на 16:00 за Київським часом 20.07.2021 у міжбанківській інформаційній системі “УкрЛізінг” (32,0320 грн за 1 євро), становить 782,77 Євро.
На виконання договору відповідач ТОВ "МОКАВТО" у період з 20.08.2021 до 20.08.2022 здійснив часткові оплати чергових лізингових платежів на загальну суму 399930,36 грн, що становить еквівалент 12717,01 Євро, що підтверджується довідкою позивача від 23.08.2022 №2308/22зд (а. с. 17).
Заборгованість відповідача ТОВ "МОКАВТО" зі сплати чергових лізингових платежів за період з 20.08.2021 по 20.08.2022 склала 11135,91 Євро, що становить еквівалент 411543,14 грн.
На підставі п. 8.1 договору позивач нарахував 70373,03 грн 70 % річних, за порушення строку виконання грошового зобов'язання.
Розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором фінансового лізингу з урахуванням 70 % річних становить 481916,17 грн, стягнення яких становить зміст позовних вимог позивача.
21.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "АДВАНС-ЛІЗИНГ" (лізингодавець), Товариство з обмеженою відповідальністю "МОКАВТО" (лізингоодержувач) та громадянин ОСОБА_1 (поручитель) уклали договір поруки №1П/60ФЛ-21) (а. с. 20), згідно з п.1.1 якого предметом цього договору є зобов'язання поручителя перед лізингодавцем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання Лізингоодержувачем, своїх зобов'язань перед лізингодавцем, які випливають з умов договору фінансового лізингу № 60ФЛ-21 від 20.07.2021, а також усіх додаткових угод до нього, яків же укладені та можуть бути укладені до закінчення строку дії Договору фінансового лізингу № 60ФЛ-21 від 20.07.2021.
Сторони договору встановлюють, що зобов'язання поручителя перед лізингодавцем є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та основним договором не потребують (п.1.2. договору поруки).
Відповідно до пункту 2.1 договору поруки у випадках неможливості виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань за основним договором:
- лізингодавець має право на свій розсуд пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя чи лізингоодержувача або обом сторонам одночасно;
- лізингоодержувач не пізніше ніж за 3 (три) банківських дня до моменту настання строку виконання зобов'язань за основним договором повідомляє лізингодавця та поручителя про неможливість виконання зобов'язань за основним договором.
Згідно із п.3.1.2 договору поруки поручитель зобов'язаний у разі невиконання лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов'язання, відповідати перед лізингодавцем як солідарний боржник всім своїм майном на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема такими засобами як письмові докази.
Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Тому подані позивачем докази суд визнає належними.
Суд не встановив, що докази подані позивачем, отримані з порушенням закону. Тому подані позивачем докази суд визнає допустимими.
Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Тому суд визнає докази, подані позивачем, достовірними.
Відповідачі, на спростування обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, подали платіжні доручення про сплату коштів:
- №В_4578 від 15.09.2021 на суму 47788,04 грн з призначенням платежу: Відшкодування вартості майна за вересень згідно договору фінансового лізингу №60ФЛ-21 від 20.07.2021, в т.ч. ПДВ 20% 7964,67 грн (а. с. 51, 70);
- №В_4579 від 15.09.2021 на суму 11587,63 грн з призначенням платежу: Винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно за вересень 2021 р., згідно договору фінансового лізингу №60ФЛ-21 від 20.07.2021 без ПДВ (а. с. 52, 71);
- №В_5050 від 23.10.2021 на суму 47788,04 грн з призначенням платежу: Відшкодування вартості майна за жовтень згідно договору фінансового лізингу №60ФЛ-21 від 20.07.2021, в т.ч. ПДВ 20% 7964,67 грн (а. с. 53, 72);
- №В_5051 від 23.10.2021 на суму 12613,06 грн з призначенням платежу: Винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно за жовтень 2021 р., згідно договору фінансового лізингу №60ФЛ-21 від 20.07.2021 без ПДВ (а. с. 54, 73);
- №В_5402 від 16.11.2021 на суму 47788,04 грн з призначенням платежу: Відшкодування вартості майна за листопад згідно договору фінансового лізингу №60ФЛ-21 від 20.07.2021, в т.ч. ПДВ 20% 7964,67 грн (а. с. 55, 74);
- №В_5403 від 16.11.2021 на суму 7821,00 грн з призначенням платежу: Винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно за листопад 2021 р., згідно договору фінансового лізингу №60ФЛ-21 від 20.07.2021 без ПДВ (а. с. 56, 75);
- №В_5405 від 16.11.2021 на суму 380,32 грн з призначенням платежу: Доплата винагороди (комісії) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно, згідно договору фінансового лізингу №60ФЛ-21 від 20.07.2021 без ПДВ (а. с. 57, 76);
- №В_5802 від 20.12.2021 на суму 47788,04 грн з призначенням платежу: Відшкодування вартості майна за грудень, згідно договору фінансового лізингу №60ФЛ-21 від 20.07.2021, в т.ч. ПДВ 20% 7964,67 грн (а. с. 58, 77);
- №В_5803 від 20.12.2021 на суму 9032,33 грн з призначенням платежу: Винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно за грудень 2021 р., згідно договору фінансового лізингу №60ФЛ-21 від 20.07.2021 без ПДВ (а. с. 59, 78);
- №В_5889 від 19.01.2022 на суму 47788,04 грн з призначенням платежу: Відшкодування вартості майна за січень, згідно договору фінансового лізингу №60ФЛ-21 від 20.07.2021, в т.ч. ПДВ 20% 7964,67 грн (а. с. 60, 79);
- №В_5891 від 19.01.2022 на суму 14020,27 грн з призначенням платежу: Винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно за січень 2022 р., згідно договору фінансового лізингу №60ФЛ-21 від 20.07.2021 без ПДВ (а. с. 61, 80);
- №1481 від 31.05.2022 на суму 43404,22 грн з призначенням платежу: Винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно за 02-05.2022 р., згідно договору фінансового лізингу №60ФЛ-21 від 20.07.2021 без ПДВ (а. с. 62, 81);
- №1485 від 31.05.2022 на суму 483,59 грн з призначенням платежу: Доплата до платежу як винагороди за отримане у лізинг майно, згідно договору фінансового лізингу №60ФЛ-21 від 20.07.2021 без ПДВ (а. с. 63, 82);
- №52 від 19.09.2022 на суму 52774,22 грн з призначенням платежу: Відшкод. варт. майна за 03.2022 (47788,04 грн) та за 02.2022р. (4986,18 грн) зг. договору фін.лізингу №60ФЛ-21 від 20.07.2021, в т.ч. ПДВ 20% 8795,70 грн (а. с. 64, 83);
- №53 від 19.09.2022 на суму 58975,70 грн з призначенням платежу: Відшкод. варт. майна за березень 2022р. зг. договору фін.лізингу №6ФЛ-20 від 17.03.2020, в т.ч. ПДВ 20% 9829,28 грн (а. с. 65, 84);
- №6380 від 20.10.2022 на суму 54819,49 грн з призначенням платежу: Відшкод. варт. майна (46771,46 грн) та винагорода (8048,03 грн) за квітень 2022р. зг. договору фін.лізингу №6ФЛ-20 від 17.03.2020, в т.ч. ПДВ 20% 7795,24 грн (а. с. 149,158);
- №314 від 19.10.2022 на суму 47431,02 грн з призначенням платежу: Відшкодування вартості майна (42802,86 грн) та винагорода (4629,16 грн) за березень 2022р. зг. дог.фін.ліз. №60ФЛ-21 від 20.07.2021, в т.ч. ПДВ 20% 7133,64 грн (а. с. 150,157).
Із поданих платіжних доручень суд установив факт виконання зобов'язання зі сплати лізингових платежів за період з вересня 2021 по жовтень 2022 року.
Після звернення позивача з позовом до відповідачів відповідач ТОВ "МОКАВТО" сплатив позивачу 100205,24 грн (47431,02 грн згідно із платіжним дорученням №314 від 19.10.2022 та 52774,22 грн згідно з платіжним дорученням №52 від 19.09.2022, що зумовило закриття провадження у справі в частині стягнення 100205,24 грн.
Платіжні доручення №53 від 19.09.2022 на суму 58975,70 грн (а. с. 65, 84) та №6380 від 20.10.2022 на суму 54819,49 грн доводять факт виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором фін.лізингу № 6ФЛ-20 від 17.03.2020, а тому є неналежними доказами виконання зобов'язання за договором фінансового лізингу від 20.07.2021 №60Ф.І-21, стягнення заборгованості за яким є предметом позову позивача.
5. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає встановленими обставини:
- виникнення між сторонами зобов'язальних правовідносин на підставі договору фінансового лізингу №60Ф.І-21 (а. с. 12-13) з додатками №1, №2, №3 (а. с. 14-16) та договору поруки (а. с. 20);
- надання позивачем відповідачу у платне користування предмету лізингу - гідравлічний листозгинальний прес з ЧПК, модель AD-R 25100, вартістю з урахуванням ПДВ, 44730,00 Євро на підставі додатку №1 специфікації майна;
- графік внесення лізингових платежів сторони погодили у додатку №2 до договору фінансового лізингу №60Ф.І-21 від 20.07.2021 за період з 20.07.2021 по 20.07.2023;
- розмір заборгованості відповідача ТОВ "МОКАВТО" за договором фінансового лізингу №60Ф.І-21 від 20.07.2021 за період з 20.08.2021 по 20.08.2022 складає 11135,91 Євро, що становить еквівалент 411543,14 грн.
- за порушення строку виконання грошового зобов'язання позивач на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахував 70 % річних на суму невиконаного грошового зобов'язання у розмірі 70373,03 грн;
- після звернення позивача до суду відповідач сплатив позивачу 100205,24 грн за договором фінансового лізингу №60Ф.І-21, що зумовило закриття провадження у справі у частині вимог про стягнення 100205,24 грн.
- розмір заборгованості відповідача зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу №60Ф.І-21 від 20.07.2021 становить 311337,90 грн.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечення.
За змістом статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
У даній справі, враховуючи наявність чітких та переконливих доказів, а також вірогідність поданих позивачем доказів суд дійшов висновку про доведеність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі господарського договору та неналежне виконання відповідачами свого обов'язку у зобов'язанні зі сплати лізингових платежів за користування предметом лізингу.
6. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.
Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права.
На підставі встановлених обставин у справі суд дійшов висновку про виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору фінансового лізингу №60Ф.І-21від 20.07.2021. Виконання зобов'язання лізингоодержувача за договором фінансового лізингу забезпечені порукою співвідповідача.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання та надав відповідачу ТОВ "МОКАВТО" у користування предмет лізингу згідно додатку №1 специфікації майна - гідравлічний листозгинальний прес з ЧПК, модель AD-R 25100, з графіком внесення лізингових платежів у додатку №2 на умовах, встановлених у договорі фінансового лізингу №60Ф.І-21 від 20.07.2021.
Передумовою виникнення спору є виникнення між сторонами зобов'язальних правовідносин на підставі договору фінансового лізингу.
Причиною виникнення спору є неналежне виконання лізингоодержувачем грошового зобов'язання зі сплати лізингових платежів.
За договором фінансового лізингу лізингодавець передає на умовах фінансового лізингу у володіння та користування об'єкт лізингу, а лізингоодержувач приймає предмет лізингу та зобов'язується сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору, а у випадку порушення строку зобов'язується сплати сімдесяти процентів річних від суми простроченого лізингового платежу.
Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
У разі порушення лізингоодержавачем своїх зобов'язань за основним договором, лізингоодержувач і поручитель відповідають перед лізингодавцем як солідарні боржники.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У зв'язку із порушенням ТОВ "МОКАВТО" свого зобов'язання, забезпеченого договором поруки, боржник ТОВ "МОКАВТО" і поручитель ОСОБА_1 відповідають перед позивачем ТОВ "Адванс-Лізинг" як солідарні боржники.
Поручитель вимоги лізингодавця про виконання зобов'язання лізингоодержувача не виконав.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
Невиконання відповідачами своїх обов'язків у зобов'язанні порушує право позивача на належне виконання зобов'язаною стороною свого обов'язку у зобов'язанні сплати лізингових платежів та сплати відсотків від суми простроченого лізингового платежу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є примусове виконання обов'язку в натурі.
На підставі встановлених у справі обставин суд дійшов висновку про неналежне виконання відповідачем ТОВ "МОКАВТО" зобов'язання зі сплати лізингових платежів, зокрема неповного та несвоєчасного здійснення лізингових платежів за користування предметом лізингу. Співвідповідач (поручитель) ОСОБА_1 вимоги позивача про виконання зобов'язання боржника не виконав. Враховуючи умови, укладеного між сторонами договору, відповідачі як солідарні боржники, які прострочили виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язані сплатити суму боргу, а також 70 проценти річних від простроченої суми.
Отже, вимогу позивача про стягнення солідарно з відповідачів ТОВ "МОКАВТО", ОСОБА_1 311337,90 грн боргу зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу №60Ф.І-21 від 20.07.2021 та 70373,03 грн 70% річних суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Аргументи сторін:
Твердження відповідачів про те, що вимога позивача є необґрунтовано завищена у сумі заявленого позивачем основного боргу, суд відхиляє як необґрунтовану. Розмір заборгованості належними та допустимими доказами відповідачами не спростовано.
Викладені відповідачами у відзиві на позовну заяву аргументи не підтверджують та не спростовують обставини, які входять в предмет доказування.
Твердження відповідачів про неможливість виконання зобов'язання не є підставою звільнення від виконання грошового зобов'язання.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України).
7. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Дослідивши зміст договору фінансового лізингу №60Ф.І-21 від 20.07.2021, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов'язання.
Зобов'язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини лізингу.
Згідно із статтею 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Частиною 1 статті 807 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору лізингу може бути майно, визначене індивідуальними ознаками, яке відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства.
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. (частина 2 статті 806 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.
У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (частин 3 статті 692 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частина 5 статті 762 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Мотивом застосування вказаних норм права є обґрунтована вимога позивача вимагати примусового виконання лізингоодержувачем свого обов'язку та сплати лізингових платежів.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сторони договору лізингу погодили (п. 8.1. договору), що у випадку, якщо лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого лізингового платежу, який встановлений у Графіку, лізингоодержувач несе відповідальність перед лізингодавцем у вигляді сплати сімдесяти процентів річних від суми простроченого лізингового платежу
Відповідно до частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь - якого з них окремо.
Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Мотивом застосування цієї норми права є правомірна вимога позивача вимагати виконання зобов'язання солідарно з боржника та поручителів у зобов'язанні.
8. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні повністю, до відшкодування йому за рахунок відповідачів солідарно підлягає судовий збір у розмірі 7228,75 грн.
Керуючись статтями 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Закрити провадження у справі в частині стягнення 100205,24 грн.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "МОКАВТО" (ідентифікаційний код 38469836, адреса місцезнаходження: 18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, будинок 149), ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВАНС-ЛІЗИНГ" (ідентифікаційний код 36493872, адреса місцезнаходження: 49083, м. Дніпро, вул. Собінова, буд.1) 311337,90 грн (триста одинадцять тисяч триста тридцять сім гривень 90 копійок) основного боргу, 70373,03 грн (сімдесят тисяч триста сімдесят три гривні 03 копійки) 70% річних, 7228,75 грн (сім тисяч двісті двадцять вісім гривень 75 копійок) витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 20.12.2022.
Суддя А.І. Гладун