печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17452/21-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" грудня 2022 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Григоренко І.В.,
при секретарі судових засідань Андрієнко І.І.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Булгакова С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Національного банку України про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3 ), звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Національного банку України (далі - відповідач, НБУ) про стягнення заробітної плати та моральної шкоди.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.04.2021 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Національного банку України про стягнення заробітної плати та моральної шкоди та у справі призначено підготовче засідання.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2021 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Національного банку України про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, та справу призначено до судового розгляду по суті
04.10.2022 року на адресу суду від представника Національного банку України надійшла заява про закриття провадження, оскільки вказаний спір необхідно розглядати в порядку адміністративного судочинства.
В судове засідання з'явився представник позивача - ОСОБА_1 , та представник відповідача - ОСОБА_2 .
В судовому засіданні представник позивача щодо задоволення клопотання про закриття провадження заперечувала.
Представник відповідача в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Перевіривши клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, суд дійшов наступного висновку.
Дослідивши клопотання та обставини якими воно обґрунтовується, суд дійшов наступного висновку.
Предметом позову є про стягнення з Національного банку України заробітної плати та моральної шкоди.
Згідно матеріалів позовної заяви, ОСОБА_3 займав у Національному банку України посаду Директора Департаменту.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та ст. 55 Конституції України кожній особі гарантується право на доступ до правосуддя, яке включає в себе право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Абзацом 1 п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Термін «суб'єкт владних повноважень», згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до підпункту «а» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Згідно підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.
Отже, ОСОБА_3 є службовою особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище в розумінні Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно пункту 1 ч. 6 ст. 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Наведене свідчить, що трудові відносини, які стосуються службових осіб, що у розумінні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище, підпадають під категорію проходження вказаними особами саме публічної служби.
Таким чином, спірні правовідносини у даній справі є саме публічно-правовими, які, насамперед, пов'язані як з особливим статусом відповідача - керівного та колегіального органу - Ради Національного банку України, що здійснив публічно-владні управлінські функції відносно позивача, який є службовою особою, що у розумінні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище.
Вказані висновки також викладено у постанові Верховного Суду № 640/32687/20 від 23.06.2022 року.
Отже, позов ОСОБА_3 до Національного банку України про стягнення заробітної плати та моральної шкоди необхідно розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Зважаючи на викладені обставини, клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Національного банку України про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 255, 256, 259-261, 268, 352-355, п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Національного банку України про стягнення компенсаційної виплати, премії за результативність роботи, недоплаченої заробітної плати, компенсації за втрати частини заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки оплати сум, належних до виплати під час звільнення, та моральної шкоди - задовольнити.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Національного банку України про стягнення компенсаційної виплати, премії за результативність роботи, недоплаченої заробітної плати, компенсації за втрати частини заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки оплати сум, належних до виплати під час звільнення, та моральної шкоди - закрити.
Роз'яснити, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через районний суд, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею.
Суддя І.В. Григоренко