Справа № 761/6682/22
Провадження №1-кп/761/2973/2022
ВИРОК
Іменем України
01 грудня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в залі суду підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022000000000133 від 04.04.2022, щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харцизьк Донецького обл., громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, ФОП, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2583 КК України,
ВСТАНОВИВ:
згідно з положеннями ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до статей 3, 21, 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
Відповідно до ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя.
07.04.2014 на території Донецької області України утворено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»), у складі якої створені незаконні озброєні підрозділи.
Вказана терористична організація має: конкретних лідерів, які підтримують між собою тісні взаємозв'язки, чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, керівники та учасники яких підпорядковуються лідерам організації, а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов'язки згідно з єдиним планом спільних злочинних дій.
Так, на учасників політичного блоку терористичної організації покладаються наступні обов'язки: створення так званих органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності; видача нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «ДНР»; організація та проведення незаконних референдумів та виборів на територіях, підконтрольних «ДНР»; проведення агітаційної роботи серед населення Донецької області щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України; організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу; налагодження взаємодії між лідерами «ДНР», представниками влади та ЗС РФ з метою координації дій щодо застосування актів збройної сили проти держави України, спрямованих на захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для здійснення актів застосування збройної сили проти держави України, зокрема протидії правоохоронним органам та силам антитерористичної операції (далі - АТО); налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України і осіб, залучених у ході проведення АТО та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою закликів до захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ДНР» для забезпечення їх протиправної діяльності; забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.
На учасників силового блоку терористичної організації покладаються наступні обов'язки: систематична організація та здійснення актів застосування збройної сили проти держави України у особі представників сил АТО, зокрема ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань, залучених до проведення АТО; створення не передбачених законом озброєних підрозділів та участь у їх діяльності; вербування нових учасників до складу силового блоку терористичної організації «ДНР» та організація їх у групи, навчання, озброєння та керівництво їхніми діями; захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об'єктів на території Донецької області; вчинення терористичних актів та диверсій на інший території України; захоплення чи заволодіння в інший спосіб зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення АТО та забезпечення власної злочинної діяльності; викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу владу в Україні; силова підтримка учасників політичного блоку незаконних утворень «ДНР», захоплення, а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд; організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації.
На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльність підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що входять до складу вказаних блоків.
Одним із основних завдань учасників вказаної терористичної організацій є насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом застосування зброї, вчинення терористичних актів шляхом здійснення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.
Враховуючи викладене, так звана «ДНР» є стійким об'єднанням невизначеної кількості осіб (більше трьох), яка створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якої здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією.
Із квітня 2014 року, з метою реалізації злочинного умислу та досягнення зазначених завдань, учасниками терористичної організацій «ДНР» вчиняються терористичні акти, здійснюються захоплення адміністративних будівель і ключових об'єктів інфраструктури на території Донецької області, акти застосування збройної сили проти держави України, чиниться збройний опір правоохоронним органам України та іншим представникам сил АТО у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиняються інші злочини.
Як наслідок, під контролем терористичної організації «ДНР» опинилась частина території Донецької області, визначена Постановою Верховної Ради України від 17.03.2015 № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» та Постановою Верховної Ради України від 17.03.2015 № 252-VIII «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування».
07.04.2014 за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення АТО.
13.04.2014 указом № 405/2014 в.о. Президента України, Головою Верховної Ради України уведено в дію рішення від 13.04.2014 Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», а 30.04.2018 указом № 116/2018 Президента України уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» та Наказом Верховного Головнокомандувача ЗСУ «Про початок операції об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей» 30.04.2018, розпочато операцію об'єднаних сил.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», АТО - це комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.
При цьому, поняття терористичної організації визначено в статті 1 вищевказаного Закону, відповідно до якого терористична організація - це стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого проведено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Організація визначається терористичною, якщо хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.
Відповідно до Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу Про визнання РФ державою-агресором, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII, Верховною Радою України визнано Російську Федерацію державою-агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку, а «ЛНР» і «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР») терористичними організаціями.
Заявою «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», яка схвалена Постановою Верховної Ради України від 04.02.2015 № 145-VIII, Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, скоєних вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян.
Крім того, визнання Верховною Радою України так званої самопроголошеної організації «ДНР» терористичною, а численні злочини вчинені її представниками, знайшли своє відображення у Заяві Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України», схваленій Постановою Верховної Ради України від 22.07.2014 № 1596-VII, Заяві Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтримуваного Російською Федерацією міжнародного тероризму» схваленій Постановою Верховної Ради України від 22.07.2014 № 1597-VII, Зверненні Верховної Ради України до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав - членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 14.01.2015 № 106-VIII, Заяві Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленій Постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 № 337-VIII.
Таким чином, Верховною Радою України, як єдиним законодавчим органом державної влади, констатовано віднесення «ДНР» до терористичної організації, а відповідних осіб, які забезпечують їх функціонування, як учасників вказаної терористичної організації.
Також, Конвенцією ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 15.11.2000 зобов'язано держави-учасниці криміналізувати участь в організованій злочинній групі. При цьому відповідно до п. «а» ст. 2 цієї Конвенції організована злочинна група означає структурно оформлену в групу в складі трьох або більше осіб, що існує протягом визначеного періоду часу і діє узгоджено з метою здійснення одного або декількох серйозних злочинів, визнаних такими відповідно до Конвенції, для того, щоб одержати, прямо або посередньо, фінансову або іншу матеріальну вигоду.
Відповідно до положень Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом від 27.01.1977 № ETSN90, Протоколу, що вносить зміни до зазначеної конвенції від 15.05.2003 № ETSN190, Резолюції Ради Безпеки ООН від 28.09.2001 № 1373 по боротьбі з тероризмом, Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму від 16.05.2005, терористична організація виділена, як вид злочинної організації за спеціальною метою - здійснення терористичної діяльності.
Водночас, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; проходження навчання тероризму; виїзд з України та в'їзд в Україну з терористичною метою; фінансування та інше сприяння тероризму.
Терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених частинами 1-3 ст. 258 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, направлених на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому, злочини терористичної організації відрізняються від інших споріднених злочинів саме фактором цілеспрямованості залякування населення як засобу досягнення поставленої мети.
Враховуючи вищевикладене, так звана організація «ДНР» містить всі необхідні ознаки терористичної організації, має стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організацій, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
Виходячи із системного аналізу положень ст. 28 КК України та ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» терористична організація за своєю правовою природою є одним із різновидів стійких злочинних об'єднань. Установлення наявності чи відсутності у певної групи чи організації ознак такого об'єднання та визначення його виду належить до повноважень суду при ухваленні вироку про притягнення до кримінальної відповідальності фізичних осіб за участь у злочинному об'єднанні, оскільки такі ознаки є обов'язковими елементами складу відповідних злочинів.
Під час зазначених подій, точний час не встановлено, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, мешканцем м. Харцизьк, Донецької області, взяв участь у терористичній організації, а також сприяв її діяльності.
Так, ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади Російської Федерації, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у березні 2015 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у невстановленому місці, погодився на пропозицію голови так званої «Федерації профспілок ДНР» ОСОБА_6 , обійняти посаду так званого «Председателя Молодежного совета Федерации профсоюзов Донецкой Народной Республики». Після призначення його на дану посаду 26.03.2015 ОСОБА_5 вступив до складу учасників вказаної терористичної організації.
Після призначення 26.03.2015 ОСОБА_5 на посаду так званого «Председателя Молодежного совета Федерации профсоюзов Донецкой Народной Республики», невстановленими учасниками терористичної організації «ДНР», було визначено останньому його злочинну роль та обов'язки. Відповідно до яких ОСОБА_5 повинен був: здійснювати загальне керівництво так званим «Молодежным советом Федерации профсоюзов Донецкой Народной Республики»; вчиняти дії, які б формували у населення, що проживає на тимчасово окупованих територіях хибне враження про те, що терористичні організації «ДНР» та «ЛНР» є державами; сприяти здійсненню вербування мешканців тимчасово окупованої території Донецької області до участі у терористичній організації «ДНР» у вигляді так званого «Проходження військової служби у армії «ДНР»; сприяти інтеграції тимчасово окупованих територій Донецької області до Російської Федерації;
Виконуючи відведену йому роль, у лютому 2017 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , із членами так званого «Молодежного совета Федерации профсоюзов Донецкой Народной Республики», безпосередньо сприяв в організації та проведенні військово-польових зборів, метою яких було навчання молоді основам тактичної та вогневої підготовки, агітація до участі у бойових діях проти Операції Об'єднаних сил у складі так званих «Збройних Сил «ДНР»».
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, упродовж вересня-жовтня 2017 року, точний час досудовим розслідування не встановлено, за керівництва ОСОБА_5 , на сайті «Молодежного совета Федерации профсоюзов Донецкой Народной Республики» ( ІНФОРМАЦІЯ_2 було розміщено оголошення про набір кандидатів для так званого «Проходження військової служби у підрозділах «ДНР».
Крім того, під керівництвом ОСОБА_5 в період з 13.02.2017 по вересень 2017 року на сайті так званого «Молодежного совета Федерации профсоюзов Донецкой Народной Республики» (за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) здійснювалось висвітлення діяльності так званих органів державної влади «ДНР», а також ним здійснювалась організація екскурсій по тимчасово окупованих територіях, що мало на меті створення хибного враження про те, що терористичні організації «ДНР» та «ЛНР» є державами.
Так, за сприяння ОСОБА_5 в період 08 - 09 квітня 2017 року було здійснено екскурсії по містах Шахтарськ та Сніжне Донецької області для мешканців тимчасово окупованих територій Донецької області, в ході яких діяльність учасників «ДНР» свідомо висвітлювалась не як терористична, а як нібито діяльність самостійної держави.
Вказаними свідомими та умисними діями, скоєними в період з 26.03.2015 до вересня 2017, ОСОБА_5 обіймаючи посаду так званого «Председателя Молодежного совета Федерации профсоюзов Донецкой Народной Республики», був учасником терористичної організації та сприяв діяльності терористичної організації «ДНР», яка спрямована на спричинення шкоди суверенітетові та територіальній цілісності України.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив участь у терористичній організації, а також сприянні її діяльності, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 2583 Кримінального кодексу України.
В ході досудового розслідування між прокурором та обвинуваченим за участі захисника було укладено угоду про визнання винуватості 04.04.2022 в межах кримінального провадження
№ 22022000000000133 від 04.04.2022.
Відповідно до умов вищезазначеної угоди від 04.04.2022, обвинувачений ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 та прокурора у кримінальному провадженні № 22022000000000133 від 04.04.2022 - ОСОБА_7 за спільною ініціативою та обопільною згодою у відповідності до ст. ст. 468, 469, 472 КПК України уклали дану угоду про визнання винуватості, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 2583, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості, а також узгодили призначення покарання обвинуваченому за ч. 1 ст. 2583 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років, без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України сторони узгодили звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком, без застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна (відповідно до ст. 77 КК України), а також покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам КПК України, суд дійшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені ст. 472 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію із зазначенням частини статей закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідних кримінальних проваджень обставини, узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата її укладення та підписи сторін.
В ході судового розгляду обвинувачений, захисник та прокурор, кожен окремо, підтвердили суду, що угода про визнання винуватості між ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Дослідивши угоду про визнання винуватості, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що укладена між прокурором та обвинуваченим у присутності захисника, угода, відповідає вимогам КПК України, суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення та також кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 2583 КК України, як участь у терористичній організації, а також сприянні її діяльності.
При цьому, суд враховує, що умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, оскільки обвинувачений не заперечує щодо погодженої міри покарання та затвердження угоди, може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.
Крім того, з урахуванням наведеного, керуючись положеннями ч. 1 ст. 69 КК України, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення нового кримінального правопорушення призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 2583 КК України, оскільки відповідно до ст. 66 КК України, вважає за можливе врахувати в якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 щире каяття та вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких життєвих обставин.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що укладена між обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_7 угода про визнання винуватості, підлягає затвердженню.
Враховуючи, що ОСОБА_5 звільняється судом від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком на нього слід покласти обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376, 475 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Угоду про визнання винуватості від 04 квітня 2022 року, що укладена у кримінальному провадженні за № 22022000000000133 від 04.04.2022 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2583 КК України, між прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 - затвердити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2583 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років, без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком, без застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна (відповідно до ст. 77 КК України), на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1