Провадження № 2-а/760/1088/22
В справі № 760/1863/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Фареник А.О .,розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки та транспорту, Старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду(контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченка Владислава Олеговича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ВМ №00007551 від 12 січня 2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Посилається у позові на те, що постановою серії ВМ №00007551 від 12 січня 2022 року його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 34 000, 00 гр. за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Відповідно до постанови, 14 листопада 2021 року о 13 год. 56 хв. за адресою М-07 Київ-Ковель-Ягодин, км. 62+879, зафіксовано транспортний засіб DAF CF 85.410, державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5. ПДР України, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 21,2% (7, 09 тон).
Вважає вказану постанову незаконною з наступних підстав.
Зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27 вересня 2021 року, оскільки не містить усієї необхідної для зазначення інформації.
Крім цього, постанова не містять жодних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановила наявність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні, не містить ні інформації про тип транспортного засобу, від якого залежить граничний розмір фактичної маси транспортного засобу, рух якого автомобільними дорогами забороняється, ні інформації про фактичну масу (вагу) транспортного засобу, ні інформації про фактичне навантаження на здвоєну вісь транспортного засобу, ні інформації про вагу (масу) перевищення встановлених законодавством вагових норм для даного типу транспортного засобу під час руху автомобільними дорогами.
Оскаржувана постанова містять лише масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння гранично допустимого навантаження на здвоєну вісь транспортного засобу з інформацією про фактичне навантаження на здвоєну вісь транспортного засобу в момент зважування.
Вважає, що внаслідок недостатності похідних фактичних даних в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення, було невірно застосовано норми ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Вантажем, який він перевозив, був щебінь 5x80, що за своєю природою є сипучим вантажем, а отже рухомим під час руху автомобіля, тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - транспортний засіб марки DAF модель CF 85.410, державний номерний знак НОМЕР_1 , тип вантажний-спеціалізований самоскид. Повна маса навантаження - 32 000 т, маса без навантаження - 9 500 т.
Відповідно до товарно-транспортної накладної №19 від 14 листопада 2021 року, вага брутто автомобіля DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , становила 23 т.
Отже, вага транспортного засобу, вказаного в оскаржуваній постанові, не перевищувала встановлених законодавством габаритно-вагових норм, за порушення яких передбачена адміністративна відповідальність.
З огляду на це, просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 15 лютого 2022 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ст. 162 КАС України, відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позов.
25 жовтня 2022 року до суду надійшов відзив представника Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому остання проти позову заперечує.
Зазначає, що єдиним органом виконавчої влади, який уповноважено на реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (суб'єктом владних повноважень є саме Державна служба України з безпеки на транспорті.
Положеннями ст. 297-7 КУпАП врегульовано підстави для звільнення відповідальної особи, зазначеної у ч. 1 ст. 14-3 КУпАП, проте позивачем не було надано документів, визначених у вказаній статті, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що постанова від 12 січня 2022 року серії ВМ № 00007551 про адміністративне правопорушення стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та п. 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень, а отже зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Усі відомості, які містяться в оскаржуваній постанові відповідають вимогам чинного законодавства.
Зазначає, що перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом позивача підтверджується загальними результатами зважувань, які, у випадку, якщо вони не перевищують нормативні вагові параметри, не підлягають зазначенню у постанові.
Крім цього, відмічає, що порушення стосуються саме нормативних вагових параметрів в аспекті перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Вказані відомості містяться у інформаційній картці автоматичних пунктів габаритно-вагового контролю, сформованій автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, які використовувались Державною службою України з безпеки на транспорті при розгляді справ про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
В подальшому така інформація від автоматичних пунктів була передана до системи у вигляді метаданих, які містять відомості про події, зафіксовані за допомогою автоматичних пунктів, характеристики зафіксованого транспортного засобу, необхідні для його ідентифікації, параметри функціонування технічних засобів автоматичних пунктів, а також інші дані, необхідні для обліку, пошуку, оцінки та управління такими відомостями.
Таким чином, у постанові про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зазначено виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Посилання позивача на видаткові накладні та ТТН не є належним доказом відсутності перевищення фактичної загальної маси транспортного засобу під час руху, оскільки не свідчать про дійсність його ваги у момент фіксації, а лише надають окрему інформацію про облік активів.
Щодо невідповідності змісту постанов вимогам Інструкції та відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, зазначила, що Інструкція містить вказівку лише на форму постанови.
Постанова, яка оскаржується позивачем у цій справі, за своїм змістом повністю відповідає вимогам вищезазначених нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою Укртрансбезпеки було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Враховуючи викладене, просить відмовити у позові.
Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 12 січня 2022 року відносно позивача як відповідальної особи транспортного засобу марки DAF CF 85.410, державний номерний знак НОМЕР_1 , було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП в вигляді штрафу, а саме: рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених у п. 22.5. ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 21, 2 % (7,09 тон).
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Стаття 132-1 КУпАП встановлює відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
При цьому, приписами ч. 2 цієї статті визначено наступне порушення:
Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів.
Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Суб'єкт відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП, визначено ст.14-3 КУпАП, в якій зазначено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Судом встановлено та не заперечується позивачем, він є відповідальною особою транспортного засобу марки DAF CF 85.410, державний номерний знак НОМЕР_1 .
При винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП належність транспортного засобу позивачу була підтверджена отриманою інформацією посадовою особою Укртрансбезпеки.
За змістом ст.132-1 КУпАП рух автомобільними дорогами загального користування та перевезення вантажу з перевищенням нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України без отримання на те спеціального дозволу, формує в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.132-1 КУпАП.
Згідно із ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст.251 КУпАП.
Обов'язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача в даній категорій справ відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладений на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року в справі № 560/751/17, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Частиною 7 ст. 258 КУпАП визначено, що у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, встановлюються статтями 279-1 - 279-4 КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №13 від 13 січня 2020 року.
Слід зазначити, що подія та склад адміністративного правопорушення, які є обов'язковими умовами для притягнення особи до адміністративної відповідальності, належним чином встановлені та відображені у оскаржуваних постановах, а також підтверджуються: фотографіями транспортного засобу, здійсненими у моменти фіксації транспортного засобу в моменти проїзду через автоматичний пункт; інформаційними картками автоматичних пунктів габаритно-вагового контролю, сформованих автоматичними пунктами при фіксації адміністративних правопорушень, вчинених позивачем.
Згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю навантаження на здвоєні осі транспортного засобу в момент вчинення порушень було більше за максимально дозволене навантаження на 21, 2 %, тобто на 7, 09 тон.
Обгрунтовуючи законність постанов та правильність приведених у них результатів вимірювання, представником відповідача приведено формулу, за якою таке вимірювання здійснювалося при винесенні постанови.
/ а.с. 30 - 58 /
Підстави сумніватися в приведених розрахунках та отриманих результатах у суду відсутні.
Доказів протилежного позивач суду також не надав.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів.
У відповідності до ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Таким чином, основним доказом є показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, працюючими в автоматичному режимі, внесені до автоматично сформованої постанови.
Слід звернути увагу на те, що технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством України, на підтвердження чого до відзиву надано копії сертифікатів перевірки типу, копії сертифікатів відповідності, копії свідоцтв про повірку.
Оскаржувана постанова в повній мірі відповідає вимогам до змісту постанови, визначеним ст.283 КУпАП, відповідно до якої постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Отже, оскаржувана постанова містить наступну інформацію: 1) про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; 2) транспортні засоби, які зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); 3) технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; 4) розмір штрафу та порядок його сплати; 5) правові наслідки, що настають у разі несплати штрафу, а також порядок оскарження постанови; 6) відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Таким чином, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає всім вищенаведеним критеріям та містить необхідну інформацію, передбачену КУпАП України як Законом України.
При цьому, подія та склад адміністративного правопорушення, які є обов'язковими умовами для притягнення особи до адміністративної відповідальності, належним чином встановлені та відображені у оскаржуваній постанові.
Крім того, оскаржувана постанова, згідно вимог п.17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1174 від 27 грудня 2019 року, містить інформацію про виміряні з урахуванням похибки вагові параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні.
Нормативні габаритно-вагові параметри в постанові зазначаються шляхом посилання на п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.
При цьому, п.22.5 Правил дорожнього руху не передбачає диференціацію нормативних вагових параметрів в залежності від ділянки дороги, що унеможливлює помилкове тлумачення у вказаному аспекті.
Таким чином, приведені позивачем доводи в обґрунтування незаконності винесених щодо нього постанов судом не можуть бути прийняті до уваги.
Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст. ст. 1, 9, 14-3, 132-1 ч. 2, 222, 258, 265-2, 268, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 72, 77, 78, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки та транспорту, Старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду(контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченка Владислава Олеговича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Л.А. Шереметьєва