Справа №760/18157/22
2-н/760/360/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2022 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А. розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини,-
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімумум для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.
У видачі судового наказу має бути відмовлено, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, заявник ОСОБА_1 у поданій заяві не зазначає реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер і серію паспорта боржника, всупереч вимог п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України.
Так, як вбачається, з матеріалів даної заяви, в останній відсутні будь-які дані, які б могли ідентифікувати божника по справі (серія та номер паспорту).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).
Таким чином, аналізуючи положення зазначеної статті, судовий наказ видається із зазначенням відповідних ідентифікуючих даних сторін, для можливості його подальшого пред'явлення для виконання у спосіб передбачений законодавством, що в даному випадку не вбачається можливим, у зв'язку з відсутністю у заяві необхідної ідентифікуючої інформації стосовно боржника.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушеннями вимогстатті 163 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
За таких обставин, враховуючи те, що заява про видачу судового наказу подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу.
Крім того, суд роз'яснює, що згідно ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку, або привести вимоги заяви у відповідність до ст. 161 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 76-81, 95, 160, 161, 163, 165, 166, 260, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: І. А. Усатова