Справа № 185/10128/21
Провадження № 2-др/185/20/22
ДОДАТКОВЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання - Падафи А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Усенка Антона Володимировича про приєднання доказів витрат на правову допомогу та ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 185/10128/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Павлоградський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
ВСТАНОВИВ:
Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 185/10128/21 від 01.09.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Павлоградський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволено у повному обсязі.
07.09.2022 від адвоката Усенка А.В., який є представником позивача ОСОБА_1 , до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотанням про приєднання доказів витрат на правову допомогу та ухвалення додаткового рішення, відповідно до якого просить визнати поважними причини пропуску строків подання доказів щодо судових витрат та стягнути на користь позивача понесені судові витрати в сумі 6500 грн.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду питання про ухвалення додаткового рішення.
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.1, ч.2, ч. 3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Судом встановлено, що заочним рішенням від 01.09.2022 року у справі № 185/10128/21 позовні вимоги позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Павлоградський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволено у повному обсязі.
15.09.2022 адвокат Усенко А.В., який є представником позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду із клопотанням про приєднання доказів витрат на правову допомогу та ухвалення додаткового рішення, відповідно до якого просить визнати поважними причини пропуску строків подання доказів щодо судових витрат та стягнути на користь позивача понесені судові витрати в сумі 6500 грн по цивільній справі № 185/10128/21 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Надав суду Договір про надання правової допомоги від 25.11.2021 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; акт здачі-прийняття наданих послуг від 05.09.2022 року, з описом наданих послуг, згідно якого вартість послуг становить 6500,00 грн.; квитанцію до прибуткового касового ордера № б/н від 05.09.2022 року про отримання від клієнта ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 6500,00 (шість тисяч п'ятсот) гривень.
Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, зокрема належать витрати на правову допомогу.
Відповідно до ч.1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналізуючи викладені вище норми права, слід зазначити, що підставою для відшкодування відповідних судових витрат є детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також відповідні докази на підтвердження таких витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відтак, суд приймає до уваги положення частини 3 статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, зокрема кількість судових засідань, складність справи, обсяг підготовлених представником позивача документів, та згідно до п.п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).
Представником позивача протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду були надані: Договір про надання правової допомоги від 25.11.2021 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; акт здачі-прийняття наданих послуг від 05.09.2022 року, з описом наданих послуг, згідно якого вартість послуг становить 6500,00 грн.; квитанцію до прибуткового касового ордера № б/н від 05.09.2022 року про отримання від клієнта ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 6500,00 (шість тисяч п'ятсот) гривень. Заяву про надання доказів понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення представником позивача зазначено в позові, так як справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно акту здачі-прийняття наданих послуг від 12.01.2022 загальний розмір гонорару ОСОБА_3 становить 6500,00 гривень.
За таких обставин витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню, оскільки витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення суду, яким клопотання адвоката Усенко А.В. про ухвалення додаткового рішення задовольнити та відшкодувати позивачу витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500 грн, стягнувши вказану суму з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 137, 141, 246, 270, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Усенка Антона Володимировича про приєднання доказів витрат на правову допомогу та ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 185/10128/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Павлоградський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», ЄДРПОУ 39952398, адреса: 03061, місто Київ, вулиця Героїв Севастополя , будинок 48, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , витрат на правову допомогу в розмірі 6500 (шість тисяч п'ятсот)гривень
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя А. С. Зінченко