Справа № 209/2152/22
Провадження № 2-о/209/53/22
РІШЕННЯ
Іменем України
07 грудня 2022 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Шендрика К.Л.,
за участі секретаря Драгунцевої CM.,
представника заявника Монатко Д.С.,
заявниці ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи Чуйко Ж.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровське управління Департаменту соціальної політики Кам'янської міської ради про встановлення юридичного факту, -
ВСТАНОВИВ:
Заявниця звернулась до суду із заявою, в якій просить встановити факт спільного проживання однією сім'єю без укладання шлюбу між нею та ОСОБА_2 за період з 18.03.2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_2.
В обґрунтування своїх вимог заявниця зазначила, що вона проживала з ОСОБА_2 однією сім'єю з 2017 року. За цей час у них народилась дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вони разом проживали однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 . За час спільного проживання вони спільно купили пральну машинку, сковорідку. В березні 2022 року вони планували офіційно укласти шлюб, але ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер під час участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони від збройної агресії російської федерації. Її дочка отримала статус члена сім'ї загиблого захисника. З метою отримання статусу члена сім'ї загиблого захисника, вона звернулась до Дніпровського управління Департаменту соціальної політики КМР із відповідною заявою, але їй було відмовлено, оскільки вона не була дружиною померлого ОСОБА_2 . З метою захисту своїх прав та встановлення їй статусу члена сім'ї захисника та отримання передбачених законом пільг, вона звернулась до суду.
30.09.2022 року справа була прийнята до провадження та призначена до розгляду в порядку цивільного судочинства за правилами окремого провадження з додержанням загальних правил ЦПК України.
Представник заявника - адвокат Монатко Д.С. у судовому засіданні надав аналогічні пояснення, викладені у заяві, та просив її задовольнити.
Заявниця у судовому засіданні підтримала свою заяву, просила її задовольнити та надала пояснення, що вона з ОСОБА_2 проживали цивільним шлюбом близько 6-7 років. В них народилась дочка - ОСОБА_4 , якій зараз 4 роки. Вони хотіли укласти шлюб, але ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер під час виконання військового обов'язку під Донецьком. Вони проживали разом з кінця 2015 року за адресою: АДРЕСА_1 . Зареєстрованими там були ОСОБА_2 ,, їх дочка ОСОБА_4 та брат ОСОБА_2 - ОСОБА_6 . Вона проживала за вказаною адресою без реєстрації. Право власності на дану квартиру належить померлій матері ОСОБА_2 , він не встиг його переоформити. На даний час вона хоче зайнятись цим питанням: переоформити спадщину і подати заяву у соцзахист на призначення пільги як члена сім'ї загиблого. Брат ОСОБА_2 - ОСОБА_6 за тією адресою не проживає з 6 років, з моменту смерті матері. У 2019 році вона подавала заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів, але це було тимчасове непорозуміння. Судовий наказ вона забрала з виконання. В той момент вона часто залишалася жити у матері, але туди все одно ходила. Потім вони помирились і переїхали знову до ОСОБА_2 . Це тривало близько місяця. Речі вона до матері не забирала ні свої, ні дитячі. Вони жили як подружжя, вели спільне господарство, виховували дочку, купували речі додому: пральну машинку та сковорідку - це ті речі, на які вона знайшла чеки.
Представник заінтересованої особи - Дніпровського управління Департаменту соціальної політики Кам'янської міської ради - Чуйко Ж.В. у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заяви, проте зазначила, що встановлення факту проживання однією сім'єю не є підставою для надання заявниці статусу члена сім'ї захисника та отримання нею пільг.
Свідок ОСОБА_8 в суді пояснила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_2 та знайома з ОСОБА_1 близько 5 років. Також пояснила, що заявниця з ОСОБА_2 жили більше 5 років як сім'я, з ними жила дитина. Вони мали хороші стосунки, завжди були разом. Вона з ними відносно близько спілкувалась, бувала у них вдома. Після народження дитини, вона з мамою часто до них заходили на чай. ОСОБА_1 з ОСОБА_2 разом гуляли, відпочивали, підтримували один одного. Не пам'ятаю такого, щоб ОСОБА_1 не проживала там, навіть, якщо б і сварились, то ОСОБА_1 все рівно там була.
Свідок ОСОБА_10 в суді пояснила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_3 та знайома з ОСОБА_1 близько 5-6 років. ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_4 з дочкою, раніше жили з чоловіком - ОСОБА_2 . Більше там ніхто не проживав. Вони жили разом, але вона не знала, що шлюб у них не зареєстрований. ОСОБА_1 жила там постійно, вони виглядали, як родина: гуляли з дочкою, ходили до садочку, разом робили покупки, гуляли. Вона була в них вдома, майже кожного дня. Речі були як у сім'ї. Вони разом купували пральну машинку, плиту. Вона не чула про сварки між ними та не бачила, щоб ОСОБА_1 не проживала за тією адресою.
Свідок ОСОБА_11 надав в суді показання про те, що він знає з дитинства і ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 , а також він є хрещеним батьком їх дитини. ОСОБА_1 з ОСОБА_2 разом давно проживають на його квартирі, жити вони почали приблизно тоді, коли ОСОБА_1 завагітніла, а може і раніше - десь за рік. Вони не розлучались з того часу, як почали жити разом, гуляли, жили як чоловік та дружина, їздили на відпочинок, купували телефони, плиту, пральну машину. Він з ними зустрічався кожного тижня. Серйозних сварок, щоб вони розлучались не було. Йому відомо, що ОСОБА_1 зверталась до суду із заявою про стягнення аліментів, але в той час вони проживали разом.
Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 18 березня 2017 року проживала разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 . У них народилась спільна дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вели спільне господарство, мали спільний бюджет, піклувались і виховували дочку та разом придбавали речі для спільного побуту, тобто проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Ці обставини підтверджуються свідоцтвом про народження, актовий запис № 246, довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 24 травня 2019 року, довідкою № 001193400 від 15 серпня 2022 року про склад сім'ї, актом № 120 про проживання від 03 травня 2022 року, спільними фото ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом з ОСОБА_12 , бланком доставки замовлення від 08 травня 2021 року, квитанціями на побутові речі, лікарським свідоцтвом про смерть № 158 від 21 березня 2022 року, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть № 00035306330 від 25 березня 2022 року, (а.с. 6, 9, 11, 12, 14-18), а також підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
ОСОБА_4 , 2018 року народження з 02 серпня 2022 року встановлено статус особи, на яку поширюється чинність ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується довідкою за вих. № 08/07-89 від 02 серпня 2022 року (а.с. 12).
Згідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи питання про встановлення даного факту, суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Як зазначено в ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
За положеннями ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Сімейного кодексу України, шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 5-рп/99 від 03.06.1999 року у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміну "член сім'ї") визначив, що обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Верховний Суд у своїй постанові від 30 жовтня 2019 року у справі №643/6799/17 зазначив, що проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно. Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню. Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно- правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
Ґрунтуючись на засадах верховенства права, повно та всебічно з'ясувавши обставини, які були досліджені у судовому засіданні, вислухавши учасників судового процесу та допитавши свідків, суд прийшов до висновку, що заявницею доведено, що встановлення юридичного факту є її безпосереднім правом як громадянина України, в іншому, окрім судового, порядку реалізувати вказане право заявниця не має можливості, суд вважає за можливе задовольнити заяву та встановити факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки їх взаємовідносини мали ознаки шлюбу і сім'ї.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 3, 21, 36 СК України, ст.ст. 76, 81, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ), заінтересована особа: Дніпровське управління Департаменту соціальної політики Кам'янської міської ради (юридична адреса: 51937, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр-т Перемоги, буд. 45) про встановлення юридичного факту - задовольнити у повному обсязі.
Встановити факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 18 березня 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду до або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.Л. Шендрик