ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ВИРОК
іменем України
Справа № 211/2531/20
Провадження № 1-кп/210/135/22
"21" грудня 2022 р.
Колегія суддів Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретарів судового засідання: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
прокурорів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
потерпілого: ОСОБА_9 ,
обвинуваченого: ОСОБА_10 ,
захисника обвинуваченого, - адвоката: ОСОБА_11 ,
представника потерпілого, - адвоката: ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, кримінальне провадження №12019040720001718 від 22 грудня 2019 року, відносно:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, маючого неповну вищу освіту, до взяття під варту працюючого приватним підприємцем, одруженого, маючого малолітню дитину, - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого до взяття під варту за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за правовою кваліфікацією у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 ч.1 КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_10 , приблизно о 09:00 годині, 12 грудня 2019 року, знаходився за місцем мешкання своєї бабусі, - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в приміщенні кімнати приватного будинку АДРЕСА_3 , яку він періодично навідував до цього.
Під час спілкування між ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, відбулася сварка, в процесі якої у ОСОБА_10 виник намір на заподіяння смерті своїй бабусі ОСОБА_14 . В цей момент, знаходячись в кімнаті вищевказаного будинку, діючи умисно, з мотивів раптово виниклої особистої неприязні до своєї бабусі, усвідомлюючи спільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-безпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_14 , та бажаючи настання саме таких наслідків, тримаючи в руках тупий твердий предмет з жорсткою конструкцією, а саме дерев'яну палицю з ребрами, яку він вихопив з рук ОСОБА_14 , заходячись навпроти потерпілої ОСОБА_14 , умисно, зі значною силою у швидкій послідовності один за одним наніс три удари гострим лінійним ребром вказаної палиці в область голови ОСОБА_14 , а саме: в тьмяно-скроневу область ліворуч, в лобну область ліворуч, в лобну область ліворуч з переходом на спинку носа, а також один удар в область тильної поверхні лівої кисті, від чого стерпіла впала спиною на підлогу.
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_14 померла на місці, причиною її смерті, згідно висновку судово-медичної експертизи №2272 від 21 січня 2020 року, стала закрита внутрішньочерепна травма, яка ускладнилася набряком головного мозку.
Після чого, ОСОБА_10 , виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця та досягнення своїх злочинних намірів, направлених на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_14 , залишив місце вчинення злочину.
Згідно висновку судово-медичного експерта №2272 від 02 січня 2020 року, внаслідок умисних злочинних дій ОСОБА_10 потерпілій ОСОБА_14 заподіяні наступні тілесні ушкодження: забита рана №1 - в тьмяно-скроневій області ліворуч; забита рана №2 - в лобній області ліворуч; забита рана №3 - в лобній області ліворуч з переходом в спинку носа; синець лівої навколо очної ділянки, синець на тильній поверхні лівої кисті на фоні якого два садна, крововиливи у м'які покривні тканини голови в лобно-тім'яно-скроневій ділянках ліворуч, крововиливи під м'якими мозковими оболонками обох півкуль головного мозку і мозочка; крововиливи у шлуночки головного мозку. За своїм характером «виявлені тілесні ушкодження відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. П.2.1.3.в «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6; тілесні ушкодження в області лівої кисті, а саме: синець на тильній поверхні лівої кисті за своїм характером відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки. П.2.3.5.в «Правил удово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6.
Своїми умисними діями ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.115 ч.1 КК України, як умисне вбивство, за ознаками умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.
Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_10 вину у пред'явленому звинуваченні не визнав та суду пояснив, що 12 грудня 2019 року він знаходився по АДРЕСА_1 , йому подзвонила його бабуся та попрохала привезти їй хліба. Він приїхав до бабусі приблизно о 10:30 годині, в будинок не заходив, був в неї приблизно хвилин п'ять, його бабуся поскаржилась на те, що не працює телефон, він запропонував забрати його та відремонтувати. Будь-яких тілесних ушкоджень у бабусі він не бачив, вони поспілкувались, потім він поїхав. В зв'язку з великою завантаженістю, він згадав про ремонт телефону через неділю, відремонтував його. В неділю 22 грудня 2019 року він разом зі своєю сім'єю повертались додому після цирку та вирішили заїхати в гості до бабусі, приїхавши до неї додому він перший зайшов в дім та побачив, що вона мертва, запропонував жінці з дитиною не заходити до будинку, телефон він поклав в будинку, де саме не пам'ятає. Швидку допомогу та поліцію викликала його дружина тому, що він був у шоковому стані. Потім його декілька разів викликали на допит як свідка. 10 лютого 2020 року зранку він вийшов на ринок купити капусти, повертавшись додому біля під'їзду стояла машина білого кольору «Toyota Corolla», біля машини стояли декілька чоловіків в громадському одязі, не представившись, що вони працівники поліції, запропонували проїхати разом з ними, заштовхали в машину та повезли. По дорозі в нього забрали телефон, приблизно о 07:30 годині вони приїхали до Довгинцівського слідчого відділу, після декількох часів допиту та побиття, вони вимагали зізнатись у вбивстві його бабусі, погрожуючи тим, що такі ж побиття будуть відбуватись по відношенню до його дружини та вона буде співучасницею у вбивстві. Після того вони принесли йому папір та надиктували необхідні покази, потім поїхали до будинку по АДРЕСА_1 , де знаходився знайомий їх сім'ї на ім'я ОСОБА_15 , який мешкав за тією адресою, потім запропонували мені зайти в сарай залізти по сходах наверх та на поверхні шафи дістати палку (яка на його думку була покладена там заздалегідь), яка є саме знаряддям злочину, після чого вони вийшли з приміщення на подвір'я увімкнули камеру та почали фіксувати все. 12 лютого 2020 року він разом з сім'єю збирався поїхали в гості до його матері, яка тривалий час вже проживає в Тбілісі. Також він пояснив, 22 грудня 2019 року коли приїхав до бабусі, він знайшов її в залі вона лежала на спині, голова була повернута в сторону вікна, крові було не багато, порядок в будинку не був порушений, окрім перевернутих речей в її спальні та зламаних шкафчиків в залі, які були на замку, на полу лежав ніж та викрутка. Щодо заощаджень його бабусі йому було відомо, але яка саме сума та де вони знаходилась йому не відомо. В нього з бабусею були дуже гарні відносини, він разом зі своєю сім'єю постійно їй допомагали.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 суду пояснив, що очевидцем події він не був. Про те, що сталось він дізнався в телефонній розмові від сина. Він вважає, що його син не міг так вчинити з рідною бабусею, оскільки завжди допомагав їй.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 суду пояснила, що вона була сусідкою ОСОБА_14 , остання була агресивною людиною, тому вона з нею не спілкувалась, ОСОБА_10 вона знає з дитинства. 13 грудня 2019 року вона прямувала до пенсійного фонду, по дорозі побачила ОСОБА_10 з пакунками, він прямував до бабусі, привітався з нею та пішов далі. В цей день вона бачила ОСОБА_14 зранку, вона підмітала двір. Також вона пояснила, що ОСОБА_10 постійно навідувався до бабусі, закупав їй продукти. Стосовно конфліктів між ОСОБА_17 та його бабусею їй невідомо. 21 грудня 2019 року ввечері вона бачила незнайомого чоловіка, не схожого на ОСОБА_10 , коли останній відходив від калитки будинку ОСОБА_14 .
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_18 суду пояснила, що вона є головою квартального комітету, а ОСОБА_14 є її сусідкою, обвинуваченого знає ОСОБА_10 з дитинства. ОСОБА_14 була дуже агресивною людиною, в неї часто були сварки з сусідами. ОСОБА_10 часто навідувався до бабусі, конфліктів між бабусею та онуком вона не бачила. Також, вона пояснила, що по вулиці часто ходили особи які скуповують металобрухт, заходили до подвір'я, одного дня невідомі особи обікрали домівку сусідів. Стосовно подій які мали місце 21 грудня 2019 року їй невідомо.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_19 суду пояснив, що він працював разом з ОСОБА_10 на ринку, потім почали товаришувати. Стосовно відношень ОСОБА_10 з його бабусею йому нічого невідомо. На момент затримання ОСОБА_10 останній був винен йому 3000 $ (три тисячі доларів), які позичив для іншого бізнесу, але згодом вони вирішили це питання таким чином що він викупив у ОСОБА_10 автомобіль та отримав генеральну довіреність. Останній раз він спілкувався з ОСОБА_10 за день до його затримання. За весь час їх спілкування з обвинуваченим він знав його як спокійну та врівноважену людину.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_20 суду пояснив, що ОСОБА_10 є його онуком. Його онук часто навідувався до нього та допомагав йому та бабусі. Десь наприкінці грудня, точної дати повідомити не може, його онук разом зі своєю сім'єю приїхав зранку та знаходився весь день в нього, потім поїхав до бабусі (про цей факт він дізнався пізніше) приблизно о 20:00 годині. На наступний день він дізнався стосовно смерті ОСОБА_14 від дружини ОСОБА_10 . Стосовно відносин між онуком та його бабусею він пояснив, що жодних конфліктів не було, онук завжди допомагав бабусі. Стосовно боргів онука йому нічого невідомо.
Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_21 суду пояснив, що він отримав постанову слідчого про призначення судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_14 від 22 грудня 2019 року якій йому роз'яснено його права та обов'язки. Для проведення судово-медичної експертизи йому було надано постанову про призначення судово-медичної експертизи, труп ОСОБА_22 та копію протоколу огляду місця події. Кількість аркушів протоколу огляду місця події в постанові не було зазначено. У висновку вірно зазначено, що йому було роз'яснено його права та обов'язки, як експерта. Період проведення експертизи, а саме з 23 грудня 2019 року по 21 січня 2020 року у висновку експерта зазначено вірно. Також, він отримав другу постанову слідчого від 22 грудня 2019 року з додатковими запитаннями. Разом з другою постановою про призначення судово-медичної експертизи було направлено копію постанови трупа ОСОБА_14 . Висновок експерта за другою постановою було розпочато 02 січня 2020 року. Він отримав результати аналізів та в трьох денний строк надав висновок. Дані для проведення експертизи було відібрано в перший раз. За законом він не має права тримати труп більше 3-х днів. Для проведення другої експертизи йому було достатньо даних, які він отримав для проведення першої експертизи. Стосовно зазначення даних за судово-токсикологічною експертизою було допущено механічну помилку. За зовнішнім дослідженням трупу трупне заклякання не виражено, але за судово-гістологічною експертизою виявлені виражені ознаки трупного заклякання, такі обставини можуть мати місце. Трупне заклякання вказує на давність настання смерті. Трупне заклякання проходить зверху вниз на що впливають різі фактори. До уваги брались фактори зазначені в протоколі огляду місця події, а саме температура 10С, але у висновку цей факт не вказано. Також експертом було зазначено, що в день коли знайшли труп можливо було, що був свіжий запах крові при температурі 16С. Висихання крові проходить за 2-3 дні.
За клопотанням захисника обвинуваченого ОСОБА_10 , - адвоката ОСОБА_23 було заслухано покази свідка ОСОБА_24 , який пояснив, що в грудні 2019 року він неофіційно підробляв наклеюванням оголошень про продаж металобрухту. 12 грудня 2019 року, близько о 07:00 годині ранку він знаходився у приватному секторі, розташованому неподалік від мікрорайону «Ластівка», в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, де розклеював оголошення по стовпах. В той момент він проходив по вулицях Донецька, Гашека. Близько о 09:00 годині ранку, він зайшов на вулицю Блінова, де зайшов до одного з тупиків. Дійшовши до одного з металевого без номерного гаражу, він наблизився до нього та намагався наклеїти оголошення. На нього в той момент почала лаяти собака, він повернувся до неї та в цей момент він почув, що в одному з приватних будинків доноситься гучна лайка, хтось з кимось сильно сварився, він почув жіночий голос, також почув фразу « ОСОБА_10 , за что?». Уваги цьому не придав, подумав, що це звичайна сімейна сварка. Собака, яка лаяла, знаходилась в іншому домоволодінні. Після цього він вийшов з цього провулку та пішов далі працювати, розклеювати оголошення по приватному сектору. Хто мешкає в тому будинку йому не відомо.
На допиті інших свідків сторона обвинувачення та захисту не наполягали.
У відповідності до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, а обов'язок доказування вини покладено на прокурора (ст.91 ч.2 КПК України, ст.92 ч.1 КПК України).
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. При цьому, жоден доказ не має наперед встановленої сили (ст.94 КПК України).
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_10 своєї вини, його провина повністю підтверджується його показами, наданими на стадії досудового розслідування, показами свідків, а також матеріалами кримінального провадження №12019040720001718 від 22 грудня 2019 року, а саме:
- протоколом огляду місця події від 22 грудня 2019 року та фото таблицею до нього, об'єктом огляду якого є житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де було виявлено труп потерпілої ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ознаками насильницької смерті (арк.крим.пров.№№14-33, т.1);
- протоколом огляду трупа від 22 грудня 2019 року та фото таблицею до нього, відповідно до котрого на тілі потерпілої ОСОБА_14 було виявлено ознаки насильницької смерті (арк.крим.пров.№№34-43, т.1);
- висновком судово-медичної експертизи №2272 від 21 січня 2020 року, схемами до нього, згідно висновків котрого, при судово-медичному дослідженні трупа виявлені тілесні ушкодження: забита рана №1 - в тьмяно-скроневій області ліворуч; забита рана №2 - в лобній області ліворуч; забита рана №3 - в лобній області ліворуч з переходом на спину носа; синець лівої навколо-очної ділянки; синець на тильній поверхні лівої кисті на фоні якого два садна; крововиливи у м'які покривні тканини голови в лобно-тім'яно-скроневій ділянках ліворуч; крововиливи під м'якими мозковими оболонками обох півкуль головного мозку та мозочка; крововиливи у шлуночки головного мозку; крововиливи в м'які тканини лівої кисті. Виявлені тілесні ушкодження прижиттєві, що підтверджується крововиливами в ушкоджених тканинах, виникли незадовго до настання смерті у проміжок часу який становить від хвилин до десятка хвилин. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді забитих ран виникли від впливу тупого твердого предмета з жорсткою конструкцією та поверхнею, що діяла в межах контактного майданчика, - відносно гострим лінійним ребром, якими могли бути молоток, сокира, дерев'яна палиця із ребрами або інші предмети володіючи аналогічними властивостями. При судово-медичному дослідженні клаптя шкіри з раною №2 лобної області ліворуч від трупа гр. ОСОБА_14 , 1943 року народження, були виявлені сполуки заліза (ІІ). Виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя та лівої кисті виникли від дії тупих твердих предметів з жорсткою конструкцією та поверхнею, якими могли бути молоток, сокира, дерев'яна палиця із ребрами або інші предмети володіючи аналогічними властивостями. При судово-медичному дослідженні трупа виявлені тілесні ушкодження в області голови відносяться до комплексу закритої внутрішньочерепної травми та оцінюються у сукупності, за своїм характером виявлені ушкодження відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. П.2.1.3.в «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6. При судово-медичному дослідженні трупа виявлені тілесні ушкодження в області лівої кисті за своїм характером виявлені ушкодження відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки. П.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6. Причиною її смерті з'явилася закрита внутрішньочерепна травма, яка ускладнилася набряк головного мозку, що підтверджується наявністю тілесних ушкоджень, морфологічними ознаками, характерними для даного виду смерті, даними додаткових методів дослідження: забиті рани голови; синці обличчя; крововиливи у м'які покривні тканини голови в лобно-тім'яно-скроневій ділянках ліворуч; крововиливи під м'якими мозковими оболонками обох півкуль головного мозку та мозочка; крововиливи у шлуночки головного мозку; збільшення ваги та розмірів серця, нерівномірне забарвлення міокарду, дифузний дрібновогнищевий кардіосклероз, атеросклеротичний стенозуючий коронарокальценоз, атеросклеротичні зміни судин мозку, аорти, рідкий стан крові, повнокров'я внутрішніх органів, крапкові крововиливи під зовнішню оболонку серця та в між часткову легеневу плевру, набряк головного мозку; «Визначається наявність субарахноїдального крововиливу у головному мозку, також вдається виявити прояви сателітоза та периваскулярного гліоза у речовині головного мозку. Вдається визначити наявність розповсюджених крововиливів у маркованому матеріалі м'яких тканин з лобної ділянки ліворуч та у об'єкті м'яких тканин лівої кисті.» При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа спирти не виявлені. Для судово-токсикологічного архіву у банку з трупа вилучено шматок печінки з жовчним міхуром для встановлення наявності наркотичних речовин. При судово-медичному дослідженні фрагмента ребра від трупа гр. ОСОБА_14 , 1943 року народження, виявлений антиген Н за ізосерологічною системою АВО. (арк.крим.пров.№№46-51, т.1);
- висновком судово-медичної експертизи №2272 від 21 січня 2020 року, згідно висновків котрого, причиною її смерті з'явилася закрита внутрішньочерепна травма, яка ускладнилася набряк головного мозку, що підтверджується наявністю тілесних ушкоджень, морфологічними ознаками, характерними для даного виду смерті, даними додаткових методів дослідження: забиті рани голови; синці обличчя; крововиливи у м'які покривні тканини голови в лобно-тім'яно-скроневій ділянках ліворуч; крововиливи під м'якими мозковими оболонками обох півкуль головного мозку та мозочка; крововиливи у шлуночки головного мозку; збільшення ваги та розмірів серця, нерівномірне забарвлення міокарду, дифузний дрібновогнищевий кардіосклероз, атеросклеротичний стенозуючий коронарокальценоз, атеросклеротичні зміни судин мозку, аорти, рідкий стан крові, повнокров'я внутрішніх органів, крапкові крововиливи під зовнішню оболонку серця та в між часткову легеневу плевру, набряк головного мозку; «Визначається наявність субарахноїдального крововиливу у головному мозку, також вдається виявити прояви сателітоза та периваскулярного гліоза у речовині головного мозку. Вдається визначити наявність розповсюджених крововиливів у маркованому матеріалі м'яких тканин з лобної ділянки ліворуч та у об'єкті м'яких тканин лівої кисті.» При судово-медичному дослідженні трупа виявлені тілесні ушкодження: забита рана №1 - в тьмяно-скроневій області ліворуч; забита рана №2 - в лобній області ліворуч; забита рана №3 - в лобній області ліворуч з переходом на спину носа; синець лівої навколо-очної ділянки; синець на тильній поверхні лівої кисті на фоні якого два садна; крововиливи у м'які покривні тканини голови в лобно-тім'яно-скроневій ділянках ліворуч; крововиливи під м'якими мозковими оболонками обох півкуль головного мозку та мозочка; крововиливи у шлуночки головного мозку; крововиливи в м'які тканини лівої кисті. Виявлені тілесні ушкодження прижиттєві, що підтверджується крововиливами в ушкоджених тканинах, виникли незадовго до настання смерті у проміжок часу який становить від хвилин до десятка хвилин. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді забитих ран виникли від впливу тупого твердого предмета з жорсткою конструкцією та поверхнею, що діяла в межах контактного майданчика, - відносно гострим лінійним ребром, якими могли бути молоток, сокира, дерев'яна палиця із ребрами або інші предмети володіючи аналогічними властивостями. При судово-медичному дослідженні клаптя шкіри з раною №2 лобної області ліворуч від трупа гр. ОСОБА_14 , 1943 року народження, були виявлені сполуки заліза (ІІ). Виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя та лівої кисті виникли від дії тупих твердих предметів з жорсткою конструкцією та поверхнею, якими могли бути молоток, сокира, дерев'яна палиця із ребрами або інші предмети володіючи аналогічними властивостями. При судово-медичному дослідженні трупа виявлені тілесні ушкодження в області голови відносяться до комплексу закритої внутрішньочерепної травми та оцінюються у сукупності, за своїм характером виявлені ушкодження відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. П.2.1.3.в «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6. При судово-медичному дослідженні трупа виявлені тілесні ушкодження в області лівої кисті за своїм характером виявлені ушкодження відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки. П.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6. Беручи до уваги ступінь розвитку трупних змін на момент огляду трупа на місці пригоди: «З копії протоколу огляду трупа гр. ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на місці події від 22 грудня 2019 року відомо, що «… Труп жінки правильної статури, підвищеної вгодованості, шкіряні покрови бліді, холодні на дотик. Трупні плями синюшно-фіолетові, розташовані на задньобічних поверхнях тулубу та кінцівок, при натисканні на них динамометром з зусиллям 2 кг/см2 протязі 3-х секунд своє забарвлення не змінюють (16-57). Трупне заклякання не виражене в верхніх кінцівках, в нижніх кінцівках помірно виражене.», смерть її могла настати за 8-10 діб до моменту огляду трупа на місці пригоди. При судово-медичному дослідженні трупа виявлені тілесні ушкодження в області голови відносяться до комплексу закритої внутрішньочерепної травми та оцінюються у сукупності, за своїм характером виявлені ушкодження відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. П.2.1.3.в «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6. При судово-медичному дослідженні трупа виявлені тілесні ушкодження в області лівої кисті за своїм характером виявлені ушкодження відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки. П.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6. Беручи до уваги анатомічну локалізацію виявлених тілесних ушкоджень в область голови було нанесено не менш трьох прикладань фізичної сили, в область верхньої лівої кінцівки було нанесено не менш одного прикладання фізичної сили. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді забитих ран виникли від впливу тупого твердого предмета з жорсткою конструкцією та поверхнею, що діяла в межах контактного майданчика, - відносно гострим лінійним ребром, якими могли бути молоток, сокира, дерев'яна палиця із ребрами або інші предмети володіючи аналогічними властивостями. При судово-медичному дослідженні клаптя шкіри з раною №2 лобної області ліворуч від трупа гр. ОСОБА_14 , 1943 року народження, були виявлені сполуки заліза (ІІ). Виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя та лівої кисті виникли від дії тупих твердих предметів з жорсткою конструкцією та поверхнею, якими могли бути молоток, сокира, дерев'яна палиця із ребрами або інші предмети володіючи аналогічними властивостями. Беручи до уваги характер виявлених тілесних ушкоджень найбільш ймовірно були заподіяні одним травмуючим предметом. Беручи до уваги однакові реактивні зміни в ушкоджених тканинах, всі тілесні ушкодження були заподіяні у швидкій послідовності одне за одним, визначити послідовність не представляється можливим. Беручи до уваги анатомічну локалізацію виявлених тілесних ушкоджень потерпіла була звернута передньою та лівою бічною поверхнею голови в бік травмуючої сили. Беручи до уваги ступінь розвитку реактивних змін в ушкоджених тканинах, після заподіяння тілесних ушкоджень потерпіла могла жити на протязі часу який становить від хвилин до десятка хвилин, на протязі якого могла здійснювати будь-які активні дії (пересуватись, кликати на допомогу, тощо) до настання моменту втрати свідомості. Беручи до уваги однакові реактивні зміни в ушкоджених тканинах, всі тілесні ушкодження були заподіяні у швидкій послідовності одне за одним, визначити послідовність не представляється можливим. Беручи до уваги виявлені тілесні ушкодження в області лівої кисті може свідчити про можливий самозахист потерпілої під час нападу. При судово-медичному дослідженні трупа виявлені ознаки загального атеросклерозу судин головного мозку, серця та аорти, хронічної ішемічної хвороби серця. При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа спирти не виявлені. Для судово-токсикологічного архіву у банку з трупа вилучено шматок печінки з жовчним міхуром для встановлення наявності наркотичних речовин. Виявлені тілесні ушкодження в області голови перебувають в причинному зв'язку з настанням смерті. (арк.крим.пров.№№54-58, т.1);
- висновком судової молекулярно-генетичної експертизи №8-951 від 24 січня 2020 року, та додатками до нього, згідно висновків котрого, на фрагменті марлі - змиві з дерев'яного руків'я (об'єкт №1), викрутці (об'єкт №2), замку (об'єкт №3), клинку ножа (об'єкт №4), рукоятці ножа (об'єкт №5) та на недопалку сигарети (об'єкт №6) встановлена наявність клітин з ядрами. Встановлено генетичні ознаки клітин з ядрами на фрагменті марлі - змиві з дерев'яного руків'я (об'єкт №1), рукоятці ножа (об'єкт №5) та на недопалку сигарети (об'єкт №6). Генетичні ознаки клітин з ядрами на поверхнях: викрутки (об'єкт №2), замка (об'єкт №3), клинка ножа (об'єкт №4) не встановлені у зв'язку з деградацією та недостатньою кількістю ДНК. Генетичні ознаки клітин з ядрами на фрагменті марлі - змиві з дерев'яного руків'я (об'єкт №1) та на рукоятці ножа (об'єкт №5) збігаються між собою та належать одній особі жіночої генетичної статі. Генетичні ознаки клітин з ядрами на недопалку сигарети (об'єкт №6) належать особі чоловічої генетичної статі. (арк.крим.пров.№№69-79, т.1);
- лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_14 №2272 від 24 грудня 2019 року, в котрому зафіксовано хвороби (патологічні стани), що призвели до смерті останньої, а саме: набряк мозку, множинні рани голови, інші внутрішньочерепні травми, напад з використанням тупого предмету з метою вбивства або нанесення ушкодження. (арк.крим.пров.№104, т.1);
- інформацією електрокомунікаційних мереж, а саме довідкою опрацювання технічної інформації, додатками до неї (оптичними дисками), згідно котрої встановлено, що мобільний термінал та номер, належні обвинуваченому ОСОБА_10 , фіксувалися в час вчинення кримінального правопорушення на місці його вчинення (арк.крим.пров.№№86-99, 102-104, т.2, арк..крим.пров.№№214-216, т.3);
- висновком судової цитологічної експертизи №128 від 03 лютого 2020 року, та додатками до нього, згідно висновків котрого, в слідах на фрагменті деревини (за постановою слідчого - дерев'яного руків'я), вилученого 22 грудня 2019 року в ході огляду місця події (об'єкти №№ 1,2), встановлено наявність крові та виявлений білок людини. На всій іншій поверхні даного фрагменту деревини (об'єкти №№ 3,4) наявність крові не встановлено. Клітини епітелію з ядрами та мікрочастки тканин людини на фрагменті деревини в цитологічних препаратах з об'єктів №№1-4 не виявлені. Статева належність крові в об'єктах №№1, 2 не встановлена, через відсутність в цитологічних препаратах з даних об'єктів формених елементів крові, необхідних для даного виду дослідження. При встановленні групової належності крові в об'єктах №№1, 2 виявлений тільки антиген Н ізосерологічної системи АВ0. Отриманий результат дослідження не виключає походження крові, виявленої в слідах на фрагменті деревини (за постановою слідчого - дерев'яного руків'я) (об'єкти №№1, 2) - від особи (осіб) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВ0, у тому числі і від трупу ОСОБА_14 , оскільки при дослідженні фрагменту її ребра також було виявлено тільки антиген Н, який є основним групоспецифічним антигеном крові групи 0 з ізогемаглютенінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. (арк.крим.пров.№№155-158, т.2);
- висновком судової імунологічної експертизи №42 від 23 січня 2020 року, та додатками до нього, згідно висновків котрого, в зіскрібку, названому в постанові слідчого «на наданій речовині…» (об.№1) знайдена кров. При встановленні видової приналежності крові об.№1 виявлений білок крові людини. При серологічному дослідженні крові об.№1 виявлені антиген Н і ізогемаглютеніни анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0, що не виключає можливість утворення вказаних слідів за рахунок крові особи (осіб) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Враховуючи результати дослідження кісткової тканини (фрагмент ребра) трупа ОСОБА_14 , а саме виявлений антиген Н, який являється групоспецифічним для групи крові 0 з ізогемаглютенінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0, не виключається можливе походження крові в зіскрібі від потерпілої ОСОБА_14 , або іншій особі з такою ж самою групою крові. (арк.крим.пров.№№164-169, т.2);
- протоколом огляду місця події від 10 лютого 2020 року та додатками до нього, об'єктом огляду якого є ділянка місцевості, яка знаходиться біля будинку АДРЕСА_1 , де було виявлено фрагмент палки, а саме знаряддя злочину. (арк.крим.пров.№№51-52, т.2);
- висновком судової трасо логічної експертизи №19/104-17/1/550 від 24 березня 2020 року, та додатками до нього, згідно висновків котрого, фрагмент деревини довжиною 246мм, вилучений 22 грудня 2019 року при огляді місця події та фрагмент деревини довжиною 550мм, вилучений 10 лютого 2022 року при огляді місця події раніше, вірогідно, могли складати єдиний дерев'яний виріб шириною 40мм і товщиною 25,5мм, який в перерізі має чотирикутну форму з заокругленими краями. Вирішити питання, чи складати фрагменти деревини до розділення єдине ціле в категоричній формі неможливо внаслідок відсутності між ними чіткої спільної лінії та поверхонь розділення, а також за відсутності достатнього комплексу збігів інших ідентифікуючих ознак. (арк.крим.пров.№№190-195, т.2);
- висновком судової медико-криміналістичної експертизи №55-МК від 09 квітня 2020 року, та додатками до нього, згідно висновків котрого, не відкидається можливість заподіяння рани №2 на клапті шкіри лобної області ліворуч, вилученого з трупа ОСОБА_14 , 1943р.н., частинами (ребрами) представлених на експертизу фрагментів деревини (дерев'яного руків'я), або якогось іншого предмета, що має аналогічні властивості. (арк.крим.пров.№№200-204, т.2);
- висновком комісійної судово-медичної експертизи №60 від 06 липня 2022 року, відповідно до висновків котрого, згідно аналізу даних судово-медичної експертизи трупу, проведеної 23 грудня 2019 року, даних додаткового судово-гістологічного дослідження (Акт №5164 від 19 червня 2020 року) комісія експертів приходить до висновку, що причиною смерті (безпосередньою) гр. ОСОБА_14 , була тяжка внутрішньо-черепна травма з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, шлуночку мозку, забійними ранами голови, що призвело до розвитку набряку головного мозку. Підставою для встановлення часу настання смерті, комісією судово-медичних експертів було використано ступінь розвитку трупних явищ, вказаних у Протоколі первинного огляду трупу від 22 грудня 2019 року о 16:57год., так як це дослідження було проведено відразу після виявлення трупу з фіксацією об'єктивних даних: «… Труп жінки правильної статури, підвищеної вгодованості, шкірні покриви бліді, холодні на дотик. Трупні плями синюшно-фіолетові, розташовані на задньо-бічних поверхнях тулубу та кінцівок, при натисканні на них динамометром з зусиллям 2кг/1см-2 на протязі 2сек. своє забарвлення не змінюють (16.57год.), температура в приміщенні 10С. Трупне заклякання не виражене в верхніх кінцівках, в нижніх кінцівках помірно виражені. … кінчик язика підсохлий …». Враховуючи вищевказане, дані додаткового судово-гістологічного дослідження: виражені автолітичні та гнильні зміни внутрішніх органів, комісія експертів приходить до висновку, що з моменту смерті до моменту первинного огляду трупу (22 грудня 2019 року о 16:57год.), пройшов термін часу в межах 6-10 діб. Більш конкретно встановити час та дату настання смерті по встановленим трупним ознакам неможливо. При первинній судово-медичній експертизі трупа (23 грудня 2019 року), встановлено три забійні рани: лобної області зліва, тім'яно-скроневої області зліва, лобної області зліва, що переходить на спинку носа, синець повік лівого ока, синець на тильній поверхні лівої кисті з двома саднами на його тлі, ушкодження оболонок та речовини мозку, крововиливів в товщу м'яких покривних тканин голови навколо вказаних ушкоджень. Вказані ушкодження спричинені від не менш ніж чотирьох ударно-механічних дій тупого твердого предмету жорсткої конструкції з відносно гострим лінійним ребром, з локалізацією контактів в області голови та обличчя (не менше як 3 удари), тильної поверхні лівої кисті (не менше 1 удару). Сукупність тілесних ушкоджень в області голови, за ознакою небезпеки для життя, та ті, що призвели до настання смерті, відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, згідно п.2.1.3.в «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6, тобто, сукупність ушкоджень в області голови знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Ушкодження лівої кисті відносить до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, у відповідності до п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року, №6. Встановлені тілесні ушкодження спричинені в короткий термін часу, одне за одним, прижиттєво, незадовго до настання смерті, тому розмежувати кожне окремо за давністю, неможливо, що підтверджується об'єктивними даними додаткового судово-гістологічного дослідження, а саме про ступінь розвитку початкових реактивних змін в ушкодженнях. Забійні рани голови спричинені тупим твердим предметом, що мав травмуючі властивості: предмет жорсткої конструкції та поверхні з відносно гострим лінійним ребром, про що свідчать результати судово-медичного дослідження (медико-криміналістичне, Акт №14-мк від 11 січня 2020 року). Враховуючи локалізацію встановлених тілесних ушкоджень, можливо лише об'єктивно встановити місце дії травмуючого предмету, а саме: лобна та тім'яно-скронева ділянка голови зліва. В якій позі перебувала гр. ОСОБА_14 під час спричинення їй тілесних ушкоджень, встановити неможливо. З урахуванням даних додаткового судово-гістологічного дослідження внутрішніх органів з ушкодженнями (Акт №5164), можливо вказати, що тілесні ушкодження виникли незадовго до настання смерті, тобто, з моменту спричинення тілесних ушкоджень до настання смерті пройшов короткий термін часу, в межах до однієї години. Тяжкі черепно-мозкові травми, після їх розвитку, призводять до втрати свідомості, тобто, обмежують травмованих до будь-яких цілеспрямованих активних дій. Тілесні ушкодження на тильній поверхні лівої кисті, могли виникнути і під час самозахисту. Тілесних ушкоджень, які за механізмом виникнення можуть відповідати падінню з висоти власного зросту, не встановлено. Згідно даних судово-медичного дослідження та додаткового судово-гістологічного дослідження, у гр. ОСОБА_14 встановлені патологічні зміни: атеросклероз судин оболонок та речовини головного мозку, серця, нирок, гіпертрофія міокарду, навколосудинний та дрібновогнищевий кардіосклероз, ліпоматоз та дистрофічні зміни в печінці на тлі хронічного гепатиту. Встановлені паталогічні зміни внутрішніх органів не знаходяться в причинному зв'язку з настанням смерті, тобто, не могли плинути на її виникнення. Для надання більш повної відповіді на дане питання, необхідно дослідити медичні документи про звернення гр. ОСОБА_14 за життя до лікарів. При первинній судово-медичній експертизі трупа (23 грудня 2019 року) було вилучено кров з трупа на наявність спиртів. При судово-токсикологічному дослідження крові з трупа гр. ОСОБА_14 (Акт №27.03 від 24 грудня 2019 року) встановлено етиловий спирт в концентрації 0,73%. Враховуючи наявність автолітичних та гнильних змін внутрішніх органів трупу, ступінь алкогольного сп'яніння встановити неможливо, що однак і не виключає прижиттєвого вживання спиртних напоїв. Механізм виникнення встановлених тілесних ушкоджень відповідає механізму їх спричинення, вказаному в обвинувальному акті даного кримінального судочинства. Враховуючи тяжкість встановленої черепно-мозкової травми, короткий термін часу з моменту спричинення тілесних ушкоджень до настання смерті, запобігти негативному наслідку, навіть при своєчасно наданій кваліфікованій медичній допомоги, було неможливим. Експертна оцінка попередніх висновків експерта не входить до компетенції судово-медичної експертної комісії. (арк.спр.№184-212, т.6).
Зазначені вище докази винуватості обвинуваченого є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому КПК та Конституцією України.
Надаючи правову оцінку показам обвинуваченого, свідків, експерта та матеріалам кримінального провадження, суд виходить із наступного.
Стосовно клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - ОСОБА_11 про визнання недопустимими в порядку ч.2 ст.89 КПК України доказів, а саме: протокол огляду трупа від 22 грудня 2019 року, план-схему, фототаблицю до протоколу огляду трупа від 22 грудня 2019 року, протокол огляду місця події від 22 грудня 2019 року, фототаблицю, як додаток до вказаного протоколу, постанову про призначення трасологічної експертизи, постанову про призначення судово-цитологічної експертизи, постанову про призначення судової імунологічної експертизи, постанову про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи від 23 грудня 2019 року, висновок експерта №2272 (23 грудня 2019 року - 21 січня 2020 року), постанову про призначення судово-медичної експертизи від 22 грудня 2019 року, висновок експерта №2272 від 02 січня 2020 року, постанову про призначення судово-медичної експертизи від 22 грудня 2019 року, висновок експерта №8-951 від 24 січня 2020 року, постанову про отримання зразків відбитків на дактилоскопічну карту для проведення експертизи, протокол про відібрання зразків для експертного дослідження, постанову про призначення дактилоскопічної експертизи, висновок експерта №19/104-17/1/39, постанову про призначення судової імунологічної експертизи, постанову про призначення судової імунологічної експертизи, висновок експерта (судової імунологічної експертизи) №42, висновок експерта (судової імунологічної експертизи) №50, висновок експерта №124, висновок експерта №128, постанову про визнання речового доказу та передачу та зберігання від 09 січня 2020 року, протокол огляду предмету від 07 лютого 2020 року, постанову про визнання речового доказу від 07 лютого 2020 року, протокол огляду місця події, постанову про визнання речовим доказом, протокол затримання особи, висновок судово-імунологічної експертизи №68, постанова про відібрання біологічних зразків, протокол відібрання біологічних зразків, висновок судово-біологічної експертизи №8-126, протокол огляду предметів, висновок судово-трасологічної експертизи, висновок №55-МК з фототаблицею, протокол огляду місцевості, постанова про визнання речовим доказом, протокол впізнання, постанова про визнання речовим доказом, протокол про негласне отримання зразків, постанова про визнання речовим доказом, показання свідка ОСОБА_24 отримані в порядку ст.225 КПК України, суд не приймає до уваги та зазначає наступне.
Обвинуваченим в судовому засіданні 24 травня 2021 року під час надання показів було зазначено, що під час проведення огляду місця події від 10 лютого 2020 року та в подальшому його затримання 10 лютого 2020 року до нього здійснювався психологічний та фізичний тиск з боку працівників поліції Довгинцівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Ухвалою суду від 24 травня 2021 року надано судове доручення Директору Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, у рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 ч.1 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040720001718 від 22 грудня 2019 року, виконати перевірку пояснень обвинуваченого ОСОБА_10 , щодо застосування до нього недозволених методів ведення досудового розслідування. Провести перевірку відповідно до вимог ст.214 КПК України.
06 грудня 2022 року до суду надійшла постанова від 01 вересня 2021 року про закриття кримінального провадження №62021170030000248 від 09 червня 2021 року на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.356 КК України.
Враховуючи вищевикладене, в матеріалах кримінального провадження відсутні дані, які б давали підстави вважати, що при проведенні огляду місця події 10 лютого 2020 року, слідчим були вчинені діяння, якими були б порушені права чи свободи ОСОБА_10 або слідчий у будь-якій формі примушував його до визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення. Тільки після проведення відповідних експертиз, останньому було оголошено про підозру. З урахуванням наведеного, немає жодного правового підґрунтя вважати протокол огляду місця події від 10 лютого 2020 року, постанова про визнання речовим доказом від 10 лютого 2020 року, протокол затримання особи від 10 лютого 2020 року недопустимими доказами.
За таких обставин, всі наведені вище докази, на котрі посилається сторона захисту у клопотаннях про визнання недопустимими в порядку ч.2 ст.89 КПК України доказів, отримані в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом, а тому вони є належними та допустимими.
У своїх рішеннях у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року ЄСПЛ повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
Допитаний в ході досудового розслідування свідок ОСОБА_24 підтвердив факт конфлікту між ОСОБА_10 та ОСОБА_14 .
Згідно протоколу огляду місця події від 10 лютого 2020 року, обвинуваченим ОСОБА_14 було вказано, де ним було сховано фрагмент палки, знаряддя злочину.
Згідно інформації електрокомунікаційних мереж, встановлено, що мобільний термінал та номер, належні обвинуваченому ОСОБА_10 , фіксувалися в час вчинення кримінального правопорушення на місці його вчинення.
Висновком експерта №2272 від 21 січня 2020 року, висновком експерта №2272 від 21 січня 2020 року, та висновком експерта №60 від 06 липня 2022 року встановлено, що тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_14 у вигляді забитих ран виникли від впливу тупого твердого предмета з жорсткою конструкцією та поверхнею, що діяла в межах контактного майданчика, - відносно гострим лінійним ребром, якими могли бути молоток, сокира, дерев'яна палиця із ребрами або інші предмети володіючи аналогічними властивостями, що саме від них і настала смерть потерпілої ОСОБА_14 .
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні ним умисного вбивства, за ознаками умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_10 суд кваліфікує за ст.115 ч.1 КК України, як умисне вбивство, за ознаками умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, виходячи з вимог закону про достатність покарання для його виправлення, запобігання скоєнню ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд виходить із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
Згідно зі ст.65 КК України, призначаючи покарання, у межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставин, відповідно до ст.66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_10 судом не встановлено.
Обставин, що відповідно до ст.67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_10 судом також не встановлено.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину, як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), його матеріальний стан, тощо, а тому при призначенні покарання суд враховує також особу обвинуваченого.
Керуючись вимогами ст.65 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_10 , суд також враховує, що ним вчинено кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я особи, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, від вчинення котрого є потерпілий, майнові збитки відносно котрого відсутні, цивільний позов не заявлявся, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_10 раніше не судимий, одружений, має малолітню дитину, - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до взяття під варту працював приватним підприємцем, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебував та не перебуває, характеризується позитивно, вину у скоєному кримінальному правопорушенні не визнав.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта №66 від 11 лютого 2020 року, ОСОБА_10 в період інкримінованого йому діяння на хронічне психічне захворювання, недоумство, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності або інший хворобливий стан психіки не страждав. Іспитований у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. У теперішній час іспитований на будь-яке психічне захворювання також не страждає. У теперішній час він також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Іспитованому властиві такі індивідуально-психологічні особливості, як достатня розвиненість і продуктивність пізнавальних процесів, активність, товариськість, адекватність самооцінки, деяка педантичність, наполегливість в досягненні бажаного, врівноваженість, висока мотивація до роботи і орієнтація на сімейні цінності, просоціальна направленість особистості в цілому. Індивідуально-психологічні особливості іспитованого істотно не вплинули на його свідомість і поведінку в кримінальній ситуації. Іспитований у досліджуваній ситуації у стані фізіологічного афекту або іншому емоційному стані, що істотно вплинув на свідомість і поведінку, не перебував (арк.крим.пров.№119-122, т.3).
Згідно ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до ст.8 ч.2 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
При розгляді справи судом також враховано п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».
Зі змісту закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст.50 КК України випливає, що покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та попередження вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.
Також, слід зазначити, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, суди мають суворо дотримуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до абзацу 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадян» №7 від 30 травня 1997 року, суди як органи державної влади зобов'язані своєчасно й дієво захищати ці права та свободи шляхом розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення.
Статтею 2 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учиненою у Римі 04 листопада 1950 року (ратифікована Україною Законом від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, дата набрання чинності для України 11 вересня 1997 року) встановлено, що право кожного на життя охороняється законом.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» №2 від 07 лютого 2003 року, звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог законодавства, що передбачає відповідальність за злочини проти життя та здоров'я особи.
На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_10 покарання в межах санкції ст.115 ч.1 КК України, у вигляді позбавлення волі.
Підстав для призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_10 за правилами ст.ст.69, 75 КК України, суд не вбачає.
У відповідності до вимог ст.65 КК України, покарання має бути призначене у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, а більш м'яке покарання може бути призначене лише за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
Відповідно до змісту положень ст.50 КК України, покарання за вироком суду, з-поміж інших завдань, має на меті не тільки кару, а повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так й іншими особами.
Керуючись ст.65 КК України, суд вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_10 та запобіганню скоєнню ним нових кримінальних правопорушень.
Майнові збитки відносно потерпілого ОСОБА_9 в рамках кримінального провадження відсутні, цивільний позов не заявлявся, право потерпілому на його пред'явлення роз'яснено.
Статтею 118 ч.3 КПК України визначено, що витрати на залучення експертів є процесуальними витратами.
Відповідно до ст.122 ч.2 КПК України, залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Згідно з вимогами ст.124 ч.2, ст.374 ч.4 п.2 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Таким чином, з обвинуваченого ОСОБА_10 в порядку ст.124 ч.2 КПК України, на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експертів для проведення: судової молекулярно-генетичної експертизи №8-951 від 24 січня 2020 року, у розмірі 8200,08 гривень, судової трасологічної експертизи №19/104-17/1/12 від 21 січня 2020 року, у розмірі 942,06 гривні, судової трасологічної експертизи №19/104-17/1/39 від 21 січня 2020 року, у розмірі 1884,12 гривні, судової молекулярно-генетичної експертизи №8-126 від 27 березня 2020 року, у розмірі 9739,38 гривень, судової трасологічної експертизи №28/104-17/1/550 від 24 березня 2020 року, у розмірі 1884,12 гривні, що разом становить 22649,76 гривень.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою, залишити в силі до набрання вироком законної сили.
Строк покарання рахувати з 10 лютого 2020 року.
Питання про речові докази вирішити у відповідності до положень ст.ст.96-1, 96-2 КК України, ст.100 КПК України.
Крім того, відповідно до положень ст.174 ч.4 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, не призначення судом покарання у виді конфіскації, майна, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 лютого 2020 року, було накладено арешт на фрагмент дерев'яної палиці, який було виявлено та вилучено в приміщенні сараю, який розташований на території домоволодіння будинку АДРЕСА_1 , відповідно до протоколу огляду місця події, складеному 10 лютого 2020 року.
Враховуючи викладене, вказаний арешт підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.368, 370, 371, 374-376 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою, залишити в силі до набрання вироком законної сили.
Строк покарання рахувати з 10 лютого 2020 року.
Речовий доказ, вказаний на арк.крим.пров.№№159-160, т.2, а саме мобільний телефон чорного кольору марки «Nokia», модель RM-1134, IMEI: НОМЕР_1 , з сім-картою мобільного оператора «Київстар», з абонентським номером НОМЕР_2 , котрі згідно квитанції №1631 від 09 січня 2020 року зберігаються в камері схову речових доказів Довгинцівського відділення поліції Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області (на теперішній час Відділення поліції №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області), після набрання вироком законної сили, повернути близьким родичам померлої ОСОБА_14 .
Речові докази, перераховані на арк.крим.пров.№58, т.3, а саме фрагмент дерев'яної палиці, котрий зберігається в камері схову речових доказів Довгинцівського відділення поліції Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області (на теперішній час Відділення поліції №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області), також речові докази, перераховані на арк.крим.пров.№№232-233, т.3, а саме: кухонний ніж, у спеціальному пакеті «Експертна служба» №4188660, викрутка, у спеціальному пакеті «Експертна служба» №4107089, замок з шафи, у спеціальному пакеті «Експертна служба» №4107092, недопалок сигарети, у спеціальному пакеті «Експертна служба» №3792174, змив потожирової речовини з дерев'яного руків'я, у спеціальному пакеті «Експертна служба» №3792173, котрі згідно квитанції №1665 від 25 лютого 2020 року зберігаються в камері схову речових доказів Довгинцівського відділення поліції Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області (на теперішній час Відділення поліції №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області), також речовий доказ, перерахований на арк.крим.пров.№50, т.4, а саме недопалок сигарети котрий згідно квитанції №1698 від 31 березня 2020 року зберігаються в камері схову речових доказів Довгинцівського відділення поліції Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області (на теперішній час Відділення поліції №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області), також речові докази, перераховані на арк.крим.пров.№№87-88, т.4, а саме: нігтьові зрізи правої та лівої рук ОСОБА_14 , у спеціальному пакеті «Експертна служба» №3721888, залишки осадів піднігтьовому вмісту ОСОБА_14 , у спеціальному пакеті «Експертна служба» №3721890, залишки зразків крові та слини ОСОБА_10 , у спеціальному пакеті «Експертна служба» №3721887, дактилоскопічна плівка з правої та лівої руки ОСОБА_14 , у спеціальному пакеті «Експертна служба» №3721896, котрі згідно квитанції №1706 від 13 квітня 2020 року зберігаються в камері схову речових доказів Довгинцівського відділення поліції Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області (на теперішній час Відділення поліції №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області), після набрання вироком законної сили, знищити.
Скасувати арешт майна, накладений в рамках кримінального провадження №12019040720001718 від 22 грудня 2019 року, а саме вилучений фрагмент дерев'яної палиці, відповідно до ухвали слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 лютого 2020 року.
Судові витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів для проведення: судової молекулярно-генетичної експертизи №8-951 від 24 січня 2020 року, у розмірі 8200,08 гривень, судової трасологічної експертизи №19/104-17/1/12 від 21 січня 2020 року, у розмірі 942,06 гривні, судової трасологічної експертизи №19/104-17/1/39 від 21 січня 2020 року, у розмірі 1884,12 гривні, судової молекулярно-генетичної експертизи №8-126 від 27 березня 2020 року, у розмірі 9739,38 гривень, судової трасологічної експертизи №28/104-17/1/550 від 24 березня 2020 року, у розмірі 1884,12 гривні, що разом становить 22649,76 гривень, на підставі ст.124 ч.2 КПК України, стягнути із засудженого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави.
Матеріали кримінального провадження за №12019040720001718 від 22 грудня 2019 року, залишити при обвинувальному акті, справа №211/2531/20, провадження №1-кп/210/135/22.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Засудженому, його захиснику, потерпілому, його представнику та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Головуючого суддя: ОСОБА_1
Суддів: ОСОБА_2
ОСОБА_3