ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 210/3304/22
Провадження № 2/210/1577/22
РІШЕННЯ
іменем України
21 грудня 2022 року
Дзержинський районний суд м. КРивого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Сільченко В. Є.
при секретарі - Печарник В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради про визначення часток у спільному сумісному майні подружжя, -
ВСТАНОВИВ:
13 жовтня 2022 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою звернулася позивач до Виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради про визначення часток у спільному сумісному майні подружжя. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 , батько позивачки ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спадщину після смерті матері вона фактично прийняла на підставі її звернення до нотаріуса було заведено спадкову справу №337/2022, окрім неї спадщину прийняв і чоловік ОСОБА_2 , батько позивачки ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
23 серпня 2022 року позивач, звернулася до державного нотаріуса Третьої криворізької державної нотаріальної контори Рикової Тетяни Валентинівни щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилося після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , але постановою від 23.08.2022 року №1286/02-14 у видачі такого документу було відмовлено, в зв'язку із тим, що для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері було надано документи на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: свідоцтво про право власності, виданого 19.02.1992 року районним відділом комунального господарства виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради народних депутатів м. Кривого Рогу, згідно з рішенням виконавчого комітету районної Ради народних депутатів №225 від 23.07.1971 року, власником якої є чоловік померлої ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті якого 01 липня 2008 року Третьою криворізькою державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу №473/2008, на підставі заяви іншої спадкоємиці.
Вищевказана квартира була набута гр. ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в зареєстрованому шлюбі із гр. ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому квартира є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за їх життя частка у спільному сумісному майні подружжя не визначалась, та як наслідок у спадкоємиці відсутній правовстановлюючий документ на частку вищевказаного майна, тому у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку у квартирі, що належала померлій матері ОСОБА_2 , нотаріусом було відмовлено і рекомендовано звернутися до суду.
У зв'язку з викладеним, позивачка просила суд визначити частки у спільному сумісному майні подружжя ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , та встановити їх рівними по 1/2 частці за кожним з них.
Від сторони позивача до початку судового засідання надійшла до суду заяву про можливість розгляду справи за її відсутності, без фіксації технічними засобами, на позовних вимогах наполягає.
Відповідач до початку судового засідання надав до суду заяву про можливість розгляду справи за їх відсутності, без фіксації технічними засобами, просили суд розглянути позов на підставі письмових матеріалів у справі.
Враховуючи викладене, суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами.
Ухвалою суду від 17.10.2022 року судом було відкрито загальне позовне провадження та вирішено витребувати від Третьої Криворізької державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи №337/2022. Ухвала суду виконана.
Дослідивши письмові матеріали справи, спадкову справу №337/2022, суд доходить до наступних висновків:
Так, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки - ОСОБА_2 (а.с. 6).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки та чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_3 (а.с. 7).
Факту родинних відносин позивачки із померлими батьками доводиться:
-Копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке видане повторно 02.12.2014 року Волчанською сільською Радою депутатів робітників Краснотурьїнського району Свердловської області, в якому батьком записаний ОСОБА_3 , матір'ю ОСОБА_2 (а.с.9);
-Копією свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , яке видане 04 червня 1975 року Дзержинським відділом ЗАГС м. Кривого Рогу, після укладення шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_6 » (а.с. 10).
Спадщину після смерті матері позивачка ОСОБА_1 фактично прийняла на підставі її звернення до нотаріуса, де було заведено спадкову справу №337/2022, окрім неї спадщину прийняв і чоловік ОСОБА_2 , батько позивачки ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
23 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Третьої криворізької державної нотаріальної контори Рикової Тетяни Валентинівни щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилося після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою від 23.08.2022 року №1286/02-14 у видачі свідоцтва було відмовлено, в зв'язку із тим, що для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері було надано документи на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: свідоцтво про право власності, виданого 19.02.1992 року районним відділом комунального господарства виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради народних депутатів м. Кривого Рогу, згідно з рішенням виконавчого комітету районної Ради народних депутатів №225 від 23.07.1971 року, власником якої є чоловік померлої ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті якого 01 липня 2008 року Третьою криворізькою державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу №473/2008, на підставі заяви іншої спадкоємиці (а.с. 12).
Квартира була набута гр. ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в зареєстрованому шлюбі із гр. ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже квартира є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за їх життя частка у спільному сумісному майні подружжя не визначалась (а.с. 13, 14).
Встановленимсудом фактичним обставинам у справі відповідають правовідносини, визначені нормами спадкового права, а також нормами ЦК України щодо власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України, майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності.
Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
У п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз'яснено, що частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.
Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.
У роз'ясненнях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що викладені в п. 3.4. Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, зазначено, що у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК Україн, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Позивачка, заявляючи вимогу про визначення часток інших співвласників у праві спільної сумісної власності на домоволодіння, посилається на рівність часток співвласників. Жодних доказів щодо інших домовленостей між співвласниками суду не надано.
Визначаючись щодо позовних вимог суд враховує положення вказаних вище норм законодавства про рівність часток, а також ту обставину, що жодних інших домовленостей про розмір часток між співвласниками не було, жодних доказів щодо домовленостей про інший розмір часток суду не надано, а також те, що частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду, а невизначення часток спадкодавців на момент їх смерті не дає можливості спадкоємцю набути право власності на частину будинку в порядку спадкування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності на домоволодіння підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 6-13, 76-81, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради про визначення часток у спільному сумісному майні подружжя - задовольнити.
Визначити частки у спільному сумісному майні подружжя ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , та встановити їх рівними по 1/2 частці за кожним з них.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: В. Є. Сільченко