Ухвала від 22.12.2022 по справі 178/411/21

№ 178/411/21

№ 1-кп/207/123/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2022 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

перекладача ОСОБА_7

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.3 ст.289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 календарних днів в зв'язку з тим, що є достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених у цьому кримінальному проваджені.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_5 просили змінити запобіжний захід на домашній арешт, посилаючись на те, що обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, одружений, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, раніше не судимий, в розшуку не перебував, прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Крім того, прокурор відмовився від допиту свідків, отже відсутній ризик впливу на них.

Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_4 просили змінити запобіжний захід на домашній арешт, посилаючись на те, що обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, одружений, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, раніше не судимий, тривалий час перебуває під вартою. Потерпілі вже допитані, від допиту свідків прокурор відмовився, отже відсутній ризик впливу обвинуваченого на них. Також відсутній ризик впливу обвинувачених один на одного, оскільки вони разом доставляються до суду, спілкуються, скарг щодо незаконного впливу не надходило.

Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник ОСОБА_6 просили у задоволенні клопотання прокурора відмовити, змінити запобіжний захід на домашній арешт, посилаючись на те, що прокурором не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, перебуває у цивільному шлюбі, має постійне місце проживання, в розшуку не перебував. Відсутній ризик впливу на потерпілих та свідків, а також впливу обвинувачених одних на одного.

Заслухавши прокурора, обвинувачених та їх захисників, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 331 КПК України встановлено, що, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як з'ясовано у судовому засіданні, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 було продовжено до 13.01.2023 року.

Суд враховує, ризик можливого переховування обвинувачених від суду, обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених не припинили існувати; обставин, що свідчать про неможливість утримання їх під вартою не встановлено. ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, раніше не судимі, не працюють, громадяни Азербайджану. Тому суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених підлягає задоволенню повністю.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість вчиненого кримінального правопорушення як самостійну підставу утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності із іншими підставами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту (справа «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001).

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченим необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто по 17 лютого 2023 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України - до 17 лютого 2023 року включно.

У задоволенні клопотання захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_11 ОСОБА_12