Справа № 199/9179/22
(3/199/5153/22)
ПОСТАНОВА
іменем України
14.12.2022 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , виданий 28.04.2006 Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в порушення ст. 150 СК України, належним чином не виконала свої батьківські обов'язки щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: не забезпечила з 01.09.2022 по теперішній час право отримання обов'язкової середньої освіти в навчальному закладі КЗО «СЗШ № 56» ДМР.
ОСОБА_1 до суду не з'явилася, будучи двічі сповіщеною про дату, час і місце судового розгляду справи судовою повісткою, яка направлялася поштою, в тому числі SMS-повідомленням, яке вона отримала 06.12.2022, тобто судом прийнято вичерпні заходи для її повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності, не з'явилася в судове засідання без поважних причин, визнано можливим розгляд справи у її відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Дослідивши письмові докази, вважаю, що її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 545052 від 28.11.2022, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить її підпис в протоколі. Як слідує з письмового пояснення, зазначеного в протоколі, ОСОБА_1 зобов'язалась в подальшому більше приділяти уваги у вихованні сина;
- повідомленням директора КЗО «СЗШ № 56» ДМР від 16.11.2022 на ім'я начальника ВП № 1 ДРУП ГУНП України в Дніпропетровській області про те, що ОСОБА_1 не забезпечує неповнолітньому сину право на отримання обов'язкової середньої освіти у навчальному закладі КЗО «СЗШ № 56» ДМР з 01.09.2022;
- доповідними класного керівника КЗО «СЗШ № 56» ДМР від 28.09.2022 та від 14.10.2022 про те, що учень ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відвідує навчальні заняття в дистанційному режимі;
- письмовим поясненням ОСОБА_1 від 28.11.2022 про те, її син не хоче відвідувати дистанційне навчання.
За таких обставин вважаю, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП як такі, що виразилися в ухиленні батьками від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо навчання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і остання підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , яка офіційно не працевлаштована, приймаючи до уваги ступінь її вини, відсутність обставин, що обтяжують її відповідальність, вважаю за необхідне накласти їй адміністративне стягнення у виді попередження.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 накласти адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 184 КУпАП у виді попередження.
На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційноїскарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: В.О.Лисенко