ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
22 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/15034/21 пров. № А/857/14127/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Мікули О. І.
суддів -Курильця А. Р.
Кушнерика М. П.
перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 березня 2022 року у справі № 140/15034/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, скаржник копію ухвали судді про залишення апеляційної скарги без руху отримав 22 листопада 2022 року.
На виконання вимог вказаної ухвали 06 грудня 2022 року у встановлений судом строк скаржником подано до суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що копію оскаржуваного судового рішення нею отримано 31 березня 2022 року, однак у зв'язку із введеним воєнним станом не мала змоги вчасно подати апеляційну скаргу, так як оголошення постійних тривог, під час яких обов'язково необхідно проходити в укриття для збереження життя і здоров'я та постійні стреси з цього приводу, перешкоджали поданню апеляційної скарги.
Проналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.
Ст.44 КАС України передбачає обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
При цьому, п.2 ч.3 ст.2 КАС України передбачає рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Таким чином, учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Необхідно зауважити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі Компанія Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії).
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Матеріалами справи стверджується, що оскаржуване рішення суду першої інстанції постановлено 04 березня 2022 року, копію оскаржуваного судового рішення отримано апелянтом 31 березня 2022 року, про що остання зазначає, однак апеляційну скаргу подано лише 29 вересня 2022 року, тобто зі значним пропуском строку на апеляційне оскарження.
Колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта, як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження, введення воєнного стану в Україні, оскільки позивач перебуває на території Волинської області, де не проводилися бойові дії.
Колегія суддів зазначає, що на вищевказані обставини суд звернув увагу, залишаючи без руху апеляційну скаргу, однак скаржником у поданому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 березня 2022 року зазначене залишено поза увагою.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що апелянт звернулася в суд із апеляційною скаргу зі спливом майже шести місяців з моменту отримання копії судового рішення, у неї було достатьо часу для реалізації свого права на подання апеляційної скарги, враховуючи оголошені тривоги, а тому суд апеляційної інстанції не вбачає неухильного виконання вимог процесуального закону апелянтом, зокрема, щодо дотримання строку подання апеляційної скарги.
Таким чином, наведені мотиви колегія суддів не вважає поважними причинами пропуску строку.
З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що недоліки, зазначені в ухвалі від 03 листопада 2022 року, апелянтом не усунуті.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження у справі №140/15034/21 необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 березня 2022 року у справі № 140/15034/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач О. І. Мікула
судді А. Р. Курилець
М. П. Кушнерик