ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 274/5837/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вдовиченко Т.М.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
22 грудня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне порушення серії БАБ №326484,
ВСТАНОВИВ:
в жовтні 2022 року ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Гуменюка О.В. звернувся до суду з позовом, в якому просив: скасувати постанову серії БАБ № 326484 від 18.09.2022, якою на ОСОБА_1 за ст. 126 ч.1 КУпАП накладено стягнення - штраф в розмірі 425 грн, а провадження у справі закрити.
В обґрунтування позову вказував, що 18.09.2022 року відносно нього поліцейським СРПП ВПД №1 БРВП ГУНП в Житомирській області винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №326484 про притягнення його до відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП. Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 керуючи ТЗ Toyota Tundra НОМЕР_1 , проїжджаючи по вул.30-річчя Перемоги в м.Бердичеві, не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п.2.1. (а) ПДР.
Зазначав, що обставини викладені в оскаржуваній постанові не відповідають фактичним обставинам справи, дана постанова була винесена із порушенням норм законодавства. Так, 18.09.2022 близько третьої години ночі ОСОБА_1 дійсно перебував у транспортному засобі Toyota Tundra НОМЕР_1 , однак в якості пасажира, даним ТЗ він не керував, саме тому відмовився пред'являти водійське посвідчення та отримувати оскаржувану постанову, пояснюючи це тим, що він не є водієм ТЗ. Копію оскаржуваної постанови він не отримував.
Постанову серії БАБ №326484 від 18.09.2022 вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 листопада 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків викладених у рішенні суду першої інстанції, просить оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду мотивоване лише перебуванням ОСОБА_1 на місці водія у транспортному засобі. Зазначає, що заперечує керуванням транспортного засобу, а в спростування зворотного факту дані матеріали відеофіксації не містять.
В судове засідання сторони не з"явились, тоді як про час та місце розгляду справи судом були належним чином повідомлені.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України справа судом апеляційної інстанції переглядається в письмовому провадженні.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою поліцейського СРПП ВПД №1 БРВП ГУНП в Житомирській області старшого сержанта Прокопенка В.В. серії БАБ №326484 від 18.09.2022 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с.6).
Відповідно до оскаржуваної постанови - 18.09.2022 о 03 год. 00 хв. в м. Бердичеві по вул. 30 років Перемоги ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Toyota Tundra НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_1 не пред'явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1(а) Правил дорожнього руху України.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що водій ОСОБА_1 перебуваючи за кермом автомобіля Toyota Tundra НОМЕР_1 під час спілкування з працівниками поліції на їх вимогу не надав посвідчення водія відповідної категорії, в подальшому ОСОБА_1 вийшов з автомобіля та пересів на пасажирське сидіння. Інших осіб в автомобілі Toyota Tundra НОМЕР_1 не було. За наслідком розгляду позовної заяви дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.126 КУпАП адміністративної відповідальності доведена.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність
Положеннями статті 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За приписами частини 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України вказано, що водій-особа, яка керує транспортним засобом, має посвідчення водія на право керування.
Згідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ст.32 Закону №580-VIII поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення документів, що посвідчують особу, та/або/ документів, що підтверджують відповідне право особи тільки у зв'язку із тим, що для цього є відповідні підстави.
Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В свою чергу, статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з положеннями ст. 31 Закону України «Про національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи, опитування особи, зупинення транспортного засобу, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень має довести правомірність прийнятого ним рішення.
Колегія суддів зауважує, що твердження позивача про те, що він не керував 18.09.2022 року о 03 год. 00 хв. по вулиці 30-років Перемоги в м. Бердичеві автомобілем Toyota Tundra НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_1 та не порушував ПДР жодними доказами ним не підтверджено.
Водночас, з дослідженого відеозапису, який наданий стороною відповідача, встановлено, що водій ОСОБА_1 перебуваючи за кермом автомобіля Toyota Tundra НОМЕР_1 під час спілкування з працівниками поліції на запитання щодо причини не зупинки автомобіля в місці їх вимоги пояснив, що в зазначеному місці була відсутня така можливість (міст). В подальшому, на вимогу працівника поліції не надав посвідчення водія відповідної категорії, а пересівши на пасажирське сидіння автомобіля заперечив факт керування автомобілем, зазначивши, що він є пасажиром.
Інші особи в автомобілі Toyota Tundra НОМЕР_1 , на відеозапису - відсутні.
Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.126 КУпАП адміністративної відповідальності доведена, тому підстави для скасування Постанови серії серії БАБ №326484 від 18.09.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП - відсутні.
Колегія суддів дійшла вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 листопада 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 22 грудня 2022 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.