ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/1458/22 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Лічевецького І.О.,
Мельничука В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2022 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанов,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив: скасувати постанови Васильківського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчих проваджень від 25.01.2022 №68329378, від 26.01.2022 №68313811, від 31.01.2022 №68415519 та №68415521.
Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що спірними постановами були відкриті виконавчі провадження №68329378, №68313811, №68415519 та №68415521 з примусового виконання постанов Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про накладення адміністративного стягнення №1АВ 02728009 від 30.09.2021, №1АВ02599236 від 24.09.2021, №1АВ 02754008 від 02.10.2021 та №1АВ 02724523 від 30.09.2021, строк пред'явлення до виконання яких на момент відкриття виконавчого провадження був пропущений.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Лось Вікторії Олександрівни від 25.01.2022 про відкриття виконавчого провадження №68329378.
Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Лось Вікторії Олександрівни від 26.01.2022 про відкриття виконавчого провадження №68313811.
Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Лось Вікторії Олександрівни від 31.01.2022 про відкриття виконавчого провадження №68415519.
Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Лось Вікторії Олександрівни від 31.01.2022 про відкриття виконавчого провадження №68415521.
В апеляційній скарзі третя особа, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що усі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності були направлені на адресу державної виконавчої служби протягом трьох місяців з дня набрання законної сили такими рішеннями згідно вимог чинного законодавства.
На думку апелянта, стаття 303 КУпАП має бланкетні та відсильні норми, які передбачають застосування правових приписів інших нормативно-правових актів для виконання постанов по справам по окремим видам адміністративної відповідальності.
Крім того, апелянт звертає увагу на те, що Васильківський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) не є належним відповідачем, так як є структурним підрозділом і згідно вимог чинного законодавства не може відповідати за пред'явленим позовом.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що положеннями частини другої статті 300-1 КУпАП встановлюють лише строк для добровільної сплати штрафу, та відповідно дана норма не встановлює певних спеціальних строків давності виконання відповідних постанов.
Як вказує позивач, суд першої інстанції надав належної оцінки обставинам справи та прийшов правильних висновків щодо належності відповідача.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом патрульної поліції Національної поліції України були прийнятті щодо ОСОБА_1 наступні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання /перебування (місцезнаходження особи) на території України:
- серія 1АВ №02728009 від 30.09.2021, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.; дата набрання постановою законної сили - 11.12.2021; строк пред'явлення постанови до виконання до 30.11.2021;
- серія 1АВ №02599236 від 24.09.2021, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.; дата набрання постановою законної сили - 22.11.2021; строк пред'явлення постанови до виконання до 24.11.2021;
- серія 1АВ №02754008 від 02.10.2021, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.; дата набрання постановою законної сили - 14.12.2021; строк пред'явлення постанови до виконання до 02.12.2021;
- серія 1АВ №02724523 від 30.09.2021, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.; дата набрання постановою законної сили - 14.12.2021; строк пред'явлення постанови до виконання до 30.11.2021.
Відповідно до вказаних постанов, у разі несплати позивачем штрафу у строк, встановлений частиною другою статті 300-1 КУпАП України, в порядку примусового виконання органи державної виконавчої служби з правопорушника стягують штраф у подвійному розмірі 680,00 грн.
У подальшому, державним виконавцем Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівського районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Лось Вікторією Олександрівною на підставі заяв Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції про примусове виконання рішень від 04.01.2022 №384863/41/27-2022, від 18.01.2022 №423738/41/27-2022, від 21.01.2022 №426915/41/27-2022 та від 21.01.2022 №426916/41/27-2022 були прийняті наступні постанови:
- від 25.01.2022 про відкриття виконавчого провадження №68329378 з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення №1АВ 02728009 від 30.09.2021, виданої Національною поліцією України, про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 680,00 грн.;
- від 26.01.2022 про відкриття виконавчого провадження №68313811 з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення №1АВ02599236 від 24.09.2021, виданої Національною поліцією України, про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 680,00 грн.;
- від 31.01.2022 про відкриття виконавчого провадження №68415519 з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення №1АВ 02754008 від 02.10.2021, виданої Національною поліцією України, про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 680,00 грн.;
- від 31.01.2022 про відкриття виконавчого провадження №68415521 з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення №1АВ 02724523 від 30.09.2021, виданої Національною поліцією України, про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 680,00 грн.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України пропустило строк для звернення до виконання постанов про накладення адміністративного стягнення №1АВ 02728009 від 30.09.2021, №1АВ02599236 від 24.09.2021, №1АВ 02754008 від 02.10.2021 та №1АВ 02724523 від 30.09.2021, тому слід визнати протиправними та скасувати постанови Васильківського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчих проваджень від 25.01.2022 №68329378, від 26.01.2022 №68313811, від 31.01.2022 №68415519 та №68415521.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
У відповідності до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За правилами частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Пунктом 6 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Як наслідок, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята статті 26 Закону №1404-VIII).
У силу вимог частини четвертої статті 27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Отже, виходячи з аналізу викладеного вище, можна прийти до висновку, що державний виконавець зобов'язаний відповідно до вимог чинного законодавства не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа винести постанову про відкриття виконавчого провадження.
Як свідчать матеріали справи, спірними постановами були відкриті виконавчі провадження №68329378, №68313811, №68415519 та №68415521 з примусового виконання постанов Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про накладення адміністративного стягнення серії 1АВ №02728009 від 30.09.2021, серії 1АВ №02599236 від 24.09.2021, серії 1АВ №02754008 від 02.10.2021 та серії 1АВ №02724523 від 30.09.2021.
При цьому, у постанові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України серії 1АВ №02728009 від 30.09.2021 вказано: дата набрання постановою законної сили - 11.12.2021; строк пред'явлення постанови до виконання до 30.11.2021.
У постанові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України серії 1АВ №02599236 від 24.09.2021 зазначено дату набрання нею законної сили - 22.11.2021 та строк пред'явлення її до виконання до 24.11.2021.
У постанові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України серії 1АВ №02754008 від 02.10.2021 вказано дату набрання нею законної сили - 14.12.2021 та строк її пред'явлення до виконання до 02.12.2021.
У постанові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України серії 1АВ №02724523 від 30.09.2021 вказано дату набрання нею законної сили - 14.12.2021 та строк пред'явлення її до виконання до 30.11.2021.
У свою чергу, позивач, обґрунтовуючи протиправність прийняття відповідачем спірних постанов, зазначив, що строк пред'явлення до виконання вказаних постанов, який зазначений у виконавчих документах, був пропущений, що має наслідком повернення виконавчих документів стягувачу.
Слід зазначити, що нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) передбачено особливості та порядок направлення таких постанов на примусове виконання.
Стаття 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
У відповідності до частини третьої статті 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.
Згідно статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
За правилами частини першої статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не можуть бути направлені на примусове виконання до завершення процедури оскарження, та останні підлягають лише примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.
Вирішуючи дану справу, суд першої інстанції дійшов до переконання, що Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України подало заяви про примусове виконання вищевказаних постанов з пропуском встановленого у них строку, тому були наявні підстави для повернення відповідачем вказаних виконавчих документів стягувачу.
Так, за правилами частин першої-другої статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Таким чином, виконавчий документ, стягувачем за яким є державний орган повертається стягувачу без прийняття до виконання органом державної виконавчої служби, у разі пропуску тримісячного строку пред'явлення до виконання.
Тобто, що єдиною умовою для повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 частини четвертої статті 4 вказаного Закону є недодержання саме стягувачем строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Як свідчать матеріали справи, Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України звернулось до відповідача із заявами про примусове виконання вказаних виконавчих документів - 04.01.2022, 18.01.2022 та 21.01.2022 та 21.01.2022, втім строк пред'явлення до виконання таких документів спливав до 24.11.2021, 30.11.2021, 30.11.2021 та 02.12.2021 відповідно.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що зазначення у спірних постановах граничного строку пред'явлення до виконання не може свідчити про пропуск третьою особою - Управлінням безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України можливості пред'явлення таких документів до примусового виконання, з огляду на те, що дата набрання оскаржуваних постанов законної сили - зазначена 11.12.2021, 22.11.2021, 14.12.2021 та 14.12.2021, тому вказані документи були пред'явлені до виконання протягом трьох місяців з дати набрання їх законної сили.
З огляду на вказане, колегія суддів приходить до переконання, що Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України подало заяви про примусове виконання вищевказаних постанов у строк, визначений статтею 12 Закону №1404-VIII та статтею 308 КУпАП, що свідчить про правомірність постанов про відкриття виконавчих проваджень від 25.01.2022 №68329378, від 26.01.2022 №68313811, від 31.01.2022 №68415519 та №68415521.
У той же час, посилання апелянта на те, що Васильківський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) не є належним відповідачем у даній справі, та до нього не можливі були пред'явлені позовні вимоги колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне.
Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За змістом частини четвертої статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з частинами третьою-сьомою ст.48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Пунктом 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (із змінами від 27.12.2019) передбачено, що органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві); відділи примусового виконання рішень в районах міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві; управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень); відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські, міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - відділи державної виконавчої служби).
Таким чином, з огляду на викладені приписи законодавчих норм відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські, міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України є органами державної виконавчої служби і може бути відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.
Вказані обставини свідчать про безпідставність доводів апелянта у цій частині.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність для задоволення позовних вимог.
У силу вимог частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2022 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанов - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді І.О. Лічевецький
В.П. Мельничук