ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 362/160/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду, у порядку, встановленому ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України, та, на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 17.03.2021, надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд: скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2008 № 41 про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку житлової комісії та рішення житлової комісії військової частини від 17.07.2019 № 182 про відмову у поновленні ОСОБА_1 на квартирному обліку, наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 17.07.2019 № 348 «Про оголошення рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 »; зобов'язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку з 31.10.2006 у загальну чергу при військовій частині НОМЕР_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно винесено рішення про зняття його з квартирного обліку. Зазначив, що він проходив службу у Збройний Силах України, має понад 20 років вислуги та потребує поліпшення житлових умов. На цій підставі, рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 21.10.2006, позивача зараховано на квартирний облік при військовій частині НОМЕР_1 . Наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 11.11.2006 № 440, позивача звільнено з військової служби у запас у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок житлового фонду Міністерства Оборони України. Однак, у грудні 2018 року, позивач дізнався про зняття його з квартирного обліку рішенням житлової комісії при Військовій частині НОМЕР_1 від 01.04.2008 № 41. Не погоджуючись з даним рішенням, позивач у липні 2019 року звернувся до відповідача з заявою про поновлення його на квартирному обліку, проте рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 17.07.2019 № 182, відмовлено у його поновленні на квартирному обліку через неповноту наданих ним документів. Дане рішення оголошено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.07.2019 № 348. Позивач, не погоджуючись із таким рішеннями житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 та наказом командира Військової частини НОМЕР_1 , вважаючи їх протиправними та таким, що порушують його право, звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 29.03.2021 подану позовну заяву залишено без руху, позивачеві визначено строк та спосіб для усунення її недоліків. 08.06.2021, у порядку усунення недоліків від позивача надійшла уточнена позовна заява, складена відповідно до вимог ст.ст. 160-161 КАС України.
Ухвалою суду від 15.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 13.07.2021. Протокольною ухвалою суду від 10.08.2021 вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку загального провадження, призначено підготовче судове засідання на 14.09.2021 та витребувано у відповідача копію облікової квартирної справи позивача.
Під час проведення підготовчого судового засідання від 14.09.2021, позивач, на підставі ст. 47 КАС України, уточнив свої позовні вимоги, та надав уточнену позовну заяву.
Під час даного підготовчого судового засідання, представник відповідача пояснив, що відповідач з невідомих обставин, не може надати суду копію облікової квартирної справи позивача, як колишнього військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , та надав аналогічні письмові пояснення.
Протокольною ухвалою суду від 14.09.2021 уточнені позовні вимоги позивача прийнято до розгляду.
Протокольною ухвалою суду від 28.09.2021 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 05.10.2021.
Ухвалою суду від 23.11.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачеві п'ятиденний строк для подачі заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження існування обставин, що об'єктивно перешкоджали особисто позивачеві з'ясувати стан свого перебування на квартирному обліку у відповідача, починаючи з 2008 року, та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені ст. 122 КАС України.
На виконання вимог суду, від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, за наслідком розгляду якої ухвалою суду від 08.12.2021 поновлено позивачеві строк звернення до суду з позовною вимогою про скасування рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку від 01.04.2008 № 41.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення житлового комісії військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2008 № 41, про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку, рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 17.07.2019 № 182 про відмову у поновленні ОСОБА_1 на квартирному обліку, та наказ Командира військової частини НОМЕР_1 від 17.07.2019 №348 «Про оголошення рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 ».
Зобов'язано житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 у загальній черзі з 31.10.2006.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.12.2022.
Розгляд апеляційної скарги 14.12.2022 було знято з розгляду та призначено на 19.12.2022.
02.12.2022, під № 54020 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції, з витягу з послужного списку про проходження військової служби підполковником ОСОБА_1 вбачається, що позивач з серпня 1986 року по даний час, проходить військову службу (а.с. 30), зокрема, у періоди: з 08.1986 по 06.1990 - курсант Алма-Атинського вищого загальновійськового командного училища ім. Маршала Радянського союзу ОСОБА_2 ; з 06.1990 по 07.1990 - у розпорядженні Головнокомандувача військами ППО СРСР; з 07.1990 по 02.1992 - командир взводу електро-технічної роти 172-го окремого батальйону аеродромно-технічного забезпечення 50-го гвардійського корпусу ППО; з 07.1992 по 02.1993 - у розпорядженні Міністра оборони України; з 02.1993 по 03.1997 - командир стартового взводу стартової батареї зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_2 Центрального району ППО; з 03.1997 по 02.2002 - начальник топографічної служби 96-ї зенітної ракетної бригади 49-го корпусу ППО; з 02.2002 по 12.2006 - заступник начальника штабу зі служби військ 138-ї радіотехнічної бригади 2-ї дивізії ППО НОМЕР_1 ; з 12.2006 - звільнений з військової служби у запас за пп. «Б» п. 67 (за станом здоров'я); з 02.2015 по 05.2015 - перший заступник командира батальйону спеціального призначення (резервний батальйон) - начальник штабу 1-ї бригади оперативного призначення Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України; з 05.2015 по 08.2015 - заступник командира батальйону призначення (резервний батальйон) оперативного призначення Східного територіального об'єднання Національної гвардії України; з 08.2015 по 06.2016 - командир батальйону спеціального призначення (резервний батальйон) 1-ї бригади оперативного призначення Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України; з 06.2016 по 07.2016 - старший офіцер відділення бойової та спеціальної підготовки Північного Київського територіального управління Національної гвардії України; з 07.2016 по 08.2016 - начальник інженерної служби 27-ї бригади Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України; з 08.2016 по 08.2017 - старший офіцер відділу поточного планування, аналізу та технічного забезпечення управління командних пунктів штабу Головного управління Національної гвардії України; з 08.2017 - до теперішнього часу - старший офіцер служби напрямку військових частин, підрозділів та установ прямого підпорядкування відділу оперативного керівництва управління командних пунктів штабу Головного управління Національної гвардії України.
Під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , протокольним рішенням житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 № 27 від 31 жовтня 2006 року, майора ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік, складом сім'ї - одна особа, з 31 жовтня 2006 року у загальну чергу, з урахуванням наданих позивачем документів (а.с. 15, 137).
У зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України № 440 від 11 листопада 2006 року, ОСОБА_1 звільнено у запас за пунктом 67, підпункт «б» (за станом здоров'я), із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок житлового фонду Міністерства Оборони України (а.с. 19).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.12.2006 № 283, позивача виключено із списків особового складу частини з усіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Васильківського ОМВК Київської області. Зазначеним наказом також зафіксовано, що ОСОБА_1 звільняється у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок житлового фонду МО України (а.с. 20).
Проте, протокольним рішенням засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 41 від 01 квітня 2008 року, майора ОСОБА_1 знято з квартирного обліку на підставі ст. 40 Житлового кодексу України, п. п. 1, 3, 5 Правил квартирного обліку п.п. 26, 29, як військовослужбовця, облікова справа якого не була передана до житлового відділу КЕУ м.Київ (а.с.16).
Протокольним рішенням засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 № 60 від 17 липня 2009 року, продубльовано рішення засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 01 квітня 2008 року та знято з квартирного обліку, зокрема, майора запасу ОСОБА_1 (а.с. 84).
З лютого 2015 року, позивач продовжив військову службу у Національній Гвардії України, та 28.04.2015 набув статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_3 від 28.04.2015 (а.с. 25).
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 № 92 від 18 грудня 2018 року, ОСОБА_1 перебував на квартирному обліку у військовій частині з 31 жовтня 2006 року по 01 квітня 2008 року. Житлом за рахунок Міністерства оборони України не забезпечувався (а.с. 26).
Відповідно до довідки Київського квартирно-експлуатаційного управління від 05 квітня 2019 року, під час проходження служби у місті Васильків Військовій частині НОМЕР_1 , ОСОБА_1 перебував на обліку громадян, які потребують покращення житлових умов з 31 жовтня 2006 року по 01 квітня 2008 року (а.с.27).
Згідно з довідкою Київського квартирно-експлуатаційного управління від 30 травня 2019 року, ОСОБА_1 під час проходження служби у Васильківському гарнізоні з лютого 1993 року по лютий 2002 року не отримував жиле приміщення (а.с.28).
У липні 2019 року, позивач, з метою поновлення його на квартирному обліку з 31.10.2006, звернувся до відповідача з відповідною заявою, посилаючись на протокол засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 31.10.2006 № 27 про постановку на квартирний облік майора ОСОБА_1 (а.с. 12).
Розглянувши вказану заяву, протокольним рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 182 від 17 липня 2019 року, постановлено про неможливість прийняття рішення щодо поновлення його на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 на підставі наданих документів (а.с. 17).
На підставі зазначеного протоколу засідання житлової комісії, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 348 від 17 липня 2019 року, відмовлено ОСОБА_1 у поновленні на квартирному обліку при військовій частині на підставі наданих ним документів: заява вх.№ 558 від 09.07.2019, копії витягу з наказу командувача ПС ЗСУ № 440 від 11.11.2006, витягу з послужного списку, довідки № № 307, 308 від 06.06.2019, паспорту серії НОМЕР_4 , довідки ІДН, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 169277994 від 05.06.2019 (а.с.18).
Про прийняте рішення відповідач повідомив позивача листом від 22.08.2019 № 941/1, у якому зазначив, що для прийняття правомірного рішення щодо відновлення на обліку було перевірено архівні дані житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , а саме, книгу (інв. № 305 від 2003р.) протоколів засідань житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , де є протокол №27 від 31.10.2006 (щодо зарахування на облік майора ОСОБА_1 ) та протокол №41 від 01.04.2008 (щодо зняття з квартирного обліку у зв'язку із не переданою до КЕУ м. Київ обліковою квартирною справою). На даний час облікова квартирна справа позивача у військовій частині НОМЕР_1 відсутня, що унеможливлює вирішити питання про поновлення на квартирному обліку. Також, для подальшого вирішення питання поновлення ОСОБА_1 на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 позивачеві пропонувалось надати: довідку про реєстрацію при військовій частині НОМЕР_1 за період з 2006 року по 2008 рік; довідки про реєстрацію за період з 2008 року по теперішній час; квартирну справу з останнього місця служби (якщо перебував за останнім місцем служби на квартирному обліку та не отримував постійне житло); довідки про незабезпеченість житлом відповідних КЕЧ (КЕВ) районів за попередніми місцями проходження служби в Україні; довідку щодо участі у приватизації з 01.01.1993 по теперішній час на всіх членів сім'ї; довідку про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих органах місцевих рад) (а.с. 13).
Не погоджуючись з рішеннями житлової комісії про зняття з квартирного обліку відповідача від 01.04.2008 №41 та про відмову у поновленні на квартирному обліку від 17.07.2019 №182, а також з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.07.2019 №348 «Про оголошення рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 », позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що п. 1 ч.2 ст. 26 Правил квартирного обліку (поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення) не може бути підставою для зняття позивача з обліку, оскільки згідно з довідками військової частини НОМЕР_1 від 18.12.2018 392 та Київського квартирно-експлуатаційного управління від 05.04.2019 №517/6.1.-612 позивач перебував на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 у період з 31.10.2006 по 01.04.2008, та не забезпечувався житлом за рахунок Міністерства оборони України, при цьому, жодних доказів на підтвердження поліпшення позивачем своїх житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення, відповідачем не було надано у ході розгляду даної справи. Також, інші посилання відповідача не підтвердились під час розгляду спору та є необґрунтованими.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду необґрунтованими та помилковими, оскільки позивач при зверненні до житлової комісії надав недостатній перелік документів, необхідних для зарахування на квартирний облік. Позивача, хоча й було зараховано на квартирний облік згідно протоколу засідання житлової комісії від 31.10.2006 № 27, однак, облікову квартирну справу не було заведено, про що свідчать протоколи засідань житлової комісії військової комісії від 01.04.2008 № 41, від 17.07.2009 № 60 про зняття з квартирного обліку військовослужбовців, облікові справи яких не було передані до житлового відділу КЕУ м. Києва, та акт на предмет прийому-передачі справ секретаря житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 986 від 30.09.2011. Крім того, станом на момент звільнення позивача з військової служби (31.10.2006), позивач був одружений та мав доньку, 1993 року народження, однак даний факт не було відображено у довідці про склад сім'ї, у довідках про реєстрацію та інших документах, поданих позивачем до рапорту щодо зарахування на квартирний облік.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ від 20 грудня 1991 року у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Так, згідно з частиною першою статті 12 Закону № 2011-ХІІ від 20 грудня 1991 року, держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК Української РСР та іншими нормативно-правовими актами; порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найм) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.
На виконання приписів вищевказаної статті, постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081, затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок № 1081 від 03 серпня 2006 року у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 3 Порядку № 1081, передбачено, що забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Відповідно до пункту 24 Порядку № 1081 від 03 серпня 2006 року, військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини; у рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Відповідно до пунктів 23, 24, 26, 30 Порядку № 1081, облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах. Для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім'я безпосереднього командира (начальника). До рапорту додаються: довідка з місця проживання про реєстрацію і склад сім'ї; витяг з особової справи військовослужбовця про склад сім'ї довідка про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих органах місцевих рад); документи, що підтверджують право на першочергове та позачергове одержання житла, інші пільги. Інші документи житлова комісія запитує у разі потреби через командира військової частини у відповідних державних органів, установ, організацій, громадян.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 1081 військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.
У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови у зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
На засіданні житлової комісії має право бути присутнім військовослужбовець, стосовно якого вирішується питання зарахування на облік. Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що протокольним рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 31.10.2006 позивача, на підставі наданих ним документів, зараховано на квартирний облік складом сім'ї 1 (одна) особа з 31.10.2006 у загальну чергу.
Наказом командувача повітряних сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 11.11.2006 № 440, позивача звільнено з військової служби за п. 67 п. п. "б" за станом здоров'я, у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок житлового фонду МО України (а.с. 19).
На момент звільнення позивача, його вислуга років у Збройних Силах України становила: календарна - 20 років 03 місяці, пільгова - 21 рік 03 місяці.
При цьому, за визначенням пункту 9 статті 12 Закону № 2011-ХІІ, військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
До того ж, аналогічні приписи закріплені також у пункті 29 Порядку № 1081 від 03 серпня 2006 року (у редакції чинній, на момент прийняття оскаржуваного рішення), у якому зазначено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби у запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.
Отже, як правильно виснував суд першої інстанції, наведені норми Порядку передбачають підстави для залишення позивача на обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, з огляду на його звільнення у запас у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та наявністю у нього календарної вислуги понад 20 років. З наведеного вбачається, що позивач після звільнення з військової служби правомірно залишався на квартирному обліку.
Однак, протокольним рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2008, позивача як військовослужбовця, облікова справа якого не була передана до житлового відділу КЕУ м.Київ, знято з квартирного обліку на підставі ст. 40 Житлового кодексу України, п.п. 1, 3, 5 Правил квартирного обліку п.п. 26, 29 наказу Міністра Оборони України №193 від 23.04.2007, наказу Міністра Оборони №577 від 06.10.2006, протокольної наради штабу №189530/с від 28.12.2007 та першого заступника Генерального штабу ЗСУ №62 від 03.01.2008.
Тож, підставами для знаття позивача з квартирного обліку були: не передача облікової справи позивача до житлового відділу КЕУ м.Київ та п.п. 1, 3, 5 ст. 26 Правил квартирного обліку.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 40 Житлового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення; 2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; 3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР; 4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання; 5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
Аналогічні приписи наявні у п. 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради міністрів Української РСР І Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 №470 (далі - Правила квартирного обліку, у редакції, чинній на час винесення спірного рішення) та у п.30 Порядку № 1081.
Виходячи із зазначених у спірному рішенні підстав зняття позивача з квартирного обліку, слід врахувати п. 1 ч.2 ст. 26 Правил квартирного обліку (поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення), тому, це не може бути підставою для зняття позивача з обліку, оскільки згідно з довідками військової частини НОМЕР_1 від 18.12.2018 392 та Київського квартирно-експлуатаційного управління від 05.04.2019 №517/6.1.-612, позивач перебував на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 у період з 31.10.2006 по 01.04.2008, та не забезпечувався житлом за рахунок Міністерства оборони України (а.с. 26, 27), при цьому, жодних доказів на підтвердження поліпшення позивачем своїх житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення, відповідачем не було надано у ході розгляду даної справи ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду.
Щодо зняття позивача з обліку на підставі п.п. 3 ст. 26 Правил квартирного обліку (припинення трудових відносин з підприємством), наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 11.11.2006 № 440, позивача було звільнено з військової служби за п.67 п.п. "б" (за станом здоров'я), у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок житлового фонду МО України (а.с. 19). Також, як встановив суд першої інстанції, таке саме застереження щодо залишення позивача на квартирному обліку наявне й у наказі Командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.12.2006 №283 про виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 (а.с. 20). Враховуючи те, що на час звільнення у запас позивач мав стаж військової служби понад 20 років, та був зарахований на облік з 31.10.2006, звільнений з військової служби у запас у зв'язку із реформуванням Збройних Сил України, у даному випадку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для зняття останнього з квартирного обліку за п.3 ч.2 ст. 26 Правил квартирного обліку.
У частині посилання відповідача на п. 5 ч.2 ст.26 Правил квартирного обліку (подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік), як на підставу зняття позивача з квартирного обліку, суд зазначає, що рішенням житлової комісії військової частини від 31.10.2006, позивача зараховано на квартирний облік на підставі наданих ним документів. Даний наказ не оскаржено, та він є чинним, з огляду на що, посилання на п.п. 1, 3, 5 ст. 40 ЖК та ч.2 ст. 26 Правил квартирного обліку, не можуть бути підставами для зняття позивача з квартирного обліку.
З приводу зазначення відповідачем у спірному рішенні про непередачу до ЖВ КЕУ м.Київ облікової справи позивача у якості підстави для зняття позивача з квартирного обліку, слід наголосити на тому, що згідно з відповіддю Київського квартирно-експлуатаційного управління від 29.03.2019 №517/2115, житловою комісією військової частини НОМЕР_1 на зберігання до Київського КЕУ квартирна справа підполковника ОСОБА_1 не надавалась. У книзі реєстрації запис про прийом квартирної справи підполковника ОСОБА_1 у Київському КЕУ відсутній (а.с. 11). Також, під час розгляду справи в суді першої інстанції, протокольною ухвалою суду від 10.08.2021 витребувано від відповідача облікову справу позивача, проте, відповідач не надав її, посилаючись на те, що за наслідком винесення рішення про взяття позивача на квартирний облік, облікова квартирна справа на позивача не була заведена (а.с. 24). Отже, передача облікової справи позивача до КЕУ м.Київ є обов'язком відповідача, та відповідно, неоформлення та непередача цієї справи - є невиконанням відповідачем свого обов'язку, що не може бути підставою для зняття позивача з квартирного обліку.
Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що відповідач прийняв рішення від 17.07.2019 про відмову позивачеві у поновленні його на квартирному обліку з 31.10.2006 та наказ від 17.07.2019 №348 про оголошення цього рішення, на підставі ненадання позивачем достатніх документів, зокрема, довідки про реєстрацію при військовій частині НОМЕР_1 за період з 2006 по 2008 роки; довідки про реєстрацію за період з 2008 року по теперішній час, квартирної справи з останнього місця служби, довідки про незабезпечення житлом, довідки щодо участі у приватизації з 01.01.1993 по теперішній час на всіх членів сім'ї, довідки про перебування членів сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи. Водночас, як правильно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, вище перелічені документи є необхідними при первинній постановці на квартирний облік. Однак, у даному випадку, позивач вже перебував на квартирному обліку з 31.10.2006 на підставі рішення житлової комісії військової частини від 31.10.2005 №27, яке прийнято на підставі документів, наданих позивачем, та є чинним, що сторонами не оспорюється, а тому повторне витребування відповідачем цих документів є протиправним. При цьому, саме відповідач своєчасно не сформував та не направив цю справу до ЖВ КЕУ м.Київ, та через одинадцять років цю помилку перекладає на позивача.
За наведених обставин, спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а належним та достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправними та скасування рішення про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку житлової комісії від 01.04.2008 №41 та рішення від 17.07.2019 №182 про відмову у поновленні на квартирному обліку, та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 17.07.2019 № 348 «Про оголошення рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 " та зобов'язання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 у загальній черзі з 31.10.2006.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У цілому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко