Постанова від 19.12.2022 по справі 320/11377/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/11377/21 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, викладену у листі від 13.08.2021 № 21312-20867/К-02/8-2600/21 у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.07.2021 №5438.

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.07.2021 № 5438 з 70% розміру грошового забезпечення: посадовий оклад - 9730,00, оклад за військовим званням - генерал-майор - 1550,00, надбавка за вислугу років - 5640,00, надбавка за особливості проходження служби 65% - 10998,00, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (20%) - 1946,00, премія 35% - 3405,50), надбавка за науковий ступінь "кандидат наук" (5%) - 486,50 без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Станом на 19 грудня 2022 року позивачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та з 29.06.2014 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 підготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві оригінал довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 07.07.2021 року № 5438.

Відповідно до довідки від 07.07.2021 року №5438 сума грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою станом на 05.03.2019 року становить: 33756,00 грн. (посадовий оклад - 9730,00, оклад за військовим званням - генерал-майор - 1550,00, надбавка за вислугу років - 5640,00, надбавка за особливості проходження служби 65% - 10998,00, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (20%) - 1946,00, премія 35% - 3405,50), надбавка за науковий ступінь "кандидат наук" (5%) - 486,50.

08 липня 2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.07.2021 року № 5438 без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.

Листом від 13.08.2021 року № 21312-20867/К-02/8-2600/21 Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві відмовило в перерахунку пенсії позивача з тих підстав, що Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262, яким було визначено умови, порядок та розміри перерахунку пенсій, обчислених за нормами Закону № 2262 від Міністерства соціальної політики України не надходило. Надіслана ІНФОРМАЦІЯ_1 довідка про розмір грошового забезпечення від 07.07.2021 року № 5438 долучена до матеріалів пенсійної справи без виконання.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі Закон № 2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію.

Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ визначено порядок перерахунку раніше призначених пенсій.

Частиною першою статті 63 Закону № 2262-ХІІ обумовлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для здійснення такого перерахунку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 45).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України 30 серпня 2017 року прийняв постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців та установлено додаткові види грошового забезпечення.

Постанова № 704 набрала чинності з 01 березня 2018 року.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктом першим якої було постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374).

Одночасно Постановою № 103 були внесені зміни до пункту 5 Порядку № 45, відповідно до якого під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Також Постановою № 103 внесені зміни до Додатку 2 Порядку № 45, у зв'язку з чим Додаток 2 викладено у новій редакції.

Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

В силу приписів частини 2 статті 265 КАС України пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 втратили чинність з 05 березня 2019 року.

Таким чином, з 05 березня 2019 року, а саме з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, а тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

При цьому суд враховує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Як вбачається з матеріалів справи 07.07.2021 року ІНФОРМАЦІЯ_1 виготовлено довідку № 5438 про розмір грошового забезпечення позивача встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби) станом на 05.03.2019 року із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином позивач має право на перерахунок пенсії, а передумовою для його проведення є оформлення ІНФОРМАЦІЯ_1 вищезазначена довідка.

ГУ ПФУ в місті Києві, зазначаючи про те, що визнання нечинними в подальшому пунктів 1, 2 постанови №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, не може мати наслідком зобов'язання ГУ ПФУ в місті Києві до вчинення певних дій щодо повторного проведення перерахунку пенсії позивача, та те, що після визнання протиправним та нечинними змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 Урядом не прийнято інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій, з урахуванням чинності попередньої редакції норм Порядку №45, фактично не погоджується з висновками Верховного Суду у зразковій справі, та ставить висновки, зроблені в рішенні Верховного Суду та постанові Великої Палати Верховного Суду щодо чинності та застосування приписів Порядку № 45 та наявності права у пенсіонерів, що отримують пенсію за вислугу років, на перерахунок пенсії з 01.04.2019 року, під сумнів.

Крім того, Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19 було надано оцінку зазначеним доводам та зроблено висновок про їх необґрунтованість.

Отже, безпідставним є твердження ГУ ПФУ в місті Києві про неприйняття нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/3858/18, оскільки такий порядок встановлений Порядком №45.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

У спірних правовідносинах ГУ ПФУ в місті Києві, відмовляючи листом від 13.08.2021 № 21312-20867/К-02/8-2600/21 у перерахунку пенсії позивачу на підставі отриманої довідки, діяв з порушенням вказаних вимог законодавства України та висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.12.2019, у зразковій справі №160/8324/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, викладена у листі від 13.08.2021 року № 21312-20867/К-02/8-2600/21, у перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.07.2021 року №5438 є протиправною та підлягає скасуванню.

З огляду на зазначене, позовна вимога про зобов'язання ГУ ПФУ в місті Києві здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсію з 01.04.2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.07.2021 року №5438 з 70% розміру грошового забезпечення: посадовий оклад - 9730,00, оклад за військовим званням - генерал-майор - 1550,00, надбавка за вислугу років - 5640,00, надбавка за особливості проходження служби 65% - 10998,00, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (20%) - 1946,00, премія 35% - 3405,50), надбавка за науковий ступінь "кандидат наук" (5%) - 486,50 також підлягає задоволенню, оскільки є похідною.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплатити пенсію без обмеження максимальним розміром та з урахуванням вже проведених виплат, колегія суддів зазначає наступне.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 № 107-VI внесено зміни до Закону України № 2262-XIІ, а саме: доповнено статтю 43 зазначеного Закону новою частиною - п'ятою, згідно якої максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно із Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI, внесено зміни до Закону України № 2262-XII та викладено частину п'яту статті 43 зазначеного Закону в наступній редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII частину п'яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".

Згідно із Законом України від 12.04.2016 № 1080-VIII статтю 43 доповнено двома новими частинами, у зв'язку з чим частини четверту - шістнадцяту вважати відповідно частинами шостою - вісімнадцятою.

Отже, по нумерації статей частина п'ята статті 43 Закону України № 2262-XII стала частиною сьомою статті 43 цього Закону.

В подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII у частині сьомій статті 43 Закону України №2262-XIІ слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінити словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

На момент виникнення спірних правовідносин, частина сьома ст. 43 Закону України №2262-XIІ мала наступну редакцію: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".

Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).

Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20 грудня 2016 у справі № 7-рп/2016, є втрата чинності із 20 грудня 2016 року норм частини 7 статті 43 в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Це, у свою чергу, виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною ч. 7 ст. 43 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, така норма вважається "відсутньою" у тексті Закону.

Згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, передбачено, що відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, він набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

При цьому колегія суддів зазначає, що ч. 7 ст. 43 Закону України № 2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.

Буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, дозволяє стверджувати, що у Законі України № 2262-XII була відсутньою норма ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Отже, вказане означає, що починаючи із 2017 року стаття 43 Закону України №2262-XII не містила норм про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Отже, внесені Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до ч. 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії - "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року"), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі № 638/6363/17 та від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Глущенко Я.Б.

Суддя Черпіцька Л.Т.