Комінтернівський районний суд м.Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/393/2022 Справа № 641/1779/22
22 грудня 2022 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022226180000525 від 14.12.2022, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
До суду надійшло вказане клопотання в обґрунтування якого прокурор посилається на те, що 13.12.2022 до ч/ч відділу поліції №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області надійшов рапорт старшого ДОП ВП №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 про те, що 13.12.2022 приблизно о 10:17 під час патрулювання території обслуговування Слобідського району м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, поблизу буд. 42-А, ним було виявлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мав при собі речовину, зовні схожу на наркотичну.
В ході огляду місця події, що проводився 13.12.2022 в період часу з 10:55 до 11:14 за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, поблизу будинку №42-А гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 надав для огляду та вилучення один полімерний зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, який поміщено до одного сейф-пакету №KIV 2139881, опечатано, нанесено пояснювальний напис та засвідчено підписами учасників.
Опитаний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив, що видана ним в ході огляду місця події від 13.12.2022 речовина є забороненим наркотичним засобом «сіль», яку він зберігав при собі для подальшого власного вживання, та яку погоджується видати працівникам поліції.
14.12.2022 постановою старшого дізнавача сектору дізнання ВП №2 Харківського РУП №1 ГУ Національно поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 один полімерний зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, який поміщено до одного сейф-пакету №KIV 2139881 - визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022226180000525 від 14.12.2022.
Особою, у якої вилучено майно та яка є його власником є - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; м.т. НОМЕР_1 .
Прокурор вважає що полімерний зіп-пакет, має суттєве доказове значення у кримінальному провадженні, оскільки є предметом злочину, а також з метою проведення в подальшому судових експертиз, а тому на нього необхідно накласти арешт.
Прокурор та володілець майна в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином. При цьому прокурором подано заяву про розгляд клопотання без його участі.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання, дослідивши додані до клопотання документи, дійшов наступного.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
З аналізу норм п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Разом із тим, статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Як зазначено у клопотанні, вилучені речі мають вагоме значення для досягнення мети доказування у даному кримінальному провадженні, а саме, мають силу речових доказів та зберегли на собі сліди злочину.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що у разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.
Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що речі, вказані у клопотанні відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому на думку суду, є достатньо підстав вважати, що вилучений у ОСОБА_5 один полімерний зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, має доказове значення у кримінальному провадженні та на нього необхідно накласти арешт з метою забезпечення збереження та проведення експертних досліджень.
Керуючись вимогами ст. ст. 98, 170-175, 309 КПК України, -
Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - задовольнити.
Накласти арешт на вилучений під час проведення огляду місця події від 13.12.2022 року, який проводився за участю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на відкритій ділянці місцевості за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, поблизу будинку №42-А, а саме: один полімерний зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, знищення, використання, передачі та відчуження.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали покладається на прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 ..
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя- ОСОБА_7 ОСОБА_8