Справа № 953/7307/22
2/953/3289/22
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
"21" грудня 2022 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді - Лисиченко С.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
19 грудня 2022 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якій позивачка прохає суд розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 22.01.2021 Харківським МВ ДРАЦС Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Харків), актовий запис №200. Позовна заява подана в електронній формі через систему «Електронний суд».
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України, з огляду на зазначене.
Так, відповідно до ч.2 ст. 83 ЦПК України та ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п. 4 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007, до позовної заяви про розірвання шлюбу має додаватися оригінал свідоцтва про шлюб.
Разом з цим, в порушення зазначених вище вимог процесуального закону, позивачкою додано до позовної заяви копію свідоцтва про реєстрацію шлюбу, яка засвідчена електронним цифровим підписом її представника- адвоката Карлаш І.А., що відповідно до ч.5 ст.95 ЦПК України, дає суду підстави вважати про наявність оригіналу такого документу у позивачки.
Частиною 1 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, та те, що позивачка просить суд розглядати справу без її участі, позовна заява ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, підлягає залишенню без руху із встановленням строку для усунення її недоліків, а саме:
- надання оригіналу свідоцтва про шлюб;
Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачці 7-денний строк з моменту отримання ухвали для виправлення недоліків.
Роз'яснити, що відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України, у разі неусунення зазначених в ухвалі суду недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Лисиченко