Справа № 459/2573/22 Головуючий у 1 інстанції: Жураковський А.І.
Провадження № 33/811/1333/22 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю захисника Мацея М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Червоноградського міського суду Львівської області від 24 жовтня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
Згідно з постановою, ОСОБА_1 25.09.2022 о 03:03 год. у м. Червонограді, на вул. Івасюка, 20 керував автомобілем марки «BRILLINCE BS 4», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9.а ПДР України.
Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову судді Червоноградського міського суду Львівської області від 24 жовтня 2022 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог ОСОБА_1 покликаються на те, що під час розгляду справи судом невірно застосовано норми процесуального та матеріального права.
Зазначає, що не перебував у стані алкогольного сп'яніння, у нього був відсутній запах алкоголю з порожнини рота; судом не було враховано його заперечення у протоколі з приводу вживання алкоголю; відеозапис, який долучено працівниками поліції до матеріалів справи не містить самої процедури проходження його медичного огляду, а в суді він заперечував викладене у акті медичного огляду та висновку; суд не врахував безпідставність зупинки його транспортного засобу, оскільки він не порушив ПДР; суд не врахував розбіжність часу зазначеного у акті медичного огляду, висновку медичного огляду та часу складання висновку лікарем у медичному закладі, а саме у документах зазначено час 03:30 год., а насправді це було о 03:40-45 хв.,
У лікарні він наполягав на здачі біологічного середовища - крові, також суд не врахував його пояснення з приводу того, що лікарі могли відібрати у нього інші зразки біологічного середовища, а саме слину, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, і у випадку відсутності можливості здачі на аналіз біологічного середовища у медзакладі, його слід було скерувати у найближчий медичний заклад, який проводить такі дослідження.
Також зазначає, що не був відсторонений від керування транспортним засобом.
У суді апеляційної інстанції адвокат Мацей М.М. підтримав подану апеляційну скаргу, та просив викликати і допитати свідка ОСОБА_2 та зупинити провадження у справі у зв'язку із мобілізацією ОСОБА_1 .
Заслухавши доводи адвокатат Мацея М.М. на підтримку клопотання про зупинення провадженя у справі апеляційний суд дійшов висновку, що таке задоволенню не підлягає, так як Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено право суду (судді) зупиняти провадження у справах про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП за обставин наведених захисником.
Чинним КУпАП передбачено лише можливість зупинення строків розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо) (стаття 277 КУпАП).
Відтак, зважаючи на відсутність процесуально-визначених КУпАП підстав для зупинення провадження у справі, у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі слід відмовити.
Щодо клопотання захисника про виклик свідка ОСОБА_2 таке задоволенню не підлягає, оскільки даний свідок допитувався судом першої інстанції.
Заслухавши виступ захисника Мацея М.М., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 173082 від 25 вересня 2022 року (а.с.1), згідно з яким ОСОБА_1 25.09.2022 о 03:03 год. у м. Червонограді на вул. Івасюка керував автомобілем «Brillince BS4», номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі КП «ЦМЛ ЧМР» у лікаря та підтверджується висновком №172 від 25.09.2022.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та вищезазначеної Інструкції, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння, який першочергово проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Відповідно до положень Розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 був доставлений до медичного закладу для огляду на стан алкогольного сп'яніння. В медичному закладі ОСОБА_1 відмовився від огляду за допомогою алкотестера, тому лікар ОСОБА_3 провела огляд ОСОБА_1 за клінічними ознаками. За наслідками клінічного огляду, лікар встановила, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи акту медичного огляду в такому зазначено, що ОСОБА_1 за результатами огляду перебуває у стані алкогольного сп'яніння на, що вказують такі ознаки: хитка хода, хитання при поворотах, тремтіння пальців рук, запах алкоголю з рота - відчутний.
Результати клінічного огляду і стали підставою для складення висновку, який не викликає у суду апеляційної інстанції жодних сумнівів у його достовірності, а тому твердження захисника, що огляд лікарем не проводився, апеляційний суд до уваги не бере.
Медичний огляд ОСОБА_1 був проведений у спеціалізованому медичному закладі КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» лікарем ОСОБА_3 у кваліфікації якого суд не має підстав сумніватися, висновок виготовлений на офіційному бланку, як того вимагає законодавство.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що огляд на стан сп'яніння в медичному закладі відбувається не тільки за допомогою спеціальних технічних засобів, а й на підставі встановлення зовнішнього вигляду, поведінки, стану свідомості, мовної здатності вегето-судинних реакцій, рухової сфери обстежуваної особи тощо. Тобто, висновок про перебування особи у стані алкогольного сп'яніння здійснюється лікарем як на підставі комплексу об'єктивних показників так і з використання спеціальних технічних засобів.
В даному випадку ОСОБА_1 в медичній установі відмовився від проходженя огляду тому лікар діяв у законний спосіб при проведенні огляду, а тому виданий ним висновок є належним доказом в розумінні ст.251 КУпАП.
Апеляційним судом встановлено, що за наслідками проведеного в закладі охорони здоров'я огляду, у відповідності до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», було складено висновок від 25 вересня 2022 року № 172 (а.с. 5) та акт медичного огляду, на основі якого й було складено вказаний висновок.
Так, згідно з висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25 вересня 2022 року №172 (а.с. 5), огляд ОСОБА_1 проводився лікарем ОСОБА_3 у КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» за результатом проведеного огляду в освідуваної особи встановлено стан алкогольного сп'яніння.
Пунктом 14 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року передбачено право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду.
Водночас, під час апеляційного розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25 вересня 2022 року №173 з підстав його неповноти або неправильності не оскаржував, та дії працівників медичного закладу у встановленому законом порядку не оспорював.
Не заслуговують на увагу суду також доводи сторони захисту про те, що у поліцейських не було правових підстав для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 з посиланням на відсутність у нього зовнішніх ознак такого сп'яніння, а саме відсутності запаху алкоголю з порожнини рота, оскільки, як вбачається з матеріалів справи і, зокрема акту медичного огляду, ознаки алкогольного сп'яніння у нього були наявні. Крім того, при розмові з працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 не заперечував факту вживання алкогольних напоїв, та вказав, що змушений був сісти за кермо, оскільки його викликав командир.
Незгода захисника із часом огляду зазначеного у висновку та акті огляду не впливає на правильність висновків суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та не може бути підставою для скасування постанови.
У ході апеляційного розгляду апеляційним судом не було встановлено обставин, які б свідчили про наявність в діях працівників поліції порушення приписів «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та КУпАП, які б вплинули на винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.
На переконання апеляційного суду, досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою, є належними та допустимими, та такими в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не знайшли свого підтвердження і доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 працівниками поліції був зупинений безпідставно, оскільки причиною зупинки ОСОБА_1 , було керування ним транспортним засобом у період дії комендантської години, про що останньому було роз'яснено, і це що підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом.
Також апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до п.п. 7, 14 розділу ІІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» обов'язковість проведення лабораторних досліджень передбачена лише на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, та в разі, якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов'язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров'я, куди він доставлений.
З огляду на зазначене, доводи апелянта про те, що у медичному закладі у ОСОБА_1 не відібрано зразки біологічних середовищ, аналізу крові або сечі, є безпідставними.
Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою, є належними та допустимими, та такими в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.
Таким чином, наявні у справі докази, яким суддя першої інстанції надав належну оцінку, у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння , за ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.
Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час апеляційного перегляду, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Постанову судді Червоноградського міського суду Львівської області від 24 жовтня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Урдюк Т.М.