Справа № 461/4630/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1098/22 Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8
розглянувши в м. Львові апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 04 листопада 2022 року про накладення арешту на майно,
ВСТАНОВИЛА:
Слідчим відділом Управління СБ України у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022140000000159 від 20.06.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364 КК України..
Слідчий в ОВС 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_9 , за погодженням прокурора Львівської обласної прокуратури, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, із позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування, яке було вилучене 19.10.2022 року в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , і які належать останньому, а саме:
- мобільний телефон марки «Samsung» model SM-S 906 B/DS, IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , SN: НОМЕР_3 ;
- мобільний телефон марки «Samsung» model SM-S 908 B/DS, IMEI 1: НОМЕР_4 ; IMEI 2: НОМЕР_5 , SN: НОМЕР_6 ;
- ноутбук ASUS VivoBook S15; SN: 12MM6NOCV15344825D; зарядний пристрій;
- банківська картка OTPBANK НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_10 ;
- банківська картка PRIVATBANK НОМЕР_8 ;
- банківська картка ПриватБанк НОМЕР_9 ;
- банківська картка ПриватБанк НОМЕР_10 ;
- банківська картка ПриватБанк НОМЕР_11 ;
- банківська картка Monobank НОМЕР_12 ;
- банківська картка ПриватБанк НОМЕР_13 ;
- банківська картка OTPBANK НОМЕР_14 ;
- банківська картка ПриватБанк НОМЕР_15 ;
- банківська картка ПриватБанк НОМЕР_16 ;
- флешнакопичувач марки VERIGO 32;
- банківська картка, видана на ім'я ОСОБА_11 «ПриватБанк» НОМЕР_17 ;
- банківська картка IRON BANK, видана на ім'я ОСОБА_11 НОМЕР_18 ;
- флешнакопичувач E 630 968 FD 8;
- банківська картка, видана на ім'я ОСОБА_11 «Santader» НОМЕР_19 з листом банку «Santader»;
- банківська картка TASCOMBANK НОМЕР_20 ;
- банківська картка ПриватБанк НОМЕР_21 ;
- банківська картка КредоБанк НОМЕР_22 ;
- банківська картка Кредо Банк, видана на ім'я ОСОБА_12 НОМЕР_23 ;
- виписки з банків на 33 (тридцяти трьох аркушах);
- статут ТзОВ «ГРОС-ПРОФІТ2 на 17 аркушах;
- документи, що стосуються підприємницької діяльності на 55 аркушах;
- чорнові записи на 4 (чотирьох) аркушах;
- флешнакопичувач 8 GB 2009L;
- 4 купюри номіналом 20 євро;
- 1 купюра номіналом 10 євро;
- 1 купюра номіналом 50 євро;
- 1 купюра номіналом 50 польських злотих;
- 1 купюра номіналом 100 польських злотих;
- 1 купюра номіналом 200 польських злотих;
- 4 купюри номіналом 5 доларів США;
- 3 купюри номіналом 1 долар США;
- 2 купюри номіналом 10 доларів США;
- 1 купюра номіналом 50 доларів США;
- 22 купюри номіналом 100 доларів США;
- 1 купюра номіналом 10 турецьких лір;
- 1 купюра номіналом 20 турецьких лір;
- 1 купюра номіналом 50 турецьких лір.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 04.11.2022 клопотання задоволено частково, накладено арешт із тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування майном, яке було вилучене в ході проведення обшуку 19.10.2022 за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , і які належать останньому, а саме:
- мобільний телефон марки «Samsung» model SM-S 906 B/DS, IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , SN: НОМЕР_3 ;
- мобільний телефон марки «Samsung» model SM-S 908 B/DS, IMEI 1: НОМЕР_4 ; IMEI 2: НОМЕР_5 , SN: НОМЕР_6 ;
- ноутбук ASUS VivoBook S15; SN: 12MM6NOCV15344825D; зарядний пристрій;
- банківська картка OTPBANK НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_10 ;
- банківська картка PRIVATBANK НОМЕР_8 ;
- банківська картка ПриватБанк НОМЕР_9 ;
- банківська картка ПриватБанк НОМЕР_10 ;
- банківська картка ПриватБанк НОМЕР_11 ;
- банківська картка Monobank НОМЕР_12 ;
- банківська картка ПриватБанк НОМЕР_13 ;
- банківська картка OTPBANK НОМЕР_14 ;
- банківська картка ПриватБанк НОМЕР_15 ;
- банківська картка ПриватБанк НОМЕР_16 ;
- флешнакопичувач марки VERIGO 32;
- банківська картка, видана на ім'я ОСОБА_11 «ПриватБанк» НОМЕР_17 ;
- банківська картка IRON BANK, видана на ім'я ОСОБА_11 НОМЕР_18 ;
- флешнакопичувач E 630 968 FD 8;
- банківська картка, видана на ім'я ОСОБА_11 «Santader» НОМЕР_19 з листом банку «Santader»;
- банківська картка TASCOMBANK НОМЕР_20 ;
- банківська картка ПриватБанк НОМЕР_21 ;
- банківська картка КредоБанк НОМЕР_22 ;
- банківська картка Кредо Банк, видана на ім'я ОСОБА_12 НОМЕР_23 ;
- виписки з банків на 33 (тридцяти трьох аркушах);
- документи, що стосуються підприємницької діяльності на 55 аркушах;
- чорнові записи на 4 (чотирьох) аркушах;
- флешнакопичувач 8 GB 2009L.
В решті клопотання відмовлено.
Слідчий суддя мотивує своє рішення тим, що дослідження та збереження, вилученого майна на даному етапі досудового розслідування має важливе значення для кримінального провадження, а вищенаведені предмети, на які просить накласти арешт слідчий, окрім: 4 купюри номіналом 20 євро; 1 купюра номіналом 10 євро; 1 купюра номіналом 50 євро; 1 купюра номіналом 50 польських злотих; 1 купюра номіналом 100 польських злотих; 1 купюра номіналом 200 польських злотих; 4 купюри номіналом 5 доларів США; 3 купюри номіналом 1 долар США; 2 купюри номіналом 10 доларів США; 1 купюра номіналом 50 доларів США; 22 купюри номіналом 100 доларів США; 1 купюра номіналом 10 турецьких лір; 1 купюра номіналом 20 турецьких лір; 1 купюра номіналом 50 турецьких лір, відповідають критеріям, визначеним у ст.170 КПК України.
Водночас суд вказує, що слідчим не доведено відповідними засобами доказування та не обґрунтовано належним чином, в тому числі, в ході розгляду клопотання в судовому засіданні, доцільність накладення арешту на грошові кошти в іноземній валюті які не належать фігуранту кримінального провадження.
На ухвалу слідчого судді прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить: поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 04.11.2022. Оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою повністю задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на все зазначене у клопотанні майно.
Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження прокурор обґрунтовує тим, що він не викликався судом першої інстанції в судове засідання з розгляду клопотання слідчого про накладення арешту у цьому провадженні. Органом досудового розслідування не повідомлялось прокурора про судовий виклик слідчого до суду першої інстанції для участі у розгляді вказаного клопотання. Про оскаржуване рішення прокурору стало відомо 24.11.2022 з листа УСБУ у Львівській області № 62/6/1-4/22/14/159/1. Вважає, що строк на оскарження зазначеного рішення для прокурора почався 24.11.2022.
В обґрунтування апеляційних вимог, прокурор зазначає, що органами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 відноситься до числа підприємців, які користуються заступництвом співробітників ГУ ДПС у Львівській області та систематично сплачують останнім матеріальну винагороду.
Стверджує, що ОСОБА_7 причетний до організації виробництва і збуту фальсифікованої продукції, а також легалізації доходів, одержаних протиправним шляхом.
Зокрема вказує, що органом досудового розслідуванням встановлено, що гр. ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , з метою отримання економічної вигоди, шляхом копіювання фірмового знаку, концепції упаковки, способу обробки та інших характеристик харчової продукції, а також використовуючи умисне ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету, організували та контролюють протиправну діяльність з виготовлення фальсифікату оливкової олії відомих іноземних брендів Італії, Греції та Іспанії.
Апелянт зазначає, що на даний час в ході проведення досудового розслідування виникає необхідність встановити походження грошових коштів у іноземній валюті в ОСОБА_7 , на які оскаржуваною ухвалою не накладено арешт, та встановити чи були вони отримані останнім внаслідок вчинення злочинних дій.
Звертає увагу, що речі та предмети, у арешті яких відмовлено оскаржуваною ухвалою, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, зберегли на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, та містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вважає, що передача неарештованих предметів та речей призведе до їх втрати та знищення, унеможливить перевірити їх походження, а також забезпечить продовження здійснення протиправної діяльності фігурантами даного кримінального провадження.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 04 листопада 2022 року, то матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження, а відтак колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, а також можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що при постановленні оскарженої ухвали, слідчим суддею вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримано не було.
Так, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Однією з правових підстав накладення арешту на майно, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, є відповідність цього майна, критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Чинним кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
Як вбачається з постанови старшого слідчого Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_14 від 20.10.2022, зазначені у клопотанні слідчого предмети та документи виявлені та вилучені 19.10.2022 в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №420221400000000159 від 20.06.2022.
Аналізуючи доводи наведені в апеляційній скарзі прокурора, щодо наявності підстав для накладення арешту на все майно зазначене у клопотанні, яке є речовими доказами в цьому кримінальному провадженні, колегія суддів приходить до висновку, що такі є обґрунтованими і відповідають вимогам КПК України.
Так, згідно вимог ст.170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження і такий допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а саме є матеріальними об'єктами, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Апеляційний суд бере до уваги доводи прокурора, що наведені в клопотанні слідчого обставини та додані до нього матеріали підтверджують, що предмети, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні мають суттєве значення для кримінального провадження та для проведення подальших слідчих дій.
Перевіривши матеріали клопотання про накладення арешту на майно, колегія суддів вважає за необхідне накласти арешт на майно, зазначене у клопотанні, оскільки таке відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України та згідно постанови старшого слідчого Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_14 від 20.10.2022, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні№420221400000000159 від 20.06.2022.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року в справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Провівши системний аналіз наявних матеріалів провадження, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали провадження свідчать про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою запобігання знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Апеляційний суд вважає, що враховуючи правову підставу для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності та завдання кримінального провадження, наявні достатні підстави для задоволення клопотання слідчого про арешт майна в повному обсязі, оскільки таке є обґрунтованим, містить об'єктивні дані, які вказують на відповідність даного майна критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, окрім цього, у клопотанні конкретизовані підстави та мета накладення арешту.
На переконання апеляційного суду, слідчим в обсязі, необхідному на цій стадії провадження, доведено, що майно, яке підлягає арешту, може містити відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а ризики пошкодження майна, що підлягає арешту, є реальними.
Відтак, з огляду на правові підстави для арешту майна і достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, виходячи із обставин, викладених у клопотанні слідчого і встановлених в судовому засіданні, наслідків арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також те, що зазначене прокурором майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ, що встановлюється під час кримінального провадження, з врахуванням загальних засад кримінального судочинства та загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених ст. 132 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що в даному конкретному випадку, арешт майна відповідає потребам досудового розслідування і спрямований на встановлення фактичних обставин справи та сприятиме повному, всебічному, об'єктивному розслідуванню кримінального провадження.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість апеляційної скарги прокурора та необхідність скасування ухвали слідчого судді і постановлення, нової ухвали суду апеляційної інстанції, якою слід задоволити клопотання слідчого про арешт майна.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Поновити прокурору ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 04 листопада 2022 року про накладення арешту на майно.
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 04 листопада 2022 року про накладення арешту на майно - задоволити.
Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 04 листопада 2022 року про накладення арешту на майно - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_9 - задоволити.
Накласти арешт на все майно, зазначене у клопотанні слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_9 , за погодженням прокурора Львівської обласної прокуратури, із позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування на майно, яке було вилучене 19.10.2022 року в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон марки «Samsung» model SM-S 906 B/DS, IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , SN: НОМЕР_3 ;
- мобільний телефон марки «Samsung» model SM-S 908 B/DS, IMEI 1: НОМЕР_4 ; IMEI 2: НОМЕР_5 , SN: НОМЕР_6 ;
- ноутбук ASUS VivoBook S15; SN: 12MM6NOCV15344825D; зарядний пристрій;
- банківська картка OTPBANK НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_10 ;
- банківська картка PRIVATBANK НОМЕР_8 ;
- банківська картка ПриватБанк НОМЕР_9 ;
- банківська картка ПриватБанк НОМЕР_10 ;
- банківська картка ПриватБанк НОМЕР_11 ;
- банківська картка Monobank НОМЕР_12 ;
- банківська картка ПриватБанк НОМЕР_13 ;
- банківська картка OTPBANK НОМЕР_14 ;
- банківська картка ПриватБанк НОМЕР_15 ;
- банківська картка ПриватБанк НОМЕР_16 ;
- флешнакопичувач марки VERIGO 32;
- банківська картка, видана на ім'я ОСОБА_11 «ПриватБанк» НОМЕР_17 ;
- банківська картка IRON BANK, видана на ім'я ОСОБА_11 НОМЕР_18 ;
- флешнакопичувач E 630 968 FD 8;
- банківська картка, видана на ім'я ОСОБА_11 «Santader» НОМЕР_19 з листом банку «Santader»;
- банківська картка TASCOMBANK НОМЕР_20 ;
- банківська картка ПриватБанк НОМЕР_21 ;
- банківська картка КредоБанк НОМЕР_22 ;
- банківська картка Кредо Банк, видана на ім'я ОСОБА_12 НОМЕР_23 ;
- виписки з банків на 33 (тридцяти трьох аркушах);
- статут ТзОВ «ГРОС-ПРОФІТ2 на 17 аркушах;
- документи, що стосуються підприємницької діяльності на 55 аркушах;
- чорнові записи на 4 (чотирьох) аркушах;
- флешнакопичувач 8 GB 2009L;
- 4 купюри номіналом 20 євро;
- 1 купюра номіналом 10 євро;
- 1 купюра номіналом 50 євро;
- 1 купюра номіналом 50 польських злотих;
- 1 купюра номіналом 100 польських злотих;
- 1 купюра номіналом 200 польських злотих;
- 4 купюри номіналом 5 доларів США;
- 3 купюри номіналом 1 долар США;
- 2 купюри номіналом 10 доларів США;
- 1 купюра номіналом 50 доларів США;
- 22 купюри номіналом 100 доларів США;
- 1 купюра номіналом 10 турецьких лір;
- 1 купюра номіналом 20 турецьких лір;
- 1 купюра номіналом 50 турецьких лір.
Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_15