Дата документу 13.12.2022 Справа № 331/3045/21
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Є.У.№ 331/3045/21 Головуючий у 1 інстанції: Антоненко М.В.
№ 22-ц/807/1852/22 Суддя-доповідач: Крилова О.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2022 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Крилової О.В.
суддів: Кухаря С.В.
Полякова О.З.
секретар: Бєлова А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» та Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТЕР КЕШ» в особі адвоката Шкребтієнка Олександра Ігоровича на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Костишак Сергій Вікторович до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАЙМЕР», Товариства з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН», Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТЕР КЕШ» (попередня назва - «Еквіфін Україна»), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКЕ БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ» про визнання недійсними кредитних договорів,
ВСТАНОВИВ
У червні 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Костишак С.В. звернувся до суду із позовом до ТОВ «ФІНФОРС», ТОВ «ЗАЙМЕР», ТОВ «СС ЛОУН», ТОВ «МІСТЕР КЕШ» (попередня назва - «Еквіфін Україна»), третя особа: ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ» про визнання недійсними кредитних договорів.
В обґрунтування заяви зазначав, що ним на початку серпня 2020 року з телефонної розмови з представником ПАТ КБ «Приватбанк» стало відомо про зниження кредитного ліміту на його кредитній картці через погану кредитну історію, внаслідок низки прострочених заборгованостей у інших банківських установах. Оскільки Позивач заперечує отриману інформацію, на початку серпня 2020 року, за допомогою офіційного сайту він звернувся до ТОВ «Українське бюро кредитних історій» для отримання звіту щодо кредитної історії на своє ім'я, за результатами якого отримав інформацію щодо наявності прострочених заборгованостей за трьома кредитними договорами у різних фінансових установах, а саме в ТОВ «ЗАЙМЕР», ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА», ТОВ «СС ЛОУН».
Зазначає, що він не залишав будь-яких заявок на отримання кредитів, не створював особистий кабінет на електронному сервісі, не надавав своїх персональних даних ТОВ «ЗАЙМЕР», ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА», ТОВ «СС ЛОУН» та згоду на їх обробку, у тому числі на передачу бюро кредитних історій, не ставив свій підпис (у т.ч. електронний, на кредитному договорі чи будь-яких документах), не здійснював підтвердження будь-яких операцій з отримання кредиту у ТОВ «ЗАЙМЕР», ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА», ТОВ «СС ЛОУН» та не отримував будь-яких коштів від ТОВ «ЗАЙМЕР», ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА», ТОВ «СС ЛОУН».
По факту шахрайських дій невстановлених осіб, а саме оформлення кредитних договорів з ТОВ «ЗАЙМЕР», ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА», ТОВ «СС ЛОУН», за заявою Позивача розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020085020000089 від 06.08.2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та у кримінальному провадженні № 12020080020001429 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.
Право вимоги за кредитними договорами з ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» та ТОВ «СС ЛОУН», укладеними шахраями з використанням персональних даних Позивача, було відступлено ТОВ «ФІНФОРС». 09.09.2020 року між ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНФОРС» було укладено договір факторингу № 42987483-26, за яким ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФІНФОРС» право грошової вимоги за кредитним договором № 55422-А від 06.07.2020 року. Згідно звіту ТОВ «Українське бюро кредитних історій», ТОВ «СС ЛОУН» відступило ТОВ «ФІНФОРС» право грошової вимоги за кредитним договором № 947671-А від 06.07.2020 року.
До Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАЙМЕР», Товариства з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН», Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТЕР КЕШ» ним були направлені письмові звернення з вимогою визнати дані кредитні договори недійсними та анулювати заборгованість на які дані установи відповіли відмовою.
Також вважає, що у даному випадку він має відносини із фінансовими шахраями, які використали копії його паспорту та ідентифікаційного номеру, які 25.12.2019 року він надав при підписанні декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу. Крім цього, він є фізичною особою підприємцем, має рахунок в Приватбанку, при здійсненні підприємницької діяльності він укладає договори з різними контрагентами, у яких також зазначає свої персональні дані.
Посилаючись на вищезазначене просив суд, визнати недійсними кредитні договори: № 134063 від 06.07.2020 року який укладений між ТОВ «ЗАЙМЕР» (код ЄДРПОУ 42146903) та ОСОБА_2 ; кредитний договір № 947671-А від 06.07.2020 року, який укладений між ТОВ «СС ЛОУН» (код ЄДРПОУ 40071779) та ОСОБА_2 ; кредитний договір № 55422-А від 06.07.2020 року, який укладений між ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42987483) та ОСОБА_2 . Стягнути пропорційно з Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАЙМЕР», Товариство з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН», Товариство з обмеженою відповідальністю «МІСТЕР КЕШ» судовий збір.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2022 року позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсним кредитний договір № 134063 від 06.07.2020 року., який укладений між ТОВ «ЗАЙМЕР» (код ЄДРПОУ 42146903) та ОСОБА_2 .
Визнано недійсним кредитний договір № 947671-А від 06.07.2020 року, який укладений між ТОВ «СС ЛОУН» (код ЄДРПОУ 40071779) та ОСОБА_2 .
Визнано недійсними кредитний договір № 55422-А від 06.07.2020 року, який укладений між ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42987483) та ОСОБА_2 .
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАЙМЕР» (ЄДРПОУ: 42146903), Товариства з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» (ЄДРПОУ:40071779), Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТЕР КЕШ» (ЄДРПОУ: 42987483), Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» (ЄДРПОУ:41717584) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок з кожного.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «МІСТЕР КЕШ» в особі адвоката Шкребтієнка О.І. подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на безпідставність висновків суду, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року № 186/1743/15-ц, також зазначено, що у разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Рішення суду першої інстанції оскаржено в частині задоволення позовних вимог щодо визнання недійсними кредитного договору № 947671-А від 06.07.2020 року, укладеного між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_2 та кредитного договору № 55422-А від 06.07.2020 року, укладеного між ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» та ОСОБА_2 , а також в частині стягнення з ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» судового збору.
В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржено, тому апеляційним судом не переглядається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що На початку серпня 2020 року ОСОБА_1 з телефонної розмови з представником ПАТ КБ «Приватбанк» стало відомо про зниження кредитного ліміту на його кредитній картці через погану кредитну історію, внаслідок низки прострочених заборгованостей у інших банківських установах. Оскільки Позивач заперечує отриману інформацію, на початку серпня 2020 року, за допомогою офіційного сайту він звернувся до ТОВ «Українське бюро кредитних історій» для отримання звіту щодо кредитної історії на своє ім'я, за результатами якого отримав інформацію щодо наявності прострочених заборгованостей за трьома кредитними договорами у різних фінансових установах, а саме в ТОВ «ЗАЙМЕР», ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА», ТОВ «СС ЛОУН».
Позивач не залишав будь-яких заявок на отримання кредитів, не створював особистий кабінет на електронному сервісі, не надавав своїх персональних даних ТОВ «ЗАЙМЕР», ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА», ТОВ «СС ЛОУН» та згоду на їх обробку, у тому числі на передачу бюро кредитних історій, не ставив свій підпис (у т.ч. електронний, на кредитному договорі чи будь-яких документах), не здійснював підтвердження будь-яких операцій з отримання кредиту у ТОВ «ЗАЙМЕР», ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА», ТОВ «СС ЛОУН» та не отримував будь-яких коштів від ТОВ «ЗАЙМЕР», ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА», ТОВ «СС ЛОУН».
Відповідно до звіту ТОВ «УБКІ» від 10.05.2021, кредитна історія на ім'я ОСОБА_2 містить інформацію щодо укладених від імені ОСОБА_2 кредитних договорів, а також інформацію про розмір невиконаних зобов'язань, а саме:
- кредитний договір № 134063 від 06.07.2020 року укладений з ТОВ «Замер» (код ЄДРПОУ 42146903) сума кредиту 1000 грн., розмір заборгованості 1200 грн.00коп.
- кредитний договір № 947671-А від 06.07.2020 року. укладений з ТОВ «СС Лоун» (код ЄДРПОУ 40071779) сума кредиту 4000 грн, розмір заборгованості 6140 грн. 00 коп.
- кредитний договір №55422-А від 06.07.2020 року укладений з ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42987483) сума кредиту 4000 грн., розмір заборгованості 6140 грн.00 коп. (т.1 а.с.15-20).
По факту шахрайських дій невстановлених осіб, а саме оформлення кредитних договорів з ТОВ «ЗАЙМЕР», ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА», ТОВ «СС ЛОУН», за заявою Позивача розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020085020000089 від 06.08.2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та у кримінальному провадженні № 12020080020001429 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України. Досудове розслідування за відкритим кримінальним провадженням триває (т.1 а.с.21-22).
Право вимоги за кредитними договорами з ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» та ТОВ «СС ЛОУН», укладеними шахраями з використанням персональних даних Позивача, було відступлено ТОВ «ФІНФОРС». 09.09.2020 року між ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНФОРС» було укладено договір факторингу № 42987483-26, за яким ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФІНФОРС» право грошової вимоги за кредитним договором № 55422-А від 06.07.2020 року (т.2 а.с.4-21).
Відповідно до звіту ТОВ «УБКІ», ТОВ «СС ЛОУН» відступило ТОВ «ФІНФОРС» право грошової вимоги за кредитним договором № 947671-А від 06.07.2020 року (т.1 а.с.16).
Приписами статті 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, який є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Позивачем при зверненні до суду обрано такий спосіб захисту, як визнання правочину недійсним. Цей спосіб захисту прямо передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ч. 2 ст. 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із положень п. 34 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», за яким належною перевіркою клієнта вважається здійснення суб'єктом первинного фінансового моніторингу заходів, що включають ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника). Суб'єктами первинного фінансового моніторингу є: банки, страховики (перестраховики) брокери, кредитні спілки, ломбарди, та інші фінансові установи.
Суд правильно вважав, що належної ідентифікації клієнта не було проведено, із чого слідує, що волі позивача на укладення оспорюваних кредитних договорів не було, обставини у справі вказують на те, що невстановлена особа, використавши персональні дані, шахрайським шляхом оформила кредитні договори, здійснивши дії, спрямовані на настання юридичних прав та обов'язків.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).
Крім цього, в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року справа № 524/5556/19 зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правова позиція яка міститься і у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020 року: - у статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію», зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Таким чином, кредитний договір укладений шахраями використовуючи персональні дані Позивача не можна вважати не укладеним.
Крім цього, у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, позивач обрав вірний спосіб захисту своїх порушених прав, що не суперечать правовій позиції постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц:, вибраний установлений законом спосіб захисту є ефективним захистом прав та інтересів позивача.
Документи, які додані до позовної заяви містять достатньо доказів того, що укладення правочину відбувалося поза волею позивача, кредитний договір був укладений фінансовими шахраями, використовуючи персональні дані позивача для підробки кредитного договору. Крім цього, Відповідачі не спростовують той факт, що проводилась верифікація платіжної картки особи на яку в подальшому були перераховані кредитні кошти, але не вказують дані цієї особи та не надають жодного доказу, що власником цієї платіжної картки є позивач.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано виходив з того, що позивачем надано переконливі докази на підтвердження існування обставин, які у відповідності до положень ст. 203, 215 ЦК України становлять сумнів у правомірності укладеного між сторонами договору.
Судом правильно встановлено, що роздруківка, надана ТОВ «МІСТЕР КЕШ», яка містить послідовність дій особи при отриманні кредиту використовуючи персональні дані позивача, на сторінці «Верифікація Карти» містить ім'я та по батькові - ОСОБА_3 . Наступні сторінки «Новая заявка» та « ОСОБА_4 » містить ім'я та по батькові - ОСОБА_5 , що є підтвердженням того, що власником картки є особа з ім'ям та по батькові - ОСОБА_3 . Верифікація та ідентифікація особи яка отримала грошові кошти на карту Відповідачем ТОВ «МІСТЕР КЕШ» не проводились.
Картка одержувача коштів НОМЕР_2 , яка згідно з довідкою ТОВ «Платежі онлайн» вих. № 234/08 від 27.08.2020 року є карткою АБ «Укргазбанк» (т.1 а.с.28), у якому Позивач, не відкривав/закривав рахунки, що підтверджується довідкою АБ «Укргазбанк» від 14.09.2020 року (т.1 а.с.33).
Доводи апелянтів щодо належного проведення верифікації клієнта є необґрунтованими з огляду на те, що прізвище клієнта у наданих суду роздруківках з оформлення кредитів зазначено неправильно, а саме « ОСОБА_6 » замість правильного « ОСОБА_7 ». Безпідставними є також посилання апелянтів щодо використання при оформленні вказаних кредитів номера телефону НОМЕР_3 . Зазначене спростовується матеріалами справи, а саме інформацією, наданою у листі ТОВ «СС ЛОУН» вих. № 14/097 від 14.09.2020 (т.1 а.с.46-47), відповідно до якої номер, який використовувався при отриманні кредиту був НОМЕР_4 , який згідно з відповіддю з листа ПРАТ «ВФ Україна» GD-21-02920 від 18.03.2021 року обслуговувався на контрактній основі (т.1 а.с.32). Позивач з ПРАТ «ВФ Україна» контракт не підписував.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду справи у суді першої інстанції та містять посилання на обставини, яким була надана належна оцінка під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Тож, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з наявних у матеріалах справи доказів, наданих позивачем у відповідності із процесуальним законом, і керувався принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства.
Наведені вище обставини свідчать про те, що суд першої інстанції, мотивуючи своє рішення, вірно проаналізував норми закону та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» та Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТЕР КЕШ» в залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2022 року у цій справі в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 22 грудня 2022 р.
Головуючий О.В. Крилова
Судді: С.В. Кухар
О.З. Поляков