Дата документу 21.12.2022 Справа № 336/5382/22
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 336/5382/22Головуючий у 1-й інстанції Петренко Л.В.
Пр. № 22-ц/807/2227/22Суддя-доповідач Гончар М.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2022 року про повернення заяви позивачеві у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом (а.с. 1-8), в якому просив: - поновити його з дня звільнення з 17.05.2022 року на роботі двірника в ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ» та допустити негайне виконання рішення суду в цій частині; - стягнути з відповідача на свою користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за проміжок часу з 17.05.2022 року по 16.10.2022 року 28500,00 грн., а також з 17.10.2022 року по день прийняття судом рішення про поновлення на роботі, виходячи із заробітку 5700,00 грн. за календарний місяць та допустити негайне виконання рішення суду про стягнення заробітку за один місяць.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Петренко Л.В. (а.с. 14).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2022 року (а.с. 25-27) позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у цій справі визнано неподаною та повернуто останньому.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 28-34) просив ухвалу суду першої інстанції у цій справі скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у цій справі із забороною повторно повертати позовну заяву.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 36).
Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 24 листопада 2022 року (а.с. 39), дану справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ч. 2 ЦПК України (а.с. 40).
Оскільки, в силу вимог ст. 369 ч. 2 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В силу вимог ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу апеляційному суду відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу сторони позивача у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом.
Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Відводів у цій справи не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цієї справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у цій справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, визнаючи неподаною та повертаючи вищезазначену позову заяву позивачеві у цій справі, керувався ст.ст. 185, 258-261, 272, 353, 354, 355 ЦПК України та виходив із такого.
17 жовтня 2022 року через електронний суд надійшли матеріали цивільної справи, відповідно до яких представник позивача - адвокат Железняк В.К. звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про поновлення на роботі, в якій представник позивача просить поновити ОСОБА_1 з дня звільнення, з 17.05.2022 року, на роботі двірника в ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ», стягнути з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за проміжок з 17.05.2022 року до 16.10.2022 року в розмірі 28500,00 грн., а також з 17.10.2022 року по день прийняття судом рішення про поновлення на роботі, виходячи із заробітку 5700,00 грн. за календарний місяць.
Крім того, до позовної заяви додано клопотання про витребування доказів в поряду ст. 84 ЦПК України, відповідно до якого представник позивача адвокат Железняк В.К. просить витребувати у ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ» в оригіналах та завірених копіях такі документи: - наказ про прийняття ОСОБА_1 на роботу двірником в ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ», виданий в червні 2021 року; - наказ про звільнення з роботи двірника в ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ», виданий в травні 2022 року; - довідку про суми, нараховані та виплачені ОСОБА_1 при звільненні; - довідку про середній денний заробіток за березень-квітень 2022 року, оскільки представник позивача не може самостійно отримати у ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ» вказані докази.
19 жовтня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 у цій справі залишено без руху та надано п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі (а.с. 15-18).
Згідно з відміткою на поштовому повідомленні, яке повернулось на адресу суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 отримав надіслану копію ухвали від 19 жовтня 2022 року про залишення позовної заяви без руху 29.10.2022 року (а.с. 20). Станом на 14 листопада 2022 року позивач не усунув вказані судом недоліки, не зважаючи на наявність достатнього часу після отримання її копії.
Крім того, вказану ухвалу представник позивача адвокат Железняк В.К. отримав 26 жовтня 2022 року (а.с. 21).
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язанні виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
26 жовтня 2022 року на електрону адресу суду від представника позивача адвоката Железняка В.К. надійшло клопотання/заява (а.с. 22-23), проте недоліки, зазначені ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху не усунені. З клопотанням про продовження строків для усунення недоліків позивач та його представник не зверталися.
В ухвалі від 19 жовтня 2022 року було зокрема вказано, що відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Крім того, ч. 2 ст. 84 ЦПК України передбачено, що у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Враховуючи, вимоги процесуального законодавства позивач зобов'язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.
Так, в ухвалі суду від 19 жовтня 2022 року, судом першої інстанції зазначено, що у позовній заяві не наведені наявні обставин, які унеможливлюють своєчасне подання доказів разом з поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 83 ЦПК України), а також позивачем та його представником це обґрунтовано неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежать від них.
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що представником позивача адвокатом Железняком В.К. у клопотанні/заяві від 26.10.2022 року не зазначені об'єктивні обставини, які унеможливлюють ним самостійно витребувати у відповідача - ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ» письмові докази, які зазначені у клопотанні про витребування доказів та не додані до позовної заяви, як це передбачено законом, також не зазначено щодо вжиття ним або позивачем самостійних заходів для отримання цих доказів, та докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Судом першої інстанції зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України). Так саме на сторін покладено обов'язок цікавитись та слідкувати станом розгляду справи, а також дотримуватись процесуальних строків здійснення тих, чи інших процесуальних дій.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу; сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заяви до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства позивач зобов'язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.
Оскільки в установлений строк позивачем та його представником зазначені в ухвалі недоліки не усунені, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовну заяву слід вважати неподаною і повернути позивачу.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції у цій справі погодитись не можна з таких підстав.
Вимогам законності та обґрунтованості вищевказана ухвала суду першої інстанції у цій справі не відповідає.
За приписами ч. ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Проте, апеляційним судом встановлено, що ухвалою суду першої інстанції від 19 жовтня 2022 року (а.с. 15-18) вищезазначену позовну заяву позивача у цій справі було безпідставно залишено без руху, оскільки вона начебто не відповідала вимогам ст. ст. 175 та 177 ЦПК України, з підстав того, що у клопотанні про витребування доказів, яке було додатком до позовної заяви позивача у цій справі (а.с.6), не зазначені об'єктивні обставини, які унеможливлюють позивача самостійно витребувати у відповідача - ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ» письмові докази, які зазначені у клопотанні про витребування доказів (а.с. 6-7) та не додані до позовної заяви, як це передбачено законом, також не зазначено щодо вжиття ним або позивачем самостійних заходів для отримання цих доказів, та докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, та, відповідно, безпідставно повернуто позивачеві останню з підстав її невиконання у цій частині у встановлений судом строк.
Оскільки, в силу вимог ст. 175 ч. 1 ЦПК України: - позовна заява повинна містити лише виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5), та - перелік …доказів, що додаються до позовної заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) (п. 8).
В силу вимог ст. 20 ч. 1 ЦПК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Позивач у цій справі у своєму позові через свого представника зазначив та позовної заяви додав усі докази, які вважав за необхідне зазначити та додати.
Відсутність чи брак доказів може за певних обставин бути підставою для відмови в задоволенні позову, проте не може бути підставою для залишення з цих підстав без руху позовної заяви позивача та, відповідно, у подальшому не може бути підставою для визнання неподаною та повернення позовної заяви.
Суд першої інстанції на стадій вирішення питання про відкриття провадження у справі не вправі:
- вимагати від позивача надавати докази, які він вважає лише зазначити, а надавати суду вважає недоцільним чи надати не може,
- вдаватись до оцінки доказів позивача про їх обґрунтованість чи необґрунтованість, достатність чи недостатність, останнє можливо лише в порядку ст. 89 ЦПК України (оцінка доказів), оскільки остання може бути надана судом першої інстанції лише за результатами розгляду справи по суті,
- однак, позбавлений права відмовити у задоволенні вищезазначеного клопотання сторони позивача про витребування доказів в порядку ст. 84 ЦПК України за результатами розгляду останнього з дотриманням вимог, передбачених ЦПК України.
Оскільки, наявність чи відсутність у додатках до позовної заяви певних доказів не може впливати та не впливає на вирішення судом першої інстанції питання про відкриття провадження у справі.
Разом із тим, поза межами компетенції апеляційного суду, передбаченої ЦПК України, знаходяться вимоги апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 щодо направлення справи до суду першої інстанції саме для вирішення питання про відкриття провадження у цій справі та ще й з забороною повторно повертати позовну заяву.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 лише частково ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та наявних у цій справі доказах.
Допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали, що перешкоджає подальшому розгляду цієї справи, та в силу вимог ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду (вирішення процесуального питання) до суду першої інстанції.
Крім того, встановлено, що позивач ОСОБА_1 в силу вимог закону був звільнений від сплати судового збору при подачі вищезазначеної апеляційної скарги.
Якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного із розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції у подальшому за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 12, 141, 367, 369, 371-372, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2022 року у цій справі скасувати.
Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови апеляційним судом складений 21.12.2022 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.