Справа № 308/7359/21
Закарпатський апеляційний суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., перевіривши апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2022 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Згідно з постановою, 21 квітня 2021 року, о 02 год 45 хв, у м. Ужгород по вул. Підгірній, 25, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Soveast Lioncel», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився на місці зупинки.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність постанови, порушує питання про її скасування та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційна скарга підлягає поверненню ОСОБА_1 з таких підстав.
Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів із дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений із поважних причин(хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо), і лише на підставі клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Апеляційний суд виходить із того, що про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, які виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Вищевказана норма - ч. 2 ст. 294 КУпАП, забезпечує, за аналогією із правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права, а також свідчить про те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення.
Апеляційним судом не встановлено поважних причин, через які ОСОБА_1 не подав апеляційну скаргу у передбачений ч. 2 ст. 294 КУпАП строк (до 12.07.2021 включно).
Як убачається з матеріалів справи оскаржувана постанова ухвалена 30.06.2021, за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Матеріалами справи підтверджено, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав 06.07.2021, про що свідчить відмітка на форзаці останньої сторінки матеріалів справи. Враховуючи вищевказані норми, строк на апеляційне оскарження закінчився 12.07.2021.
Як убачається зі змісту поданої особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 апеляційної скарги, така подана до суду першої інстанції 16.07.2021, що у свою чергу свідчить про пропущення ОСОБА_1 передбаченого ч. 2 ст. 294 КУпАП десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду від 30.06.2021.
Крім того, зі змісту апеляційної скарги та доданих до неї документів убачається, що ОСОБА_1 не порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаного судового рішення, вважаючи такий не пропущеним, що у свою чергу, з огляду на вищенаведені норми та обставини, не відповідає дійсності, оскільки зміст ч. 2 ст. 294 КУпАП свідчить про те, що відлік строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення починається саме з моменту винесення судом рішення, а не з моменту отримання особою його копії чи ознайомлення із матеріалами справи.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження і не посилається на жодну з поважних причин, через яку було пропущено строк на апеляційне оскарження судового рішення від 30.06.2021.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ст. 294 КУпАП повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено.
При цьому, береться до уваги і те, що незнання положень законодавства в частині вирішення питань щодо пропуску строку на апеляційне оскарження не може бути визнано поважною причиною для поновлення пропущеного строку.
Поряд із тим, апеляційний суд враховує і те, що суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, повинна миритися з процесуальними наслідками свого рішення.
Вищенаведені норми та обставини, у своїй сукупності, свідчать про необхідність повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 як особі, що її подала, оскільки останній пропустив строк на апеляційне оскарження і не клопоче про його поновлення.
Приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги береться до уваги те, що саме неухильне дотримання вимог КУпАП є гарантією права на справедливий судовий розгляд, гарантією права на доступ до суду; що суд, за відсутності клопотань не вправі поновлювати пропущений апелянтами строк на апеляційне оскарження, витребовувати будь-які докази, тощо; що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення, у тому числі й без заявлення клопотання про поновлення строку, порушує принцип юридичної визначеності, який не дозволяє ставити під сумнів остаточні судові рішення без переконливих підстав у суспільних інтересах.
Разом із тим, вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу, подану особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне правопорушення повернути ОСОБА_1 , як особі, що її подала, разом із усіма доданими до неї матеріалами, а також надіслати йому копію постанови.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Іван СТАН