Справа № 303/6923/22
Закарпатський апеляційний суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке подав ОСОБА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 листопада 2022 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Згідно з постановою, 03.10.2022, о 21 годині 13 хвилин, у м. Мукачево, по вул. Духновича, неподалік буд. 150, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2109», н. з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимогу п. 2. 9 «а» ПДР України.
Не погоджуючись з указаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність постанови, порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення задоволенню не підлягає з таких підстав.
Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів із дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений через поважні причини. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Вищевказана норма - ч. 2 ст. 294 КУпАП, забезпечує, за аналогією із правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права, а також свідчить про те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення.
Апеляційний суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, якщо його пропущено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо).
Апеляційний суд виходить із того, що про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, які виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
З матеріалів справи убачається, що оскаржувана постанова ухвалена 22 листопада 2022 року, що свідчить про те, що останнім днем строку на її апеляційне оскарження є 02 грудня 2022 року включно.
З матеріалів справи також убачається, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції 13.12.2022, тобто з пропуском передбаченого ч. 2 ст. 294 КУпАП десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду від 22.11.2022.
Апеляційним судом не встановлено поважних причин, через які ОСОБА_1 не подав апеляційну скаргу у передбачений ч. 2 ст. 294 КУпАП строк (до 02.12.2022 включно).
Між тим, з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 було відомо, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 293855, а також те, що справа про адміністративне правопорушення розглядатиметься Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області. Однак, без поважних причин, до суду він не з'явився.
Разом з тим, апеляційний суд враховує і те, що в матеріалах справи міститься супровідний лист Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.11.2022 про направлення копії оскаржуваної постанови на адресу ОСОБА_1 (а. с.17). Проте, відомості про отримання ним копії оскаржуваної постанови відсутні. Водночас, апеляційний суд враховує те, що із заяви ОСОБА_1 від 30.11.2022 убачається, що останній просить надати матеріали справи для ознайомлення, відтак розпискою ОСОБА_1 підтверджується, що зі змістом оскаржуваної постанови він ознайомився 30.11.2022.
Судом не встановлено поважних причин, через які ОСОБА_1 не подав апеляційну скаргу у передбачений ч. 2 ст. 294 КУпАП строк. Більш того, жодних відомостей про те, що від моменту отримання оскаржуваної постанови, тобто від 30 грудня 2022 року і до закінчення десятиденного терміну з дня ухвалення постанови, існували об'єктивні причини, які перешкодили ОСОБА_1 подати до суду апеляційну скаргу.
Водночас, судом першої інстанції в повній мірі було забезпечено реалізацію права ОСОБА_1 на захист, оскільки йому було відомо про наявність щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, скерування процесуального документу до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, а також про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, при цьому надано достатньо часу (від дати складання протоколу 03.10.2022, і до дати розгляду цієї справи по суті 22.11.2022), для надання обґрунтованих пояснень та заперечень на вказаний протокол про адміністративне правопорушення.
Однак, своїм правом на захист ОСОБА_1 скористався на власний розсуд, без поважних причин не оскаржив в установлений законом строк постанову суду про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що наведені апелянтом обставини не перешкоджали реалізації права ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції у передбачений ст. 294 КУпАП строк.
Існування інших обставин, які би свідчили про поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження, апеляційним судом не встановлено, на такі сторона захисту не посилається у клопотанні про поновлення пропущеного строку.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому, можливість поновлення строку на апеляційне оскарження закон пов'язує з тим, чи обставини, внаслідок яких скаргу подано несвоєчасно, залежали від волі ініціатора перегляду і чи пов'язані вони з дійсно істотними перешкодами/ труднощами, що унеможливили або ускладнили своєчасне звернення до суду.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, початком строку на апеляційне оскарження постанови Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.11.2022 є день її проголошення, а не отримання її копії, і будь-яких підстав вважати, що такий строк ОСОБА_1 пропущено через поважні причин немає.
Той факт, що ОСОБА_1 не з'явившись без поважних причин на розгляд справи, призначений на 22.11.2022, не виявив бажання довідатись про прийняте судове рішення за наслідками розгляду справи, а очікував на отримання копії судового рішення, не може бути враховано у цьому випадку, як наявність поважної причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Існування інших обставин, які би свідчили про поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку апеляційного оскарження, апеляційним судом не встановлено, на такі сторона захисту не посилається у клопотанні про поновлення пропущеного строку.
На будь-які інші обставини (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо) у підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не вказується.
При цьому, апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України». Так, у пункті 41 цього рішення Європейський суд зазначив, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд у порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ст. 294 КУпАП повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено.
Враховуючи те, що у клопотанні не наведено жодних переконливих доказів та мотивів про поважність причин, які позбавили ОСОБА_1 можливості оскаржити постанову судді в межах передбаченого законом строку, апеляційний суд доходить висновку, що апелянтом не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення від 22.11.2022, у зв'язку з чим, відсутні підстави для поновлення пропущеного строку.
Тому, апеляційна скарга, подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, підлягає поверненню ОСОБА_1 як особі, що її подала.
Приймаючи рішення про необхідність відмови ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд також бере до уваги: положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань не вправі витребовувати будь-які докази; що апелянтом не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення й не надано таких доказів, які би підтверджували поважність причин його пропуску; що пропущений строк є значним; що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.
Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Подане ОСОБА_1 клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - залишити без задоволення та відмовити у поновленні пропущеного строку.
Апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 листопада 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - повернути ОСОБА_1 , як особі, що її подала, разом із доданими до неї матеріалами, а також надіслати йому копію постанови.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Іван СТАН