Справа № 308/12869/22
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 грудня 2022 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Собослой Г.Г.,
суддів: Кожух О.А., Кондор Р.Ю..
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргоюАкціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду у справі № 308/12869/22 (Головуючий: Фазикош О.В.) -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2022 року АТ КБ «Приват Банк» звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, у якому просив стягнути з відповідача у свою користь заборгованість у розмірі 6211,98 грн. за кредитним договором № б/н від 29.12.2010 року який було укладено між АТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 .
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 18 жовтня 2022 року позовну заяву АТ КБ «Приват Банк», що подана представником - Балагурак Веронікою Василівною, до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця визнано неподаною і повернуто позивачеві.
Не погоджуючись з даною ухвалою АТ КБ «Приват Банк» в особі адвоката Хрущ О.В. подала апеляційну скаргу в якій ставиться питання про скасування ухвали як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, так як у суду першої інстанції не було правових підстав для залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви. У позовній заяві чітко зазначено зміст позовних вимог, і разом з позовною заявою, окрім розрахунку, були надані усі необхідні докази по справі, у тому числі первинний документ - виписка і суд мав можливість належним чином дослідити та оцінити зазначені докази у сукупності на наступних етапах судового засідання. Чинне законодавство не передбачає такої підстави, як невідповідність документів вимогам ДСТУ 4163-2020 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи, для залишення позовної заяви без руху та подальшого повернення її позивачеві. Разом із цим, питання оцінки обґрунтованості позову вирішується судом на наступних етапах судового розгляду, та у разі висновку суду про його необґрунтованість, він може бути залишений без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Встановлено, що АТ КБ «Приват Банк» звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 03 жовтня 2022 року поовну заяву АТ КБ «Приват Банк» залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, протягом трьох днів з дня вручення копії ухвали.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху, вказано на те, що на підтвердження вказаних в позовній заяві обставин щодо підтвердження підписання Заяви б/н 29.12.2010 року, утворення заборгованості та підстав звернення із даним позовом до спадкоємця - ОСОБА_1 , позивач подає докази, а саме копії документів. Однак зі змісту вказаних доказів вбачається що вони на завірені належним чином. В даному випадку копії документів містять лише підпис, без зазначення особи (посади) якою здійснювалося завірення копій документів. Окрім того, щодо наявних у справі розрахунків заборгованості, витягу із тарифів банку, вбачається що так, само вони містять лише підпис без зазначення посадової, прізвища особи якою такі підписані. При цьому розрахунки заборгованості додані до позовної заяви подані у нечитабельному виді. Позивачу вказано на необхідність, надати до суду, копії усіх наявних в нього доказів, копії документів завірених належним чином та належної якості.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 18 жовтня 2022 року позовну заяву АТ КБ «Приват Банк», що подана представником - Балагурак Веронікою Василівною, до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця визнано неподаною і повернуто позивачеві, з тих підстав, що недоліки на які вказано в ухвалі по залишення подання без руху позивачем не усунуті, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.
Статтями 55 і 124 Конституції України гарантоване право особи на звернення до суду за захистом своїх прав. Вказане положення закріплено також у ст.4 ЦПК України.
Вимоги щодо форми і змісту позовної заяви містить стаття 175 ЦПК України, згідно з якою у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Зокрема відповідно до ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Отже, положення ст. 175 ЦПК України не покладають на позивача обов'язку надавати докази саме підтвердження факту порушення прав позивача з боку відповідача, а зобов'язує позивача лише надати виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини.
За приписами ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").
За змістом ст.ст.13, 175 ЦПК України позивач (заявник) на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини.
Відповідно до ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
З наведеного вбачається, що питання оцінки обґрунтованості позову вирішується судом на наступних етапах судового розгляду, та, у разі висновку суду про його необґрунтованість, він може бути залишений без задоволення.
Також колегія суддів виходить з того, що визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 189, п.п. 5, 7, 10 ч. 1 ст. 197 ЦПК України можливо на стадії підготовчого провадження. Оцінка законності та обґрунтованості позовних вимог позивача має бути надана судом під час розгляду справи по суті.
Отже, залишення позовної заяви без руху, зокрема через не надання чи не засвідчення частини копій документів, їх нечитабельність і т.д. є безпідставним та призвело до передчасного та помилкового висновку про повернення позовної заяви позивачу.
З врахуванням наведеного, ухвала суду першої інстанції, як така що перешкоджає подальшому провадженню у справі підлягає скасуванню і з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 367,368, 379, 381-384 ЦПК України судова колегія,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» задовольнити.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 18 жовтня 2022 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено - 21 грудня 2022 року.
Головуючий
Судді: