Справа № 127/8396/22
Провадження № 22-ц/801/2152/2022
Категорія: 36
Головуючий у суді 1-ї інстанції Жмудь О. О.
Доповідач:Войтко Ю. Б.
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2022 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю. Б.,
суддів Стадника І. М., Матківської М. В.,
з участю секретаря судового засідання: Безрученко Н. Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 апеляційну скаргу Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 15 червня 2022 року, постановлену під головуванням судді Жмудя О. О.,
у справі № 127/8396/22 за заявою Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за спожиті послуги централізованого теплопостачання,
встановив:
Згідно із судовим наказом Вінницького міського суду Вінницької області у справі № 127/8396/22 від 04.05.2022 з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» (далі - КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго») солідарно стягнуто заборгованість за спожиті послуги з централізованого теплопостачання за період з 01.02.2019 по 31.10.2021 з урахуванням 3% річних, в загальній сумі 20 247,61 гривень.
14.06.2022 до суду із заявою про скасування вищезазначеного судового наказу звернувся ОСОБА_1 , яку мотивував тим, що не визнає суму заборгованості, надану КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» в оборотній відомості, оскільки за надані послуги централізованого опалення повністю сплачено, навіть з передплатою.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15 червня 2022 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу виданого за заявою КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за спожиті послуги централізованого теплопостачання - задоволено.
Скасовано судовий наказ, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області № 127/8396/22 від 04.05.2022 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання за період з 01.02.2019 по 31.10.2021 з урахуванням 3% річних, в загальній сумі 20 247,61 грн, а також судового збору по 82,70 грн з кожного.
Стягнуто з КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» судовий збір у сумі 124 грн 05 коп. на користь ОСОБА_1 .
Роз'яснено КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго», що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду в частині стягнення із заявника судових витрат КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати в частині стягнення із КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» судового збору у сумі 124 грн 05 коп. на користь ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким виключити із резолютивної частини ухвали абзац третій про стягнення із КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» судового збору у сумі 124 грн 05 коп. на користь ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга мотивована тим, що у справі наказного провадження спір між стягувачем і боржником суд не вирішує, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні. На думку скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення із КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» судового збору у сумі 124 грн 05 коп. на користь ОСОБА_1 , не врахувавши при цьому норми частини другої статті 164 ЦПК України та не зазначивши у мотивувальній частині ухвали мотивів, з яких суд дійшов такого висновку.
Боржник ОСОБА_1 своїм правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Також не звертався до суду з клопотанням про продовження строку для подання відзиву на апеляційну скаргу. А згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
Представник заявника КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вимоги апеляційної скарги підтримує, просить її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно з вимогами частини другої статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
З матеріалів справи встановлено, що 14.06.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив скасувати судовий наказ у справі № 127/8396/22 від 04.05.2022 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання за період з 01.02.2019 по 31.10.2021 з урахуванням 3% річних, в загальній сумі 20 247,61 гривень.
Свою заяву ОСОБА_1 мотивував тим, що не визнає суму заборгованості, надану КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» в оборотній відомості, оскільки за надані послуги централізованого опалення повністю сплачено, що підтверджується наявними квитанціями про оплату.
Як встановив суд першої інстанції, 04.05.2022 Вінницьким міським судом Вінницької області було видано судовий наказ у справі № 127/8396/22 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання за період з 01.02.2019 по 31.10.2021 з урахуванням 3% річних, в загальній сумі 20 247,61 гривень. Вирішено питання судових витрат.
Копію судового наказу ОСОБА_1 отримав 01.06.2022, про що свідчить поштове повідомлення.
Відповідно до частини другої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування.
Як зазначив суд першої інстанції, згідно із частиною третьою статті 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції в частині того, що наявність заяви про скасування судового наказу свідчить про незгоду боржника з цим наказом, а отже, про наявність спору, а відтак справа може бути розглянута в позовному провадженні.
Також судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 судового збору.
Так, при апеляційному розгляді представник заявника зазначив про те, що відповідно до частини другої статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви. Тобто, чинним процесуальним законодавством передбачено, що відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника шляхом зарахування його до судового збору, сплаченого у разі пред'явлення ним позову до боржника.
За положеннями ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частини 1 статті 133 ЦПК України).
ЦПК України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на заявника, за судовим наказом, покладався би обов'язок відшкодування боржнику судового збору.
Разом з тим, судова колегія вважає, що понесення боржником витрат на заперечення проти судового наказу є складовою судового захисту.
Відмова у стягненні таких витрат, обумовлених виключно зверненням кредитора до суду, суперечитиме встановленому у статті 19 ЦПК України принципу верховенства права, фактично позбавляє боржника можливості компенсувати такі витрати.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є змагальність сторін.
Судова колегія враховує також ту обставину, що регулювання судових витрат належить до розділу І «Загальні положення» ЦПК, а тому поширюється на всі категорії цивільних справ, у тому числі на наказне провадження.
Таким чином, законодавство необхідно тлумачити системно, а отже, є підстави вважати, що компенсація судових витрат у наказному провадженні не суперечить закону.
Виходячи з цього можна зробити висновок про те, що в наказному провадженні витрати на сплату судового збору повинні стягуватися з боржника або кредитора в залежності від наслідків розгляду справи.
Відтак оскаржувана ухвала у частині стягнення судових витрат з заявника скасуванню не підлягає, а висновки суду першої інстанції під час вирішення зазначеного питання відповідають вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 15 червня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Б. Войтко
Судді: І. М. Стадник
М. В. Матківська