Справа № 401/2421/22 ;
2/401/1725/22
ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" грудня 2022 р. Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі : головуючого - судді Гармаш Т.І., при секретарі - Липко О.А, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,-
ВСТАНОВИВ:
05.10.2022 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 розміру заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, мотивуючи свій позов тим, що відповідач ухиляється від покладеного на неї обов'язку утримувати свого сина.
Позивач в судове засідання не з'явилсь надала заяву про розгляд справи без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена, у відповідності до ст. 128 ЦПК України. Причини неявки суду не повідомила. Не надала відзив на позовну заяву у строк, вказаний в ухвалі про відкриття провадження. Відповідач була повідомлена через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України ( а.с. 27).
Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на викладене, суд ухвалив розгляд справи здійснювати у заочному порядку.
Враховуючи викладене та дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.
Судом встановлено що відповідно до рішення виконавчого комітету Новогродівської міської ради ОСОБА_1 призначена опікуном над ОСОБА_3 (а.с. 4-5).
Із свідоцтва про народження встановлено, що ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3 ( а.с. 6).
Із довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.7,11) вбачається, що на даний час дитина ОСОБА_4 та позивач ОСОБА_5 проживають разом у м. Світловодську.
Рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 19.10.2021 року відповідачку ОСОБА_6 позбавлено батьківських прав відносно сина ОСОБА_7 . (а.с. 12-13).
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів передбачені у статті 182 СК України. Відповідно до вказаної норми при визначенні розміру аліментів судвраховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатнихчоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789Х11 від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визначає право кожної дитини на рівень життя необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей фінансових можливостей умов життя необхідних для розвитку дитини.
Згідно положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Статтею 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей 25.01.1996 року, ратифікованої Законом № 69-Y від 03.08.2006 року передбачено, що під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган визначає, чи має він достатньо інформації для прийняття рішення в найвищих інтересах дитини.
Крім того, відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.
Частиною першою ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, з ким проживає дитина.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд керуючись принципом змагальності, в зв'язку з не поданням відповідачем відзиву на позовну заяву та будь яких заперечень, приймає до уваги позовні вимоги позивача.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити повністю. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст.110-112, ст. 166, 180,181,182, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 141, 76-81, 89, 95, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на одну дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з 05.10.2022 року до досягнення ОСОБА_3 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 включно.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , код НОМЕР_2 .
Суддя Світловодського
міськрайонного суду: Т. І. Гармаш