Справа №: 398/404/21
провадження №: 1-кп/398/219/22
УХВАЛА
Іменем України
"22" грудня 2022 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Олександрії в режимі відеоконференції об'єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120070001680 від 01.12.2020, №12021121060000076 від 20.02.2021, №12021121060000664 від 10.06.2021, №12021121060001224 від 16.09.2021, №12022121060000361 від 18.03.2022, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, стосовно якого продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21.01.2023 включно.
Прокурор в судовому засіданні подав клопотання про продовження обвинуваченому раніше застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, посилаючись на те, що у кримінальному провадженні існують та не зникли ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили змінити запобіжний захід тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Посилалися на те, що ризики, на які посилається прокурор, не доведені. Зазначали, що обвинувачений має родину, бажає виховувати дитину, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв'язків. Крім того, він бажає відшкодувати шкоду потерпілим.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; дані про особу обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, в тому числі наявність в нього родини й утриманців; розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа; ризики продовження чи повторення протиправної поведінки.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Щодо продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує, що ризики, які були враховані судом при обранні йому такого запобіжного заходу не зменшилися, ОСОБА_4 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на розгляді суду перебуває об'єднане кримінальне провадження, яке складається з п'яти обвинувальних актів у вчиненні тяжких злочинів, за один з який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'яти років, що може викликати у обвинуваченого бажання переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання. Він офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, у зв'язку з чим може продовжити злочинну діяльність. Тому на даний час ризики, визначені ст. 177 КПК України, продовжують існувати.
Отже, з огляду на обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_4 злочинів, їх характеру та тяжкості, враховуючи покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, відсутність даних про неможливість подальшого перебування обвинуваченого під вартою, суд вважає, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження застосування щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, виконання ним процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому термін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого підлягає продовженню на строк шістдесят днів.
Наявність у обвинуваченого родини, на що посилалися обвинувачений, не може бути беззаперечним стримуючим фактором його подальшої належної процесуальної поведінки та мінімізувати ймовірність вчинення ним дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання, гарантувати запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Керуючись вимогами ч. 5 ст. 182, ст. 183 КПК України, суд вважає за можливе при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити обвинуваченому розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53680 гривень, оскільки такий розмір є цілком достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 196, 197, 331, 372 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу задовольнити.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з 22 грудня 2022 року по 20 лютого 2023 року.
Визначити ОСОБА_4 розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53680 гривень, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_4 з-під варти.
Застава може бути внесена на депозитний рахунок: Одержувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; Рахунок отримувача: UA458201720355279001000002505; застава за обвинуваченого ОСОБА_4 по об'єднаному кримінальному провадженню №12020120070001680.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити протягом двох місяців з моменту внесення застави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_6 ОСОБА_7