КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2022 року № 320/11508/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Київської області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Київської області щодо застосування при розрахунку пільги за централізоване опалення понижуючого коефіцієнта 0.608 в відповідності з додатком 2 підпункту 8 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування»;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Київської області провести розрахунок пільги за централізоване опалення в відповідності до пункту 1 статті 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без застосування понижуючого коефіцієнта 0.608 визначеного додатком 2 підпункту 8 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунальних обслуговування».
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він має право на пільги по централізованому опаленню у розмірі 50% як передбачено пунктом 1 статті 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак відповідач при розрахунку його пільги протиправно застосовує коригуючий коефіцієнт 0.609, визначеного додатком 2 підпункту 8 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунальних обслуговування».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання, призначене на 26.10.2021 сторони повідомлені належним чином про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, не з'явилися, явку своїх представників не забезпечили. Позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі, представник відповідача подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 суд ухвали на підставі ч.3 ст. 194 подальший розгляд справи здійснювати у письмовому провадженні.
26.10.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що нарахування пільг позивачу здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунальних обслуговування» №409, яким передбачено застосування коригуючого коефіцієнта для розрахунку розміру витрат теплової енергії для централізованого або автономного опалення.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває в Управлінні соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Київської області на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги.
З матеріалів справи вбачається, що 27.08.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив при нарахуванні пільги за опалення не застосовувати коригуючий коефіцієнт 0.608.
Листом від 03.09.2021 №60/29-2426 відповідачем повідомлено, що нарахування пільг позивачу здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунальних обслуговування» №409, яким передбачено застосування коригуючого коефіцієнта для розрахунку розміру витрат теплової енергії для централізованого або автономного опалення.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст.19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», виключно законами України визначаються пільги, зокрема, щодо оплати житлово-комунальних послуг.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідачем зазначено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні та його дані внесено до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, як «учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії» та має право на пільгу за житлово-комунальні послуги у розмірі 50%
Єдиний державний реєстр осіб, які мають право на пільги - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою відповідно законам України, отримують пільги. Даний реєстр запроваджений та діє в Україні на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003 «Про Єдиний державний реєстр осіб, які мають право на пільги».
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 21 Закону №796-ХІІ, особам, віднесеним до категорії 2, надаються гарантовані державою компенсації та пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 17, 18, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31 статті 20 цього закону.
Відповідно до п.11 ч. 1 ст. 20 Закону №796-ХІІ, надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема: 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирної плати, плати за управління багатоквартирними будинками), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при по секундному обліку їх тривалості).
Таким чином, аналізуючи наведені норми права судом встановлено, що позивач має право на 50-процентну знижку плати за користування комунальними послугами, як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС віднесеного до 2-ї категорії осіб.
Суд відхиляє аргументи позивача про відсутність законодавчого делегування Кабінету Міністрів України права визначати порядок нарахування вказаної пільги, з огляду на таке.
Статтею 117 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Відповідно до ст. 62 Закону №796-ХІІ, - роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
06.08.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» (далі - Постанова №409) з метою забезпечення державних соціальних гарантій у сфері житлово-комунального обслуговування, приведення існуючих норм споживання житлово-комунальних послуг до їх фактичного обсягу споживання, дотримання принципу соціальної справедливості під час надання пільг і субсидій.
Так, вказаною постановою визначено соціальні норми житла та нормативів споживання житлово-комунальних послуг, яка поширюється і на позивача як учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 2-ї категорії.
Відповідно до п. 2 Постанови №409 з метою забезпечення державних соціальних гарантій у сфері житлово-комунального обслуговування, приведення існуючих норм споживання житлово-комунальних послуг до їх фактичного обсягу споживання, дотримання принципу соціальної справедливості під час надання пільг і субсидій, відповідно до статей 5 і 9 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» Кабінет Міністрів України установив: соціальну норму житла, в межах якої держава надає громадянам пільги на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком для: оплати комунальних послуг - послуг з постачання теплової енергії для потреб централізованого або автономного опалення, з постачання та розподілу природного газу або постачання та розподілу електричної енергії для індивідуального опалення незалежно від джерела та виду енергії - 21 кв. метр опалюваної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.
Підпунктом 8 пункту 3 Постанови №409 вирішено встановити соціальні нормативи, в межах яких держава надає громадянам пільги або субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком:
для оплати житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком; витрат на управління багатоквартирним будинком, що визначаються за такою формулою:
СНжп = (Пмін х Ксрв) / СРзпж,
де СНжп - соціальний норматив житлової послуги, витрат на управління багатоквартирним будинком, гривень на 1 кв. метр;
Пмін - встановлений на законодавчому рівні на відповідну дату розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, гривень;
Ксрв - коефіцієнт середнього в Україні розміру витрат домогосподарств на утримання житла, що становить 0,15;
СРзпж - середній розмір загальної площі житла на одне домогосподарство одержувачів пільг або субсидій у багатоквартирних будинках, що становить 48,87 кв. метра.
Якщо встановлена ціна на послугу з управління багатоквартирним будинком (внесок на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком) менша, ніж соціальний норматив, визначений відповідно до цього підпункту, для надання пільг і субсидій застосовується встановлена ціна (внесок).
Залежно від особливостей регіонів та типу будівель соціальні нормативи користування комунальними послугами, встановлені підпунктом 1 цього пункту, визначаються з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів згідно з додатками 1 і 2.
Отже, доводи позивача про суперечність постанови Кабінету Міністрів України нормам закону є необґрунтованими, оскільки саме нормою закону визначено конкретні пільги для позивача за оплату наданих комунальних послуг, а постановою Кабінету Міністрів України лише конкретизовано порядок виконання такої норми. Так згаданою нормою не установлено 50 % пільгу на весь обсяг отриманих комунальних послуг, а лише в межах середньої норми споживання, яка встановлена Постановою №409.
Відтак, позивачем не надано жодного допустимого доказу невідповідності положень Постанови №409 актам вищої юридичної сили,
З матеріалів справи вбачається, що позивач користується пільгами на житлово-комунальні послуги у розмірі 50%, а коригуючий коефіцієнт, який застосовується відповідачем, є невід'ємною частиною Постанови №409.
Отже, у відповідності до пункту 1 ст. 21 Закону №796-ХІІ до позивача застосовується пільга у розмірі 50 % з оплати за житлово-комунальні послуги зокрема централізоване опалення, у межах середніх норм споживання, передбачених законом із застосуванням коригуючого коефіцієнта, передбаченого Постановою №409.
Крім того, позивачем не надано суду доказів того, що відповідачем позбавлено його будь-якої з пільг, передбаченої Законом №796-ХІІ.
Згідно положень частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність своїх дій при здійсненні розрахунку житлово-комунальних послуг позивачеві з урахуванням пільги у розмірі 50% на їх оплату з урахуванням коригуючого коефіцієнта, отже позовні вимоги позивача є необґрунтованими, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.