Україна
Донецький окружний адміністративний суд
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року Справа№200/17868/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі Головуючого судді Галатіної О.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат іменні Ілліча” (код ЄДРПОУ: 00191129, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1) до Азовської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ: 43333684, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Луніна, 1), Донецьку митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби (87510, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Луніна, 1, код ЄДРПОУ 44029605) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Приватне акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат іменні Ілліча” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Азовської митниці Держмитслужби, Донецької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA700100/2021/000012/1 від 14.06.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA700100/2021/00030 від 14.06.2021.
Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що 14.06.2021 року ним було задекларовано митну вартість товару при митному оформленні вапняку флюсового подрібненого фракція 50-100 мм в кількості 16200,00 МТ (+/- 10% в опціоні), яку визначено за першим методом (ціною договору), укладеному з Metinvest International, яка підтверджена належними первинними документами: контрактом зі специфікацією, сертифікатами якості, інвойсом, тощо.
Зазначає, що надав митниці належним чином оформлені документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товару за ціною контракту.
Митне оформлення імпортованого товару здійснювалося позивачем через свого представника - ТОВ “Метінвест Шіппінг” згідно договору про надання послуг на митне декларування товарів.
Зазначає, що основним методом визначення митної вартості товару, що ввозиться на митру територію України відповідно до митного режиму імпорту є перший метод - за ціною договору, а кожний наступний метод застосовується лишу в різі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного кодексу.
Вважає, що надані до митного оформлення документи не містили будь-яких розбіжностей, у зв'язку з чим відповідач мав вчинити розрахунок митної вартості товару за першим методом, тому рішення відповідача 1 про коригування митної вартості товарів № UA700100/2021/000012/1 від 14.06.2021 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA700100/2021/00030 від 14.06.2021 року є протиправними, та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.12.2021 року відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 24.12.2021 року в задоволенні клопотання Азовської митниці Держмитслужби про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
24.12.2021 року представником позивача надано додаткові пояснення, відповідно до яких зазначено, що позивачем оплата за товар “вапняк флюсовий подрібнений, фракція 50-100 мм” згідно рахунку від 22.05.2021 року № 93936106 та додатку (специфікації) № 35 від 17.05.2021 року до зовнішньоекономічного договору від 16.05.2019 № MISA-ILYICH 05-19- AYD станом на час розгляду даної справи не здійснена. Разом з тим, згідно висновків Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 року у справі № 815/329/17, сама по собі відсутність оплати не впливає на митну вартість з огляду на те, що фактична оплата, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати), що передбачена відповідним контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
28.12.2021 року відповідачем 1 було надано відзив по справі, згідно змісту якого зазначено, що згідно зі ст. 50 Митного кодексу України для нарахування митних платежів використовуються відомості про митну вартість товарів. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розд. III Митного кодексу України і базуються на положеннях статті VII ГАТТ, Угоди про застосування статті VII ГАТТ та є однаковими для всіх товарів.
Відповідно до Угоди за митними органами зберігається право перевірки інформації імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і правильності.
Пунктом 2 (а) ст. VII Генеральної угоди по тарифам та торгівлі 1994 року передбачено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
У відповідності до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митниця з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів у разі неможливості визнання митної вартості, заявленої декларантом або уповноваженою ним особою.
Право митниці упевнюватися в достовірності, точності будь-якого документа, поданого до митного оформлення, передбачено також ст. 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди по тарифам та торгівлі 1994 року, гідно з якою ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.
Зазначає, що ст. 336 Митного кодексу України передбачено, що однією з форм митного контролю є перевірка документів та відомостей, які надаються митницям під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
Перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом.
З метою забезпечення єдиного підходу митного органу до організації роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення, наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 року № 689 затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.
Вказані Методичні рекомендації митні органи також застосовують в своїй діяльності.
Відповідно до ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
При здійсненні митних формальностей за митною декларацією позивача від 14.06.2021 року мало місце спрацювання профілів ризику та в автоматичному режимі сформовано перелік обов'язкових до виконання митних формальностей під кодами: 105-2 “Контроль правильності визначення митної вартості” із повідомленням наступного змісту: “Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару”. 106-2 “Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів” із зазначенням підстави: необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості по даному підприємству. У відповідності до наведених вище положень Порядку 684 посадові особи митниці, які здійснюють митний контроль та митне оформлення у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, в обов'язковому порядку переглядають сформований за допомогою інформаційних технологій Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР.
При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості із застосуванням системи аналізу ризиків безпосередньо має значення яким саме чином здійснюється операція купівлі-продажу імпортованих товарів. При здійсненні зовнішньоекономічних операцій за “непрямими” контрактами існує потенційний ризик того, що дійсна вартість товару може бути заниженою, адже виникає ризик подання підробних документів та документів з недостовірними відомостями. На відміну від “прямих” контрактів, в умовах поставок за “непрямими” контрактами відправниками здебільшого виступають компанії, які зареєстровані в низькоподаткових юрисдикціях. Як результат - ціни за “непрямих” контрактів не корелюються з реальними ціновими тенденціями, які мають місце на ринку, та не відповідають рівню ринкових цін. Звертаємо увагу суду, що документи, подані до митного оформлення, безпосередньо вказують на те, що контракт, укладений позивачем, є “непрямим”. Зазначене підтверджується наступним. Як вбачається з наданих до митного оформлення документів, зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу 16.05.2019 № MISA-ILYICH 05-19-AYD із змінами від 01.07.2019 №1, від 28.04.2021 №4, укладений між Позивачем (покупець) та компанією “METINVEST INTERNATIONAL SA” (Швейцарія)- продавець. При цьому, відправником (експортером) товару виступає інша компанія - “AYDIN MADENCILIK INSAAT ASFALT NAKLIYE TURIZM TAAHHUT TIC.SAN.DIS.TIC.LTD.STI.” (Туреччина) (графа 2 митної декларації). З метою мінімізації ризиків заниження митної вартості в умовах поставки за “непрямим” контрактом, посадова особа митниці має право дослідити документи, на підставі яких сформовано кінцеву вартість імпортованого товару, аби пересвідчитись, що така вартість не є заниженою.
На підставі виявлених ризиків про митну вартість товарів згідно з проведеними розрахунками та порівняльним аналізом відповідно до Методичних рекомендацій, у відповідача виникли обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Відповідачем 1 був застосований резервний метод, який допускає певну гнучкість при застосуванні. У зв'язку з наведеним та через неможливість застосування основного методу визначення митної вартості заявленого декларантом було прийнято оскаржене рішення про коригування митної вартості товару від 14.06.2021, на підставі якого складена оскаржена картка відмови.
Із зазначених причин відповідач 1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
30.12.2021 року представником позивача було надано відповідь на відзив, згідно змісту якої представник на задоволенні позову наполягав.
Ухвалою суду від 11.01.2022 року клопотання Азовської митниці Держмитслужби про здійснення процесуального правонаступництва відповідача у справі №200/17868/21 Азовську митницю Держмитслужби на Донецьку митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України залишено без задоволення. Залучено Донецьку митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби (87510, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Луніна, 1, код ЄДРПОУ 44029605) в якості другого відповідача в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмов.
24.01.2022 року відповідачем 2 надано письмовий відзив. В обґрунтування незгоди із позовом зазначив аналогічне обґрунтування викладене відповідачем 1 у письмовому відзиві. Крім того зазначено, що для встановлення відсутності впливу взаємовідносин між такими особами на рівень цін наданих позивачем документів було недостатньо, у зв'язку з чим митний орган запитав додаткові документи. Проте, належних документів позивач не надав. У зв'язку з цим митним органом для визначення митної вартості товару застосовано другорядний метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Із зазначених причин відповідач 2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
10.02.2022 року представником позивача було надано відповідь на відзив відповідача 2, згідно змісту якої представник на задоволенні позову наполягав.
Ухвалою від 06.06.2022 року суддею Галатіною О.О. прийнято до провадження адміністративну справу №200/17868/21 та призначено підготовче судове засідання по справі за позовом Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат іменні Ілліча” (код ЄДРПОУ: 00191129, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1) до Азовської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ: 43333684, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Луніна, 1), Донецької митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби (87510, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Луніна, 1, код ЄДРПОУ 44029605) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови.
Ухвалою суду від 22 грудня 2022 року закрито підготовче провадження за позовом Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат іменні Ілліча” (код ЄДРПОУ: 00191129, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1) до Азовської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ: 43333684, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Луніна, 1), Донецької митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби (87510, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Луніна, 1, код ЄДРПОУ 44029605) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови.
Призначено справу до судового розгляду по суті на 22 грудня 2022 року в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від
24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.
21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб.
Указом Президента України від 18.05.2022, затвердженим Верховною Радою України (законопроекти №7389 та №7390), продовжено строк дії воєнного стану із 25 травня 2022 на 90 діб (тобто до 23 серпня 2022).
Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України № 2500-IX від 15.08.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07.11.2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України № 2738-IX від 16.11.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
22 грудня 2022 року до судового засідання сторони не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі у письмовому провадженні.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.
Приватне акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” є юридичною особою, зареєстроване та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 00191129 з 30.12.1996 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності приватного акціонерного товариства “ММК імені Ілліча” є: код КВЕД 24.10 Виробництво чавуну статі та феросплавів (основний); код КВЕД 24.51 Лиття чавуну; код КВЕД 24.52 Лиття сталі; Код КВЕД 85.32 Професійно-технічна освіта, тощо.
Судом встановлено, що 16.05.2019 року між позивачем (як покупцем) та “Metinvest International Sa” (Швейцарія) (як продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт № MISA-ILICH 05-19-AYD на постачання продукції, яка використовується як флюс у сталеплавильному виробництві, за умовами якого кількість, умови та строки постачання зазначаються в додатках.
Згідно п. 2.1. Контракту повний опис продукції, що відповідає специфікації, походження продукції, будуть вказані в додатках до цього Контракту.
17.05.2021 року між сторонами контракту було укладено Додаток № 35 до Контракту, згідно якого Покупець (Позивач) зобов'язувався оплатити та прийняти, а Постачальник поставити в травні 2021 року наступний Товар: - вапняк флюсовий подрібнений фракція 50-100 мм, в кількості 16 200,00 МТ (+/- 10% в опціоні). Умови поставки: CIF FO Маріуполь, Україна, Incoterms 2010. Вартість за 1 МТ - 17,47 доларів США, загальна вартість 283 014,00 доларів США. Дата навантаження з 17.05.2021 по 22.05.2021 р. Умови оплати: не пізніше, ніж через 60 днів від дати коносамента.
14.06.2021 року відповідно до зазначеного контракту декларантом позивача для підтвердження митної вартості товару за основним методом першим (за ціною договору (контракту) при митному оформленні товару до Азовської митниці Держмитслужби подано митну декларацію від 14.06.2021 року № UA700100/2021/003497, в якій визначена сума митної вартості товару в кількості 16 200,00 МТ за ціною 17,47 доларів за 1 МТ, на загальну суму 283 014, 00 доларів США.
Крім того, з вказаною митною декларацією позивачем до митного оформлення подані наступні документи: контракт № MISA-ILYICH 05-19-AYD від 16.05.2019 р. з Додатком (специфікацією) №35 від 17.05.2021 р.; зміна № 1 від 01.07.2019 р. до контракту № MISA-ILYICH 05-19-AYD від 16.05.2019 р.; зміна № 4 від 28.04.2021 р. до контракту № MISA-ILYICH 05-19-AYD від 16.05.2019 р.; інвойс № 93936106 від 22.05.2021 р.; договір з третіми особами PMI 4501263597 від 05.05.2020 р.; рахунок з третіми особами № IHR2021000000053 від 24.05.2021 р.; поліс страхування № ТС 9639 від 22.05.2021 р.; калькуляція бн від 25.05.2021 р.; лист виробника “AUDIN MADENCILIK INSAAT ASFALT NAKLIYE TURIZM TAAHHUT TIC.SAN.DIS.TIC.LTD.STI.” № 001 від 13.11.2019 р. про відсутність каталогу продукції; копія митної декларації країни відправлення № 21160400ЕХ053667 від 18.05.2021 р.; сертифікат якості № 2106100804 від 01.06.2021 р., виданий компанією SGS.
Однак, 14.06.2021 року на адресу позивача від відповідача надійшло електронне повідомлення згідно якого, як зазначив Відповідач, документи, що були подані для митного оформлення містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості, а саме: постава товару здійснюється за непрямим контрактом, стороною в якому виступає посередник, тобто не виробником товару. Отже з метою мінімізації ризиків заниження митної вартості в умовах поставки за “непрямим” контрактом, посадова особа митниці має право дослідити документи, на підставі яких сформовано кінцеву вартість імпортованого товару, аби пересвідчитись, що така вартість не є заниженою. Зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів № MISA-ILYICH 05-19-AYD від 16.05.2019 р., Додаток № 35 (специфікація) від 17.05.2021 р. та комерційний рахунок № 93936106 від 22.05.2021р. засвідчені різними підписами та печатками уповноважених осіб. Наданий контракт між третіми особами від 05.05.2021 № PMI 4501263597 між METINVEST INTERNATIONAL SA (Швейцарія) та AYDIN MADENCILIK INSAAT ASFALT NAKLIYE TURIZM TAAHHUT TIC.SAN.DIS.TIC.LTD.STI. (Туреччина), інвойс № IHR2021000000053 від 24.05.2021 р. підписані різними особами від компанії AYDIN MADENCILIK INSAAT ASFALT NAKLIYE TURIZM TAAHHUT TIC.SAN.DIS.TIC.LTD.STI. (Туреччина). Виникає питання щодо повноважень вказаних осіб на підпис відповідних документів. Відповідно до даних графи 9 (а) декларації митної вартості № 4594 від 11.06.2021 р. зазначено, що покупець ПРАТ “ММК ІМ. ІЛЛІЧА” та продавець товару METINVEST INTERNATIONAL SA (Швейцарія) є пов'язаними особами. Однак, відповідно до графи 9 (а) декларації митної вартості зазначено, що вказаний взаємозв'язок не вплинув на ціну товару. Також рахунком від 24.05.2021 р. № IHR202000000053 передбачено сплату не пізніше ніж 30 днів з дати коносаменту, в разі здійснення сплати надіслати відповідні підтверджуючі документи.
Враховуючи викладене, відповідач вимагав протягом 10 календарних днів надати: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - специфікації, прейскуранти виробника товару; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товаром, - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, переклад МД країни відправлення;
Позивачем надано зазначені у повідомленні документи, зокрема пояснення для підтвердження митної вартості товару: прибутковий ордер від 22.05.2021 р.; цінова довідка видана відділенням у м. Маріуполь Донецької ТПП № Э-112 від 27.05.2021 р.; лист компанії AYDIN MADENCILIK INSAAT ASFALT NAKLIYE TURIZM TAAHHUT TIC.SAN.DIS.TIC.LTD.STI. бн від 15.02.2021; меморандум ТОВ “Делойт енд Туш ЮСК” від 13.04.2020 р.
У зв'язку з неможливістю надання інших зазначених документів, 16.04.2021 року відповідачем 1 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 700100/2021/000012/1 від 14.06.2021р. та оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № 700100/2021/00030 від 14.06.2021 р., після чого, відповідно до ст. 55 МК України товар був випущений у вільний обіг за МД № UA700100/2021/003551 від 15.06.2021 р. зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою відповідно до митної вартості товарів, визначеної митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України.
16.04.2021 року Азовською митницею сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA700100/2021/00030.
В подальшому, керуючись ч. 8 ст. 55 МК України, уповноваженою особою декларанта (ТОВ “МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ”) листом № 038/2021-ОДИ від 27.08.2021 року було надано Відповідачу додаткові документи для підтвердження митної вартості товару за ціною договору (контракту), а саме: лист № 05/5162 від 25.08.2021 р. ПРАТ “ММК ім. Ілліча” про наявність кредиторської заборгованості компанії “METINVEST INTERNATIONAL SA” у зв'язку з тим, що сплата за товар не здійснювалась; Кредиторська заборгованість (витяг з програмного масиву); Меморандум ТОВ “Делойт енд Туш ЮСК” від 12.03.2021 р. Однак, доводи Позивача, викладені у вказаному листі та додаткові документи не були взяті Відповідачем до уваги.
Відповідач у листі № 7.1-1/7.1-28-05/13/1725 від 02.09.2021 р. відмовив у визнанні митної вартості, посилаючись на відсутність документів, що підтверджують сплату за товар, коли термін сплати, обумовлений в договорі, сплинув.
Перевіряючи правомірність прийнятих відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA700100/2021/000012/1 від 14.06.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA700100/2021/00030 від 14.06.2021, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина перша статті 257 Митного кодексу України).
Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 Митного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Отже, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. При цьому потрібно зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
При цьому, суд зауважує, що пріоритетним до застосування є саме основний метод оскільки таке обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 Митного кодексу України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 Митного кодексу України.
За приписами частини першої статті 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. При цьому важливо відмітити, що основний метод, не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.
Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За правилами частини третьої статті 58 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб'єктом господарювання метод визначення такої вартості.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України). Саме в рамках приписів частини другої статті 53 Митного кодексу України отримує свою безпосередню формалізацію перелік основних документів для підтвердження належності: а) визначення митної вартості товарів; б) обрання методу визначення митної вартості товарів.
Відповідно до частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Зі змісту статті 53 Митного кодексу України вбачається, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондує й з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якими закріплено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Разом з тим, частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відтак, частина третя статті 53 Митного кодексу України передбачає перелік додаткових документів, які можуть запитуватися контролюючим органом (факультативний перелік додаткових документів - у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, визначається частиною четвертою статті 53 Митного кодексу України).
Таким чином, митним органом можуть бути витребувані додаткові документи : 1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки; 2) якщо такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 3) якщо такі документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Вказані обставини є виключними підставами для витребування додаткових документів. Водночас тлумачення таких підстав контролюючим органом без належного обґрунтування є протиправним.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Із системного аналізу приписів Розділу ІІІ (“Митна вартість товарів та методи її визначення”) Митного кодексу України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що органи митного контролю мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: - у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; - у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Верховний Суд у постанові від 14 травня 2019 року в справі №820/2474/16 зазначив, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Верховний Суд також звернув увагу на те, що вимоги законодавства зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Частина 2 ст. 53 Митного кодексу України містить перелік обов'язкових документів, які повинні надаватися на підтвердження митної вартості товарів. Митна декларація країни відправлення в такий перелік не включена. Крім того, вказаний документ, як, зокрема, і прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, можуть бути у покупця відсутні, з незалежних від нього причин, що додатково свідчить про безпідставність вимагання таких.
Суд також наголошує, що пунктом 4 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми викладення та укладення угод.
Положення (умови) контракту та специфікацій до нього, які подавався декларантом позивача при розмитненні товару, залишилися поза увагою митного органу, що призвело до неправомірного витребування митним органом додаткових документів.
Відповідно до п.п. 5 та 6 ч. 2. ст. 53 Митного кодексу України, для підтвердження митної вартості товарів подаються:
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Отже, платіжні та/або бухгалтерські документи подаються за наявності.
Крім того, вимагаючи у декларанта позивача інші додаткові документи, митним органом не враховано те, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Митний орган дійшов помилкового висновку про необхідність надання позивачем банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, адже ненадання таких документів у разі несплати рахунку за товар не може бути підставою для сумнівів саме у правильності визначення митної вартості товару.
Наведені обставини митним органом враховані не були.
Частинами 2, 3 статті 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
При цьому, під час дослідження первинних документів суд дійшов висновку, що безпідставним є твердження відповідача-1 про виявлені розбіжності, оскільки доказів на підтвердження відмінностей або підробки в підписах продавця в контракті та інших документах суду не надано.
Відповідач-1 обставиною, яка впливає на правильність визначення митної вартості вважає, те, що документи підписані різними посадовими особами, засвідчені різними печатками. Тобто у відповідача виникає питання щодо повноважень осіб на підпис відповідних документів.
Суд не погоджується з відповідачем-1, оскільки підписання різних документів різними посадовими особами однієї компанії може становить подання неповних відомостей про митну вартість. Митний кодекс України не передбачає документів та підтвердження повноважень підписантів серед документів, які обов'язково мають надаватися митному органу на підтвердження митної вартості товару, що оформляється.
Стосовно посилань відповідача-1 про ненадання позивачем до митного оформлення документів про оплату за товар, суд критично до них відноситься, оскільки приписами п. 5 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів подаються за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Таким чином, платіжні та/або бухгалтерські документи подаються за їх наявності.
Пунктом 4.3 контракту № MISA-ILYICH 05-19-AYD від 16.05.2019 року передбачено, що покупець зобов'язаний здійснити оплату не пізніш, ніж через 60 днів з дати коносамента.
Взаємовідносини щодо оплати за товар регулюються нормами цивільного та господарського законодавства, умовами договору і не мають впливу на формування митної вартості. Факт оплати або не оплати (всупереч зазначеній в договорі умові оплати) свідчить про належне/неналежне виконання умов договору, і не може впливати на обрання методу визначення митної вартості товарів.
Як встановлено судом, декларант самостійно у митній декларації зазначав, що продавець і покупець є пов'язані між собою особи та що взаємозв'язок продавця та покупця не вплинув на ціну товару.
Як зазначено вище, відповідно до ч. 18-19 ст. 58 Митного кодексу України при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов'язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов'язані між собою.
В оскаржуваному рішенні при визначенні митної вартості спірного товару 21,17 доларів США відповідач-1 здійснював порівняння із інформацією про митне оформлення за митною декларацією від 12.05.2020 року №UA 700100/2020/002237, продавцем у якому виступав Metinvest international SA.
Ця особа належить до пов'язаних з позивачем осіб, у той час як за правилами ч. 18 ст. 58 МК України співставлення має здійснюватися з оформленнями, у яких продавець і покупець не пов'язані між собою.
Митний орган мав належним чином спростувати твердження позивача, що відносини зв'язку не вплинули на ціну товарів, що оформлялися.
Натомість, у спірних правовідносинах за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів митний орган помилково взяв інформацію за операцією, у якій також брали участь пов'язані особи.
Враховуючи наведене, а також відсутність документально підтвердженого обґрунтування впливу на митну вартість наявного зв'язку між продавцем та покупцем, у відповідача-1 відсутні були правові підстави для запиту у позивача додаткових документів на підставі частини 4 статті 53 Митного кодексу України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи достатньою мірою підтверджували факт визначення митної вартості товару за першим (основним методом) - за ціною договору, крім того, ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість спірного товару, що викликало певні сумніві у правильності визначення позивачем митної вартості був відсутній з вищенаведених підстав, у зв'язку з чим, вказані дії відповідача по наданню позивачем додаткових документів були незаконними, оскільки надані позивачем документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів.
Верховний Суд у постанові від 13 липня 2021 року у справі № 200/6521/20-а зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.
Обов'язок доведення митної ціни товару покладений на позивача, особливо у операціях за участі пов'язаних осіб. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином суд вважає, що відповідачами не доведена законність та правомірність прийняття спірного рішення рішення про коригування митної вартості товарів № UA700100/2021/000012/1 від 14.06.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA700100/2021/00030 від 14.06.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивачем надані суду належні докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його вимоги. Надані позивачем до митного оформлення товару документи не містять суперечностей чи ознак підробки, а також містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Митним органом як суб'єктом владних повноважень, не наведено обґрунтованих доводів причин за яких представлені декларантом на час здійснення митного оформлення документи, які базувалися на об'єктивних даних, не могли бути підставою для визначення митної вартості за першим основним методом її визначення, а саме за ціною договору (контракту); не зазначено обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано із застосуванням основного методу; не наведено умов, що унеможливлювали використання обраного декларантом методу визначення митної вартості при наданні декларантом документів, достатніх для підтвердження заявленої митної вартості, за відсутності обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих документів.
Таким чином, спірне рішення про коригування митної вартості товарів № UA700100/2021/000012/1 від 14.06.2021 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA700100/2021/00030 від 14.06.2021 не відповідає вимогам Митного кодексу України.
Прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості, та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, порушило права та законні інтереси позивача, у зв'язку із чим, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір у розмірі 7756,99 гривень підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Донецької митниці.
Щодо вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що дане питання буде вирішено відповідно до ч. 7 ст. 139, ч.ч. 4, 5 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Митного кодексу України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 00191129) до Азовської митниці Держмитслужби (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т. Луніна, буд. 1, код ЄДРПОУ 43333684), Донецької митниці (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т. Луніна, буд. 1, код ЄДРПОУ ВП 44029605) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Азовської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA700100/2021/000012/1 від 14.06.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA700100/2021/00030 від 14.06.2021.
Стягнути з Донецької митниці (код ЄДРПОУ ВП 44029605) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (код ЄДРПОУ 00191129) судові витрати з судового збору у розмірі 7756 (сім тисяч сімсот п'ятдесят шість) гривень 99 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 22 грудня 2022 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повідомити сторін, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі «Електронний суд».
Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.
Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.
Суддя О.О. Галатіна